72. Реформи англійських кабінетів лібералів і консерваторів у 60-90 х рр. Хіх ст.

У внутрішній політиці Англії, що здійснювалася по черзі партіями, що приходили до влади, з очевидністю проявилися дві тенденції. Перша - подальша демократизація державного ладу, проведена крок за кроком в процесі постійної партійно-політичної боротьби. Демократизація поетапно реалізувалася в кінцевому підсумку під тиском мас, політизація і активність яких неухильно зростали. У 1872 р. ліберали провели в парламенті закон про таємне голосування при виборах до парламенту. У 1883 р. законодавство поповнилося ще одним демократичним актом, спрямованим проти широко практикується корупції державних чиновників, членів парламенту і підкупу виборців. Важливою віхою став проведений лібералами в 1884 р. білль про парламентську реформу. Вступив в дію третій виборчий закон: право голосу отримали дрібні фермери і сільськогосподарські робітники. Склад виборців збільшився з 25% до 58% всього чоловічого населення з 20-річного віку. Прийнятий у наступному 1885 закон встановлював рівномірний розподіл виборчих округів в залежності від чисельності населення. У 1888 р. консерватори провели закон про реформу місцевого управління, якого давно домагалися радикали і демократичні верстви суспільства.

Поряд з шерифами та світовими суддями графств, вершили до того влада на міс-тах, формувалися обираються поради графств. Лондон отримав статус графства і повинен був, за законом, управлятися також обирається радою. Пізніше, в 1892 р., демократизація була поширена і на прихід - низову одиницю державно-територіального поділу країни. Реформа самоврядування парафій встановлювала владу парафіяльних зборів і обраної ним парафіяльної ради, тоді як раніше повною владою в приході мали місцевий лендлорд і англіканський священик. Парламент прийняв закони демократичного змісту (1870, 1876, 1880), спрямовані на реорганізацію структури освіти. Ними вперше пропонувалося створення системи державних шкіл. За законом 1891 консерватори вперше ввели державне фінансування початкової освіти дітей від 5 до 12 років.

Друга тенденція внутрішньої політики - розростання і бюрократизація державного апарату, все більш помітне зміцнення виконавчої влади на противагу законодавчої, посилення ролі кабінету міністрів і його глави. Таким шляхом забезпечувалася надійна гарантія непорушності позицій панівних класів і правлячої еліти. Не дуже розгалужений до того государешенний апарат («дешеве держава») в останній третині століття став більш складним за своєю структурою, почав обростати додатковими ланками і інстанціями. Так, в 80-90-і роки засновуються нові міністерства: сільського господарства, місцевого управління, у справах Шотландії. Увійшло в практику утворення урядом комітетів. Комітети брали на себе частину функцій, перш належали парламенту. З'явилися урядові комітети з підготовки законів, з торгівлі. Зростала одноосібна влада прем'єр-міністра, що вирішував ті чи інші важливі питання, траплялося, навіть без відома членів кабінету.

Уряд У. Гладстона, який прийшов до влади в 1880 р. за знаком миролюбства і критики агресивного курсу свого попередника, завершив окупацію Єгипту в 1882 р., Сомалі в 1884 р. У 90-ті роки англійські колонізатори остаточно закріпилися в Уганді, Кенії, Судані. Британська Південноафриканська компанія (її найактивніший діяч - відомий колонізатор Сесіл Роде) направила свої зусилля на захоплення територій на північ від Капської колонії, названих потім по його імені Родезією. Колонізатор виношував план створення єдиного простору, що тягнеться через всю Африку - від Каїра до Кейптауна. В Азії тривало подальше нарощування і без того величезних володінь. У 1879 р. Англія встановила протекторат над Афганістаном. В Китаї вона міцно утвердилася в басейні р.. Янцзи з Шанхаєм, а також в провінції Гуандун і Кантоні. У 1885 р. під приводом «оборони Індії» була захоплена Верхня Бірма, в 1893 р. - Західний Сіам. Одночасно йшло захоплення численних островів Тихого океану (Фіджі та ін.) До кінця століття населення колоній Англії площею в 33 млн кв. км складало 370 млн осіб. Термін «Британська імперія» став вживатися офіційно.