
- •1.Суть революції, умови її виникнення.
- •2. Періодизація нової історії
- •3. Економічний і політичний розвиток в Англії в першій пол. 17 ст.
- •4.Початок революції в Англії. Перша громадянська війна.
- •5. Левеллери і встановлення республіки в Англії
- •6. Протекторат о. Кромвеля
- •7. Реставрація Стюартів. Славна революція
- •8. Англія у 18 ст.: завершення аграрної революції, початок промислового перевороту
- •10 Політика мазаріні і фронда
- •12. Криза французького абсолютизму
- •13 Французьке просвітництво
- •14 Створення американських колоній Англії
- •15. Причини війна за незалежність у Північній Америці (1775-1783)
- •16. Війна за Іспанську спадщину
- •17. Іспанія і португалія
- •18. Північна Європа в XVII -XVIII ст.
- •19. Визвольна війна 1701-1711 рр. .
- •20. Війна за австрійську спадщину
- •21. Семирічна війна 1756—63
- •22. Політика «освіченого абсолютизму» в Австрійській монархії.
- •23. Війна за незалежність та утворення сша
- •24. Американська конституція 1787 року. Характер та особливості 1-ої американської революції.
- •25. Революція 1791-1804 рр. На о. Гаїті.
- •26. Перший період війни іспанських колоній за незалежність (1810-1815)
- •27. Перемога національно-визвольної війни у країнах Латинської Америки (1819-1826)
- •28. Назрівання революції та її початок у франції наприкінці 18 ст
- •29. Періодизація великої французькоїї революції
- •30. Якобінська диктатура.
- •31. Термідоріанський Конвент і Директорія.
- •32. Період Консульства у Франції
- •33. Революційні війни у Франції
- •34. Наполеонівські війни
- •35. Сто днів Наполеона
- •36. Віденський конгрес
- •37. Франція за Людовіка 18 і Карла х.
- •38. Липнева революція та Липнева монархія у Франції
- •39. Революція 1848 р. У Франії. Друга республіка
- •40. Парламентська реформа 1832 р .Чартизм
- •41) Початок вікторіанської епохи. Зовн. І колоніал . Політ Англ. У 30-60х рр 19 ст
- •43. Італія в перш . Пол 19 ст
- •44. Об*Єднання Італії. Створення іт. Королівс.
- •45. Екон і політ розвиток сша у перш пол 19 ст
- •46. Територіальна експансія сша у перш пол 19 ст
- •47. Громадянська війна у сша 1861-1865 р
- •48. Реконструкція півдня 1865-77.
- •49. Революція 1848-1849 рр. В Австрії і Угорщині
- •50. Австрійська імперія 1849-1867
- •51. Революція 1848-1849 рр. У Німеччині.
- •52. Наростання руху за об’єднання у німецьких землях у кінці 50-х рр. Хіх ст. О.Бісмарк.
- •53. Війна з Данією 1864 та австро-прусська війна 1866.
- •54. Війна за незалежність і перша революція в Іспанії (1808-1814)
- •55. Пята революція (1868-1873) і Перша республіка в Іспанії.
- •56. Зміна політичної карти Північної Європи наприкінці наполеонівських войн.
- •57. Північна Європа в 1815-1870 р. Утвердження капіталізму і початок встановлення демократії.
- •58. Режим Другої імперії у Франції.
- •59. Імперіалізм та його характеристика.
- •60. Фінляндія у хіх-на початку хх ст.
- •61. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта (1901-1909)
- •71. Причини франко-пруської війни 1870-1871 рр. Та її початок.
- •72. Реформи англійських кабінетів лібералів і консерваторів у 60-90 х рр. Хіх ст.
- •73. Діяльність уряду національної оборони в Франції в 1870- на початку 1871 рр.
- •74. Економічне і політичне становище країн Латинської Америки у кінці хіх – на початку хх ст.
- •75. Причини подій 18 березня 1871 р. Паризька комуна
- •76. Британський соціалізм
- •77. Зовнішня політика Італії в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •78. Франція в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •79. Винекнення ревізіонізму. Е. Бернштейн.
- •80. Іі Інтернаціонал, його роль, значення.
- •81. Міжнрд. Кризи і військ. Конфлікти в кін. Хіх на поч. Хх ст.
- •82.Утворення Австро-Угорщини.
- •83. Національні проблеми Австро-Угорщини у кін. Хіх ст.
- •84. Політичне життя Іспанії в ост. Трет. Хіх ст. «Пакт Ель-Пардо»
- •85. Утворення Антанти
- •86. Канада й Австралія у хіх – на поч. Хх ст.
- •87. Економіка Англії в ост. Трет. Хіх ст.
- •88. Мексиканська революція 1910-1917 рр.
- •89. Причини Першої світової війни.
- •90. Липнева криза 1914 р.
- •91. Початок і світової війни. Воєнні плани.
- •92. Воєнні дії на Зх. Фронті 1914 р.
- •93. Воєнні дії на Зх. Фронті 1915-1916 рр.
- •94. Воєнні дії на Зх. Фронті у 1917 р.
- •95. Внутр. Становище Англії та Німеччини в роки війни.
- •96. «14 Пунктів» в. Вільсона.
- •97. Поразка Німеччини. Комп'єнське перемир'я.
- •98. Наука країн є. І а. В кін. Хіх – на поч.. Хх ст.
- •99. Техніка країн є. І а. В кін. Хіх – на поч.. Хх ст.
72. Реформи англійських кабінетів лібералів і консерваторів у 60-90 х рр. Хіх ст.
У внутрішній політиці Англії, що здійснювалася по черзі партіями, що приходили до влади, з очевидністю проявилися дві тенденції. Перша - подальша демократизація державного ладу, проведена крок за кроком в процесі постійної партійно-політичної боротьби. Демократизація поетапно реалізувалася в кінцевому підсумку під тиском мас, політизація і активність яких неухильно зростали. У 1872 р. ліберали провели в парламенті закон про таємне голосування при виборах до парламенту. У 1883 р. законодавство поповнилося ще одним демократичним актом, спрямованим проти широко практикується корупції державних чиновників, членів парламенту і підкупу виборців. Важливою віхою став проведений лібералами в 1884 р. білль про парламентську реформу. Вступив в дію третій виборчий закон: право голосу отримали дрібні фермери і сільськогосподарські робітники. Склад виборців збільшився з 25% до 58% всього чоловічого населення з 20-річного віку. Прийнятий у наступному 1885 закон встановлював рівномірний розподіл виборчих округів в залежності від чисельності населення. У 1888 р. консерватори провели закон про реформу місцевого управління, якого давно домагалися радикали і демократичні верстви суспільства.
Поряд з шерифами та світовими суддями графств, вершили до того влада на міс-тах, формувалися обираються поради графств. Лондон отримав статус графства і повинен був, за законом, управлятися також обирається радою. Пізніше, в 1892 р., демократизація була поширена і на прихід - низову одиницю державно-територіального поділу країни. Реформа самоврядування парафій встановлювала владу парафіяльних зборів і обраної ним парафіяльної ради, тоді як раніше повною владою в приході мали місцевий лендлорд і англіканський священик. Парламент прийняв закони демократичного змісту (1870, 1876, 1880), спрямовані на реорганізацію структури освіти. Ними вперше пропонувалося створення системи державних шкіл. За законом 1891 консерватори вперше ввели державне фінансування початкової освіти дітей від 5 до 12 років.
Друга тенденція внутрішньої політики - розростання і бюрократизація державного апарату, все більш помітне зміцнення виконавчої влади на противагу законодавчої, посилення ролі кабінету міністрів і його глави. Таким шляхом забезпечувалася надійна гарантія непорушності позицій панівних класів і правлячої еліти. Не дуже розгалужений до того государешенний апарат («дешеве держава») в останній третині століття став більш складним за своєю структурою, почав обростати додатковими ланками і інстанціями. Так, в 80-90-і роки засновуються нові міністерства: сільського господарства, місцевого управління, у справах Шотландії. Увійшло в практику утворення урядом комітетів. Комітети брали на себе частину функцій, перш належали парламенту. З'явилися урядові комітети з підготовки законів, з торгівлі. Зростала одноосібна влада прем'єр-міністра, що вирішував ті чи інші важливі питання, траплялося, навіть без відома членів кабінету.
Уряд У. Гладстона, який прийшов до влади в 1880 р. за знаком миролюбства і критики агресивного курсу свого попередника, завершив окупацію Єгипту в 1882 р., Сомалі в 1884 р. У 90-ті роки англійські колонізатори остаточно закріпилися в Уганді, Кенії, Судані. Британська Південноафриканська компанія (її найактивніший діяч - відомий колонізатор Сесіл Роде) направила свої зусилля на захоплення територій на північ від Капської колонії, названих потім по його імені Родезією. Колонізатор виношував план створення єдиного простору, що тягнеться через всю Африку - від Каїра до Кейптауна. В Азії тривало подальше нарощування і без того величезних володінь. У 1879 р. Англія встановила протекторат над Афганістаном. В Китаї вона міцно утвердилася в басейні р.. Янцзи з Шанхаєм, а також в провінції Гуандун і Кантоні. У 1885 р. під приводом «оборони Індії» була захоплена Верхня Бірма, в 1893 р. - Західний Сіам. Одночасно йшло захоплення численних островів Тихого океану (Фіджі та ін.) До кінця століття населення колоній Англії площею в 33 млн кв. км складало 370 млн осіб. Термін «Британська імперія» став вживатися офіційно.