53. Війна з Данією 1864 та австро-прусська війна 1866.

Війна проти Данії за Шлезвіг і Гонштейн (німецькі провінції Данії). Листопад 1863 помирає данський король › нова конституція Данії приєднала Шлезвіг до своїх територій, Австрія та Пруссія сприйняли це як порушення Лондонських протоколів 1850 і 1852. Вони вимагають скасув. Конституцію й окуповують Гольштейн та Лауенбург (нім. князівство, на яке претендувала Данія). 16 січня 1964 вони оголосили ультиматум відновити статус Шлезвіга. 1 лютого об'єднані пруссько-австрійські війська чисельністю в 60 тисяч чоловік під загальним командуванням прусського генерал-фельдмаршала Ф. Врангеля вступили на територію Шлезвіга. До березня 1864 данська армія (38 тис.) під команд. генерал-лейтенанта К. де Меца відступила через Фленсбург на укріплені позиції в районі міста Дюббель. Інша частина данської армії відійшла на північ Ютландії, де засіла в фортеці фредерісія. У березні пруссько-австрійські війська обложили фортецю, а 18 квітня розгромили датчан у Дюббеля. 29 квітня датські війська змушені були залишити фредерісія і евакуватися на острови Альс і Фюн. На морі в перший період війни панував більш сильний датський флот, що блокував узбережжя Німеччини. Морські битви данців з прусської ескадрою біля Ясмунда (о. Рюген) 17 березня і з австрійською ескадрою біля Гельголанда 9 травня не дали певного результату; обидві воюючі сторони оголосили їх своїми перемогами. 25 квітня 1864 в Лондоні почалися мирні переговори між представництвами воюючих держав за участю Великобританії, Франції та Росії. Було укладено перемир'я до 26 червня. 29 червня пруссько-австрійські війська відновили наступ і до середини липня окупували всю Ютландію.  30 жовтня в Відні був підписаний мирний договір: Данія відмовилася від своїх домагань на Лауенбург, Шлезвіг і Гольштейн; герцогства були оголошені спільними володіннями Прусії та Австрії. 14серпня 1865 Гаштейнська конвенція постановила Шлезвигом управляла Пруссія, а Гольштейн - Австрія.

Лютий 1966 Бісмарк переконав ВільгельмаІ в необхідності війни з Австрією. Готуючись до війни з Австрією, Бісмарк зумів забезпечити нейтралітет Росії і Франції. Дипломатична підготовка Пруссії до війни була завершена підписанням 8 квітня 1866 союзного договору з Італією. Безпосереднім приводом для війни з Австрією послужив конфлікт із-за Шлезвіг-Гольштейна. Рушивши прусські війська до Гольштейн і розіславши 10 червня німецьким державам свій проект реформи Німецького союзу, яким передбачалося виключення з нього Австрії, Бісмарк спровокував озброєний конфлікт. 14 червня за пропозицією Австрії, підтриманому більшістю дрібних німецьких держав, сейм Німецького союзу прийняв рішення мобілізувати союзну армію проти Пруссії; формальне оголошення війни Австрією сталося 17 червня, після того, як 16 червня пруссаки почали вторгнення до Ганновера, Гессен і Саксонію. Австрії довелося вести війну на 2 фронти — на Італійському і Богемському (Чеському) театрах. Ряд німецьких держав (Баварія, Саксонія і ін.) встали на сторону Австрії, але не змогли надати їй реальної допомоги. Пруссія перевершувала Австрію по розвитку промисловості; відносно густа залізнична мережа Пруссії забезпечувала прудкість мобілізаційних перевезень. Прусська піхота була озброєна голчаними, заряджаючими з казни рушницями Дрейзе, скорострільність яких була в 3 рази вище за австрійські рушниці, що заряджають з дула. Оскільки Австрії довелося виділити значні сили (на початок війни близько 80 тис. чоловік) на Італійський театр, пруссаки отримали на Богемському театрі деяку чисельну перевагу — 278 тис. чоловік проти 261 тис. чоловік. На чолі прусської армії стояв король Вільгельм I, фактично операціями керував генерал Х. Мольке (Старший). Австрійською Північною армією командував генерал Л. Бенедек, що показав себе украй слабким полководцем. 3 липня вирішальний бій біля Кенінсгрецу або під Садовою. В кінці липня за посередництвом Наполеона ІІІ укладено перемир’я, а в серпні Пражський мир: Австрія виходила з Нім. союзу; відмовилась від права вступати в новий Пн.Нім.союз. Австро-прусська війна завершила багатолітнє суперництво між Пруссією і Австрією за пануючу роль в Германії і що з'явилася важливим етапом в об'єднанні Німеччини «зверху», під гегемонією юнкерсько-буржуазної Пруссії.