7

Тема: Культура як специфічна форма існування соціального

1. Поняття, характеристики, функції культури як соціального явища.

2. Характеристика основних елементів культури.

3. Види культурних явищ і процесів.

4. Основні закономірності розвитку культури в сучасному суспільстві.

5. Сучасні тенденції розвитку культури.

1. Поняття, характеристики, функції культури як соціального явища

Феномен культури настільки складний і багатогранний, що кожна наука – філософія, історія, мистецтвознавство, етнографія, культурологія й соціологія – знаходить свій специфічний предмет при дослідженні цього суспільного явища. Соціологію цікавить насамперед роль культури у функціонуванні і розвитку суспільства. Культура як суспільний феномен чутливо реагує на всі зміни, що відбуваються у соціумі. Вона також здійснює певний вплив на нього, формуючи і визначаючи переважну більшість соціальних процесів, включаючи й такі процеси, як у творення соціальних груп, соціальна мобільність тощо.

Уперше поняття „соціологія культури” було введено у соціологічну науку М.Адлером, який під предметом цієї галузевої соціологічної теорії розумів вивчення соціальних факторів становлення і функціонування культурних цінностей і норм, їх вплив на суспільство і соціальну поведінку людини.

Т.Парсонс вважав, що культура є основною передумовою розвитку і функціонування всіх сфер життєдіяльності суспільства. Загалом у соціології культури ще не достатньо всебічно і повно визначено предмет цієї галузевої соціологічної теорії. Більшість учених схиляються до думки, що предметом соціологічного дослідження культури є соціальні аспекти функціонування культури у суспільстві.

Об’єктом соціології культури є діяльність людей (суспільства загалом, різноманітних соціальних груп і особистостей), що пов’язана з виробництвом, поширенням і споживанням культурних цінностей як матеріальних, так і духовних. Загалом вважається, що соціологія культури аналізує мету творчої діяльності у галузі культури, економічні (матеріальні), соціальні і політичні фактори, що впливають на творчий процес, ситуацію на „ринку” художньо-культурної продукції. Вона також досліджує соціально-демографічні та інші характеристики людей як споживачів культури, їхні інтереси, уподобання, нахили, мотиви залучення до культури, а також орієнтації на ті чи інші культурні форми. Соціологія культури може вивчати будь-які суспільні явища та події, що служать віддзеркаленням певних форм та видів культурного життя людей: пам’ятники, заповідні місця, колекційні і музейні експонати, народні промисли й ремесла, які відбивають характерні риси нації, народу, певної соціальної групи або традиції міста, села чи країни загалом.

У поле зору соціології входять суспільна думка та художня критика, що відображають відношення громадськості до подій культурного життя, їх культурного розвитку. Дослідження, що проводяться в межах соціології культури, дають змогу насамперед виявити характерні ознаки і тенденції культурного розвитку суспільства, вплив на нього різноманітних соціально-економічних факторів. На практиці соціологія культури допомагає вирішенню завдань суспільного виробництва, освіти і виховання, культурного і побутового обслуговування, організації дозвілля, налагодженню культурно-просвітницької діяльності, а також надає цінну інформацію щодо ефективності роботи закладів культури, удосконалення їх діяльності, планування випуску художньо-культурної продукції тощо.

Поняття „культура”є досить складним, багатогранним і неоднорідним. У науковій літературі немає єдиного підходу щодо його визначення. Тільки в одному з американських довідників із соціології міститься понад 400 визначень поняття „культура”.

„Культура” (від лат. culture) – трактується як обробка землі, оброблена, „олюднена” рослина. До найпоширеніших визначень культури належать:

• Культура як сільськогосподарський продукт;

• як поліпшення, облагородження людських звичок, способів поведінки;

• все те, що не росте саме по собі від природи, а з’являється завдяки праці людей;

• те, що створене цілеспрямованим задумом і діяльністю людини.

На сучасному етапі термін „культура” розуміється і як сукупність цінностей (духовних і матеріальних), і як жива людська діяльність щодо їх створення, поширення і збереження.

Узагальнивши близько 150 визначень культури, американські антропологи А.Кребер і К.Клакхон виокремили три основні характеристики культури:

• культура – це те, що відрізняє людину від тварин, те, що властиве тільки людському суспільству;

• культура – це те, що не передається біологічно, а досягається навчанням; культура не детермінована особливостями людини як виду, а створена власне нею; культура протилежна природі;

• культура передається за допомогою символічних форм (мови, творів мистецтва, виробів, інструментів тощо), що пов’язана з ідеями.

Культура як система понять, цінностей та оцінок значною мірою визначає те, як бачить світ людина, яка є її носієм.