Фізіологічні основи психіки

Психічна діяльність матеріально забезпечується мозком. Природною її основою є діяльність вищої нервової системи.

У людини є нижчі та вищі відділи мозку, які зумовлюють виникнення, функціонування та розвиток психічних явищ. Великі півкулі кори головного мозку мають свою спеціалізацію (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Ліва півкуля	Права півкуля
Усне мовлення	Метафоричний зміст мовлення
Читання	Почуття гумору
Письмо	Емоційний тон мовлення
Вербальне мислення	Інтонація усного мовлення (просодія)
Ритм прози та поезії	Звуковисотні співвідношення, тембр і гармонія в музиці
Розрізнення кольорів	Просторові поняття та уявлення, стереоскопічний зір, обертання в просторі
Лічба
Розмежування лівої і правої частин зовнішнього простору	Просторові координати, загальна просторова орієнтація
Інтерпретація жестів і міміки	Геометрія, гра в шахи, інтуїція
Сприйняття гештальтів
Розпізнавання міміки та жестів
Упізнавання облич
Емоційні реакції

Функціональна асиметрія мозку проявляється як домінування лівої або правої півкулі. За домінування однієї з півкуль посилюються відповідні їй стратегії і послаблюються інші. Обидві півкулі функціонують завжди спільно, тому таке домінування відносне.

Лівопівкульне мислення переважно аналітичне, йому властиве поетапне опрацювання невеликих порцій однорідної інформації з високою точністю на основі дедуктивного логічного висновку. Лівопівкульні стратегії опрацювання інформації - вербально-логічні, абстрактно-схематичні, аналітичні, сукцесивні (послідовні), свідомі. Все це створює однозначніші, простіші, внутрішньо несуперечливі та «оптимістичні» моделі реальності.

Правопівкульне мислення переважно синтетичне. Для нього характерне паралельне й одночасне опрацювання в реальному масштабі часу великих масивів інформації різних типів та якості, в т. ч. високої невизначеності і складності. Таке мислення спрямоване на цілісне охоплення у складній картині всього розмаїття елементів та зв'язків реальності, зокрема таких, що видаються суперечливими і взаємовиключними - це створює багатозначність контексту. Йому властиві індуктивний стиль, увага до випадків, а не правил, до непередбачуваностей і відхилення від схем. Здебільшого працює на образному матеріалі, тісніше пов'язане з інтуїцією та творчістю. Правопівкульні стратегії опрацювання інформації - образні, конкретні, синтетичні, симультанні (одночасні), з високою часткою несвідомих психічних процесів. Цей тип мислення створює синтетичні (цілісні) моделі реальності. Здатність схоплювати ціле раніше від його частин є основою творчого процесу. Провідна роль у творчій діяльності належить субдомінантній правій півкулі.

Кожна з півкуль виконує різні функції в емоційному житті людини: виникнення позитивних емоцій пов'язане з активацією лівої півкулі, негативних - правої.

Отже, ліва півкуля - причинна, активна, експліцитна, інтелектуальна, аналітична, сукцесивна, концентрована, часова, вербальна. Вона планує, контролює, думає, працює у вимірах минулого та майбутнього. Права півкуля - непричинна, рецептивна, імпліцитна, інтуїтивна, синтетична, симультанна, дифузна, образна, просторова, функціонує у вимірах теперішнього, пізнає, актуально діє, відчуває.