3. Йодна проба Бальзера

Йодна проба Бальзера використовується для діагностики висівкоподібного (різнокольорового) лишаю. Плями змазують 2-5% спиртовим розчином йоду. Внаслідок розрихлення рогового шару в межах висипань, розчин сильніше просякає, внаслідок чого пляма зафарблюється інтенсивніше, ніж оточуюча здорова шкіра. Якщо немає розчину йоду, можна використати будь-які анілінові барвники. Треба відзначити, що при лейкодермі, яка лишається після висівкоподібного лишаю, проба Бальзера є негативною, особливо у осіб, що зазнали УФ-опромінення.

Ця проба буває позитивною при стрептодерміях. Вона є індикатором прихованого лущення.

4. Огляд шкіри під лампою Вуда

Методика грунтується на здатності волосся, що уражене грибами роду Microsporum, давати яскраво-зелене світіння при опроміненні його короткою частиною ультрафіолетових променів. Джерелом останніх слугує портативна ртутно-кварцева лампа спеціальної конструкції. Для затримки довгохвильової частини променів використовують фільтр Вуда - скло, імпрегноване солями нікелю. Цим методом можна виявити волосся голови або гладкої шкіри, що уражене грибками, за їх характерним світінням.

Світіння вогнищ може бути слабким або зникнути, а колір його змінитися після нанесення 5% розчину йоду або мазей. У таких випадках волосся доцільно ретельно вимити з милом та повторити процедуру через 3-4 доби.

Вірогідність наведеного методу обов'язково слід підтверджувати мікроскопією взятих з вогнищ ураження волосин.

При фавусі спостерігається темніше світіння, що подібне до малахіту. Ділянки шкіри, уражені бластомікозом, люмінесціюють рожево-оранжевим кольором, вітиліго - яскраво-білі ділянки, по периметру - різко пігментовані. Червоний вовчак за локалізації на червоній облямівці губ: гіперкератоз - сніжно-біле, атрофії - білувате, гострий процес - блакитне. Мікроспорія дає яскраво-зелене світіння, різнокольоровий лишай (на голові) — цегельно-червоне, еритразма - коралово-червоне, більш виражене по периферії.

5. Мікроскопічна діагностика патогенних грибків

При мікозах гладкої шкіри (трихофітія, мікроспорія, мікоз ступень, кератомікоз, кандидоз) для дослідження беруть лусочки периферійних ділянок вогнища, шляхом зішкрібання скальпелем. У хворих на дисгідроз ступень, кистей ножицями або лезом безпечної бритви зрізають покришки пухирців або бахромки епітелію, що відлущився, і наносять досліджуваний матеріал на предметне скло.

При дерматомікозах з ураженням довгого та пухнастого волосся матеріал беруть епіляційним пінцетом, іноді гострою стороною скальпеля, якщо волосина обламана на рівні шкіри («чорні точки»). При інфільтративно-нагноювальних процесах відбирають з периферії вогнища волосини, що плавають у гної, котрі беруть ложечкою Фолькмана та переносять в чашку Петрі або на годинникове скло. Препарувальною голкою ловлять уражену волосину та переносять на предметне скло.

Уражене волосся, пластинки нігтів, щільні рогові маси, лусочки дрібнять на предметному склі розігрітим скальпелем та додають 2 краплини 10% розчину лугу (КОН або NаОН). Для просвітлення препарат підігрівають на вогні спиртівки, не доводячи до кипіння, поки не з'явиться білий обідок по периферії, далі, натискаючи, накривають покривним склом.

Уражені пластинки нігтів, щільні рогові маси чи клаптик біопсії краще досліджувати шляхом збагачення за Чорногубовим. Матеріал обробляють протягом 20-30 хв. 20% розчином лугу з дворазовим кип'ятінням. Для мікроспорії використовують осад, що лишається після центрифугування.

Препарат розглядають під звичайним або фазовоконтрастним мікроскопом спочатку під малим, потім під великим збільшенням, використовуючи увігнуте дзеркало, прикриту діафрагму або спущений конденсор.

При дослідженні лусочок, рогових мас, нігтів лікар-лаборант може лише вказати, знайдено чи ні міцелій чи ні («знайдено міцелій гриба», «знайдено групи клітин, що брунькуються»). Лікар-міколог за клінічною картиною встановлює діагноз захворювання або проводить додаткове культуральне дослідження.