- •Індивідуальні завдання для студентів медичного факультету до практичних занять з шкірних та венеричних хвороб
- •Змістовний модуль № 1 Вступ до дерматовенерології
- •Тема 1. Предмет і завдання дерматовенерології. Анатомія, фізіологія, гістологія шкіри. Методи досліджень. Елементи шкірної висипки та її значення.
- •Тема 2. Основні етапи розвитку дерматовенерології.
- •Питання для самостійної позааудиторної роботи
- •4. Первинні елементи висипки це:
- •Перелік практичних навичок до заняття Модуль 1. Дерматовенерологія Змістовний модуль № 1 Вступ до дерматовенерології
- •Методика опитування хворого (збір скарг та даних анамнезу)
- •Методика спеціального огляду хворого
- •Пальпаторне дослідження елементів висипки
- •Діаскопія
- •Визначення симптому Нікольського
- •Дослідження елементів висипки методом пошкрябування
- •Дослідження елементів висипки натисканням зонду (феномен провалювання зонду – симптом Поспєлова)
- •Визначення дермографізму
- •Експургаторний метод
- •Визначення біодози уфо за Горбачовим
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Технологічна карта заняття №
- •Критерії оцінки по темі
- •Шкала конвертації (максимальна кількість балів – 100).
- •Підсумки роботи студента на занятті.
- •Срс _______________
- •Модуль 1. Дерматовенерологія
- •Модуль 1. Дерматовенерологія
Індивідуальні завдання для студентів медичного факультету до практичних занять з шкірних та венеричних хвороб
Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ
Змістовний модуль № 1 Вступ до дерматовенерології
Тема 1. Предмет і завдання дерматовенерології. Анатомія, фізіологія, гістологія шкіри. Методи досліджень. Елементи шкірної висипки та її значення.
Тема 2. Основні етапи розвитку дерматовенерології.
Актуальність теми:Розповсюдженість захворювань шкіри досягає 100 %-го рівня. Кількість нозологічних форм дерматозів у одного пацієнта в середньому складає більше 7-ми. Прояви патології на шкірі часто є симптомами небезпечного для здоров’я самого пацієнта та його оточення захворювання. Лікарі всіх спеціальностей повинні добре знати дерматологію і вміти своєчасно виявити симптоми уражень шкіри та видимих слизових оболонок, грамотно провести курацію хворих із дерматозами.
Конкретні цілі
Пояснювати фізіологічно-морфологічні особливості шкіри та слизових в функціонуванні організму в нормі та при різних патологічних станах.
Трактувати поняття “висипка” та її роль при постановці відповідного дерматологічного діагнозу.
Аналізувати етапи становлення дерматовенерології як окремої клінічної дисципліни та внесок окремих вчених.
Необхідні базові знання та вміння
Анатомія, гістологія, фізіологія шкіри. Функції шкіри: захисна, теплорегулююча, секреторна, всмоктувальна та ін.
Етіологія хвороб шкіри.
Патогенез хвороб шкіри. Патологічна фізіологія та морфологія типових патологічних процесів шкіри.
Принципи обстеження хворих. Методи лабораторних обстежень (загальні і спеціальні).
Принципи лікування хворих. Медикаментозна терапія. Лікарські форми для зовнішнього застосування. Методи фізіотерапії. Санаторно-курортне лікування. Дієтотерапія.
Основні питання теми
Принципи та методи обстеження дерматологічних хворих. Діагностичний процес у дерматології.
Семіотика захворювань шкіри. Первинні і вторинні морфологічні елементи. Поліморфізм висипок (дійсний і хибний).
Спеціальні дерматологічні дослідження (пальпація, пошкрябування, діаскопія, дермографізм, тощ.).
Додаткові методи досліджень дерматологічних хворих (лабораторні та функціональні).
Принципи терапії дерматологічних хворих. Основні методи та методики лікування, що застосовуються в дерматології.
Питання для самостійної позааудиторної роботи
Історія розвитку дерматовенерології. Українська дерматологічна школа. Становлення й розвиток дерматовенерології у ХІХ – ХХ століттях.
Гістопатологічні зміни при запальних процесах в шкірі. Гістологія морфологічних елементів шкірних уражень.
Особливості деонтологічного підходу до хворих дерматозами.
Шкірні хвороби як відображення на шкірі патології цілісного організму.
Значення порушень центральної нервової системи і внутрішніх органів для виникнення дерматозів.
1. Історія розвитку дерматовенерології. Українська дерматологічна школа. Становлення й розвиток дерматовенерології у ХІХ – ХХ століттях.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Гістопатологічні зміни при запальних процесах в шкірі. Гістологія морфологічних елементів шкірних уражень.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Особливості деонтологічного підходу до хворих дерматозами.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Шкірні хвороби як відображення на шкірі патології цілісного організму.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Значення порушень центральної нервової системи і внутрішніх органів для виникнення дерматозів.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ
Змістовний модуль 1. Вступ до дерматовенерології
Тема 1. Анатомія, фізіологія, гістологія шкіри. Методи досліджень. Елементи шкірної висипки та її значення.
Тема 2. Основні етапи розвитку дерматовенерології.
ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ. Етап 1.
1. Епідерміс має такі шари:
а) базальний; б) сосочковий; в) шипуватий; г) зернистий; д) сітчастий.
2. Дерма складається з таких шарів:
а) базального; б) сосочкового; в) шипуватого; г) блискучого; д) сітчастого.
3. Гіперкератоз - це:
а) розплавлення міжклітинних сполучень із наступним роз’єднанням клітин остистого шару, де утворюються заповнені ексудатом щілини;
б) дегенеративні зміни у цитоплазмі клітин остистого шару, які найчастіше простежуються під час захворювань вірусного походження та екземи;
в) процес накопичення рідини в клітинах основного й остистого шарів з утворенням перинуклеарних тілець у вакуолях, що руйнує клітини, призводячи до виникнення пухирців;
г) процес посиленого зроговіння зі стовщенням рогового шару та наявністю добре прикріплених до нього лусочок;
д) процес вогнищевих змін у клітинах остистого шару, внаслідок чого окремі клітини, переважно багатоядерні, збільшуються у розмірі та набувають круглої форми.