2. Визначення псоріатичних феноменів

Псоріатичні феномени (тріада Ауспіца) є майже постійними симптомами при прогресуючій та стаціонарній стадіях псоріазу. Внаслідок пошкрябування псоріатичних елементів (папул, бляшок) лущення посилюється і лусочки набувають білого кольору, що нагадує краплину розтертого стеарину (феномен «стеаринової плями»). При подальшому пошкрябуванні, до зернистого шару епідермісу, лусочки знімаються, відкриваючи рожеву вологу плівку (феномен «термінальної» або «псоріатичної» плівки). Якщо продовжувати шкрябання (до сосочкового шару дерми), на поверхні плівки з'являються дрібнесенькі краплинки крові, їх кількість залежить від кількості ушкоджених під час шкрябання капілярів, що входять у сосочки (феномен "точкової кровотечі" або "кров'яної роси" Полотебнова).

Шкрябання роблять або предметним склом, або тупим боком скальпеля. Після виконання цієї процедури нігтем необхідно ретельно обробити шкіру рук, щоб запобігти можливості зараження (псоріазиформний папульозний сифілід)

3. Визначення біодози уфо за Горбачовим

Біодозиметр Горбачова являє собою металеву пластинку розміром 10´6 см з шістьма прямокутними отворами, що можуть закриватися рухомою заслінкою. Він вшитий у клейонку і може фіксуватися на тілі хворого. Біодоза - це час опромінення, після якого через деякий час з'являється слабка еритема.

Хворий лягає на спину й надягає сонцезахисні окуляри. Біодозиметр закріплюють на візуально здоровій шкірі, дещо збоку від середньої лінії живота. Решту шкіри вкривають простирадлом. Лампу УФО розміщують безпосередньо над біодозиметром на відстані 50 см. Під час опромінення кожні 30 с відкривають новий отвір біодозиметра. Таким чином, шкіра під першим отвором опромінюється протягом 3 хв., а під останнім - 30 с. Еритема з’являється приблизно через 24 год. Після опромінення. Якщо є 5 смуг, яскравість яких підвищується, то біодоза дорівнює 1 хв.; 4 смуги - 1 хв, і 30 с. Отже, визначена біодоза є відображенням індивідуальної чутливості шкіри хворого до УФ-променів цієї лампи на відстані 50 см.

4. Методика ультрафіолетового опромінення шкіри при псоріазі

В клінічній практиці використовуються такі різновиди УФ-опромінения:

тотальне;

зональне;

фокусне (прицільне).

При псоріазі опромінюють УФ хворих тільки на осінньо-зимовий тип, тільки в стаціонарній та регресивній стадіях. Попередньо проводиться визначення біодози УФО за Горбачовим.

В інших випадках його призначають з урахуванням індивідуальних особливостей та ізоморфної реакції на УФО.

Всю шкіру розділяють на 12 ділянок:

1. Шия.

2. Спина.

3. Сідниці.

4. Груди.

5. Живіт.

6. Верхні кінцівки.

7. Бокова поверхня тулуба.

8. Бокова поверхня тулуба-2.

9. Передня поверхня нижніх кінцівок.

10. Задня поверхня нижніх кінцівок.

11. Бокові поверхні нижніх кінцівок.

12. Обличчя, голова.

Опромінення проводять послідовно по одній ділянці на день еритемними дозами (3-4 біодози) ультрафіолетових променів, починаючи з шиї та спини, щоб першочергово діяти на паравертебральні сегменти. При цьому площа зони одноразової дії не повинна бути більшою за 600 см². На ділянку шкіри, що опромінюється, не можна наносити лікувальні препарати протягом доби до та після процедури. В процесі лікування слід звертати особливу увагу на недопустимість зміни відстані від джерела опромінення до опромінюваної поверхні шкіри. Треба враховувати також збільшену чутливість деяких ділянок шкіри (внутрішні поверхні стегон, статеві органи) до УФО. Слід користуватися захисними окулярами, щоб уникнути можливості відшарування сітківки ока.