2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

№	Дисципліна	Знати
1.	Анатомія	Анатомія головного мозку
2.	Фізіологія	Фізіологія головного мозку
3.	Основи загальної психології	Психічні стани , емоційно- вольова діяльність, стрес, стан фрустрації.
4.	Неврологія	Вплив неврологічних захворювань на розвиток та течію невротичних розладів.

3. Організація змісту навчального матеріалу.

• Визначення поняття. Класичне вчення про психогенії.

• Емоційний стрес та психічна травма.

• Загальна характеристика захворювань, що пов’язані з емоційно-стресовим та психотравмуючим впливом на людину, їх поширеність, медичне та соціальне значення.

• Етіологія та патогенез, роль спадковості, набутих факторів, особливостей характеру людини.

• Класифікація психогеній.

4. План і організаційна структура навчального заняття

№	Вид роботи	Час
1	Перевірка присутніх.	2 хв.
2	Вихідний тестовий (комп’ютерний) контроль знань. 10 тестів, оцінка Критерії: 75%-79% - 3, 80%-89% - 4, 90% і > - 5.	10 хв.
3	Усне опитування та розбір теми	23 хв.
4	Підсумок та кінцева оцінка знань, завдання.	5 хв.
ВСЬОГО		40 хв.

Психогенні хвороби — група психічних недуг, головним етіологічним чинником яких є внутрішньоособистісний конфлікт, зумовлений переживанням психотравмівної ситуації. Психогенно травмівні обставини виступають при цьому як екзогенно-стресорний агент, що порушує гомеостаз організму.

У виникненні психогенних захворювань провідну роль відіграють два основних компоненти: психотравмівний чинник та стан суб'єкта, який зазнає його впливу. Психотравмівні чинники ділять на кілька груп:

1) раптові (масивні, катастрофічні), що мають загальносоціальне значення. Це природні, транспортні, техногенні катастрофи, соціальні зміни, війни і т. ін.;

2) гострі ситуаційні, що мають конкретну особисту значущість. Це втрата соціальних, матеріальних гараздів, смерть рідних та близьких і т. ін.;

3) хронічні ситуаційні чинники відносно малої інтенсивності, котрі діють постійно або тривалий період (родинні, виробничі та ін.).

Загальні закономірності клінічних проявів психогенних захворювань К. Jaspers (1923) сформулював у вигляді тріади:

1) захворювання розвивається внаслідок психічної травми;

2) фабула психопатологічної симптоматики відбиває зміст психотравмівного чинника;

3) регрес психопатологічної симптоматики залежить від завершення психотравмівної ситуації.

Психопатологічна феноменологія невротичних порушень складається з таких компонентів:

1) симптоми емоційно-афективних розладів, що відбивають тематичний зв'язок із психотравмівною ситуацією;

2) симптоми вторинно-афективної переробки власних сомато-вегетативних виявів;

3) зменшення частини усвідомленої, змістовно логічної переробки інформації та збільшення емоційно-евристичної, неусвідомленої;

4) відсутність психотичних розладів психічної сфери (марення, галюцинації);

5) одужання (без дефекту особистості).

Основні групи етіологічних чинників.