- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •Система організації сучасної психіатричної і наркологічної служб включає:
- •Особливості устрою психіатричних лікарень
- •Наркологічна служба
- •Правові аспекти
- •Показання і порядок госпіталізації в психіатричний стаціонар:
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Конкретні цілі:
- •3 . Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •Методи обстеження психічно хворих
- •Поняття симптому, синдрому
- •Фактори етіології психічних розладів
- •Класифікація психічних розладів і захворювань
- •Існує і традиційна вітчизняна клініко-нозологічна систематика хвороб, що включає наступні основні форми психічних розладів:
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.2. Основний етап заняття:
- •5.3. Заключний етап.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •II. Терапія психотропними препаратами.
- •III. Загальнобіологічні методи лікування
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •7. Перелік практичних навичок та вмінь
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4.План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •II. По тяжкості черепно-мозкові травми ділять:
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •Судово-психіатрична оцінка патологічного сп'яніння
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •Загальна схема інтенсивної детоксикації при отруєннях психоактивними речовинами
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •I. Біогенні.
- •II. Психологічні.
- •III. Соціальні: мікросоціальні, макросоціальні.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •Методи обстеження психічно хворих
- •Поняття симптому, синдрому
- •Фактори етіології психічних розладів
- •Класифікація психічних розладів і захворювань
- •Існує і традиційна вітчизняна клініко-нозологічна систематика хвороб, що включає наступні основні форми психічних розладів:
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.2. Основний етап заняття:
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •Система організації сучасної психіатричної і наркологічної служб включає:
- •Особливості устрою психіатричних лікарень
- •Наркологічна служба
- •Правові аспекти
- •Показання і порядок госпіталізації в психіатричний стаціонар:
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •II. Терапія психотропними препаратами.
- •III. Загальнобіологічні методи лікування
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •7. Перелік практичних навичок та вмінь
- •2.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.2.Основний етап заняття:
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4.План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •Судово-психіатрична оцінка патологічного сп'яніння
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •Загальна схема інтенсивної детоксикації при отруєннях психоактивними речовинами
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.3. Заключний етап.
2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
|
№ |
Дисципліна |
Знати |
|
1. |
Анатомія |
Анатомія головного мозку |
|
2. |
Фізіологія |
Фізіологія головного мозку |
|
3. |
Основи загальної психології |
Психологія особистості |
|
4. |
Патологічна анатомія |
Патологія головного мозку, яка може приводити к розвитку органічних психопатій |
|
5. |
Неврологія |
Етіологія і патогенез запальних, травматичних, судинних захворювань центральної нервової системи які могуть формувати органічні психопатії. |
3. Організація змісту навчального матеріалу.
Визначення поняття “синдром дефіциту уваги з гіперактивністю”.
Поширеність. Етіологічні фактори та патогенетичні механізми виникнення гіперкінетичних розладів. Клінічні прояви.
Розлади соціальної поведінки. Діагностика та діференційна діагностика. Дінаміка.
Прогноз.
Лікування гіперкінетичних та поведінкових розладів.
Медико-педагогічна корекція. Соціальна реабілітація.
Питання профілактики та експертизи.
4. План і організаційна структура навчального заняття
|
№ |
Вид роботи |
Час |
|
1 |
Перевірка присутніх. |
2 хв. |
|
2 |
Вихідний тестовий (комп’ютерний) контроль знань. 10 тестів, оцінка Критерії: 75%-79% - 3, 80%-89% - 4, 90% і > - 5. |
10 хв. |
|
3 |
Усне опитування та розбір теми |
13 хв. |
|
4 |
Засвоєння студентами методик обстеження хворих з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю |
10 хв. |
|
5 |
Підсумок та кінцева оцінка знань, завдання. |
5 хв. |
|
ВСЬОГО |
40 хв. | |
Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) представляє сукупність симптомів, що проявляються зниженням концентрації уваги, високою руховою активністю, імпульсивністю і дефектом вольовий властивостей на тлі нормального, а іноді й високого інтелекту.
Основний механізм цього синдрому полягає в недостатній регуляції активної уваги й істотний ефект лікування може бути досягнутий у разі застосування препаратів групи стимуляторів ЦНС. Існуючі уявлення про первинність раннього ушкодження головного мозку сприяли появі терміна “мінімальна мозкова дисфункція” (ММД), сутність якої полягає в незрілості й дисгармонійності розвитку окремих функціональних структур головного мозку, шо забезпечують вищі психічні функції, такі, як мова, читання, письмо, рахунок, увага, пам’ять. Дисфункція (недорозвинення, незрілість), а також локальне ураження окремих зон кори головного мозку клінічно проявляються руховими порушеннями, порушеннями розвитку мови, розладом формування навичок навчання: дисграфією (розлади письма), дислексією (розлади читання), дискалькулією (розлади рахунку).
ЕтіологіяСДУГ дотепер вивчена недостатньо. Серед багатьох факторів, що мають значення у розвитку СДУГ, провідними вважають наявність органічного ураження головного мозку як наслідок перинатальної патології (вірусне ураження ембріона або плода, асфіксія, плодовий алкогольний синдром та інші інтоксикації) і патології раннього дитячого віку (черепно-мозкові травми, інтоксикації, інфекції, особливо церебральні). Особливу роль грають сімейний і психосоціальні фактори; спадкова схильність до сомато-неврологічної та психічної патології, зловживання батьків психоактивними речовинами (алкоголь, наркотики та інші токсичні препарати), несприятливий моральний клімат у родині, низьке соціальне й матеріальне становише родини, незадовільні побутові умови.
Актуальна і теорія про генетичну детермінованість СДУГ. Мутації відбуваються в генах, які регулюють дофаміновий обмін, що підтверджується результативністю лікування дефіциту уваги й гіперактивності препаратами дофамінового ряду. Деякі вчені висловлюють думку про порушення не тільки дофамінового обміну, але й обміну серотоніну та норадреналіну. Саме недостатність норадреналіну спричиняє порушення активації ретикулярної формації, функція якої полягає у підтриманні уваги й пам’яті, забезпеченні оброблення вхідних стимулів, інтеграції процесу навчання. Неможливість виконання ретикулярною формацією функції, що активує, ускладнює перероблення різних стимулів, що надходять у головний мозок дитини (слухових, зорових, емоційних). Надлишок вхідної інформації та неможливість своєчасного її оброблення спричинює в дитини негативні емоційні реакції у вигляді дратівливості, агресивності й призводить до рухового занепокоєння.
Клінічні проявисиндрому дефіциту уваги з гіперактивністю звичайно стають помітними в ранньому дитячому віці - в 3—5 років. Основні симптоми: нездатність до зосередження, неможливість концентрації уваги і рухова імпульсивність.
Остаточно стає зрозумілою наявність у дитини СДУГ з гіперактивністю на початку її навчання в школі, тобто в 6-7 років, коли до неї починають висувати звичайні для цього віку вимоги: дотримання дисципліни під час уроку, виконання шкільних завдань, уважне ставлення до пояснень учителя. Ближче до підліткового віку визначальними стають поведінкові порушення, що відповідає діагностичній рубриці в МКХ-10 — Гіперкінетичиий розлад поведінки.
СДУГ має три варіанти клінічних проявів:
а) синдром дефіциту уваги з гіперактивністю;
б) синдром дефіциту уваги без гіперактивності;
в) синдром гіперактивності без дефіциту уваги.
Основні прояви включають:
Порушення уваги. Нездатність зберігати увагу, зниження виборчого уваги, нездатність надовго зосередитися на предметі, часті забування того, що потрібно зробити; підвищена відволікання, збудливість. Такі діти метушливі, непосидючі. Ще більше уваги знижується в незвичних ситуаціях, коли необхідно діяти самостійно. Деякі діти навіть не можуть додивитися до кінця улюблені телепередачі.
Імпульсивність. У вигляді неохайного виконання шкільних завдань, незважаючи на зусилля робити їх правильно; частих вигуків з місця, галасливих витівок під час занять; «влізання» в розмову або роботу інших; нетерплячості в черзі; невміння програвати (внаслідок цього часті бійки з дітьми). З віком прояви імпульсивності можуть мінятися. У ранньому віці це нетримання сечі і калу; в школі - зайва активність і крайня нетерплячість; в підлітковому віці - хуліганські витівки і ассоціальное поведінку (крадіжки, вживання наркотиків і т.д.). Однак чим старша дитина, тим імпульсивність більш виражена і помітніша для оточуючих.
Гіперактивність. Це необов'язковий ознака. У частини дітей рухова активність може бути знижена. Однак рухова активність якісно і кількісно відрізняється від вікової норми. У дошкільному та ранньому шкільному віці такі діти безупинно й імпульсивно бігають, плазують, підхоплюються, дуже метушливі. До пубертату гіперактивність часто зменшується. Діти без гіперактивності менш агресивні й ворожі до оточуючих, але у них частіше спостерігаються парціальні затримки розвитку, в тому числі шкільних навичок.
Додаткові ознаки:
Порушення координації відзначаються в 50-60% у вигляді неможливості тонких рухів (зав'язування шнурків, користування ножицями, розфарбовування, письма); порушень рівноваги, зорово-просторової координації (нездатність до спортивних ігор, катанню на велосипеді, іграм з м'ячем).
Емоційні порушенняу вигляді неврівноваженості, запальності, нетерпимості до невдач. Відзначається запізнювання емоційного розвитку.
Стосунки з оточуючими. У психічному розвитку діти з порушеннями активності та уваги відстають від однолітків, але прагнуть бути лідерами. Дружити з ними важко. Це діти екстраверти, вони шукають друзів, але швидко їх втрачають. Тому вони частіше спілкуються з більш «поступливими» молодшими за віком. Важко складаються стосунки з дорослими. На них не діють ні покарання, ні ласка, ні похвала. Саме «невоспітуемость» і «погану поведінку», з точки зору батьків і педагогів, - основний привід звернення до лікарів.
Парціальні затримки розвитку. Незважаючи на нормальний IQ, успішність у школі у багатьох дітей низька. Причини: неуважність, відсутність завзятості, нетерпимість до невдач. Характерні парціальні затримки розвитку письма, читання, рахунку. Основна ознака: невідповідність високого інтелектуального рівня і поганої успішності в школі. Критерієм парціальної затримки вважається відставання навичок від належних не менш ніж на 2 роки. Однак необхідно виключати інші причини неуспішності: розлади сприйняття, психологічні і соціальні причини, низький інтелект і неадекватне викладання.
Поведінкові розлади. Спостерігаються не завжди. Не у всіх дітей з розладами поведінки можуть бути порушення активності і уваги.
Нічне нетримання сечі. Розлади засинання та сонливість вранці.
Розлади соціальної поведінки
Розлади соціальної поведінки — це стійкі, тривалі (не менше ніж 6 міс) дисоціальні форми поведінки, характерні для підліткового віку, частіше спостерігаються в хлопчиків. Ключовими проявами розладів соціальної поведінки є агресивність і різні форми асоціальної поведінки на тлі ворожості та конфронтації стосовно оточуючих. Основний принцип поведінки підлітків — повне звільнення від зобов’язань і норм поведінки в родині та суспільстві, прагнення до одержання задоволень від життя. Використовуються будь-які способи здійснення своїх бажань, у тому числі аморальні та асоціальні. Найбільш типовими проявами поведінки підлітків є пізні повернення додому з прогулянок, ігнорування шкільних занять та підготовки до них, прогули в школі, облудність, брутальність і цинічність по відношенню до дорослих, конфлікти з батьками та втечі з дому; підлітки починають спілкуватися з неформальними, у тому числі кримінальними угрупуваннями, вживають алкоголь, токсичні й наркотичні речовини, беруть участь у кримінальних ексцесах. Протест з боку батьків потенціює прояв злості й жорстокості. Поведінка підлітків стає відкрито ворожою, зухвалою, з тенденцією “робити всупереч”. Розлюченість підлітків адресована усьому світу, з особливою жорстокістю знущаються із тварин, не замислюючись, позбавляють їх життя; можуть нападати на випадкових перехожих, обкрадати й бити їх. Усвідомлення ненормальності власної поведінки повністю відсутнє, причинно-на-слідкові зв’язки вчинків і наслідків цих учинків не вибудовуються.
Виділяють певні варіанти поведінкових порушень у підлітків.
Розлад поведінки, що обмежується рамками родини.
Несоціалізований розлад поведінки.
Соціалізований розлад поведінки.
Зухвалий опозиційний розлад.
Діагностику розладів поведінкипроводять за критеріями, головним з яких є наявність стійкого паттерна зухвалої, асоціальної та протизаконної поведінки з порушенням загальноприйнятих норм і прав оточуючих: часті й виражені прояви гніву й злості, що виходять за межи вікової норми,часті конфлікти з дорослими; ігнорування вимог дорослих; завзятість зі схильністю вивести з емоційної рівноваги оточуючих дорослих, невизнання власних промахів і провини за неправильну поведінку, очікування образи з боку оточуючих; похмуре, роздратоване тло настрою; ворожість стосовно оточуючих, облудність і безвідповідальність; задерикуватість, схильність до бійок; застосування різних видів зброї; пізнє повернення додому; безжалісне й нещадне відношення до оточуючих з тенденцією нанесення тілесних ушкоджень; варварське відношення до тварин; навмисне псування, ламання чужих речей або власності; навмисне здійснення підпалу; навмисна крадіжка чужої власності, коштовних речей; уходи зі школи, часті прогули; втечі з дому на період більше однієї доби; здійснення протиправних дій (крадіжки, пограбування); прагнення до сексуального насильства; знущання над оточуючими; пограбування зі зломом автомобілів або приміщень.
ЛІКУВАННЯ СДУГ ТА РОЗЛАДІВ СОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ:
Починають лікування переважно з немедикаментозних методів, які включають органи зацію режиму праці й відпочинку, різні види психотерапії, психолого-педагогічну корекцію, методи релаксації. У період неспання дитини повинен бути чіткий контроль за розпорядком дня: часом для споживання їжі, для занять, для ігор, для сну. Навчання дитини в школі бажано проводити в нечисленному класі з укороченим (до 30 хв.) уроком, з постійним контролем за діяльністю дитини та заохочувальними висловлюваннями на його адресу. У вільний від шкільних занять час дитина повинна бути залучена у спортивні змагання або займатися фізичними вправами. Психолого-педагогічна корекція має включати гармонізацію сімейного мікроклімату та виховні захопи. Психотерапевтичний вплив рекомендується здійснювати у вигляді індивідуальної та групової психотерапії, поведінкової психотерапії. Релаксаційні заходи включають автогенне тренування за методом Шульца. За відсутності ефекту призначають медикаментозну терапію.
Медикаментозне лікуванняефективно у 75-80% випадків при правильно поставленому діагнозі. Його дія більшою мірою симптоматичне. Придушення симптомів гіперактивності і порушень уваги полегшує інтелектуальний і соціальний розвиток дитини. Медикаментозне лікування підпорядковується декількома принципами: ефективна лише багаторічна терапія, що закінчується в підлітковому віці; підбір препарату і дози виходять з об'єктивного ефекту, а не відчуттів хворого. Якщо лікування ефективне, то необхідно через певні проміжки часу робити пробні перерви для того, щоб з'ясувати, чи може дитина обходитися без препаратів. Перші перерви бажано влаштовувати на канікулах, коли психологічне навантаження на дитину менше.
Фармакологічні речовини, що застосовуються для лікування цього розладу, є стимуляторами ЦНС. Механізм їх дії до кінця невідомий. Однак психостимулятори не тільки заспокоюють дитину, а й впливають на інші симптоми. Підвищується здатність до зосередження, з'являється емоційна стійкість, чуйність до батьків і однолітків, налагоджуються соціальні відносини. Може різко покращати психічний розвиток. В даний час використовують: амфетаміни - дексамфетамін (декседрін), метамфетамін; пемолин (цілерт).
В Україні та країнах ближнього зарубіжжя препарати групи психостимуляторів не зареєстровані й відповідно не використовують для лікування. У цей час застосовують вазоактивні засоби та препарати групи ноотропів (аміналон, церебролізин, інстенон); трициклічні антидепресанти (амітриптилін, меліпрамін). Останнім часом відзначається висока ефективність лікування СДУГ методом транскраніальної мікрополяризаиії, сутність якого полягає в лікувальному впливі невеликої сили постійного електричного струму на тканини головного мозку.
При неефективності психостимуляторів рекомендують гідрохлорид іміпраміну в дозах від 10 до 200 мг / добу.; інші анідепрессанти (дезипраміну, амфебутамон, фенелзин, флуоксетин) і деякі нейролептики (хлорпротіксен, тіоридазин, сонапакс). Нейролептики не сприяють соціальній адаптації дитини, тому показання для їх призначення обмежені. Їх слід застосовувати при наявності вираженої агресивності, некерованості або коли інша терапія та психотерапія неефективні. Призначають та інші препарати: Н-1-блокатори (дифенгидрамин); транквілізатори; снодійні; клонідин; протисудомні нормотимічний засоби (вальпроати, карбамазепін). Однак їх ефективність остаточно не встановлена. Бензодіазепіни та барбітурати не тільки не ефективні, але і можуть посилити захворювання. В даний час вважають, що якщо у дитини з порушеннями активності та уваги спостерігається харчова алергія, то її вилікування сприяє регресу психопатологічної симптоматики. У цих випадках показана дієтотерапія та десенсибілізація.
Прогноз СДУГ і розладів соціальної поведінки залежить від низки умов: своєчасна діагностика, лікування і тривале спостереження хворих зі СДУГ забезпечують сприятливий результат цього розладу. У деяких випадках симптоми дефіциту уваги призводять до затримки розвитку в дітей молодшого віку, у більш старшому віці — до дисоціальної поведінки та патології формування особистості. Знижена здатність до навчання зберігається протягом усього життя. Наявність симптомів СДУГ у дорослих ускладнює їхнє повсякденне життя, знижуючи організованість і контроль власних дій і вчинків.
Питання експертизи вирішують індивідуально. Діти й підлітки зі СДУГ та розладом соціальної поведінки можуть навчатися у школі, однак у деяких випадках — за спеціальною програмою для дітей з дефіцитом уваги й гіперактивністю. Питання військової експертизи залежать від наявності або відсутності коморбідної патології (шизофренії, психопатії); наявність супутньої психічної патології е показанням для звільнення від служби в армії. Питання судової експертизи із визначенням осудності й дієздатності дітей і підлітків зі СДУГ і з розладами поведінки включають загальні принципи судової експертизи. Відсутність психотичних розладів і розумової відсталості припускають дієздатність у цивільному діловодстві й осудність у разі кримінальної поведінки.