Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
174
Добавлен:
07.06.2015
Размер:
4.03 Mб
Скачать

5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Після перевірки присутніх студентів викладач підкреслює значення вивчення теми «Епілепсія» для подальшого засвоєння психіатрії і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Знайомить студентів з конкретними цілями та планом заняття. Викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань.

    1. Основний етап заняття:

Викладач пояснює методики обстеження хворих на епілепсію. Надалі викладач проводить із студентами усне опитування та розбір теми в навчальній кімнаті з акцентом на особливостях пароксизмальних та непароксизмальних клінічних проявів епілепсії, типових змін особистості. Викладач проводить обстеження хворого на епілепсію з подальшим засвоєнням студентами цих методик.

Після відповідей на запитання студентів, викладач проводить вихідний контроль засвоєння знань (письмово) та практичних навичок з оцінкою кожного студента.

В кінці заняття викладач підводе підсумки заняття оголошує оцінку діяльності кожного студента і виставляє у журнал обліку відвідувань і успішності студентів та оголошує тему наступного практичного заняття.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки:

1. Тести і ситуаційні завдання – збірник тестів і ситуаційних задач.

2. Контрольні питання:

  1. Первинна (генуїнна) та вторинна (симптоматична) епілепсія. Пароксизм, його клінічна характеристика.

  2. Класифікація пароксизмальних проявів. Тоніко-клонічний судомний припадок, допомога хворому.

  3. Епілептичний статус i лікувальні заходи щодо виведення хворого з цього стану.

  4. Принципи терапії хворих на епілепсію.

3. Перелік практичних навичок та вмінь

  1. Провести клінічнеобстеженняхворого та описати психічний статус.

  2. Проаналізувати дані клінічного та параклінічного дослідження та поставити попередній діагноз психічного або психосоматичного розладу.

  3. Визначити наявність у хворого показань для невідкалдної госпіталізації.

  4. Вирішити клінічну задачу з діагностування та надання невідкладної допомоги (при психомоторному збудженні, при епілептичному статусі, ускладненнях лікування психотропними препаратами, відмові від їжї, ступорі).

  5. Вирішити клінічну задачу з визначення тактики ведення хворого з психічним розладом.

  6. Визначити рівень соціальної небезпеки, ризик аутоагресії психічно хворого.

  7. Призначити один із адекватних стану хворого психотропних препаратів у дозах, відповідних до віку хворого.

  8. Дати рекомендації родичам хворого з догляду.

Критерії оцінки:

75%-79% (задовільно) - (2 бал.),

80%-89% (добре) - (4 бал.),

90% і > (відмінно) - (6 бал.)

Кількість балів за тему: максимально – 6, мінімально – 2.

Джерела інформації.

Лекція.

Список літератури:

Основна:

  1. Гавенко В.Л. та ін. Психіатрія і наркологія : підручник для студентів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / В.Л.Гавенко, В.С.Бітенський, В.А.Абрамов та ін.; За ред. В.Л.Гавенка, В.С.Бітенського. – К. Здоров’я, 2009. – 512 с.

  2. Сонник Г.Т., Напрєєнко О.К., Скрипнніков А.М. Психіатрія : підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / Г.Т. Сонник, О.К. Напрєєнко, А.М. Скрипнніков. – К. Здоров’я, 2006. – 432 с.

  3. Спіріна І.Д., Вітенко І.С., Лагутін В.А., Серебрицька О.В. Основи психологічного консультування в медичній практиці: Навчальний посібник. – Д., АРТ-ПРЕС, 2004. – 160с. ISBN 966-348-003-3

  4. Международная классификация болезней (10–пересмотр): клинические описания и указания по диагностике / ВОЗ; пер. на рус. яз / под ред. Ю.Л. Нуллера, С.Ю. Циркина. – 2–е изд. – К.: Сфера, 2005.– 306 c.

  5. Класифікація психічних і поведінкових розладів: Клінічний опис і вказівки по діагностиці. – 2-е вид. – К.: Сфера, 2005. – 308 с. – ISBN 966-8782-08-9.

Додаткова:

  1. Гавенко В.Л. Основні органічні захворювання головного мозку: навч. посібник / В.Л. Гавенко, І.А. Григорова, Г.О. Самардакова (та ін.); за заг. ред. В.Л. Гавенка, І.А. Григорової. – Харків : НТУ «ХПІ», 2008. – 228 с. ISBN 978-966-593-674-9

  2. Вітенко І.С. Чабан О.Є. Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих: Навчальний посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 186 с. ISBN 966-7364-96-8

Автор: асистент, к.м.н. Рокутов С.В.

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри психіатрії, загальної

та медичної психології

Завідувач кафедри, професор

Спіріна І.Д.______________

«___» _________20_ р.

МетодичнА РОЗРОБКА

для Студентів

ДО практичного заняття

Навчальна дисципліна

ПСИХІАТРІЯ. НАРКОЛОГІЯ

Модуль №

2

Змістовий модуль №

7

Тема заняття

Олігофренія та затримка розвитку. Етіологія, патогенез, клінічні прояви. Діагностика та діференційна діагностика. Лікувально-корекційні заходи. Профілактика питання експертизи.

Курс

IV

Спеціальність

Лікувальна справа, педіатрія, медико-профілактична справа

  1. Актуальність теми:

На сьогодні питання діагностики й лікувально-корекційних заходів щодо олігофренії досить актуальні як з медичної, так і з соціальної точки зору. З огляду на поліетіологічність походження розумової відсталості, характер діючих факторів, з’являються можливі варіанти проведення превентивних заходів. В останні десятиріччя відзначається тенденція до зростання показника поширеності олігофренії. Це може бути зумовлено підвищеним виявленням осіб із розумовою відсталістю, а також досягненнями сучасної медицини, спрямованими на підвищення виживаності дітей із різними аномаліями, у першу чергу центральної нервової системи. Олігофренії значно частіше виявляють у віці 7-8 років (початок навчання у школі) та в період призову на службу в армію (17-18 років). За даними ВООЗ поширеність олігофренії і усьому світі становить від 1 до 3 % серед чоловічого населення, що в 1,5 разу вище, ніж серед жінок.

Конкретні цілі:

  • Демонструвати вміння виявити клінічні прояви порушень психологічного розвитку.

  • Визначати етіологічні фактори та патогенетичні механізми у хворих з порушенням психологічного розвитку.

  • Визначати клінічні симптоми у хворих з порушенням психологічного розвитку.

  • Аналізувати клінічні прояви у хворих з порушенням психологічного розвитку.

  • Визначати методи лікувально-корекційного впливу у хворих з порушенням психологічного розвитку.

  • Робити висновки з експертизи хворих з порушенням психологічного розвитку.

Соседние файлы в папке Психиатрия-1