Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
174
Добавлен:
07.06.2015
Размер:
4.03 Mб
Скачать

Поняття симптому, синдрому

Симптом (symptomum, symptoma, rp. symptoma збіг, ознака) – окрема ознака патологічного стану або хвороби. Симптоми психічних хвороб – це переважний розлад певного психічного процесу (сприйняття, уявлення, емоцій, мислення, пам'яті та ін.). Позитивна (продуктивна) симптоматика виникає в зв'язку з патологічною продукцією психіки: афективні, невротичні, галюцинаторно-маревні, рухові розлади, стани потьмарення свідомості, судомні, психоорганічні розлади.

Негативна (дефіцитарна)симптоматика – ознака стійкого випадання психічних функцій, втрати чи недорозвинення якихось ланок психічної діяльності: виснаженість (астенізація) психічної діяльності, дисгармонія особистості, зниження енергетичного потенціалу, зниження рівня і регрес особистості, амнестичні розлади, тотальне слабоумство, психічний маразм.

Кожний окремо симптом не дає можливості судити про діагноз у цілому, однак його сполучення з іншими симптомами на основі єдиного механізму патогенезу – у вигляді синдромів і синдромокомплексів – подає важливу інформацію про нозологічну природу наявного психічного розладу.

Синдром являє собою сукупність окремих ознак хвороби, певне сполучення симптомів («синдром» – «спільний біг» симптомів). Окремі симптоми не існують ізольовано, поза зв'язком з іншими психічними розладами. Синдром протягом хвороби динамічний і може змінюватися іншими психопатологічними симптомокомплексами. Клінічні особливості синдрому і характерні закономірності зміни психопатологічних розладів визначають діагноз хвороби. Кожному захворюванню властива певна послідовність формування і зміни синдромів. Для остаточної постановки діагнозу необхідно враховувати закономірності взаємного переходу синдромів у часі.

Психічна хвороба як нозологічна одиниця характеризується певними синдромами, вони видозмінюються та змішуються у певній послідовності, яка притаманна

Фактори етіології психічних розладів

  1. Екзогенні фактори: інфекції, черепно-мозкові травми, інтоксикації, психічні переживання і травми (психогенні).

  2. Ендогенні фактори: несприятлива спадковість, конституціональні особливості, вікові кризи, імунологічні та реактивні особливості,, стать, вік, перенесені захворювання.

Крім цих причин, у ґенезі психічної патології велику роль відіграють соціальні фактори, які негативно впливають на людину разом із біологічними факторами.

Класифікація психічних розладів і захворювань

В історичному аспекті можна виділити кілька етапів становлення та удосконалення класифікацій психічних хвороб. На першому етапі оригінальні класифікації розроблялися всесвітньо відомими вченими-психіатрами. Вони з'явилися в IXX і початку XX сторіччя. Надалі професійні об'єднання психіатрів деяких країн створили національні класифікації. Для полегшення співпраці психіатрів різних країн, в міжнародну класифікацію психічних хвороб (МКБ) був введений розділ про психічні розлади. В останньому, десятому варіанті МКБ-X враховані пропозиції клініцистів з більш ніж 40 країн, 110 інститутів. На Україні до практичного використання її офіційно прийняли в 1998 році.

Основні категорії цієї класифікації наступні:

Розумова відсталість- постійне, з раннього дитинства недорозвинення психічної, насамперед інтелектуальної функції.

Розлади особистості- аномальна поведінка, що виявляється постійно, з раннього дитинства.

Психічний розлад- аномальна поведінка або хворобливе психічне переживання певного ступеня тяжкості, що виникають після періоду нормального функціонування.

Адаптаційні розлади- виражені меншою мірою ніж в попередній категорії хворих розлади, зумовлені стресогенним ситуаціями.

Інші розлади- наркотична залежність, аномалії сексульного розвитку, порушення сну і т.д.

Порушення розвитку- постійні порушення мови, зорово-просторових навичок, рухової координації і т.д.

Інші розлади, специфічні для дитячого та підліткового віку (розлади уваги, активності, поведінки, емоцій, соціального функціонування, рухів, мови і т.д).

Міжнародна класифікація психічних захворювань побудована на двох принципах – нозологічному і синдромологічному.

F0 Органічні, включаючи симптоматичні, психічні розлади.

F1 Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин

F2 Шизофренія, шизотипічні і маревні розлади

F3 Афективні розлади настрою

F4 невротичні, пов'язані зі стресом і соматоформні розлади

F5 Поведінкові синдроми, пов'язані з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами

F6 розлади зрілої особистості і поведінки в дорослих

F7 Затримка психічного розвитку (розумова відсталість)

F8 Порушення психологічного розвитку

F9 поведінкові та емоційні розлади, що починаються звичайно в дитячому і підлітковому віці.

Соседние файлы в папке Психиатрия-1