2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

№	Дисципліна	Знати
1.	Анатомія	Анатомія головного мозку
2.	Фізіологія	Фізіологія головного мозку
3.	Основи загальної психології	Психологія емоцій
4.	Патологічна анатомія	Патологія головного мозку, яка призводить до порушення емоцій
5.	Неврологія	Етіологія і патогенез запальних, травматичних, судинних захворювань центральної нервової системи, патологічні синдроми порушень лікворної системи

3. Організація змісту навчального матеріалу.

1. Класифікація порушення емоцій.

2. Визначення порушення емоцій.

4.План і організаційна структура навчального заняття

№	Вид роботи	Час
1	Перевірка присутніх.	2 хв.
2	Вихідний тестовий (комп’ютерний) контроль знань. 10 тестів, оцінка Критерії: 75%-79% - 3, 80%-89% - 4, 90% і > - 5.	10 хв.
3	Усне опитування та розбір теми	10хв.
4	Демонстрація методики обстеження хворих з порушеннями емоції	18 хв.
5	Засвоєння студентами методик обстеження хворих з порушеннями емоцій	15 хв.
7	Обхід та розбір хворих	20 хв.
10	Підсумок та кінцева оцінка знань, завдання.	5 хв.
ВСЬОГО		80 хв.

Класифікація порушень емоцій

1. Патологічне посилення емоцій (манія, депресія).

2. Патологічне ослаблення емоцій (емоційне сплощення, параліч емоцій, емоційна тупість, апатія).

3. Патологія рухливості емоцій (лабільність, слабкодухість, інертність).

4. Порушення адекватності емоцій (неадекватність, амбівалентність, дисфорія, патологічний афект, немотивований страх).

Емоції – психічні процеси і стани, пов’язані інстинктами, потребами і мотиваціями, що виконують, як писав Леонт’єв (1970), функцію регулювання активності суб’єкта.

Емоції і відчуття – відображають відношення, в яких знаходяться предмети і явища до потреб і мотивів діяльності людини.

• Патологічне підсилення:

Ейфорія – підвищений настрій і самопочуття, з’являється прискорене мислення, відволікання уваги. Ейфорія спостерігається при МДП, може спостерігатись в структурі паралітичного і псевдопаралітичного синдромів. При ЧМТ, де уражуються лобні долі – виникає благодушно-дурашлива ейфорія з неадекватними вчинками, при залишкових явищах органічного ураження мозку.

Депресія – пригнічений настрій, який може перебігати з в’ялістю, ажитована – зі збудженням, астенічна – з відчуттям болісної нечутливості, судинна, екзогенна.

Класичний варіант депресії – вітальна депресія – меланхолія – це ендогенна депресія, виражається тугою, тривогою, втратою сну, добовими коливаннями настрою.

Депрессії підрозділяються: на психотичну і непсихотичну.

Психотична – пригнічений настрій поєднується з маревними ідеями самопригнічення, самозвинувачення, гріховності, галюцинаціями, суїцидальними думками.

Непсихотична – критична оцінка свого стану і ситуації, збережені психологічні поняття зв’язку з зовнішніми і внутрішніми обставинами.

«Маскована депресія» - це ендогенна депресія, при якій на перший план виступають не психопатологічні ознаки, а соматичні і вегетативні симптоми, що піддаються лікуванню антидепресантами.

• Патологічне ослаблення:

Параліч – як гостре короткочасне їх виключення розвивається у зв’язку з раптовим, шоковим впливом психотравмуючого фактору, а інші – в результаті тривалого поточного патологічного процесу.

Апатія – байдужість до самого себе, оточуючих, рідних, близьких, супроводжується бездіяльністю (гіпо- чи абулією). При психотравмуючих реакціях, при хронічних інфекційних і соматичних захворюваннях, органічних ураженнях головного мозку.

Емоційне сплощення, емоційна тупість – постійно наростаюче, стійке зубожіння емоційних переживань, які стосуються вищих емоцій (почуттів), що доходить до байдужості до себе, свого становища, до долі близьких (органічної деменції – тотальної), шизофренії.

• Порушення рухливості емоцій – легка зміна емоцій від однієї до другої. Від веселощів до сліз (істеричні психопатії); як фізіологічне явище у дитячому віці.

Слабкодухості характерні: нестійкий настрій, підвищена емоційна збудливість з нетриманням емоції, дратівливість, сльозливість, сльози розчулення, сентиментального настрою.

Інертність емоцій характеризується тривалою затримкою на неприємних переживаннях – почуття провини, образи, злості, помсти. Відмічається у недовірливих особистостей, параноїдних особистостей, психопатів, епілептиків.

Лабільність – легка зміна емоцій, швидкий перехід від однієї до іншої.

• Порушення адекватності:

Неадекватність – доволі частий симптом психічних захворювань (неадекватний сміх на похороні близької людини).

Амбівалентність – переживання, які спостерігаються у хворих на шизофренію, а також патологічний афект, при якому неадекватність афекту визначається зміною стану свідомості і уривчастими галюцинаторними і маячними переживаннями.

Патологічна тривога, страх – часто спостерігаються у нормі і у структурі багатьох психічних захворювань (переляк, жах) – страждання, відраза, сором. Схильність до реакцій страху залежить від статі, віку, індивідуальних особливостей і набутої соціальної стійкості. Страх і тривога – виявлені у структурі обсесивно-фобічного, депресивного, галюцинаторно-параноїдного, деліріозного та інших синдромів.

Дисфорія – зниження настрою, іпохондричні і суїцидальні висловлювання, тужливо-злобний фон (епілепсія, ЧМТ), органічне ураження головного мозку, психопатії.

Дистимії – короткочасні (на протязі декількох годин чи днів) розлади настрою у вигляді депресивно-тривожного з гнівливістю, невдоволеністю, роздратованістю (психопатія, органічне ураження головного мозку).