2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

№	Дисципліна	Знати
1.	Анатомія	Анатомія головного мозку
2.	Фізіологія	Фізіологія головного мозку
3.	Основи загальної психології	Психічні стани , емоційно- вольова діяльність, стрес, стан фрустрації.
4.	Неврологія	Вплив неврологічних захворювань на розвиток та течію невротичних розладів.

3. Організація змісту навчального матеріалу.

1.Класифікація неврозів, розподіл за клінічною картиною і перебігом (короткочасні гострі, пролонговані, хронічні, невротичний розвиток).

2. Клінічні особливості, загальні для всіх неврозів і характерні для окремих форм: неврастенії, істерії, неврозу нав’язливих станів, невротичних тривожних розладів, невротичної депресії; соматоформні розлади.

3.Невротичні реакції: депресивна реакція, неврастенічна реакція, істерична реакція, психастенічна реакція, параліч емоцій.

4.Визначення особливості психічного стану стоматологічних пацієнтів хворих на психогенні розлади, тактика лікаря-стоматолога.

4. План і організаційна структура навчального заняття

№	Вид роботи	Час
1	Перевірка присутніх.	2 хв.
2	Вихідний тестовий (комп’ютерний) контроль знань. 10 тестів, оцінка Критерії: 75%-79% - 3, 80%-89% - 4, 90% і > - 5.	10 хв.
3	Усне опитування та розбір теми	13 хв.
4	Засвоєння студентами методик обстеження хворих з неврозами та гострими невротичними реакціями	10 хв.
5	Підсумок та кінцева оцінка знань, завдання.	5 хв.
ВСЬОГО		40 хв.

Неврози –це психогенно зумовлені оборотні психічні розлади, що проявляються емоційною нестійкістю, підвищеним психічним виснаженням, порушенням загального самопочуття та різних соматовегетативних функцій, але не змінюють самосвідомість особистості та усвідомлення хвороби.

Поширеність – від 15,8 до 30,0 на 1000 населення. Серед психічних захворювань неврози складають 20 25 %.

Тріада невротичних розладів по К.Ясперсу :

1.Невроз викликається психічною травмою.

2.Життєва подія стає психотравмувальною та «звучить» у клінічних симптомах у разі підвищеної значущості .

3 Після зникнення психічної травми або через деякий проміжок часу невротичні симптоми зникають.

Фактори розвитку неврозів:

1.Спадкові фактори – конкордантність по невротичних розладах у монозиготних близнюків вища, ніж у дизиготних.

2.Психотравмувальні переживання ( характерна закономірність- чим більше спадковість, тим меньша психічна травма може викликати невроз) .

3.Якості особистості ( невротичні симптоми частіше спостерігаються в осіб з затримкою розвитку з збереженням інфантильних черт).

4.Астенізувальні фактори попередніх хвороб.

Невротичні реакції – це гострі реакції на стрес, причому психотравмуючими в цьому випадку є інтимно-особистнісні переживання . Виділяють 5 форм невротичних реакцій:

1.Депресивна реакція. У хворих погіршується настрій, з’являється плаксивість. У деяких випадках розвиваються ідеї вини та суїцидальні думки та дії .Крім того порушується сон, апетит, самопочуття, з’вляється слабкість.

2.Неврастинічна реакція . Характеризується явищами дратівливої слабості й вегетативними симптомами.

3.Істерична реакція . Супроводжується бурхливими емоціями, іноді афективним звуженням свідомості. Такі пацієнти здійснюють демонстративні суїцид альні спроби.

4.Психастенічна реакція. Виражається в тривозі, нерішучості, неможливості рішення проблем у наслідок постійних сумнівів у правильності своїх дій.

5.Параліч емоцій. Людина не відчуває ні яких емоцій, стає байдужою, спостерігають за тим , що відбувається немовби з боку.

Невротичні реакції не вимагають спеціального лікування. Позитивно впливають на них емоційна підтримка родичів та друзів.

Основні типи неврозів :

1.Неврастенія . Основним клінічним проявом є дратівлива слабкість. Хворі швидко стомлюються, працездатність знижується, хворі дратівливі, нетерплячі, погано переносять очікування. У багатьох пацієнтів виникає психічна гіперестезія , їх дратує капання води, дотик до шкіри та таке інше. Сон порушується - труднощі при засипанні , часті пробудження, відсутнє почуття відпочинку після сну. Також часто є головний біль та інші неприємні відчуття в різних органах, у зв’язку з чим часто розвивається іпохондрія .

Лікування : відпочинок, зміна умов роботи, адаптогени, здоровий спосіб життя ( фізичні вправи, відмова від паління та інше), транквілізатори, снодійни коротким курсом.

2.Істеричний невроз. Характеризується надзвичайною лабільністю емоцій, бурхливими емоційними реакціями, крайньою мінливістю настрою. Виникають багато вегетативних порушень ( серцебиття, тремор, ком у горлі, нудота, болю та таке інше) .Можуть спостерігатися рухові розлади у виді тиків, спазмів, хореоформних рухів, нападів судом, парезами кінцівок, порушенням ходи , мови та сенсорні розлади – порушення слуху, зору, кожної чутливості, що не відповідають ні якому неврологічному чи іншому захворюванню.

Лікування : гіпноз, поведінкова психотерапія, транквілізатори, антидепресанти.

3. Невроз нав’язливих станів. Проявляється нав’язливими страхами ( фобіями), нав’язливими думками (обсесіями), нав’язливими діями ( компульсіями) та тревогою( генералізованою та пароксизмальною).

У МКХ -10 різні прояви неврозу кодуються різними шифрами.

Проявам симптомів неврозу передує психічна травма, яка визначає зміст порушення ( наприклад у разі виникнення ядухи та серцебиття у юрбі може розвинутись агорафобія).

А. Нав’язливі страхи :

Агарофобія -страх відкритих просторів, транспорту, юрби, котрий супроводжується вегетативними симптомами - серцебиттям, ядухою, запамороченням, тремором, потом, сухістю у роті, нудотою, біллю у грудях та психічними симптомами – дереалізацією, деперсоналізацією, страхом втратити над собою контроль.

Соціальні фобії – страх виявитися у центрі уваги, відчуття сорому в присутності сторонніх, хворі бояться ситуацій коли потрібно здійснити яку-небудь дію в присутності сторонніх або передбачується негативна оцінка цих дій. Далі розвивається уникаюча поведінка , хворі не відвідують вечірки, не їдять у присутності сторонніх, не відвідують громадських туалетів та таке інше.

Іпохондричні фобії ( нозофобії)- нав’язливий страх важкого захворювання. Такі хворі часто звертаються до лікарів, вимагаючи обстеження. Вони розробляють комплекс заходів : переїздять в екологічно чистий район, змінюють роботу, обмежують контакти та діяльність, ведуть щадний спосіб життя та таке інше.

Б. Нав’язливі думки та сумніви- виникають поза бажанням хворого, сприймаються як абсурдні, він намагається ім. протистояти .

В. Нав’язливі дії майже ніколи, за винятком тиків , не бувають ізольованими, а супроводжуються нав’язливими думками та страхами.

Лікування : анафраніл ( клофраніл), селективні інгібітори зворотнього захвату серотоніна, когнітівно-поведінкова терапія.

Г. Панічний розлад ( епізодична пароксизмальна тривога ) характеризується епізодичними вегетативними проявами у вигляді серцебиття, ядухи, тремтіння, оніміння язика, лиця. кінцівок, нудоти, головокружіння, страха смерті та інше, з розвитком у подальшому тревоги очікування нових приступів та униканням ситуацій, де ці приступи могуть з’явитися.

Лікування : трициклічні антидепресанти ( меліпрамін) та інгібітори МАО, альпрозолам, СІЗЗС, техніки правильного дихання, прогресивна релаксація, поведінкові методи.

Генералізований тривожний розлад проявляється стійкою тревогою, нерідко беззмістовною, почуттям внутрішнього напруження та вегетативними симптомами, інтенсивність яка менша, ніж при панічному розладі.

Лікування : транквілізатори ( буспірон, гідазепам), антидепресанти , когнитивно-поведінкова психотерапія, метод прогресивної релаксації.

4. Невротична депресія. Характеризується астенією, порушенням сну, апетиту, погіршенням настрою, тривогою. Хворі говорять , що немає радості від життя. З’являється слізливість, роздратованість, багато вегетативних скарг. Характерні ранні пробудження з серцебиттям, тривоги.

Лікування : антидепресанти, транквілізатори, когнитивно-поведінкова психотерапія.