
- •11.Механизм проведения нервного импульса по миелиновым и бесмиелиновым нервным волокнам.
- •12.Законы проведения возбуждения по нервным волокнам. Закон «все или ничего»
- •13. Скорость проведения возбуждения, факторы от которых она зависит.
- •14.Класификация нервніх волокон
- •15.Пд смешаного нерва
- •17.Потенциал концевой пластинки (пкп), его происхождение и значение
- •21.Нейромоторніе единиці,их виді
- •23.Механизм тетануса в изолированой мішце.Оптимум и пессимум раздражения.Механизм тетануса мішці в целом организме.Схема!!!!
- •24.Изометрические и изотонические сокращения
- •25.Утомление мішці
- •26.Синапсі цнс
- •40 Рухові рефлекси стовбура мозку: статичні та стато-кінетичні
- •41.Вестибулярні установчі рефлекси пози, їх роль
- •42. Вестибулярні механізми стабілізації очних яблук
- •43. Особливості впливу середнього мозку через червоні ядра на спинний мозок(схема)
- •44.Особливості впливу на спинний мозок ядер Дейтерса. (схема)
- •45. Особливості впливу на спинний мозок ретикулярних ядер моста та довгастого мозку.
- •46.Вплив мозочка на моторну функцію, його участь в організації та реалізації рухових програм (схема)
- •47 Клінічні прояви , що виникають при ушкодженні мозочка ,їх фізіологічні механізми
- •48. Таламус , як джерело інформації про якість рухів . Його ядра їх фізіологічна роль.
- •49.Функціональна організація базальних гангліїв і їх зв*язки(схема) Роль базальних гангліїв в регуляції тонусу та складних рухових актів. В реалізації рухових програм.
- •50. Клінічні прояви при пошкодженні базальних гангліїв , їх фізіологічний механізм.
- •51. Нейронний склад кори головного мозку .Еферентні кл , аферентні входи, особливості синапсів великих півкуль
- •52. Первинна моторна зона кори головного мозку (поле 4) її функціональна організація та роль у регуляції рухових функцій
- •58.Организация симпатического парасимпатического и метасимпатического отделов внс
- •66.Физиолгическое значение и механизм действия гормонов надпочечников.Гормоны мозгового вещества надпочечников,их функции.
- •67.Роль гормонов в регуляции реакций специфической и неспецифической адаптации при действии стрессовых факторов(адаптационный синдром).
- •68.Физиологическое значение и механизмы действия гормонов щитовидной железы.
- •69.Физиологическое значение и механизм действия гормонов паращитовидных желез
- •70. Физиологическое значение и механизм действия гормонов поджелудочной железы.
- •71.Понятие о сенсорных системах или анализаторах, их состав, значение, класификация.
- •72.Интенсивность чувств .Абсолютный и дифференциальный пороги раздражения.Закон Вебера и Фехнера.
- •73.Механизмы возбуждения первичных и вторичных рецепторов.Адаптация рецепторов.Возможные механизмы адаптации.
- •74.Структурно-функциональная организация и функции сомато-сенсорной системы(Схема)
- •75.Корковый отдел сенсорной системы:анализ и синтез аферентных возбуждений
- •76.Структурно-функциональная характеристика ноцицептивной системы
- •77.Проводящие пути и уровни обработки ноцицептивной информации(Схема).Механизмы формирования боли
- •78.Физиологическое значение боли,виды боли,компоненты боли
- •84.Аномалии рефракции глаза.
- •90.СОвременные представления о восприятии цвета.
- •8. Методика исследования и оценки нистагма глаз
- •9. Методика исследования и оценки проб на диадохокинез и дисметрию
- •10. Методика исследования и оценки симптома « белое пятно
- •11. Методика исследования и оценки местного дермографизма
- •12. Методика исследования и оценки состояния вегетативной регуляции
- •13.Методика исследования и оценки закона Вебера и эстезиометрии.
- •15. Методика исследования и оценки поля зрения.
- •16. Методика исследования и оценки астигматизма.
- •17. Методика исследования и оценки цветного зрения.
- •18. Методика исследования и оценки аккомодационной способности глаза.
- •19.Методика исследования остроты слуха и аудиометрии
- •20. Методика исследования и оценки бинаурального слуха
- •21. Методика исследования и оценки состояния костной и воздушной проводимости слуха.
47 Клінічні прояви , що виникають при ушкодженні мозочка ,їх фізіологічні механізми
При повному чи частковому видалення мозочка проявляються наступні захворювання:
1.Атаксія – порушення координації рухів, що характеризується втратою узгодження скорочення м*язів синергістів і антагоністів, що прявляється:
Хитка, п*яна хода
Інтенційний тремор, під час виконаня руху
Дисдіадохокінезія- нездатність викнувати швидкі рухи
Нездатність раптово припинити рухи
Дезеквілібрація- нездатність підтримувати поставу(астазія)
2. Асненія- швидка втомленість м*язів внаслідок підвищено активності
3. Атонія- зниження чи зникнення тонуса м*язів
4. Адіадохокінез – нездатність виконувати рухи синхронно
Симптоми , що пов*язані з порушенням окремих частин мозочка . Тріада Шарко:
Ністагм- раптовий рух очних яблук
Інтенціонний тремор «дрожание» відсутнє у спокої, присутнє при цілеспрямованих рухах
Скандована мова- хворий може говорити слово по складах
48. Таламус , як джерело інформації про якість рухів . Його ядра їх фізіологічна роль.
Таламус , зоровий горб – колектор всіх сенсорних систем за винятком нюхової, що йдуть до півкуль головного мозку . таламус - велике скупчення сірої речовини в бокових стінках проміжного мозку по боках 3 шлуночка
Ядра таламуса:
1.Релейні(специфічні) у них відбувається перемикання всіх видів сенсорної інформації( зорова , слухова, тактильна)приклад латеральні і медіальні колінчасті тіла
До цих ядер належать вентролатеральні і вентромедіальні .
2. неспецифічні вторинні структури перемикання – підтримка тонуса всіх зон кори , в тому числі і моторних, включають ядра , що належать до ретикулярної формації.
3. асоціативні – володіють зв*язками з специфічними ядрами і асоціативними зонами кори гол.мозку:
-Латеральні ядра- передача імпульсів в тім*яну частку кори
-Медіодорзальні- надсилають імпульси в лобні частки
-Подушка- латеральна частина – передача імпульсів до асоціат. зони зорової кори потиличної частки, медіальна – пов*язана з асоц.зоною в скроневій частці.
4.моторні – (вентральне латеральне ядро)- з*єднають мозочок і базальні ганглії
Участь таламуса у рухових реакціях здійснюється 2 факторами
на основі сенсомоторної імпульсації оцінка характеру руху
- приймає участь в рух. Активності через моторні ядра
49.Функціональна організація базальних гангліїв і їх зв*язки(схема) Роль базальних гангліїв в регуляції тонусу та складних рухових актів. В реалізації рухових програм.
Базальні ядра розташовані під корою великого мозку у кожній півкулі
Базальні ядра- важливі підкіркові зв*язуючі ланки між асоціативними і моторними зонами кори головного мозку. Підтвердженням цього є виникнення порушення рухових програм при пошкодженні базальних ядер.
До базальних гангліїв відносять :
Смугасте тіло , що утворене
- хвостатим ядром
- лушпиною
2. блідий шар
3. чорна субстанція
4. субталамічне ядро
Базальні я дра утворюють численні зв*язки з корою великого мозку і таламусом. Вони не мають сенсорного чи моторного прямого зв*язку з спинним мозком.
Нервові волокна від чорної речовини надходять до лушпини їх нейромедіатор – дофамін. Від смугастого тіла до ретикулярної частини чор. речовини інформація надходить волокнами , що виділяють гальмівний нейромедіатор ГАМК. Субталамічні ядра отримують інф. Від моторної кори , а від субталамічних інформація йде до блідого шару, їх нейромедіатор – глутамат.
Зв*язки :
Аферентні – сигнали поступають до посмугованого тіла
-від всіх областей кори великих півкуль
-від внутрішньо пластичних ядер таламуса
-від чорної речовини
Еферентні
Від посмугованог ядра до блідого шару і чорної речовини , від чор. реч.
До таламуса
Від блідого шару до таламуса і структур середнього мозку
Регуляція складних рухових актів відбувається в базальних гангліях шляхом замкнутої циркуляції імпульсів – цикли збудження.
Цикл лушпини- разом з моторними зонами кори забезпечує складні рухи , що потребують навчання і тренування(письмо , їзда на велосипеді)
Структура цикла
Премоторні і додаткові зони КГМ (кора гол. мозку)
Лушпина
Блідий шар
Таламус
Пре моторні і додаткові зони КГМ
Цикл хвостатого ядра – забезпечує «СОГЛАСОВАНИЕ» сенсорної інформації і інф. що зберігається у пам*яті.
Структура цикла
Лобна зона КГМ
Хвостате ядро
Лушпина, блідий шар , таламус
Рухові зони КГМ
Асоціативні зони КГМ
Лобні зони КГМ
Цей цикл регулює не окремі рухи а їх моделі. Регулює швидкість і величину рухів.