
3. Екстрапірамідна система, мозочок
Вкажіть структуру мозку, яка не належить до екстрапірамідноі системи:
хвостате ядро
сочевичне ядро
ядра Голля і Бурдаха
червоне ядро
ретикулярна формація мозкового стовбура
Вкажіть утворення, яке не відноситься до палеостріарноі системи:
хвостате ядро
бліда куля латеральна
бліда куля медіальна
чорна субстанція
червоне ядро
Вкажіть утворення, яке відноситься до неостріарної системи:
бліда куля латеральна
червоне ядро
бліда куля медіальна
чорна субстанція
хвостате ядро
Вкажіть, яке з перерахованих утворень відноситься до екстрапірамідної системи спинного мозку::
хвостате ядро
червоне ядро
бліда куля
γ-мотонейрони
чорна субстанція
Вкажіть фізіологічну функцію, яку не виконує екстрапірамідна система:
міостатична регуляція
регуляція пози
регуляція м’язового тонусу
координація рухів
реалізація автоматизованих рухів
Вкажіть симптом, характерний для ураження неостріарної системи:
гіпомімія
тиха монотонна мова
м’язова гіпертонія
гіперкінези
пропульсія
Вкажіть симптом, який не характерний для ураження палідонігральної системи:
гіпомімія
м’язова гіпотонія
брадикінезія
тиха монотонна мова
м’язова гіпертонія за пластичним типом
Вкажіть симптом, який не характерний для паркінсонізму:
тиха монотонна мова
поза згиначів
м’язова гіпотонія
статичний тремор
олігокінезія
Яке порушення з нижчеперерахованих не входить до складу гіперкінезів:
гемібалізм
інтенційний тремор
хорея
атетоз
міоклонії
10. Вкажіть, який з нижчевказаних симптомів характерний для ураження хвостатого ядра:
м’язова гіпертонія
м’язова гіпотонія
гіпокінезія
брадикінезія
гіпомімія
Вкажіть, яке порушення мови виникає при паркінсонізмі:
мутизм
афазія
скандована мова
дизартрія
тиха, монотонна мова
Вкажіть синдром, який характерний для ураження екстрапірамідної системи :
вестибулярна атаксія
олігофренія
динамічна атаксія
паркінсонівський
сенситивна атаксія
Вкажіть основну функцію мозочка:
реалізація довільних рухів
координація рухів
регуляція пози
автоматичні рухи
забезпечення виразності мімічних реакцій
Вкажіть утворення, яке не входить до складу мозочка:
ніжки
ядра Голля і Бурдаха
черв'як
півкулі
зубчасте ядро
Вкажіть ядра мозочка:
хвостате
червоне, Швальбе
Дейтерса, Бехтерева
ядра шатра, зубчасте
ядра Голля і Бурдаха
Вкажіть, який з нижчевказаних шляхів проходить через середню ніжку мозочка:
дентато-рубральний
лобно-мосто-мозочковий
рубро-спинальний
Говерса
вестибуло-мозочковий
Вкажіть, які з нижчевказаних шляхів проходять через нижню ніжку мозочка:
спинно-мозочковий Говерса
спинно-мозочковий Флексіга
лобно-мостовий
рубро-спинальний
потилично-мостовий
Вкажіть шляхи, що проходять через верхню ніжку мозочка:
оливо-мозочковий
ретикуло-мозочковий
мосто-мозочковий
вестибуло-мозочковий
спинномозочковий Говерса
Вкажіть симптом, який не характерний для ураження мозочка:
інтенційний тремор
м’язова гіпертонія
м’язова гіпотонія
невпевнена хитка хода
ністагм
Вкажіть, який розлад мови виникає при ураженні мозочка:
афазія
гугнява мова
скандована
дисфонія
дизартрія
Який з перерахованих методів не використовується для дослідження функції мозочка:
пальце-носова проба
проба на діадохокінез
проба Барре
пятково-колінна проба
проба Стюарта-Холмса
Вкажіть, який з нижчевказаних провідних шляхів є аферентними зв'язками мозочка:
спинно-мозочковий Флексіга
текто-спинальний
дентато-рубральний
вестибуло-спинальний
рубро-спинальний
Вкажіть, який з нижчевказаних провідних шляхів є еферентними зв'язками мозочка:
спинно-мозочковий Флексіга
спинно-мозочковий Говерса
вестибуло-мозочковий
дентато-рубральний
лобно-мосто-мозочковий
Назвіть метод виявлення динамічної мозочкової атаксії:
пальце-носова проба
проба Ромберга
проба Барре
проба Будди
лікворо-динамічні проби
Вкажіть порушення, яке характерне для ураження черв'яка мозочка:
статична атаксія
сенситивна атаксія
м’язова гіпертонія
брадикінезія
вестибулярна атаксія
Вкажіть спосіб виявлення порушення статики:
проба на діадохокінез
проба на гіперметрію
пальце-носова проба
стійкість в позі Ромберга
проба Бабінського
Назвіть клінічну ознаку кіркової лобної атаксії:
відхилення при рухах в бік вогнища
нудота, блювання
ністагм
астазія-абазія
скандована мова
28. Вкажіть біохімічний механізм розвитку паркінсонівського синдрому:
порушення обміну міді
порушення обміну фенілаланіну
порушення обміну дофаміна
порушення обміну вуглеводів
порушення обміну ліпідів
29. Вкажіть синдром, який є характерним для ураження хвостатого і червоного ядер, люісового тіла:
паркінсонівський
гіперкінетичний
атактичний
центральний тетрапарез
периферичний тетраперез
30. На якому боці розвиваються мозочкові порушення при односторонньому ураженні кори великих півкуль мозку:
атаксія в кінцівках протилежних вогнищу
атаксія в кінцівках на сторонні вогнища
тулубова атаксія з протилежної сторони
тулубова атаксія на стороні вогнища
двостороння атаксія в кінцівках
31. Неможливість пройти по прямій, поперемінно приставляючи праву п’яту однієї ноги до пальців другої, пов’язано з:
мозочковою дисфункцією
ураженням тім’яної частки мозку
ураженням скроневої частки мозку
окуломоторною дисфункцією
ураженням потиличної частки мозку
32. Тремор рук в спокої, особливо помітний при пробудженні хворого, звичайно розвивається при ураженні:
зорового горба
чорної речовини
хвостатого ядра
спинного мозку
внутрішньої капсули мозку
33. Адіадохокінез свідчить про порушення:
послідовного руху пальців
ходьби з п’ятки на носок
стримання тремора
синхронних рухів рук
координації моворухових м’язів
34. Вкажіть препарати, що використовуються для лікування паркінсонівського синдрому:
ноотропні препарати
седативні засоби
циклодол, мадопар, наком
антихолінестеразні препарати
кортикостероїди
35. Різка тулубова атаксія з м’язовою атонією та асинергією характерна для ураження:
нижніх ніжок мозочка
середніх ніжок мозочка
верхніх ніжок мозочка
черв’яка мозочка
півкуль мозочка
36. Невпевненість і хиткість при ходінні в темряві і при доброму освітленні характерні для атаксії:
сенситивної
вестибулярної
динамічної мозочкової
статико-локомоторної мозочкової
кіркової (лобової)
37. Функціями мозочка є усі нижчеперераховані, крім:
координації рухів
регуляції м’язового тонусу
синергії рухів
рівноваги тіла
постурального тонусу
38. Вкажіть, чим клінічно характеризується хореічний гіперкінез:
сповільненістю, черв’якоподібністю
швидкістю, неритмічністю, стрімкістю, відсутністю стереотипності
швидкістю, неритмічністю, стрімкістю, стереотипністю
посмикуванням у м’язових групах чи в одиноких м’язах
мимовільним тонічним скороченням мімічних м’язів обличчя
39. У хворого гіпомімія, флексорна поза, човгаюча хода, м’язова гіпертонія за пластичним типом. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища:
неостріарна система
палідо-нігральна система
мозочок
внутрішня капсула
мозковий стовбур
У десятирічної дитини виникають насильні рухи кінцівок, обличчя, тулуба. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища :
палідо-нігральна система
неостріарна система
мозочок
лобно-префронтальна ділянка головного мозку
передцентральна звивина
У хворого синдром паркінсонізму. Вкажіть, як порушується хода:
спастична
спастико-атактична
геміпаретична
степаж
човгаюча, дрібними кроками
42. У хворого внаслідок захворювання з’явилася хиткість при ходінні, інтенційний тремор при пальце-носовій і п’ятково-колінній пробах, більш з правого боку, ністагм при погляді вправо. В позі Ромберга хворий падає вправо. Визначте локалізацію вогнища ураження:
черв’як мозочка
ліва півкуля мозочка
права півкуля мозочка
верхні ніжки мозочка
нижні ніжки мозочка
43. У хворого спостерігаються швидкі аритмічні мимовільні рухи кінцівок і тулуба. Він гримасує, прицмокує, часто висовує язик. Тонус м’язів кінцівок знижений. Як називається описаний синдром:
атетоз
міоклонії
хорея
гемібалізм
тик
44. Хвору турбує утруднення при ходінні. Об’єктивно: гіпомімія, сповільнення довільних рухів, підвищення м’язового тонусу кінцівок за пластичним типом, хода дрібними кроками, човгаюча. Як називається описаний синдром:
гіперкінетичний
паркінсонівський
атактичний
альтернуючий
Броун-Секара
45. Хворий ходить дрібними кроками, тулуб нахилений вперед, руки напівзігнуті, обличчя маскоподібне. Мова монотонна, тиха, згасаюча. Спостерігається стереотипний тремор пальців рук типу “лічба монет”. Як називається синдром:
альтернуючий
атактичний
гіперкінетичний
паркінсонівський
Броун-Секара
46. У хворого після грипу з’явилися насильні червоподібні рухи у пальцях кистей. Як називаються ці рухи:
атетоз
гемібалізм
міоклонії
тик
хорея
47. У хворого з’явилися різкі головні болі, нудота, блювання. При об’єктивному дослідженні виявлено горизонтальний ністагм, переважно при погляді вліво, адіадохокінез зліва, скандована мова, хиткість ходи, в позі Ромберга падає вліво. Визначте локалізацію вогнища ураження:
верхні ніжки мозочка
нижні ніжки мозочка
півкуля мозочка зліва
півкуля мозочка справа
черв’як мозочка
48. Школяр став неохайним, на уроках повертає голову в різні боки, гримасує, пише букви різного розміру. Об’єктивно: знижений тонус м’язів у кінцівках, спостерігаються швидкі аритмічні мимовільні рухи кінцівок і тулуба. Як називається описаний синдром:
атетоз
гемібалізм
міоклонії
тик
хорея
49. У чоловіка 40 років хореоподібні гіперкінези, деменція. Вказані симптоми поступово прогресують. Назвіть захворювання:
гостре порушення мозкового кровообігу
хвороба Паркінсона
параплегія Штрюмпеля
хорея Гентінгтона
менінгоенцефаліт
50. У чоловіка 36 років в резидуальному періоді енцефаліту виникли приступи міоклоній м'язів обличчя, лівої руки. При огляді в міжприступному періоді - декілька знижений м’язовий тонус в лівих кінцівках, інтенційний тремор, гіперметрія лівими кінцівками. Вкажіть локалізацію вогнища ураження:
червоне ядро справа
чорна субстанція зліва
черв'як мозочка
ліва півкуля мозочка
зубчасте ядро справа
51. Чоловік 42 років, 3 року тому переніс черепно-мозкову травму. Скаржиться на хиткість ходи, порушення рухів правою рукою, ногою. При огляді - правостороння пірамідна недостатність за центральним типом, координаторні проби зліва виконує з інтенцією, адіадохокінез за рахунок сповільнення рухів зліва, м`язова гіпотонія зліва. Вкажіть уражені структури:
передцентральна звивина зліва, ліва гемісфера мозочка.
передцентральна звивина зліва, лівий лобово-мозочковий шлях
передцентральна звивина справа, правий лобово-мозочковий шлях
спинно-церебелярні шляхи справа, рубро-спинальні зліва
спинно-церебелярні шляхи зліва, рубро-спинальні справа
52. Жінка 42 років, зі стійкими залишковими явищами стовбурового енцефаліту скаржиться на ускладнення ходи, хиткість, неможливість підтримувати вертикальне положення тіла і рівновагу. При огляді - легкий центральний тетрапарез, двостороння виражена статико-локомоторна атаксія. Вкажіть локалізацію ураження:
черв'як мозочка, перехресття пірамідного шляху
черв'як мозочка, півкулі мозочка
півкулі мозочка, червоні ядра
внутрішня капсула справа, черв'як мозочка
внутрішня капсула зліва, черв'як мозочка
53. У хворого хитка хода, мимопопадання, інтенційний тремор, адіадохокінез справа, горизонтальний ністагм. Де може бути вогнище ураження:
черв’як мозочка
права ніжка мозку
ліва півкуля мозочка
права півкуля мозочка
ліва передцентральна закрутка
54. Хворий з зусиллям пересувається, не може стояти із-за хиткості, падає в позі Ромберга, також не може сидіти. Об’єм активних рухів у кінцівках повний, сила м’язів 5 балів. Чутливість (поверхнева і глибока) збережена. Що уражено у хворого:
ніжка мозку
задні канатики спинного мозку
півкулі мозочка
черв’як мозочка
передцентральні закрутки кори головного мозку
55. Хворого турбує хитка хода, системне головокружіння, нудота, не може рівно стояти. Відмічається горизонтальний ністагм. В позі Ромберга падає. Що уражено у хворого:
черв’як мозочка
всі відділи мозочка
задні канатики спинного мозку
вестибулярний апарат
півкулі мозочка
56. У жінки, 42 років, з’явилися порушення рухів у лівій руці, загальна скутість. Терапевт, у якого жінка лікувалась від псоріатичного поліартриту, запідозрив неврологічне захворювання. Неврологічне обстеження виявило: гіпомімію, брадикінезію, флексорну позу, ектрапірамідний гіпертонус. Була призначена патогенетична терапія. Який із препаратів найбільш всього показаний у данному випадку:
еналаприл
циклодол
бромкріптін
галоперідол
амантадін