
- •Політологія
- •1.2. Політика як соціальне явище
- •1.3. Історія розвитку політичної думки
- •1.4. Світовий політичний процес і традиційні суспільно-політичні течії
- •2.1. Політична сфера і політичне життя суспільства
- •Особливості економічного життя
- •Особливості політичного життя
- •Тоталітарне організоване суспільство
- •Риси політичного життя
- •2.2.. Політична діяльність
- •2.3. Політичні рішення
- •Акт проголошення незалежності україни
- •Проголошує
- •24 Серпня 1991 року Верховна Рада України
- •2.4. Політичний процес. Політичні зміни. Політичний розвиток
- •2.5. Політичні конфлікти, їх попередження та врегулювання
- •2.6. Політичне прогнозування
- •3.1. Суб'єкти і об'єкти політики
- •3.2. Людина 1 політика
- •3.3. Громадянське суспільство 1 держава
- •3.4. Політична суб'єктність етносів 1 націй. Сучасна етнополітика
- •3.5. Політичне лідерство
- •3. 6. Політична еліта
- •4.1. Теорія політичної системи суспільства
- •4.2. Політична влада
- •1. Здатність, готовність суб'єкта влади виявити політичну волю.
- •2. Охоплення всього полуничного простору взаємодією різних політичних суб'єктів.
- •3. Наявність політичних організацій, через які суб'єкт політичного волевиявлення здійснює політичну діяльність.
- •4. Осмислення політичного інтересу і політичних потреб.
- •5. Забезпечення соціального панування в суспільстві суб'єкта політичної влади.
- •6. Різноманітність ресурсів — політичних, економічних, соціальних, культурних, силових, суб'єктних та ін.
- •4.3. Політичні відносини
- •4.4. Політична організація суспільства. Держава - центральна інституція
- •4.5. Політичні партії та партійні системи
- •Залежно від специфіки генези та характеру організаційних структур можуть бути запропоновані такі типології політичних партій.
- •4.6. Громадські організації 1 рухи
- •4.7. Політичні режими: типологія та основні характеристики
- •5.1. Загальні положення
- •5.2. Політична свідомість
- •5.3. Політична ідеологій
- •5.4. Політична психологія
- •5.5. Політична культура
- •Розділ 6 Світова політика як система міжнародних відносин
- •6.1. Теорія та історія міжнародної політики
- •6.2. Принципи міжнародного права
- •6.3. Україна у сучасному світі
- •6.4. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- •Політологічний словник
- •Література
2.1. Політична сфера і політичне життя суспільства
Буття людей здійснюється у рамках певних суспільних сфер. У сукупності вони є організмом, назва якого — суспільство. Водночас ці сфери порівняно самостійні, мають свою специфіку. Розуміння сутності політичної сфери суспільства передбачає з'ясування її місця в системі інших сфер функціонування суспільства, а також характеру політичної життєдіяльності.
Суспільство — надзвичайно складний організм. Його характеризують різноманітні внутрішні зв'язки, взаємодія, взаємовплив, взаємозалежність багатьох соціальних спільностей, а також особистостей. Така залежність і активність зв'язків випливають з широти наявних інтересів — загальнонародних, загальнонаціональних, соціально-класових, загальнодержавних тощо.
Разом з тим суспільство — багаторівнева система. Вона виявляє себе через певні відносно самостійні сфери: економічну, соціальну, правову, військову, ідеологічну та ін. В основі виділення сфер суспільного життя лежать поділ праці, види людської діяльності і соціальних відносин, їхні норми і цінності. Сфера суспільного життя як підсистема життєдіяльності суспільства характеризується змістом оформлення, організаційними особливостями, які виділяють її з інших сфер суспільства. Усі сфери суспільного життя взаємопов'язані і підпорядковані одна одній, мають свої внутрішні механізми практичної життєдіяльності, структуру, особливості розвитку, специфіку зв'язку з іншими сферами.
У системі сфер суспільного буття важливе місце посідав політична сфера.
Політична сфера є порівняно самостійною сферою суспільного буття, що охоплює всі прояви і реалії функціонування політичного життя.
Змістом політичної сфери є насамперед політико-владні відносини народів, націй, соціальних груп, особистостей щодо завоювання, утримання, використання влади і впливу на владу. Це також діяльність, пов'язана з організацією державної, політичної влади, з визначенням її цілей, завдань та засобів, забезпеченням їхнього функціонування політичними і правовими нормами.
Обсяг політичної сфери визначається наявністю всіх політичних форм життєдіяльності суспільства, що виникають і функціонують навколо політико-владних відносин як виразу політичних інтересів і політичних потреб у суспільстві.
Розвиненість політичної сфери зумовлюється розвитком організаційних структур, активністю всіх форм політичної діяльності в суспільстві, її насиченістю подіями, широтою функціонування, організованістю політичних сил, впливом на інші сфери.
Політична сфера оточена соціальним середовищем. Це середовище визначає різноманітність політичного життя, його якісну характеристику, політичні цінності. Політична сфера впливає на соціальне оточення, формує його цілі, принципи, вимоги до нього, реагує на зміни в ньому та ін. Межі впливу політичної сфери на соціальне середовище визначаються історичними етапами розвитку, політичною ситуацією, режимом політичного життя та ін. Так, якщо політична сфера підпорядковує собі функціонування економічної, соціальної та інших сфер, то встановлюється тоталітарний режим. Наслідки такого тиску, як правило, катастрофічні.
Політична сфера акумулює в собі все, що пов'язане з політикою, але визначальними серед них є види і форми політичних відносин і політичної діяльності, організаційні структури, політичні цінності й політичні та правові норми, що лежать в основі політичного функціонування суспільства. Найбільш повно політична сфера виражена через політичне життя суспільства.
Політичне життя — частина суспільного життя, пов'язана з конкретно-історичною, свідомою та цілеспрямованою політичною діяльністю людей, їхніх політичних структур щодо виявлення і реалізації соціально-політичних інтересів та потреб у процесі формування й здійснення політичної влади в суспільстві.
Зміст політичного життя становлять політичні відносини з приводу встановлення влади і процесу владарювання; ставлення до держави, здійснення нею притаманних їй функцій, до системи державних органів, їхньої діяльності; відносини між партіями та громадськими об'єднаннями, між масами й політичними лідерами, між політичними партіями і політичними лідерами та ін.
Політичне життя багатогранне і різнобарвне. Його можна класифікувати за різними принципами. Типологія політичного життя має такий вигляд:
> за обсягом охоплення сфери — внутрішньополітичне, зовнішньополітичне;
> за сферами прояву — соціально-політичне, національно-політичне; військове; адміністративно-політичне та ін.;
> за суб'єктами політики — соціально-класове, національне, державне, партійне, громадсько-політичне тощо;
> за діяльністю політичних органів — парламентське, адміністративне;
> за формами діяльності мас — парламентське, страйкове, мітингове;
> за формами організації — організоване, стихійне, слабоорганізоване;
> за рівнем здійснення — за місцем проживання, в трудових колективах, на рівні управління й самоуправління за адміністративно-територіальним поділом, на державному та міжнародному рівнях.
Отже, політичне життя має складну внутрішню структуру. Насамперед розрізняють внутрішньополітичне та зовнішньополітичне життя.
Внутрішньополітичне життя включає так звані об'єктив-но-інституційні елементи, їх функціонування. Це життєдіяльність політичної системи суспільства з її основними структурами — політичною владою, політичними відносинами, політичною організацією суспільства (держава, політичні партії, громадські об'єднання), політичною культурою, найважливішими політичними процесами, напрямами й формами політичної діяльності та ін.
Зовнішньополітичне життя є системою взаємовідносин держав, партій, їхніх блоків і союзів з питань власних інтересів, а також інтересів світового співтовариства і має своїм змістом контакти між державними та іншими політичними лідерами (переговори, зустрічі, візити та ін.) з метою укладення або здійснення існуючих домовленостей договірних сторін із зовнішньополітичних питань.
Типи і форми політичного життя детерміновані об'єктивними умовами й суб'єктивними чинниками внутрішньополітичного та міжнародного порядку. Так, найбільш активно впливають на політичне життя суспільства економічне життя і соціальний стан. Розвиток суспільства XX ст. продемонстрував можливість існування двох варіантів організації економічного життя, які суттєво відрізняються один від одного: ринкова економіка і командна економіка. Відповідно до організації економічного життя в кожній із систем будувалось значною мірою і життя політичне. Можна говорити про певні паралелі, хоча абсолютизувати їх не слід. Наведемо приклади взаємовпливу.
Ринкове організоване суспільство