Психологічне консультування

Змістовий план теми

1.Особистісно-орієнтоване психологічне консультування К. Роджерса:

−особистісно-орієнтоване психологічне консультування в контексті зарубіжного та вітчизняного досвіду; основні принципи особистісно-

орієнтованого психологічного консультування;

−умови та критерії ефективності особистісно-орієнтованого психологічного консультування; основні вимоги до консультанта.

2. Екзистенційно-гуманістичні основи психологічного консультування

(В. Франкл, Р. Мей, І. Ялом):

−логотерапія, знаходження смислу життя, смислу страждань, парадоксальна інтенція в концепції В. Франкла;

−детермінованість і свобода особистості, соціальна інтегрованість, джерела духовності, структура труднощів, емпатія в психологічному консультуванні,

сповідь і тлумачення, трансформація особистості, мораль і консультування в концепції Р. Мея.

−екзистенційна психотерапія, поняття життя, смерті і тривоги в екзистенційній терапії, екзистенційна парадигма патопсихології І. Ялома.

3.Методологічні аспекти діяльності практичного психолога (В.В. Столін,

Ф.Є. Василюк, О.Ф. Бондаренко, Г.А. Берулава):

−спроби теоретико-методологічного осмислення і систематизації психологічної практики: скарга, запит, самодіагноз, проблема, суб’єктивний і об’єктивний локус В.В. Столін, розуміюча психотерапія і психологічна практика Ф.Є. Василюка, теорія і практика психологічної допомоги О.Ф. Бондаренка, методологічна основи діяльності психолога-практика Г.А. Берулави.

4.Основи візуальної психодіагностики (Е. Кречмер, У. Шелдон, К. Леонгардт,

А. Лічко, А. Піз, Г. Щокін):

−типологічна модель Е. Кречмера, конституційні типи тілобудови:

астенічний, атлетичний, пікнічний; маніакально-депресивний

(циркулярний) психоз, шизофренія, епілепсія;

21

−типологічна модель У. Шелдона, ендоморфізм, мезоморфізм, ектоморфізм;

вісцеротонія, соматотонія, церебротонія;

−акцентуації характеру: гіпертимний, циклотимний, дистомний,

екзальтований, тривожний емотивний; типи акцентуації особистостей;

спостереження як основний метод візуальної психодіагностики; мова тілорухів, жести, міміка, пантоміміка, мова, одяг, звички і т. ін.

5. Трансперсональна психологія і психологічна практика (С. Гроф,

А. Мінделл):

−історія становлення трансперсональної психології: від ЛСД-терапії до холотропного дихання, досвід холонафтів, матриці народження С. Грофа;

дослідження внутрішнього простору, переживання сновидінь та тілесних симптомів, робота з клієнтами в коматозному стані А. Мінделла.

6.Провокативна психотерапія Ф. Фереллі:

−концептуальні засади провокативної психотерапії, початок терапії,

припущення і гіпотези, роль терапевта, гумор і провокативна терапія, стадії

провокативної терапії.

7.Прогностична функціональна модель процесу психологічного консультування (В.М. Мицько):

−ціннісно-смислова сфера клієнта і консультування; сприйняття смислу ситуації клієнта, спроба тлумачення смислів дій клієнта, суб’єктивна інтерпретація дій та ситуації клієнта психологом, переструктурування внутрішнього досвіду клієнта, узгодження ціннісно-смислових сфер психолога і клієнта, актуалізація смислотворчої активності клієнта,

реалізація потенційної сутності клієнта через “розблокування” його волі й усвідомлення відповідальності, формування свідомого прагнення особистості до постійного самовдосконалення і саморозвитку.

Тема 10. Психологічна співзалежність. Робота зі співзалежними

клієнтами.

Основні категорії і поняття теми: залежність, співзалежність,

22

фрагментарне Я, зламане Я, спустошене Я, тривожність, утрата, дефіцит любові, об’єкт любові, амбівалентність почуттів, внутрішній конфлікт,

суверенітет, відповідальність, комплекс меншовартості, перенос, контрперенос,

зрілі стосунки, зріла турбота, садизм, нарсицизм.

Змістовий план теми

1.Сутність психологічної співзалежності.

−Соціально обумовлена залежність, психічна залежність, фізична залежність,

межа неповернення; глибинна сутність співзалежності з позиції психоаналізу, емоційна співзалежність, наркотична співзалежність,

трикутник «рятівництва», співзаленість із сектою, зрілі стосунки і зріла турбота;

−межі консультативної допомоги співзалежним, розподіл відповідальності за вирішення проблеми.

2.Форми співзалежних стосунків:

−любов через відмову від власного суверенітету і розчинення власної психологічної території в території партнера; любов через поглинання психологічної території партнера, через позбавлення його суверенітету;

любов через абсолютне володіння і руйнування психологічної території об’єкта любові; любов через відображення у значимому Іншому;

−психологічні портрети людей, які створюють співзалежні стосунки: комплекс меншовартості, мученик, схильність до садизму, нарцисизм, ненаситна жага любові.

3.Індивідуальна консультаційна робота із співзалежними клієнтами:

−психотерапія співзалежності, специфічні реакції контрпереносу в роботі із співзалежними, супротив змінам, актуалізація власного позитивного досвіду,

методи активного вирішення проблеми: техніки роботи; робота з помилковими установками; моделі індивідуальної поведінки психолога з наркозалежними.

23

4. Структура навчальної дисципліни

Модуль 2

Зараховується самостійна робота студентів (усне опитування, конспект опрацьованої літератури) та виконання індивідуальних завдань (реферати, розробка тренінгів, корекційних програм, створення тематичних презентацій, макетів інтернет-сайтів, доповіді та ін.).

24

5. Теми семінарських занять

6.Теми практичних занять − не передбачені навчальним планом

7.Теми лабораторних занять − не передбачені навчальним планом

8.Самостійна робота

25

9. Індивідуальні завдання − не передбачені навчальним планом, однак за бажанням студента можуть виконуватися наступні індивідуальні завдання

(теми):

1.Предмет і об’єкт психологічного консультування.

2.Проблема норми і патології в роботі практичного психолога.

3.Види психологічного консультування.

4.Інтерв’ю-консультування-психотерапія.

5.Поняття про «особистісний ресурс».

6.Консультування в структурі вітчизняної психологічної практики.

7.Загальні та специфічні принципи консультування.

8.Місце і роль психологічної корекції в сучасній психологічній науці і практиці.

9.Проблеми вибору моделі консультаційної роботи.

10.Кабінет психолога та інші види психотерапевтичного простору.

11.Початковий етап психологічної консультації: особливості знайомства і встановлення контакту.

12.Первинний анамнез: схема інтерв’ю.

13.Основні стратегії запитів клієнта.

14. Призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування технік,

цілі та принципи використання.

15.Необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на застосування конкретної техніки, вихід і завершення; приклади використання кожної з технік.

16.Характер звернень і типи запиту сімейного психологічного консультування. 17.Основні навички та уміння консультативної роботи з сім’єю.

18.Погляд на проблему етичних стандартів у вітчизняній і зарубіжній психологічній практиці.

19.Соціальний запит і етичні стандарти.

20.Ситуації, причини і умови за який психолог відмовляє у наданні психологічної допомоги.

26

21.Особливості, умови і значення оплати клієнтом надання психологічної допомоги.

22.Можливі загальні і специфічні обмеження особистості психолога-практика. 23.Профілактика професійного вигорання.

24.Стадії та чинники професійного аксіогенезу психолога-практика. 25.Критерії особистісної та професійної зрілості, базові уміння психолога-

консультанта.

26.Творчість і психологічна практика.

27.Характерні особливості кризи, причини виникнення криз, кризи внутрішнього і зовнішнього локусу контролю.

28.Робота із жертвами насильства, жертвами катастроф, суїцидентами. 29.Релаксаційна візуалізація, трансформація образу в поєднанні з

фокусуванням, подвійна дисоціація.

30.Клінічний опис “крайнього” горя, зміна стадій жалоби. 31.Техніка роботи з переживаннями утрати.

32.Види телефонного консультування.

33.Підлітковий телефон довіри.

34.Типові помилки дистанційних консультантів.

35.Навички off-line консультування.

36.Герменевтика Інтернет-переписки. 37.Співзалежність і сім’я. Емоційна співзалежність. 38.Межі консультування співзалежних клієнтів.

39.Вибір і прийняття рішення: схеми психологічного супроводу.

10. Методи навчання

1.Проблемні лекції.

2.Семінари-дискусії.

3.Інтерактивні заняття з використанням інтернет-технологій.

4.Розв’язування задач на основі психотерапевтичних випадків.

5.Презентації.

27

6.Герменевтичний аналіз.

7.Графологічний аналіз.

11. Методи контролю

Оцінювання знань студентів відбувається на семінарах, контрольних роботах, екзамені; також оцінюються індивідуальні завдання, що виконуються студентами протягом семестру.

Основними методами контролю є: усне опитування, розв’язання дидактичних задач, контрольні роботи, екзаменаційні тести.

Протягом вивчення дисципліни студент зобов’язаний:

систематично відвідувати заняття;

вести конспекти лекційних і семінарських занять;

приймати активну участь в роботі на семінарах;

виконувати тестові завдання;

виконувати індивідуальні семестрові завдання.

12.Розподіл балів, які отримують студенти

28

Шкала оцінювання: національна та ECTS

“відмінно” – студент демонструє повні і глибокі знання навчального матеріалу, достовірний рівень розвитку умінь та навичок, правильне й обґрунтоване формулювання практичних висновків, уміння приймати необхідні рішення в нестандартних ситуаціях, вільне володіння науковими термінами, аналізує причинно-наслідкові зв’язки;

“добре” – студент демонструє повні знання навчального матеріалу, але допускає незначні пропуски фактичного матеріалу, вміє застосувати його щодо конкретно поставлених завдань, у деяких випадках нечітко формулює загалом правильні відповіді, допускає окремі несуттєві помилки та неточності;

“задовільно” – студент володіє більшою частиною фактичного матеріалу, але викладає його не досить послідовно і логічно, допускає істотні пропуски у відповіді, не завжди вміє інтегровано застосувати набуті знання для аналізу конкретних ситуацій, нечітко, а інколи й невірно формулює основні теоретичні положення та причинно-наслідкові зв’язки;

“незадовільно” – студент не володіє достатнім рівнем необхідних знаннь, умінь, навичок, науковими термінами.

29

13. Методичне забезпечення

Повна електронна версія бібліотеки згрупована на 6 Гб пам’яті за відповідними модулями даного курсу подається студентам до початку лекцій разом з іншими методичними та роздатковими матеріалами.

1.Мицько В.М., Сидорик Ю.Р. Основи психологічного консультування, психокорекції та психотерапії: методичні рекомендації для студентів напряму підготовки 6.010106 "Соціальна педагогіка" / В.М. Мицько, Ю.Р. Сидорик. – Івано-Франківськ: Видавництво "Плай" ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2011. – 53 с.

2.Мицько В.М. Дистанційне психологічне консультування: методичні рекомендації для студентів напряму підготовки 6.030102 "Психологія" / В.М. Мицько. – Івано-Франківськ: Видавництво "Плай" ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2012. – 51 с.

14. Рекомендована література Базова

3. Байярд Р. Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток. Практическое руководство для отчаявшихся родителей / Пер. с англ. А. Б. Орлова. – М.: Просвещение, 1991. – 224 с.

4.Берулава Г. А. Методологические основы деятельности практического психолога. – М.: Высшая школа, 2003.

5.Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика. – К.: Укртехпрес, 1997. – 216 с.

6.Бретт Д. «Жила была девочка, похожая на тебя…» Психотерапевтические истории для детей/ Пер. с англ. Г. А. Павлова. – М.: Независимая фирма

«Класс», 1996. – 224 с.

7.Дробинская А. О. Школьные трудности «нестандартных» детей. – 2-е издание. – М.: Школа-Пресс, 2001. – 144 с.

8.Заваденко Н. Н. Как понять ребенка: дети с гиперактивностью и дефицитом внимания. – М.: Школьная пресса, 2001. – 112 с.

9.Захаров А. И. Дневные и ночные страхи у детей. Серия «Психология ребенка». – СПб.: «Издательство СОЮЗ», 2000. – 448 с.

10.Комер Р. Патопсихология поведения. Нарушения и патологии психики. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002.

11.Коробко С.Л. Робота психолога з молодшими школярами: методичний посібник / С.Л. Коробко, О.І. Коробко. – К.: Літера ЛТД, 2006. – 416 с.

30