Психологічне консультування

Тема 3. Техніки і алгоритми психологічного консультування.

Основні категорії і поняття теми: техніка, інтервенція (втручання),

терапевтична інтервенція, кризова інтервенція, цілі застосування технік ПК,

принципи застосування технік ПК, види технік психологічного консультування

(перефразування, відображення почуттів клієнта, прояснення і повторювання,

відображення власних почуттів, прояснення проблемної ситуації, відкритих і закритих питань, конфронтації, парадоксальної реакції, інформування і рекомендацій, заохочення, переконання, інтерпретації та підсумовування),

актуальні почуття клієнта, життєвий досвід, емоційне збудження, довіра,

актуальний (для клієнта) зміст висловлювань, контакт (фокус уваги консультанта), рівень напруженості, відчуття тиску, страх, біль, співчуття,

нудьга, роздратування, гнів, смуток, образа.

Змістовий план теми

1.Розкриваються поняття про базові навички психологічного консультування,

техніка як терапевтичне втручання; подані основні стратегії і тактики здійснення психологічного консультування, означені як техніки.

2.Техніка перефразування:

–призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування техніки перефразування, цілі та принципи перефразування;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання

перефразування.

3. Техніка відображення почуттів клієнта:

–призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування техніки відображення почуттів клієнта, типові помилки консультантів при застосуванні даної техніки, цілі та принципи;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на

застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання. 4. Техніки прояснення і повторення:

– призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування технік

11

прояснення і повторення, самостійність та\або черговість застосування даних

технік, цілі та принципи;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання.

5. Техніка відображення власних відчуттів:

–призначення, специфіка, послідовність стратегій (саморозкриття і зворотний зв'язок), доцільність і своєчасність застосування техніки відображення власних відчуттів, почуття та емоції консультанта і якість контакту

(рекомендації), цілі та принципи;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на

застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання.

6. Техніка прояснення проблемної ситуації:

–призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування техніки прояснення проблемної ситуації, види запитань, які використовуються для прояснення проблемної ситуації, цілі та принципи техніки;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання.

7. Техніка відкритих та закритих питань:

–призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування техніки відкритих та закритих питань, недоліки техніки, цілі та принципи;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання.

8. Техніка конфронтації:

–призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування техніки конфронтації, недоліки техніки, типові помилки консультанта, цілі та принципи;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання.

9. Техніка парадоксальної реакції:

– призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування техніки

12

парадоксальної реакції, недоліки техніки, типові помилки консультанта, цілі

та принципи;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання.

10.Особливості використання інформування та рекомендацій:

–призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування інформування та рекомендацій, обмеженість застосування і ризики, типові помилки консультанта, цілі та принципи;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на

застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання.

11.Техніка заохочення:

–призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування техніки заохочення, обмеження техніки, цілі та принципи;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на

застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання.

12.Техніка переконання:

–призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування техніки переконання, обмеженість застосування і ризики, типові помилки консультанта, цілі та принципи;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання.

13.Техніки інтерпретації та підсумовування:

–призначення, специфіка, доцільність і своєчасність застосування техніки інтерпретації та підсумовування, ризики застосування, типові помилки консультанта, цілі та принципи;

–необхідні вміння та досвід консультанта, можливі реакції клієнта на

застосування даної техніки, вихід і завершення; приклади використання.

14.Особливості застосування технік психологічного консультування у роботі

злюдьми з особливими потребами:

– специфіка психологічного консультування людей з особливими потребами:

13

завдання – забезпечення оптимальної адаптації і самореалізації особистості;

основні принципи роботи – гуманність, суб’єктність, позитивність,

системність, реалістичність, варіативність; самоставлення, ставлення до хвороби, емоційно-вольові якості, життєві цілі, цінності, особливості життєдіяльності і розвитку;

–необхідні вміння і досвід консультанта, ризики застосування окремих технік,

можливі реакції клієнта, типові помилки консультанта, приклади

застосування.

15. Основні положення, специфіка методів роботи і навички психологічного

консультування сім’ї:

–сім’я як цілісна динамічна система взаємодій і взаємостосунків, допомога сім’ї у знаходженні себе як системи, смисл існування сім’ї; характер звернень і тип запиту;

–основні навики та уміння роботи з сім’єю: позиція спостерігача

(присутність), “боротьба за стратегію” (К. Вітакер, 1997), застосування досягнень психологічного консультування у практику повсякденного життя.

Тема 4. Етичні аспекти діяльності практичного психолога.

Основні категорії і поняття теми: загальні етичні норми, специфічні етичні стандарти і норми, особистість, права і свободи людини, гідність, совісність,

належна професійна компетенція, “не нашкодь”, доброзичливість,

конфіденційність, позиція психолога-консультанта, уникнення фізичного та соціального контакту з клієнтом, маніпуляція, очікування клієнта,

недопустимість образ, коментарів і повчань, оплата за надані послуги, відмова надання психологічної допомоги.

Змістовий план теми

1. Проблема етичних стандартів у роботі практичного психолога:

– погляд на проблему етичних стандартів у вітчизняній і зарубіжній психологічній практиці, соціальний запит і етичні стандарти, загальнолюдські

14

та специфічні етичні норми, що враховуються при наданні психологічної допомоги;

– етичні стандарти, норми, вимоги: конфіденційність (збереження особистої таємниці клієнта), кримінальне право і конфіденційність, вимога уникнення фізичного контакту (якщо це не передбачено певною процедурою,

технікою обраного напрямку роботи психолога), вимога уникнення соціальних контактів із власним клієнтом (відмова від спільного ведення справ,

недопущення маніпулювання клієнтом), недопустимість формування у клієнта необґрунтованих очікувань, перевищення меж власної компетенції;

–ситуації, причини і умови за який психолог зобов’язаний чи має право відмовлятися, припиняти чи переносити на невизначений час надання психологічної допомоги;

–особливості, умови і значення оплати клієнтом надання психологічної допомоги.

2. Позиції психолога-консультанта у процесі індивідуальної консультації:

–поняття про професійну позицію психолога, директивний і недирективний підхід;

–позиції психолога-консультанта: консультант-порадник, консультант-

помічник, консультант-експерт (В.Ю. Меновщиков, 2004), взаємодія на рівних,

взаємодія з позиції “зверху”, взаємодія з позиції “знизу” (Г.С. Абрамова, 1995). 3. Етичний кодекс психолога:

–історія прийняття етичного кодексу в Україні, види етичних кодексів,

етичні кодекси інших західноєвропейських країн;

– етичний кодекс психолога і консультативно-терапевтичні напрямки;

відповідальність, компетентність, захист прав клієнта, конфіденційність;

можливості недотримання конфіденційності психологічної консультації. 4. Етичний документ практичного психолога:

– форми і особливості ознайомлення клієнта з етичними стандартами психолога, права та обов’язки клієнта, взірці етичних документів практичних психологів в закладах освіти і психологів-консультантів.

15

Тема 5. Особливості навчання та підготовки практичного психолога.

Основні категорії і поняття теми: досвід, навчання через стосунки і ставлення, знання-розуміння, об’єктивність-суб’єктивність, аналіз, істина моменту, осмислення, смисл, навички спів-буття з іншою людиною, навчання через розучування, навчання як відкриття, навчання через “діяння”, навчання через досвід, рефлексія, конфлюентність навчання, неперервність навчання,

самопізнання, особистісний і духовний розвиток, узагальнення, обмін реакціями, обговорення стереотипів, застосування отриманих знань.

Змістовий план теми

1. Принципи навчання психологічному консультуванню:

– специфіка навчання психологічному консультуванню, навчання через стосунки і ставлення; рівні, види знань: знання-розуміння (факти), знання-

досвід (тацит, набуття);

–істина моменту, істина (процес і річ), правила оволодіння навичками спів-

буття з іншою людиною, навчання через розучування (академічне навчання психологів і практичний досвід), навчання як відкриття (отримання особистого

(власного) знання, якісно нового бачення), конфлюентність, спільність навчання (кожен є частиною цілого, взаємозбагачуючого процесу), своєчасність навчання, рефлективність і неперервність навчання, самопізнання, повага до досвіду конкретної людини.

2. Циклічна модель навчання через досвід М.М. Певзнера:

– отримання нового досвіду, навчання через “діяння” як найбільш ефективна форма оволодіння знаннями і вміннями; навчання через досвід:

досвід (фаза активності), опис (обмін реакціями, спостереження), переробка

(обговорення стереотипів і динаміка), узагальнення (втілення принципів поведінки в реальному світі), застосування (планування застосування освоєних знань).

16

Тема 6. Особистість практичного психолога.

Основні категорії і поняття теми: особистість консультанта, професійні погляди і життєва позиція консультанта, прагнення до самоактуалізації,

загальні і специфічні обмеження, рівень культури і професійної підготовки,

вирішення особистих проблем, прогноз перспективи професійної діяльності,

сенситивність, рефлексія, психічне здоров’я, професійна зрілість і вироблення індивідуального стилю діяльності, здатність до творчості, емпатійність,

автентичність, особистісні цінності, ідентичність, об’єкт і суб’єкт консультування, модель особистості ефективного психолога, відкритість новому досвіду, експресивність, мотивація.

Змістовий план теми

1. Особистість практичного психолога: основні вимоги:

– особистість і прогноз перспективи професійної діяльності, загальні і специфічні обмеження особистості психолога-практика, рівень культури і професійної підготовки психолога, сенситивність і здатність до рефлексії,

особистісна ємкість, життєлюбність і здатність до партнерства з клієнтом,

збалансованість і задоволеність власних базисних цінностей, фізичне, психічне і особистісне здоров’я психолога, професійні деформації; критерії професійної зрілості та творчості, вміння створювати атмосферу довіри і психологічної безпеки, взаємоактивності, прагнення до самоактуалізації; залежність бажаних якостей особистості “ефективного” консультанта від сфери і вимог конкретної професійної діяльності (В.Е. Пахальян, 2006), приклади;

– вирішення особистих проблем консультанта, загальні і специфічні обмеження (А.Ф. Бондаренко, 2000), профілактика вигорання;

3.Парадигмальне та інструментальне самовизначення психолога-практика.

–модель особистості практичного психолога: автентичність, відкритість власному досвіду, розвиток самопізнання, сила особистості та ідентичність,

толерантність до невизначеності, прийняття особистої відповідальності,

глибина стосунків з іншими людьми, постановка реалістичних цілей, емпатія;

–стадії та чинники професійного аксіогенезу психолога.

17

3. Критерії відповідності професійної підготовки практичного психолога:

– професійно-особистісні якості психотерапевта (Rogers, 1957), критерії професійної зрілості та творчості, базові уміння консультанта (В.В.

Колпачников, 1997, 1998), особистісна і соціальна зрілість як процес (К. Shneider, 1992), критерії неефективної роботи консультанта (Г.С. Абрамова, 2000), цілісна ціннісна теорія (М.А. Гуліна, 2000), модель особистості ефективного психолога (Г.С. Абрамова, 1997, Р. Кочюнас, 1999, М.К.

Тутушкіна, 1999);

–експертиза професійної діяльності психолога.

Тема 7. Основи кризисної інтервенції.

Основні категорії і поняття теми: криза, кризисна інтервенція, супровід,

проблемна ситуація, відчуття безвихідності, напруженість, невпевненість,

страх, депресія, фрустрація, звичні способи вирішення проблем, тривога,

душевна біль, відчуття безпомічності і безнадії, дезорієнтація особистості, “тунельне мислення”, суїцид, “вентиляція” почуттів, відкритість новому досвіду, позитивні особистісні зміни, механізми адаптації, механізми захисту,

релаксація, особистісні ресурси, вибір, утрата, горе, жалоба.

Змістовий план теми

1. Криза і кризисна інтервенція. Сутність психологічної кризи:

– характерні особливості кризи, причини виникнення криз, кризи внутрішнього (криза розвитку, захворювання як криза, криза стосунків, криза станів душі, екзистенційні кризи, морально-етичні кризи) і зовнішнього

(ситуаційна, криза змін, деприваційна, інтеграційна) локусу контролю;

–“вентиляція” почуттів, приклади механізмів психологічного захисту людей у стані кризи.

2. Стадії кризи:

–три стадії розвитку кризи (стадія нормальної адаптації, стадія мобілізації,

критична стадія) за М.Я. Соловейчик;

– п’ять стадій розвитку кризи (нормальна стадія, передкризовий стан,

18

власне криза (“гостра” криза), виникнення нової форми, стадія комфорту) за О.В. Ємельяновою.

3. Етапи кризисної інтервенції:

–поняття про кризисну інтервенцію (робота з інтенсивними почуттями і актуальними проблемами);

–принципи кризисної інтервенції;

–три стадії роботи з кризою: збір інформації, формулювання і переформулювання проблеми, альтернатива і рішення (А.А. Бадхен, А.М.

Родина, 2007);

–етапи кризисного втручання: встановлення контакту, збір інформації,

формулювання проблеми, вивчення можливостей, пошук альтернатив, контакт,

завершальний етап (Е.В. Емельянова, 2008).

4. Методи зниження кризисного напруження:

–релаксаційна візуалізація, трансформація образу (метод В. Стюарт) в

поєднанні з фокусуванням (метод Ю. Джендліна), подвійна дисоціація. 5. Супровід клієнтів при переживанні утрати:

–клінічний опис “крайнього” горя, зміна стадій жалоби: заперечення,

озлобленість, компроміс, депресія, адаптація: розвиток нової ідентичності

(модель Е. Кюблер-Росс), техніка роботи з переживанням утрати:

переключення уваги, ре-переживання.

Тема 8. Дистанційне психологічне консультування.

Основні категорії і поняття теми: телефонне консультування, телефон довіри, контакт, віртуальний образ консультанта, бар’єри міжособистісного сприймання, психотерапевтичий лист, консультаційне листування,

скриботерапія, герменевтичний аналіз текстів, почерк, зворотній зв'язок,

переказ, уточнення, психологічні чати і форуми, інтернет-технології,

психологічне інтернет-консультування, онлайн-консультування, оффлайн-

консультування, інтернет-середовище, е-терапія, кібертерапія, психологічна герменевтика, користувач.

19

Змістовий план теми

1. Особливості телефонного консультування:

– історія становлення телефонного консультування як окремого виду дистанційної психологічної практики, специфіка телефонного консультування,

організація роботи “телефону довіри”, абоненти телефонного консультування,

варіанти звернень і правила реагування;

–етичні норми телефонної психологічної допомоги, переваги і недоліки телефонного консультування, завершення телефонної консультації, приклади;

–підлітковий телефон довіри: види запитів, специфіка роботи.

2. Консультаційне листування:

–консультаційна переписка: завдання, особливості, аналіз текстів, контент-

аналіз, аутогенна релаксація, переваги і недоліки;

–прийоми (техніки) психологічної підтримки через листування: переказ,

3. Психологічне консультування в мережі Інтернет (on-line, off-line):

–історія розвитку Інтернет-ресурсів і психологічного Інтернет-

консультування, специфічні особливості Інтернет-консультування: переваги і недоліки, технології і засоби психологічного Інтернет-консультування.

Тема 9. Концептуальні засади психологічного консультування.

Основні категорії і поняття теми: самоактуалізація, саморозвиток, емпатія,

ідентифікація, турбота, конгруентність, психологічний клімат, самість,

відповідальність, свобода, сенс, смисл життя, смисл страждання, тривога,

залежність, холотропне дихання, матриці народження, клієнт-центрована терапія, логотерапія, екзистенційна психотерапія, духовність, мораль, типологія темпераменту і характеру, акцентуації характеру, візуальна психодіагностика,

провокативна терапія, гумор в консультуванні і психотерапії.

20