Грамматика современного английского языка (укр)

What can computer do?

Computers are thought to have many remarkable powers. However, most computers whether large or small, have three basic capabilities. First, computers have circuits for performing arithmetic operations, such as addition, subtraction, division, multiplication and exponentiation. Second, computers have a means of communicating with the user. After all, if we couldn’t feed information in and get results back, these machines wouldn’t be of much use. However, certain computers for example minicomputers and microcomputers are used to control directly things such as robots, aircraft navigation systems, medical instruments, etc.

Third, computers have circuits, which can make decisions. Computer can solve a series of problems and make hundreds, even thousands, of logical decisions without becoming tired or bored. It can find the solution to a problem in a fraction of the time it takes a human being to do the job. A computer can replace people in dull, routine tasks, but it has no originality; it works according to the instructions given to it. A computer cannot do anything unless a person tells it what to do and gives it the appropriate information.

From the history of computers

The first generation of computers, which used vacuum tubes, came out in 1950. These computers could perform thousands of calculations per second. About 1960, the second generation of computers was developed and these could perform work ten times faster than their predecessors. The reason for this extra speed was the use of transistors instead of vacuum tubes. Second-generation computers were smaller, faster. One of the best of these second-generation computers is the Soviet BECM-6 (big electronic counting machine).

The third-generation computers began to appear in 1965. These computers could do a million calculations a second, which is 1000 times as many as firstgeneration computers: they are controlled by tiny integrated circuits and are consequently smaller and more dependable. Fourth-generation computers have now arrived. They are based on ICs greatly reduced in size due to microminiaturization, which means that the circuits are much smaller than before. As many as 1000 tiny circuits now fit onto a single chip. Fourthgeneration computers are 50 times faster than third-generation computers.

The most recent mainframe computers based on very large scale integration are becoming available in the mid-1980’s.

ЛІТЕРАТУРА

1Мишина В. И. Английский язык. Грамматика / В. И. Мишина, Л. А. Сычева. – Краматорск: ДГМА, 2004. – 77 с.

2Тестовые задания для самостоятельной работы по грамматике английского языка (для студентов I и II курсов) / сост. : Т. З. Косовская,

Н. Н. Бобух. – Краматорск: ДГМА, 2005. – 48 с.

3 Grammar. Exercises. Tests. Tables / составители : Л. А. Штаба,

А. Н. Лагутина, Н. И. Ковалева, Л. В. Ганжела. – Краматорск : ДГМА,

2006. – 100 с.

4 Верба Л. Г. Граматика сучасної англійської мови : довідник / Л. Г. Верба, В. Г. Верба. – Київ : Логос, 1997. – 352 с.

ДОДАТОК А

ВИМОГИ ДО СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ

В умовах швидкого науково-технічного прогресу, комп’ютеризації, поширення контактів міжнародного співробітництва важливого значення набуває практичне володіння іноземною мовою. Навчання іноземним мовам є невід’ємним компонентом формування спеціаліста з вищою освітою, розвиває пізнавальну й розумову діяльність, розширює обсяг отриманої інформації у процесі роботи з іноземними джерелами. У ході навчання здійснюється можливість розв’язувати виховні та загальноосвітні завдання, набувати навичок і досвіду самоосвіти. Виходячи з кваліфікаційної характеристики випускника вищої школи та з урахуванням Болонської угоди сформульовано мету навчання іноземним мовам з урахуванням потреб спеціаліста – сформувати практичне володіння іноземною мовою як вторинним засобом усного й письмового спілкування у сфері професійної діяльності.

Розподіл етапів навчання

Курс навчання іноземним мовам у ВНЗ поділяється на три етапи. Ці етапи являють собою взаємозалежні частини курсу.

Завдання у сфері професійно-орієнтованого спілкування у формі читання та усної мови за досягнення мети навчання мають на увазі таке:

-сформувати вміння читати оригінальні тексти згідно з профілем фаху студента для одержання й використання наявної інформації.

-поглибити й розкрити практичне володіння усною мовою спілкування.

В результаті вивчення повного курсу іноземної мови студенти повинні вміти:

-самостійно читати тексти з різним цільовим призначенням: перегляду, ознайомлення та поглибленого читання. Читання з різними завданнями має на меті пошук інформації для прийняття самостійного професійно-значущого рішення;

-виконувати переклади, анотації і реферати наукових статей, складати повідомлення і доповіді;

-готувати захист курсових і дипломних проектів іноземною мовою (для студентів груп поглибленого вивчення мови);

-володіти усною мовою у формі монологічних висловлювань, діалогів, повідомлень за фахом на основі оригінальних джерел, обговорень, характерних для ситуацій спілкування з професійною метою.

На всіх етапах навчання читання та усна мова виступають як мета і засіб навчання.

На першому етапі здійснюється навчання початковим мовним умінням та навичкам (мовний матеріал першого етапу навчання добирають

зурахуванням повторення шкільного мінімуму).

На другому етапі виробляються базові уміння і навички, необхідні для ознайомчого та навчального видів читання, а також для монологічного висловлювання, діалогу і бесіди.

На третьому етапі вдосконалюються уміння і навички у читанні та усній мові у процесі самостійного використання студентами іноземної мови при вивченні своєї спеціальності. На цьому етапі здійснюється перехід від вивчення іноземної мови як навчального предмету до її практичного застосування з професійною метою.

Іноземна мова належить до гуманітарних дисциплін, але викладання іноземної мови в ВНЗ тісно пов’язане з іншими дисциплінами навчального плану. Починаючи з другого етапу, студенти всіх спеціальностей вивчають іноземну мову, користуючись підручниками та навчальними посібниками фахової спрямованості.

Зміст навчання видам мовної діяльності за етапами навчання

Перший етап навчання

Завдання етапу: скорегувати на розширеному мовному матеріалі отримані раніше уміння й навички читання і подальше їх удосконалення з метою підготовки до різних видів читання.

Характер мовного матеріалу: тексти за широким профілем ВНЗ і тексти за країнознавчою тематикою.

Вимоги до мовних умінь: обсяг тексту 1200 друкованих знаків за 1 академічну годину, швидкість читання 220–250 друкованих знаків за хвилину з використанням словника.

Фонетика

Передбачено корегування основних фонетико-орфоепічних навичок, що засвоєні у середній школі.

Лексика

Лексичний мінімум на кінець І етапу має становити приблизно 1000 слів і словосполучень, включаючи частину шкільної лексики. На першому етапі передбачено розвиток уміння самостійно розкривати значення незнайомих похідних і складних слів у нових творах.

Граматика

Відомі учням із шкільного курсу явища набувають у вузівському курсі функціональної спрямованості: Word-order. Active voice. Plural form

of the Noun. Possessive case. The Pronoun. Degrees of comparison of Adjectives and Adverbs. Modal Verbs.

Другий етап навчання

Завдання етапу: виробити уміння читати оригінальні тексти з метою цілковитого і точного розуміння інформації, що міститься у них, загального ознайомлення з їхнім змістом.

Характер мовного матеріалу має відповідати спеціальності, що вивчається.

Вимоги до мовних умінь. Обсяг тексту 1600 друкованих знаків за 1 академічну годину, швидкість читання 300–350 друкованих знаків за хвилину з використанням словника.

Лексика

Обсяг лексики – 2000 слів і словосполучень. До цього мінімуму входить загальнонаукова лексика та лексика за широким профілем ВНЗ і за фахом, що вивчається.

Словотворення: студент повинен самостійно розкривати закономірно виведені значення незнайомих похідних і складних слів, а також слів, що утворені за конверсією.

Граматика

Active Voice. Passive Voice. Modal Verbs. Sequence of Tenses. Nonfinite forms of the Verb (the Infinitive, the Participle, the Gerund). Direct Speech. Indirect Speech. Compound Sentences.

Третій етап навчання

Завдання етапу: самостійно читати тексти з різними цілями: перегляду, ознайомлення, поглибленого вивчення, анотування тощо.

Характер мовного матеріалу: оригінальні тексти за фахом.

Вимоги до мовних умінь: обсяг тексту 1800 друкованих знаків за 1 академічну годину (зі словником), швидкість читання 400– 450 друкованих знаків за хвилину (для навчального читання).

Лексика

Мінімум має становити 2500 слів і словосполучень.

Словотворення: студент повинен засвоїти словотвірні морфеми і моделі, що є характерними для спеціальності, що вивчається, особливо в галузі термінотворення.

Граматика

Ознайомлення з граматичними і семантичними засобами зв’язку тексту як єдиного цілого: Complex Object. Complex Subject. Conditional Sentences.

Система контролю та критерії оцінювання знань студентів за курсом «Іноземна мова»

Контроль засвоєння курсу «Іноземна мова» складається із поточного контролю (оцінка поточних знань протягом вивчення курсу) та підсумкового контролю (складання заліку/іспиту за курсом «Іноземна мова»).

Система поточного контролю.

Поточний контроль знань за курсом «Іноземна мова» має таку схему виконання (рис. А.1).

Рейтинг модуля складається з суми оцінок за:

- аудиторну роботу студента впродовж вивчення навчального матеріалу модуля;

-позааудиторну самостійну роботу студента впродовж вивчення навчального матеріалу модуля;

-модульний контроль.

РЕЙТИНГ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Рисунок А.1

Оцінка аудиторної роботи

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента здійснюється в рейтинговій бальній системі. Наприкінці вивчення навчального модуля викладач виставляє оцінку за аудиторну роботу студента. Цю оцінку викладач трансформує в інші системи оцінювання (національну, ECTS). Рейтинг оцінки аудиторної роботи додається до загального рейтингу модуля.

Оцінка позааудиторної роботи

Позааудиторна оцінка самостійної роботи складається із оцінки рівня підготовки до практичних занять. Рівень підготовки до практичних занять оцінюється в аудиторній роботі.

Оцінка модульного контролю

Модульний контроль складається з оцінки результатів виконання тесту. Система оцінки тесту передбачає оцінку порівняльних, асоціативних і методологічних знань студентів. Тест складається із завдань різного рівня складності, сформованого за системою Mastery Learning (різнорівневе опитування).

Низький рівень складності (Н) передбачає тільки відкритий тест із варіантами відповіді, матеріал для відповіді поширений у рекомендованих літературних джерелах, тест має просту логіку відповіді (можна здогадатися самостійно навіть без літератури).

Середній рівень складності (С) передбачає як відкритий тест із варіантами відповіді, так і закритий тест на визначення поняття. Матеріал для відповіді потребує присутності студента на заняттях (записи конспекту) або самостійної поглибленої роботи із рекомендованими літературними джерелами (ретельне вивчення).

Високий рівень складності (В) передбачає тільки закриті тести теоретичного (I) або практичного (II) характеру. Рішення тесту потребує обов’язкової присутності на практичних заняттях (із написанням конспекту) та глибокого вивчення із аналізом рекомендованої літератури.

Визначення результатів поточного контролю

Поточний контроль оцінюється за результатами рейтингу модулю. Визначення рейтингу за поточні знання студентів наведено в таблиці А.1.

Таблиця А.1

Якщо за результатами поточного модульного контролю студентом не набрано мінімальну кількість балів (55), він обов’язково проходить підсумковий контроль (складання модулю / заліку / іспиту).

Підсумковий контроль

Підсумковий контроль передбачає перевірку знань курсу «Іноземна мова» наприкінці вивчення цього курсу. Підсумковий контроль припускає перевірку теоретичних і практичних знань і умінь студентів з усіх питань курсу. Умови складання підсумкового контролю мають три варіанти дій, які наведені нижче:

1)Підсумок оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю, завдання якого оцінюються у діапазоні від 0 до 100 балів. Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю визначається під час останнього заняття та є основою для виставлення підсумкового контролю по дисципліні «Іноземна мова».

2)Викладач має право виставити підсумковий контроль при умові, якщо студент набрав не менше 55 балів за підсумком поточного модульного контролю.

3)Студент, що не набрав за результатами підсумкового модульного контролю 55 балів, зобов’язаний складати модуль / залік / іспит.

Під час контролю студенту пропонується виконати теоретичні і практичні завдання за системою оцінки Mastery Learning, для чого

надаються залікові завдання, що мають типовий характер і повинні оновлюватися не менше, ніж один раз у 2 роки. Оцінювання заліку (навчальних досягнень) студентів при вивченні дисципліни «Іноземна мова» наведено в таблиці А.2.

Таблиця А.2

Дисципліна вважається засвоєною, якщо продемонстровано:

1)задовільні знання у викладі теоретичного матеріалу з вживанням відповідної термінології і лексики та наведенням відповідних прикладів;

2)припускаються мовні помилки, які не спотворюють основний зміст відповіді;

3)враховуються семантична насиченість відповіді, повнота викладення, уміння виразити свої думки із наданого питання.

Дисципліна не вважається засвоєною, якщо виявлено:

1)незнання теоретичного матеріалу курсу і невміння виразити свої думки із запропонованого питання;

2)незадовільні уміння і навички практичного застосування іноземної мови та вміння висловити свої думки;

3)значні мовні помилки, що спотворюють зміст відповіді; Протягом складання заліку при необхідності студенту можуть бути

поставлені додаткові питання.

Зауваження щодо самостійного опрацювання матеріалу студентами заочної форми навчання

Розпочинаючи переклад тексту, необхідно виходити з того, що відношення між словами англійського речення визначаються не зміною закінчень слів, а місцем слів в реченні і наявністю службових слів –– сполучників та прийменників. В англійській мові розповідне поширене речення, за винятком емфатичного, зазвичай має певний, сталий порядок

слів. Тому при перекладі англійського речення необхідно виходити з цього «твердого» порядку слів і відповідно знаходити значення і функцію слова в реченні. Це тим більш важливо, що в англійській мові слово без зміни своєї форми може мати різні значення и входити до складу різних частин мови. Більш того, більшість слів у складі однієї й тієї ж частини мови, до якої воно відноситься, може мати декілька значень. При виборі значення слова необхідно виходити з місця слова в реченні, його функції та зв’язку з іншими словами в реченні. Визначивши функцію слова в реченні за його синтаксичними та морфологічними ознаками, необхідно визначити, до якої частини мови воно належить, і лише потім шукати значення цього слова в словнику.

Складні речення бувають складносурядними і складнопідрядними. Складносурядні речення складаються з двох або більше простих речень, які аналізуються згідно зі структурою простого речення. Складнопідрядні речення складаються з головного і підрядного речень. Кожне підрядне речення необхідно розглядати як розгорнутий член головного речення. Отже підрядні речення відповідають членам простого речення.

Перед здійсненням перекладу необхідно прочитати весь текст, або, на крайній випадок, один-два абзаци, з тим, щоб мати загальну уяву, про що йдеться в статті або в уривку. Загальне уявлення про зміст тексту допоможе вибрати зі словника вірне значення слова після того, коли буде визначено, до якої частини мови це слово відноситься.

При перекладі тексту ні в якому разі не можна спочатку виписувати всі незнайомі слова та шукати їх значення в словнику, а потім приступати до перекладу, як це звичайно роблять студенти. Такий метод роботи призводить до вибору випадкових значень слів без залежності від тексту та функцій слів в реченні та має результатом викривлення значення тексту.

Також не можна перекладати текст без граматичного аналізу речень, керуючись лише значенням слів та загальним знанням предмету, з якого написано статтю. Такий спосіб призводить до того, що студент надає реченню такий зміст, який йому підказують знання даного предмету і підібрані згідно з цим знанням значення слів, а не той зміст, який передається автором.

Таким чином, при перекладі тексту необхідно поєднувати граматичний аналіз з вибором значень слів згідно з їх функцією в реченні, виходячи із загального змісту тексту.

При перекладі тексту потрібно також завжди пам’ятати про необхідність викладання правильною літературною мовою, тобто з дотриманням всіх мовних норм.

Навчальне видання

ГОНЧАРОВА Олена Вікторівна,

КОРОТЕНКО Євген Дмитрович,

КОВАЛЬОВА Наталія Іванівна,

КОСОВСЬКА Тетяна Зіновіївна

ГРАМАТИКА СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Навчальний посібник

для студентів вищих навчальних закладів денної та заочної форм навчання

Редактор Я. О. Бершацька

Комп’ютерна верстка О. П. Ордіна

Донбаська державна машинобудівна академія 84313, м. Краматорськ, вул.. Шкадінова, 72.

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

серія ДК №1633 від 24.12.03.