2.2 Особливості синтаксичного вживання числівників

У навчальній та науково-дослідній літературі металургійної галузі числівники з точки зору синтаксису можуть бути як головними, так і другорядними членами речення.

1. Числівники можуть бути другорядними членами речення:

Обставиною:

«Застосування в будівельних конструкціях більш міцних низьколегованих сталей замість вуглецевих дає можливість знизити витрату металу на 15 – 25%. У точці J при 1499˚C рідина приймає концентрацію В, а δ-фаза – концентрацію Н; і починає утворюватись γ-фаза концентрації J» [7, с. 82].

Означенням:

«Сучасною потужною рентгенівською апаратурою можна просвічувати зразки сталі товщиною до 300 мм, зразки алюмінію – до 600 мм.

При температурі нижче 727 ˚С ледебурит являє собою механічну суміш перліту та цементиту» [9, с. 234].

2. Числівники входять до складу іменного підмета разом з іменником:

«Чавун ВЧ100 має найвищу міцність у розглянутій групі» [8, с. 95]; «5% сталепрокату надійшли до плавильного цеху профільного заводу, який спеціалізується на таких конструкціях» [8, с. 155].

Можна зробити висновки, що металургійна галузь ґрунтується на науково-теоретичних засадах фізики та хімії. Оскільки це технічні науки, то невідʼємною частиною вивчення азів металургії є велика кількість розрахунків. Таким чином використання числівників у металургії є необхідним і обовʼязковим. Деякі особливості вживання числівника ми розглядаємо в нашій роботі. Проводячи дослідження, ми проаналізували кількість числівників у підручниках. Розподілили за розрядами та структурою. Результати у процентному співвідношенні подали у таблиці. Вивчивши наукову літературу, зʼясували, що у писемному діловому мовленні запис числівників відбувається як цифрами, так і літерами. Вибір способу запису залежить від того, в якому вигляді подана цифрова інформація. Якщо поряд з числом стоїть найменування одиниць виробу, то воно записується цифрами. Для позначення марки металів використовуються кількісні цілі числівники. На письмі вони позначаються арабськими цифрами.

Робота з дослідження використання числівників у наукових та навчальних текстах дозволяє відстежувати особливості їх лексичного та синтаксичного функціонування.

ВИСНОВКИ

Дослідження числівника як самостійної частини мови в українській лінгвістиці досить розгалужені. До цієї теми зверталося багато мовознавців, але специфіка використання числівників у мовленні фахівців напряму металургія не досліджувалася. Про це свідчить відсутність конкретної інформації з теми у мережі Інтернет та у періодиці. Отже числівник як самостійна частина мови виражає кількість або порядок, змінюється за відмінками, деякі – за родами. Залежно від структури поділяються на прості, складні та складені, залежно від значення – на кількісні та порядкові. Історія виникнення числівників одна із найцікавіших серед усіх частин мови. Числівників якийсь час взагалі не було. Їх функцію виконували так звані лічильні слова. Тільки через деякий час, коли виникла соціальна потреба у товарно-грошових відносинах числівники стали досить розгалуженою системою. Взагалі розвиток цієї частини мови дуже тісно повʼязаний з розвитком науки та економіки у давні часи. На сучасному етапі розвитку цієї самостійної частини мови значних змін у її використанні не відбувається. Числівники є невідʼємною частиною технічних текстів, оскільки позначає кількість. За допомогою числівників записуються розрахунки, формули, порядок роботи, кількість матеріалів та інше.

В практичній частині роботи розглянуто особливості використання числівників у технічних текстах металургійної галузі стосовно розподілу їх на розряди та особливості синтаксичного вживання числівників. На конкретних прикладах досліджено відсоток використання розрядів числівників у навчальній літературі. Металургійна галузь ґрунтується на науково-теоретичних засадах фізики та хімії. Оскільки це технічні науки, то невідʼємною частиною вивчення азів металургії є велика кількість розрахунків. Таким чином використання числівників у металургії є необхідним і обовʼязковим. Деякі особливості вживання числівника ми розглядаємо в нашій роботі. Проводячи дослідження, ми проаналізували кількість числівників у підручниках. Розподілили за розрядами та структурою. Результати у процентному співвідношенні подали у таблиці. Вивчивши наукову літературу, зʼясували, що у писемному діловому мовленні запис числівників відбувається як цифрами, так і літерами. Вибір способу запису залежить від того, в якому вигляді подана цифрова інформація. Якщо поряд з числом стоїть найменування одиниць виробу, то воно записується цифрами. Для позначення марки металів використовуються кількісні цілі числівники. На письмі вони позначаються арабськими цифрами.

Робота з дослідження використання числівників у наукових та навчальних текстах дозволяє відстежувати особливості їх лексичного та синтаксичного функціонування.

В роботі ми дійшли висновків:

1. Числівник як самостійна частина мови дуже широко використовується в писемному мовленні фахівців напряму металургія, оскільки особливості виробництва та вивчення металів потребують великої кількості розрахунків, нумерації тощо.

2. У навчальній та довідковій літературі використовуються майже всі розряди числівників. Винятки становлять неозначено-кількісні числівники, оскільки вони позначають приблизну інформацію, що є неприпустимим для точних наук .

3. Числівник як член речення у писемному мовленні може відігравати як головну роль (бути у складі підмета), так і другорядну (бути обставиною, означенням).

Під час подальшої розробки теми можна звернутися до вивчення усного мовлення фахівців напряму металургія, розробити рекомендації щодо використання числівників під час наукових доповідей, дискусій, нарад на виробництві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Граматика української мови. Синтаксис. Вихованець І.Р. — К.: Либідь, 1993. — С. 368. Для студентів філологічних факультетів, вузів.

2. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. - Торсінг, Харків, 2004. – 448 с.

3. Сучасна українська мова/За ред. О. Д. Пономарева. - Київ:Либідь, 2001. - 400 с.

4. Зоряна Мацюк, Ніна Станкевич Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. - К.: Каравела, 2005. - 352 с.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

6. Загальна металургія Арсентьев П.П., Челищев Е.В., Яковлев В.В. Видння «Металургія», 1971, 480 с.

7. Харлашин П.С., Гладких В.А.Безкоксова металургія заліза. – Дніпропетровськ: РВА "Дніпро – ВАЛ", 2002. – 338с.

8. Кузін О. А., Яцюк Р. А. Металознавство та термічна обробка металів. Підручник. – Львів: Афіша, 2002. – 304 с.

 9. Основи металургійного виробництва металів і сплавів: Підручник / Д. Ф. Чернега, В. С. Богушевський, Ю. Я. Готвянський та ін.; За ред. Д. Ф. Чернеги, Ю. Я. Готвянського. – К.: Вища шк., 2006. – 503 с.: іл

10. Терещенко В.С., Бойченко Б.М. Фізико-хімічні та металургійні основи виробництва металів. – К.: ІЗМН, 1996. - 392с.