2.1 Використання числівників різних розрядів

Металургійна галузь ґрунтується на науково-теоретичних засадах фізики та хімії. Оскільки це технічні науки, то невідʼємною частиною вивчення азів металургії є велика кількість розрахунків. Таким чином використання числівників у металургії є необхідним і обовʼязковим. Деякі особливості вживання числівника ми досліджуємо в нашій роботі.

1. В навчальних посібниках металургійної галузі використовуються як кількісні так і порядкові числівники, наприклад:

«Третя група вимог характеризує можливість матеріалів для багаторазового повного використання без отримання будь-яких відходів, що забруднюють або засмічують навколишнє середовище» [7, с. 468]; «Одним із перших законів, прийнятих Верховною Радою України, був закон «Про охорону навколишнього середовища», введений у дію з 1 червня 1991 р. [7, с. 465]; «У світі нині близько 500 млн т чавуну щороку в 550 великих (понад 1000 м) доменних печах лише на коксі, оскільки доменна плавка на вугіллі неможлива незалежно від розмірів печі» [6, с. 493].

Проводячи дослідження, ми проаналізували кількість числівників у підручнику. Розподілили за розрядами та структурою. Результати у процентному співвідношенні подані у таблиці.

Співвідношення кількісних та порядкових числівників у навчальній літературі наведено у табл. 1 [6,7,8,9,10].

Таблиця 1

КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ 78%			ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ 22%
Прості	Складні	Складені	Прості	Складні	Складені
22%	31%	25%	15%	6%	1%

Використання різновидів кількісних числівників

Таблиця 2

2. Використання кількісних числівників подано у таблиці 2. Власне кількісні числівники є найбільш розповсюдженими. Дробові зустрічаються не дуже часто. Мало зустрічається неозначено-кількісних числівників, оскільки вони позначають точно не визначену кількість. Таке значення не є властивим точному технічному мовленню, наприклад:

«На протязі багатьох століть застосування металів і сплавів та їх обробка мали ремісницький характер. Випадково відкриті секрети виробництва передавались із покоління в покоління, поки такі «естафети» знань не переривались» [8, с. 12].

3. Кількісні числівники у тексті – здебільшого цілі числа. Дуже мало збірних чисел. Це обумовлено необхідністю точних цифрових даних, наприклад:

«Такі пристрої ефективно використовують для керування температурою і витратою легованої сталі в технологіях електрошлакової наплавки робочих валків прокатних станів масою до 50 т» [9, с. 463]; «У разі використання електромагнітного перемішування маса розплаву в тиглі збільшується в 3-4 рази, питомі витрати електроенергії зменшуються на 10 – 20 %, а витрати металу внаслідок випаровування скорочуються приблизно на 20 %» [9, с. 447]; «В електронно-плавильних установках закладено принцип перетворення електронної енергії в теплову внаслідок прискорення електронів до великих швидкостей (60 – 100 тис. км/с) та їх гальмування у разі зіткнення з поверхнею об’єкта, що нагрівається» [9, c. 437].

4. У писемному діловому мовленні запис числівників відбувається як цифрами, так і літерами. Вибір способу запису залежить від того, в якому вигляді подана цифрова інформація. Якщо поряд з числом стоїть найменування одиниць виробу, то воно записується цифрами, наприклад:

«Середній витратний коефіцієнт від зливка до готового прокату становить 0, 74; що означає, що із кожних 100 млн. т. рідкої сталі, розлитої у зливки отримують лише 73 – 75 млн. т. готового прокату (основна причина втрат металу – головна і хвостова обрізь злитків» [10, с. 476]; «Внаслідок незадовільної організації процесу горіння палива в повітронагрівниках викиди СО із них в Україні становлять 2,6 – 12 кг/т чавуну, а за кордоном – 0,7 – 1,7 кг/т, що дає змогу економити 0,019 – 0,0105 ГДж на кожній тоні чавуну та скорочує питомі викиди СО в основному виробництві на 12 %. На свічках згорає не менше ніж 3 % доменного газу, тобто близько 75 мгазу на 1 т чавуну, що в тепловому еквіваленті становить 0,345 ГДж теплоти» [10, с. 491]; «У 1979 р. у колишньому СРСР було сконструйовано піч рідко фазного відновлення заліза РОМЕЛТ, яку збудували на Новолипецькому металургійному комбінаті (НЛМК) і в 1985 р. вона дала перший чавун» [9, c. 493]; «Екологічні вимоги до конструкційних матеріалів поділяють на три групи – медико-санітарної, вимоги до технології виробництва певного металу та можливість багаторазового повторного використання цього матеріалу (можливість до рециклінгу)» [10, с. 467].

5. Дробові числівники зустрічаються здебільшого у родовому відмінку, наприклад:

«За середнього витратного коефіцієнта у машинобудуванні (тобто на шляху від прокату до готових деталей виробу), близькому до 0,8 ( у загальному машинобудуванні – 0,86, будівництві – 0,95), близько 20 % готового прокату йде в стружку, обрізь, видавки, кінці, облої тощо. Отже маса готових виробів, отриманих хз 100 млн. т. рідкої сталі, становить (73 – 75)0,8=58,4 – 60 млн. т» [ 9, с. 476]; «На фільтрах виділяється ванадієвий фільтрат , в якому концентрація ванадію досягає 25 – 30 г/л. 3 с» [9, с. 325]; «Для виробництва феромолібдену використовують молібденовий концентрат, який містить 50 – 58 % Мо, 14 – 15 СаО, 2 – 3 FeO, 1,2 – 1,5 MgO, 0,6 – 08% AlO та невеликі кількості домішок кольрових металів (Sb, Bi, Zn, Cd)» [9, с. 328].

6. Здебільшого серед кількісних числівників використовуються складні і складені, наприклад:

«Присадку суміші починають робити після повного відкривання стопора і завершують тоді, коли рівень металу не доходить до повної висоти на 200 – 300 мм» [9, с. 265]; «Підвищення температури відпуску від 200 – 250 ˚С до 500 – 600 ˚С суттєво знижують твердість, границю міцності, границю текучості і підвищує відносне видовження, зауження і тріщиностійкість» [8, с. 177]; «Незадовільна зварюваність характерна для матеріалів, що потребують відпалу перед зварюванням; навіть при зварюванні простих вузлів їх необхідно підігрівати до температур більше 450˚С з обовʼязковим проведенням високого відпуску після зварювання» [9, с. 253]; «Металографічні дослідження сталі 40ХГ показали, що розмір зерна становить 15 – 18 мкм, в структурі чітко проявляються великокутові і малокутові межі» [9, с. 264].

7. Числівники використовуються під час запису формул у навчальній та довідковій літературі. Запис числівників у такому випадку завжди відбувається цифрами, наприклад:

«Теплове розширення визначається коефіцієнтом лінійного розширення вона характеризує збільшення одиниці довжини при нагріванні на 1 ˚С від 0˚С:

» [10, с. 165]; «Випробування за Брінелем проводиться шляхом вдавлювання в метал сталевої кульки, в результаті чого на поверхні металу утворюється сферичний відбиток. Твердість за Брінелем визначається згідно формули:

HB=» [10, с. 210]; «Величина зовнішнього навантаження при досягненні якого починається поширення тріщини визначається за формулою:

» [9, с. 258].

8. На позначення специфічних одиниць чи маркування використовуються римські цифри:

«При охолодженні сплаву VI (4,3%) при температурі 1147˚C вся рідина перетворюється на ледебурит – точка С, який з пониженням температури зазнає перетворень, аналогічних тим, що відбулися у сплаві VII» [7, с. 82]; «У сплавах з вмістом вуглецю від 4,3% до 6,67% (сплав VII) у точці 1 починається утворення кристалів цементиту Ц» [7, с. 83]; «Напруження – внутрішні сили, що дорівнюють величині зовнішньої сили, віднесеної до одиниці площі перерізу. Напруження I роду (в обʼємі деталі), II роду (в обʼємі зерен), III роду (в обʼємі елементарних комірок)» [9, с. 290].

9. Для позначення марки металів використовуються кількісні цілі числівники. На письмі вони позначаються арабськими цифрами.