Лабораторна робота № 7 визначення коефіцієнта тепловіддачі та теплопередачі

Мета роботи:

Схема лабораторної установки:

1 – 6 –

2 – 7 –

3 – 8 –

4 – 9 –

5 –

Таблиця 11 – Результати вимірювань

Величина	Одиниця вимірювання	Номер досліду
		1	2	3	4	5
Р	мм. вод. ст
	Па
t1	0С
t2	0С

Результати розрахунків

1 Об'ємні витрати повітря:

V₁ =

V₂ =

V₃ =

V₄ =

V₅ =

2 Тепловий потік, якій передається від киплячої води до повітря:

Q₁ =

Q₂ =

Q₃ =

Q₄ =

Q₅ =

3 Середньологаріфмічний температурний напір:

t₁ =

t ₂ =

t ₃ =

t ₄ =

t ₅ =

4 Коефіцієнт теплопередачі:

К_{ц 1} =

К_{ц 2} =

К_{ц 3} =

К_{ц 4} =

К_{ц 5} =

5 Площа поперечного перерізу трубки

F =

6 Середня швидкість руху повітря в трубці:

₁ =

 ₂ =

 ₃ =

 ₄ =

 ₅ =

7 Число Рейнольдса:

Re ₁ =

Re ₂ =

Re ₃ =

Re ₄ =

Re ₅ =

8 Число Нуссельта:

Nu ₁ =

Nu ₂ =

Nu ₃ =

Nu ₄ =

Nu ₅ =

4 Коефіцієнт тепловіддачі:

₁ =

 ₂ =

 ₃ =

 ₄ =

 ₅ =

Таблиця 12 – Результати розрахунків

Розрахункова величина	Одиниця вимірювання	Номер досліду
		1	2	3	4	5
V	м3/с
Q	Вт
Кц	Вт/(м·0С)
ω	м/с
Re	-
Nu	-
α	Вт/(м2·0С)

Графік залежності коефіцієнтів теплопередачі і тепловіддачі від витрати повітря

Висновки з лабораторної роботи:

* Дослідна частина лабораторної роботи

На основі експериментальних даних та аналізу літературних джерел розробіть основні напрямки підвищення коефіцієнта тепловіддачі.

Лабораторна робота № 8 визначення термічного ккд електричної печі

Мета роботи:

Схема лабораторної установки:

1 – 12 –

2 – 13 –

3 – 14 –

4 – 15 –

5 – 16 –

6 – 17 –

7 – 18 –

8 – 19 –

9 – 20 –

10 – 21 –

11 – 22 –

Таблиця 13 – Результати вимірювань

№	Час нагріву, с	Температура зразка, 0С	Сила струму, А	Напруга, В	Температура води в калориметрі, 0С
					початкова tпв	кінцева tкв
1
2
3

Результати розрахунків

1 Маса зразка

m =

2 Кількість теплоти, яка отримана зразком у кожному інтервалі температур:

Q_отр (20 – 100°С) =

Q_отр (100 – 200°С) =

Q_отр (200 – 300°С) =

2 Кількість теплоти, яка надходить до печі у кожному інтервалі температур

Q_над (20 – 100°С) =

Q_над (100 – 200°С) =

Q_над (200 – 300°С) =

3 Термічний ККД печі для кожного інтервалу нагрівання:

_t (20 – 100°С) =

_t (100 – 200°С) =

_t (200 – 300°С) =

4 Площа поверхні зразка:

F =

5 Густина теплового потоку на поверхні зразка, що нагрівається, для кожного інтервалу температур:

q (20 – 100°С) =

q (100 – 200°С) =

q (200 – 300°С) =

6 Кількість теплоти, яку зразок передав калориметру:

Q =

7 Погрішність розрахунку кількості теплоти, отриманої зразком:

Q =

8 Швидкість зміни температури зразка для кожного інтервалу температур:

v (20 – 100°С) =

v (100 – 200°С) =

v (200 – 300°С) =

Графіки залежності швидкості зміни температури зразка, ККД печі і густини теплового потоку від часу нагрівання:

Висновки з лабораторної роботи:

* Дослідна частина лабораторної роботи

На основі експериментальних даних та аналізу літературних джерел розробіть основні напрямки підвищення термічного ККД електричної печі.