- •ВІД АВТОРІВ
- •1.1. Охорона праці, її предмет, об’єкт, методологічні основи
- •1.2. Економічне та соціальне значення охорони праці
- •1.6. Основні поняття в галузі охорони праці
- •2.1. Гарантії прав на охорону праці
- •2.1.6. Особливості охорони праці жінок
- •2.1.7. Особливості охорони праці неповнолітніх
- •2.1.8. Охорона праці інвалідів
- •2.1.9.2. Міжгалузеві та галузеві акти з охорони праці
- •2.1.10. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •2.2. Організаційні питання з охорони праці
- •2.1.2.Поняття управління охороною праці
- •2.2.3. Управління охороною праці на виробництві
- •2.2.3.2. Задачі управління охороною праці
- •2.2.3.4. Методи управління в СУОП
- •2.2.3.5. Управління охороною праці на підприємстві
- •2.2.3.6 .Основні функції служби охорони праці на підприємстві
- •2.2.3.7. Повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •2.2.3.8. Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •2.2.4. Навчання та інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.4.1. Навчання з питань охорони праці
- •2.2.4.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.5. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- •2.2.6. Професійний добір та його медичне забезпечення
- •2.2.7.1. Державний нагляд за охороною праці
- •2.2.7.2. Громадський контроль за охороною праці
- •2.2.8. Економічні методи управління охороною праці
- •2.2.8.1. Фінансування охорони праці
- •2.2.9.3. Розслідування та облік нещасного випадку
- •2.2.9.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.2.9.6. Розслідування та облік аварій
- •3.1. Фізіологічні основи праці
- •3.1.1. Характеристика основних форм діяльності людини
- •3.1.2. Працездатність людини
- •3.1.4. Стомлення, його причини та психофізіологічні механізми
- •3.2.1. Фактори трудової діяльності та умови праці
- •3.2.2.2.Режим праці і жорсткість погоди
- •3.2.2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3.2.3.4. Засоби захисту людини від шкідливих речовин
- •3.2.4.1. Природна вентиляція та її види
- •3.2.5. Освітлення виробничих приміщень
- •3.2.5.1.Загальне уявлення про освітлення та освітленість
- •3.2.5.4. Робоче освітлення
- •3.2.6.3.Захист від електромагнітних полів
- •3.2.7.1.Інфрачервоне випромінювання
- •3.2.7.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •3.2.7.3. Лазерне випромінювання
- •3.2.8. Іонізуюче випромінювання
- •3.2.8.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.2.8.5. Захист від іонізуючого випромінювання
- •3.2.9.1. Шум, його характеристика, види шуму
- •3.2.9.2. Вплив шуму на організм людини. Нормування шуму
- •3.2.9.3. Заходи та засоби захисту від шуму
- •3.2.9.4. Ультразвук та його нормування
- •3.2.9.5. Інфразвук та його нормування
- •3.2.10. Вібрація
- •3.2.10.1. Характеристика вібрації та її види
- •3.2.10.2. Вплив вібрації на організм людини
- •3.2.10.3. Гігієнічне нормування вібрації
- •3.2.10.4. Заходи і засоби захисту від вібрації
- •3.2.11.2. Санітарно-захисні зони
- •4.1. Поняття та об’єкт аналізу технічної безпеки
- •4.2. Безпека виробничого устаткування
- •4.3. Безпека виробничих процесів
- •4.4. Технічні засоби безпеки
- •4.4.1 Об’єктивні технічні засоби безпеки
- •4.4.2. Суб’єктивні технічні засоби безпеки
- •4.5.1. Поняття «посудини під тиском», їх реєстрація
- •4.5.2. Безпека при експлуатації котельних установок
- •4.5.3. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •4.5.4. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •4.5.5. Безпека при експлуатації балонів та автоклавів
- •4.6. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •4.6.3. Безпека вантажно - підіймального обладнання
- •4.6.4. Технічний огляд вантажопідіймальних машин
- •4.7. Безпека на транспорті
- •4.7.1. Безпека внутрізаводського і внутріцехового транспорту
- •4.7.2. Безпека при використанні автотранспорту
- •4.8. Електробезпека
- •4.8.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •4.8.4. Електронебезпека. Напруга дотику, напруга кроку
- •4.8.5. Заходи і засоби електробезпеки
- •4.9. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •4.9.1. Статична електрика та захист від неї
- •4.9.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •4.10.1. Вплив ЕОМ на стан здоров’я людини
- •4.10.2. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з ЕОМ
- •4.10.6.Режим праці та відпочинку працівників ЕОМ
- •5.2. Горіння, його характеристика та різновиди
- •5.3. Здатність речовин і матеріалів до загорання
- •5.4.Розвиток пожежі. Класи пожеж.
- •5.5. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •5.8.Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •5.10.2. Система попередження пожеж
- •5.10.3 Протипожежний захист
- •5.10.5. Первинні засоби пожежегасіння
- •5.11. Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення
- •5.12. Евакуація людей з приміщень при пожежах
- •Питання до розділу 5 «Пожежна безпека»
відно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій.
4.10.6.Режим праці та відпочинку працівників ЕОМ
Режим праці та відпочинку прaцівників визначається державними санітарними правилами і нормами роботи з візуальними дісплейними терміналами ЕОМ – ДсанП і Н 3.3.2-007-98. При цьому враховуються насиченість і напруженість праці, вид і категорія трудової діяльності.
Навантаження на організм в процесі праці, вимагаюче переважно фізичних зусиль і відповідного енергетичного забезпечення, пов’язане переважно з інтенсивною роботою головного мозку, кваліфікують як напруженість праці.
Трудову діяльність з ЕОМ поділяють на 3 групи:
-група А – зчитування інформації (діалоговий режим роботи);
-група Б – введення інформації;
-група В – творча робота в режимі діалога з ЕОМ (перклад і редагу-
вання текстів і ін.).
Роботу з ВДТ в залежності від напруженості поділяють на три категорії: в групах A і Б, перша і друга категорії визначаються за сумариним числом знижуваної або введеної інформації; в групі В, категорія 3, за сумарним часом роботи за зміну.
Тривалість роботи на електронно-обчислювальних машинах без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 години. При 8- годинному робочому дні регламентовану перерву необхідно встановлювати:
-для 1 категорії робіт – через 2 години від початку зміни і після обідньої перерви тривалістю по 10 хвилин.
-для 2 категорії робіт – через 2 години від початку зміни тривалістю 15 хвилин і через 1,5 і 2,5 години після обідньої перерви тривалістю 15 і 10 хвилин відповідно або тривалістю 5-10 хв. через кожну годину роботи, в залежності від характеру технологічного процесу;
-для 3 категорії робіт – через 2 години від початку зміни і через 1,5 і 2,5 години після обідньої перерви тривалістю 20 хв. Кожна або тривалістю 5-15 хв. Через кожну годину роботи, в залежності від характеру технологічного процесу.
Навантаження за робочу зміну при роботі ЕВМ не повинна перевищувати для групи А – 60000 знаків, для групи Б – 45 000 знаків, для групи В – 6 годин.
При роботі на ЕОМ у нічну зміну, незалежно від групи і категорії робіт, тривалість регламентованих перерв збільшується на 60 хв.
207
Під час регламентовані перерви слід використовувати активний відпочинок – комплекс спеціальних профілактично-реабілітаційних вправ, перебування на свіжому повітрі..
Тривалість роботи викладачів ВУЗів, коледжів, ліцеїв, учителів шкіл, які працюють у дісплейних класах, не повинна перевищувати 4 години на день; максимальний час занять для студентів молодших курсів – 2 години на день, а студентів старших курсів – 3 години.
Для школярів тривалість занять в дисплейних класах не повинна перевищувати у початкових класах – 10-15 хв., а для учнів 8-9 класів –
25хв.
З метою профілактики і попередження захворювань при роботі з ВДТ необхідно дотриміватись режиму дня, розумно чередувати працю
івідпочинок, уміло використовувати фізичні вправи, фактори природного середовища для підвищення резистентності організму, розширення норми реакції.
208
Питання до розділу 4 «Технічна безпека»
1.Поняття «технічна безпека» та предмет аналізу технічних безпек.
2.Ергономіка та її значення для охорони праці.
3.Безпечність виробничого устаткування.
4.Безпечність виробничих процесів.
5.Технічні засоби безпеки, їх класифікація та вимоги до них.
6.Сигнальні пристрої та знаки безпеки.
7.Загальна характеристика посудин, що працюють під тиском.
8.Експлуатація і зберігання посудин, що працюють під тиском.
9.Реєстрація та технічне посвідчення посудин, що працюють під
тиском.
10.Заходи і засоби безпеки при роботі з посудинами, що працюють під тиском.
11.Класифікація вантажів за їх фізичними властивостями та небезпечністю.
12.Правила переміщення та складування вантажів.
13.Основні причини нещасних випадків при вантажнорозвантажувальних роботах.
14.Безпека підйомно-транспортного обладнання.
15.Реєстрація вантажопідйомних машин.
16.Технічний огляд та випробування вантажопідйомних кранів.
17.Безпека щодо використання транспортних засобів на підприємстві: навантажувачів (автота електро-), штабелерів, електрокарів, конвеєрів, елеваторів та ін.
18.Технічна безпека при використанні автотранспорту.
19.Поняття про електробезпеку. Основні причини небезпечних випадків за впливу електроструму.
20.Електротравма. Класифікація електротравм, види опіків.
21.Електричний удар та його характеристика за ступенем дії.
22.Надання долікарської допомоги при електроударі.
23.Фактори, що впливають на дію електричного струму на людину.
24.Поняття про відчуттєвий, відпускаючий і невідпускаючий електричний струм.
25.Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки.
26.Небезпечне ураження людини електричним струмом. Напруга дотику, напруга кроку.
27.Засоби електробезпеки. Заземлення, занулення, захисне відключення, захисне розділення мереж.
209
28.Кольорова гама ізоляції проводів як спосіб сигналізації про можливу небезпеку дії електричного струму.
29.Ізолюючі, огороджувальні та запобіжні електрозахисні засоби.
30.Статична електрика та захист від неї.
31.Атмосферна електрика та захист від неї.
32.Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з ЕОМ.
33.Вимоги безпеки до ЕОМ та устаткування.
34.Організація робочого місця та вимоги до розміщення ЕОМ.
35.Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ.
36.Вплив ЕОМ на стан здоров’я працівників та користувачів.
37.Режим праці і відпочинку працівників ЕОМ.
210
Розділ 5. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
5.1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки
Пожежа – це непідвласні людині процеси горіння, при яких полум΄я знищує все, що зустрічається на його шляху. Основними законодавчими актами, що регулюють пожежну безпеку в Україні, є Закон «Про пожежну безпеку», «Правила пожежної безпеки в Україні», ГОСТ 12.1.004-91, Порядок проведення експертизи проектної та іншої документації щодо пожежної безпеки, СНиП 2.01.02-85 “ССБТ. Пожарная безопасность. Общин требования. Противопожарные нормы” та ін.
Пожежа є одним з найбільш небезпечних лих для людства, вона призводить до значних людських жертв і матеріальних збитків. Кожні п'ять секунд на земній кулі виникає пожежа, а в Україні - кожні 10 хвилин. Протягом однієї доби в Україні виникає 120-140 пожеж, в яких гинуть 6- 7, отримують травми 3-4 людини, вогнем знищується 32-36 будівель, 4-5 одиниць техніки. Щодобові збитки від пожеж становлять близько 500 тис. гривень1.
Згідно зі статистичними даними основними причинами пожеж в Україні є: необережне поводження з вогнем – 58-60%, несправності та порушення експлуатації електричного устаткування – 18-22%, ігри дітей з вогнем – 10-12%, несправність технологічного обладнання – 7-11%, підпали – 2%. Слід зазначити, що однією із шкідливих звичок, яка не тільки негативно впливає на здоров’я людини, але і часто призводить до пожежі, є паління в недозволених місцях.
Необережне поводження з вогнем має місце при вогневих роботах: газота електрозварюванні, паяльних роботах, під час варіння бітуму та смоли тощо.
До чинників, що можуть викликати пожежу при користуванні електричним струмом, належать: короткі замикання, струмові перевантаження, несправності електроустаткування та приладів тощо. Струмові перевантаження виникають при невідповідності між потужністю електромережі і споживачами, коли ввімкнення до мережі додаткових споживачів струму призводить до її перевантаження, а також при зниженні напруги в мережі за тієї ж кількості споживачів.
Існують певні обставини, які сприяють виникненню пожеж, їх розповсюдженню та прояву їх небезпечної й шкідливої дії:
− пора року – найчастіше пожежі мають місце в зимовий період,
1 Жидецький В.Ц. Основи охорони праці: Підручник. – Львів, 2002.
211
