
- •ВІД АВТОРІВ
- •1.1. Охорона праці, її предмет, об’єкт, методологічні основи
- •1.2. Економічне та соціальне значення охорони праці
- •1.6. Основні поняття в галузі охорони праці
- •2.1. Гарантії прав на охорону праці
- •2.1.6. Особливості охорони праці жінок
- •2.1.7. Особливості охорони праці неповнолітніх
- •2.1.8. Охорона праці інвалідів
- •2.1.9.2. Міжгалузеві та галузеві акти з охорони праці
- •2.1.10. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •2.2. Організаційні питання з охорони праці
- •2.1.2.Поняття управління охороною праці
- •2.2.3. Управління охороною праці на виробництві
- •2.2.3.2. Задачі управління охороною праці
- •2.2.3.4. Методи управління в СУОП
- •2.2.3.5. Управління охороною праці на підприємстві
- •2.2.3.6 .Основні функції служби охорони праці на підприємстві
- •2.2.3.7. Повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •2.2.3.8. Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •2.2.4. Навчання та інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.4.1. Навчання з питань охорони праці
- •2.2.4.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.5. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- •2.2.6. Професійний добір та його медичне забезпечення
- •2.2.7.1. Державний нагляд за охороною праці
- •2.2.7.2. Громадський контроль за охороною праці
- •2.2.8. Економічні методи управління охороною праці
- •2.2.8.1. Фінансування охорони праці
- •2.2.9.3. Розслідування та облік нещасного випадку
- •2.2.9.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.2.9.6. Розслідування та облік аварій
- •3.1. Фізіологічні основи праці
- •3.1.1. Характеристика основних форм діяльності людини
- •3.1.2. Працездатність людини
- •3.1.4. Стомлення, його причини та психофізіологічні механізми
- •3.2.1. Фактори трудової діяльності та умови праці
- •3.2.2.2.Режим праці і жорсткість погоди
- •3.2.2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3.2.3.4. Засоби захисту людини від шкідливих речовин
- •3.2.4.1. Природна вентиляція та її види
- •3.2.5. Освітлення виробничих приміщень
- •3.2.5.1.Загальне уявлення про освітлення та освітленість
- •3.2.5.4. Робоче освітлення
- •3.2.6.3.Захист від електромагнітних полів
- •3.2.7.1.Інфрачервоне випромінювання
- •3.2.7.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •3.2.7.3. Лазерне випромінювання
- •3.2.8. Іонізуюче випромінювання
- •3.2.8.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.2.8.5. Захист від іонізуючого випромінювання
- •3.2.9.1. Шум, його характеристика, види шуму
- •3.2.9.2. Вплив шуму на організм людини. Нормування шуму
- •3.2.9.3. Заходи та засоби захисту від шуму
- •3.2.9.4. Ультразвук та його нормування
- •3.2.9.5. Інфразвук та його нормування
- •3.2.10. Вібрація
- •3.2.10.1. Характеристика вібрації та її види
- •3.2.10.2. Вплив вібрації на організм людини
- •3.2.10.3. Гігієнічне нормування вібрації
- •3.2.10.4. Заходи і засоби захисту від вібрації
- •3.2.11.2. Санітарно-захисні зони
- •4.1. Поняття та об’єкт аналізу технічної безпеки
- •4.2. Безпека виробничого устаткування
- •4.3. Безпека виробничих процесів
- •4.4. Технічні засоби безпеки
- •4.4.1 Об’єктивні технічні засоби безпеки
- •4.4.2. Суб’єктивні технічні засоби безпеки
- •4.5.1. Поняття «посудини під тиском», їх реєстрація
- •4.5.2. Безпека при експлуатації котельних установок
- •4.5.3. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •4.5.4. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •4.5.5. Безпека при експлуатації балонів та автоклавів
- •4.6. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •4.6.3. Безпека вантажно - підіймального обладнання
- •4.6.4. Технічний огляд вантажопідіймальних машин
- •4.7. Безпека на транспорті
- •4.7.1. Безпека внутрізаводського і внутріцехового транспорту
- •4.7.2. Безпека при використанні автотранспорту
- •4.8. Електробезпека
- •4.8.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •4.8.4. Електронебезпека. Напруга дотику, напруга кроку
- •4.8.5. Заходи і засоби електробезпеки
- •4.9. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •4.9.1. Статична електрика та захист від неї
- •4.9.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •4.10.1. Вплив ЕОМ на стан здоров’я людини
- •4.10.2. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з ЕОМ
- •4.10.6.Режим праці та відпочинку працівників ЕОМ
- •5.2. Горіння, його характеристика та різновиди
- •5.3. Здатність речовин і матеріалів до загорання
- •5.4.Розвиток пожежі. Класи пожеж.
- •5.5. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •5.8.Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •5.10.2. Система попередження пожеж
- •5.10.3 Протипожежний захист
- •5.10.5. Первинні засоби пожежегасіння
- •5.11. Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення
- •5.12. Евакуація людей з приміщень при пожежах
- •Питання до розділу 5 «Пожежна безпека»
Для контролю за тиском повітря компресори обладнують манометрами і запобіжними клапанами. Запобіжні клапани реагують на рівень тиску, що на 10% перевищує робочий тиск у ресивері.
Контроль за температурою здійснюють спеціальні термометри. Більшість компресорів обладнують системами водного охолодження і лише компресори малої продуктивності (до 0,7 МПа) мають повітряне охолодження. При досягненні критичної точки температури води автоматика захисту має зупинити компресорну установку.
Компресорні установки продуктивністю більше 20 м3/хв, аміачні холодильні установки повинні розміщуватись в окремих приміщеннях з дотриманням протипожежних норм. Двері та вікна компресорної повинні відкриватись назовні.
У процесі експлуатації компресорних установок один раз на рік проводять їх технічну ревізію і налагодження, а один раз на два роки – технічне випробування (спеціальною технічною комісією).
4.5.4. Безпека при експлуатації трубопроводів
Трубопроводи широко застосовуються у багатьох галузях народного господарства. Ними транспортують різні гази, рідини, пару. Для швидкого визначення вмісту трубопроводів встановлено 10 груп речовин і відповідне маркірування трубопроводів, якими вони транспортуються: вода (зелений), пара (червоний), повітря (синій), горючі та негорючі гази (жовтий), кислоти (оранжевий), луги (фіолетовий), горючі і негорючі речовини (коричневий), інші речовини (сірий). За сигнальними кольоровими кільцями на трубопроводах визначають вид небезпек: червоні кільця – легкозаймисті, вибухо- і вогненебезпечні речовини; жовті кільця – отруйні, токсичні, радіоактивні речовини; зелені кільця – нешкідливі і безпечні речовини.
Для безпечної експлуатації трубопроводів їх заземлюють, а при монтажі передбачають компенсаційні елементи. Найбільш широко використовуються П-подібні компенсаційні петлі, які дозволяють рівномірно розподілити теплові деформації по трубопроводу.
Всі трубопроводи оснащуються відповідними клапанами (редукційними, зворотними, запірними, запобіжними).
Трубопроводи періодично підлягають зовнішньому огляду та гідравлічному випробуванню згідно паспортних даних.
Особливу небезпеку становлять трубопроводи разом з установками природного газу, який широко використовується в промисловості і побуті частіше за все як паливо. Як правило, причиною вибухів, пожеж при експлуатації газопроводу є витік газу. Оскільки природний газ не має запаху, то для швидкого виявлення його в повітрі до нього додають одорант –
175
речовину з сильним запахом (наприклад, етилмеркаптан).
4.5.5. Безпека при експлуатації балонів та автоклавів
Причинами аварій (вибухів) балонів, призначених для транспортування і зберігання стиснених, зріднених та розчинних газів під тиском, вищим 0,07 МПа, є: дефекти та неточності, допущені при їх виготовленні; перевищення тиску газу в балоні внаслідок його заповнення понад норму; нагрівання балона; падіння та удари балонів; помилкове наповнення балона іншим газом та ін.
У процесі експлуатації балони підлягають періодичному опосвідченню, яке включає зовнішній огляд та випробування.
Якщо при огляді на стінках балонів виявлено корозію, тріщини, вм’ятини, раковини глибиною понад 10% від номінальної товщини стінки, то постає питання про вибракування таких посудин.
Усі балони, окрім ацетиленових, періодично випробовують спочатку гідравлічним, а потім пневматичним способом: заповнюють їх стисненим повітрям до робочого тиску і занурюють у воду для перевірки герметичності.
Ацетиленові балони випробовують лише пневматичним способом за допомогою азоту під тиском 3,5 МПа із зануренням у воду на глибину не менше 1 м. Час перевірки визначається спеціальною інструкцією.
Для запобігання помилковому наповненню балонів іншими газами передбачено розпізнавальне фарбування та маркування їх. Наприклад, балони, призначені для кисню, мають голубий колір, чорну смугу і чорним кольором напис «кисень» і т. д.
Окрім того, бокові штуцери вентилів балонів, що наповнюються горючими газами, мають ліву різьбу, а балон для кисню та негорючих газів
– праву.
Наповнені балони зберігаються у вертикальному положенні у спеціально обладнаних гніздах на спеціальних складах або під навісами. Забороняється тримати в одному приміщенні балони з киснем та горючими газами.
Балони з газами повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від опалювальних приладів і не менше ніж 5 м від джерела відкритого вогню.
Експлуатація балонів на підприємстві повинна здійснюватись відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94(Правила будови і безпечної експлуатації посуди, що працює під тиском). Працівники, які обслуговують балони, повинні пройти спеціальну підготовку і мати відповідне посвідчення.
Значну небезпеку можуть становити й автоклави, які широко використовуються у наукових дослідженнях, медицині, спеціальному господарстві. Основними заходами для безпечної дії автоклавів є абсолютна
176