
- •ВІД АВТОРІВ
- •1.1. Охорона праці, її предмет, об’єкт, методологічні основи
- •1.2. Економічне та соціальне значення охорони праці
- •1.6. Основні поняття в галузі охорони праці
- •2.1. Гарантії прав на охорону праці
- •2.1.6. Особливості охорони праці жінок
- •2.1.7. Особливості охорони праці неповнолітніх
- •2.1.8. Охорона праці інвалідів
- •2.1.9.2. Міжгалузеві та галузеві акти з охорони праці
- •2.1.10. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •2.2. Організаційні питання з охорони праці
- •2.1.2.Поняття управління охороною праці
- •2.2.3. Управління охороною праці на виробництві
- •2.2.3.2. Задачі управління охороною праці
- •2.2.3.4. Методи управління в СУОП
- •2.2.3.5. Управління охороною праці на підприємстві
- •2.2.3.6 .Основні функції служби охорони праці на підприємстві
- •2.2.3.7. Повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •2.2.3.8. Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •2.2.4. Навчання та інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.4.1. Навчання з питань охорони праці
- •2.2.4.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.5. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- •2.2.6. Професійний добір та його медичне забезпечення
- •2.2.7.1. Державний нагляд за охороною праці
- •2.2.7.2. Громадський контроль за охороною праці
- •2.2.8. Економічні методи управління охороною праці
- •2.2.8.1. Фінансування охорони праці
- •2.2.9.3. Розслідування та облік нещасного випадку
- •2.2.9.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.2.9.6. Розслідування та облік аварій
- •3.1. Фізіологічні основи праці
- •3.1.1. Характеристика основних форм діяльності людини
- •3.1.2. Працездатність людини
- •3.1.4. Стомлення, його причини та психофізіологічні механізми
- •3.2.1. Фактори трудової діяльності та умови праці
- •3.2.2.2.Режим праці і жорсткість погоди
- •3.2.2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3.2.3.4. Засоби захисту людини від шкідливих речовин
- •3.2.4.1. Природна вентиляція та її види
- •3.2.5. Освітлення виробничих приміщень
- •3.2.5.1.Загальне уявлення про освітлення та освітленість
- •3.2.5.4. Робоче освітлення
- •3.2.6.3.Захист від електромагнітних полів
- •3.2.7.1.Інфрачервоне випромінювання
- •3.2.7.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •3.2.7.3. Лазерне випромінювання
- •3.2.8. Іонізуюче випромінювання
- •3.2.8.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.2.8.5. Захист від іонізуючого випромінювання
- •3.2.9.1. Шум, його характеристика, види шуму
- •3.2.9.2. Вплив шуму на організм людини. Нормування шуму
- •3.2.9.3. Заходи та засоби захисту від шуму
- •3.2.9.4. Ультразвук та його нормування
- •3.2.9.5. Інфразвук та його нормування
- •3.2.10. Вібрація
- •3.2.10.1. Характеристика вібрації та її види
- •3.2.10.2. Вплив вібрації на організм людини
- •3.2.10.3. Гігієнічне нормування вібрації
- •3.2.10.4. Заходи і засоби захисту від вібрації
- •3.2.11.2. Санітарно-захисні зони
- •4.1. Поняття та об’єкт аналізу технічної безпеки
- •4.2. Безпека виробничого устаткування
- •4.3. Безпека виробничих процесів
- •4.4. Технічні засоби безпеки
- •4.4.1 Об’єктивні технічні засоби безпеки
- •4.4.2. Суб’єктивні технічні засоби безпеки
- •4.5.1. Поняття «посудини під тиском», їх реєстрація
- •4.5.2. Безпека при експлуатації котельних установок
- •4.5.3. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •4.5.4. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •4.5.5. Безпека при експлуатації балонів та автоклавів
- •4.6. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •4.6.3. Безпека вантажно - підіймального обладнання
- •4.6.4. Технічний огляд вантажопідіймальних машин
- •4.7. Безпека на транспорті
- •4.7.1. Безпека внутрізаводського і внутріцехового транспорту
- •4.7.2. Безпека при використанні автотранспорту
- •4.8. Електробезпека
- •4.8.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •4.8.4. Електронебезпека. Напруга дотику, напруга кроку
- •4.8.5. Заходи і засоби електробезпеки
- •4.9. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •4.9.1. Статична електрика та захист від неї
- •4.9.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •4.10.1. Вплив ЕОМ на стан здоров’я людини
- •4.10.2. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з ЕОМ
- •4.10.6.Режим праці та відпочинку працівників ЕОМ
- •5.2. Горіння, його характеристика та різновиди
- •5.3. Здатність речовин і матеріалів до загорання
- •5.4.Розвиток пожежі. Класи пожеж.
- •5.5. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •5.8.Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •5.10.2. Система попередження пожеж
- •5.10.3 Протипожежний захист
- •5.10.5. Первинні засоби пожежегасіння
- •5.11. Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення
- •5.12. Евакуація людей з приміщень при пожежах
- •Питання до розділу 5 «Пожежна безпека»
боти; - нещасні випадки, що стались з вихованцями, учнями, курсантами,
слухачами, стажистами, аспірантами, докторантами під час проходження ними виробничого навчання, практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік цим підприємством за участю в роботі комісії представника навчального закладу.
Контроль за своєчасністю й об’єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконання заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду соціального страхування та її робочі органи відповідно до компетенції. Громадський контроль здійснюють профспілки або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.
Посадова особа органу Держгіпромнагляду у разі відмови роботодавця скласти акт за формою Н-5, акт за формою Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку має право видавати обов’язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно), приписи за формою Н- 9 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом і складання акта форми Н-1 (або форми НПВ).
Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису припиняється.
2.2.9.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків
В особливому порядку відбувається розслідування групових нещасних випадків та їх облік, а також випадки, що спричинили загибель людей. У таких ситуаціях проводиться спеціальне розслідування, якому підлягають:
−нещасні випадки зі смертельним наслідком;
−групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками;
74
−випадки смерті на підприємстві;
−випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;
−нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду).
У зазначених ситуаціях власник зобов'язаний негайно повідомити про те, що трапилося, за встановленою формою такі органи:
−прокуратуру за місцем виникнення нещасного випадку;
−місцевий орган Держгірпромнагляду;
−орган безпосереднього управління;
−місцевий орган Фонду соціального страхування;
−санепідемслужбу (у випадку виникнення гострих отруєнь);
−профспілкову організацію, членами якої є потерпілі;
−вищий профспілковий орган;
−у разі потреби – штаб з надзвичайних ситуацій;
−місцеву держадміністрацію.
Зазначені органи (організації) повідомляють про нещасний випадок органи (організації) вищого рівня. Повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше. Спеціальне розслідування такого випадку здійснюється в установленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.
Спеціальне розслідування нещасного випадку, під час якого загинуло менше 5 осіб або травмовано менше 10 осіб, проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі – спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держгірпромнагляду за місцем знаходження підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно.
До складу спеціальної комісії включаються:
−посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);
−представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування;
−представник органу, до сфери якого належить підприємство, а у разі його відсутності – місцевої держадміністрації, якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
−керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця;
75
−представник профспілкового органу вищого рівня;
−представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);
−представник інспекції державного технічного нагляду Мінагрополітики, якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин.
Залежно від кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії до складу спеціальної комісії можуть бути включені й інші фахівці (органів охорони здоров’я, органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій тощо).
Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу спеціальної комісії, але має право брати участь у засіданнях комісії, висловлювати свої пропозиції, давати пояснення, одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування тощо.
Роботодавець зобов’язаний забезпечити належні умови і сприяти роботі спеціальної комісії.
Члени спеціальної комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від роботодавця, посадових осіб, а також проводити опитування потерпілого та інших осіб – свідків нещасного випадку.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше або травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, яка призначається наказом Держгірпромнагляду. До складу цієї комісії входять представники Держгірпромнагляду (голова комісії), органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, галузевого або територіального об’єднання профспілок, роботодавця, представників первинних організацій профспілок або уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілок, відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності), органу охорони здоров’я та інших органів(члени комісії).
У разі коли Кабінетом Міністрів України прийнято спеціальне рішення щодо утворення комісії з розслідування групового нещасного випадку (аварій, що призвели до нещасних випадків), головою спеціальної комісії призначається посадова особа Держгірпромнагляду.
Спеціальне розслідування нещасних випадків, що сталися на ядерних установках, підконтрольних Держатомрегулювання, проводиться комісією, яка призначається Держатомрегулювання.
Спеціальне розслідування нещасних випадків, що сталися з працівниками або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, проводить-
76
ся за рішенням територіального органу Держгірпромнагляду спеціальною комісією, але якщо територіальним органом Держгірпромнаглядуне прийнято рішення про проведення спеціального розслідування такого нещасного випадку, розслідування проводиться роботодавцем або відповідним органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.
Уразі коли нещасний випадок стався за кордоном і представники Держгірпромнагляду, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, профспілки, членом якої є потерпілий, не можуть прибути на місце події, проведення розслідування може бути доручено цими органами представникові роботодавця.
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.
Комісія обстежує місце, де стався нещасний випадок, бере пояснення від роботодавця, осіб, причетних до нещасного випадку, та свідків, визначає відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, щоб з’ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначає, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом, та встановлює осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, що призвело до нещасного випадку.
Комісія також розробляє заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
Члени спеціальної комісії повинні зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з метою розгляду питань щодо розв’язання соціальних проблем, а також дати роз’яснення щодо їх прав у зв’язку з настанням нещасного випадку.
Уразі потреби додаткових досліджень, випробувань, експертизи і т.п. для встановлення причини нещасного випадку і розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам роботодавець зобов’язаний за рішенням спеціальної комісії утворити експертну комісію із залученням до
їїроботи за рахунок коштів підприємства кваліфікованих фахівців. По завершенню роботи ця комісія складає висновок, у якому стисло визначаються причини, обставини нещасного висновку, зазначаються допущені порушення вимог нормативних актів та пропонуються заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам. Під час роботи спеціальної комісії роботодавець повинен створювати усі необхідні умови для розслідування нещасного випадку, надавати необхідну допомогу в оформленні матеріалів тощо.
Комісія за результатами спеціального розслідування складає акт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов’язаний з виробництвом, або форми
77
НПВ в іншому випадку, карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, та інші матеріали.
Кількість примірників акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), карти форми Н-5 визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким зазначені документи будуть надсилатися.
Примірники актів форми Н-5, форми Н-1 (або НПВ) підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом 5 днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. При цьому в акті форми Н-5 зазначається категорія аварії, якщо нещасний випадок є її наслідком.
В акті спеціального розслідування у випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків викладається висновок комісії про зумовленість цього зникнення обставинами виробництва. Такий висновок комісії видається сім’ї цього працівника або особі, яка представляє його інтереси, для звернення до суду із заявою про оголошення працівника померлим.
Якщо суд визнав працівника померлим, то орган Держгірпромнагляду, який призначив комісії із спеціального розслідування цього випадку, відповідно до акта форми Н-5 визнає цей випадок пов’язаним з виробництвом, складає акт форми Н-1, а роботодавець бере цей випадок на облік в установленому порядку.
Керівник, який призначив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 та форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.
Роботодавець у п’ятиденний строк після затвердження актів розслідування зобов’язаний:
−видати наказ про виконання запропонованих комісією заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків та притягнення до відповідальності працівників, з вини яких відбувся нещасний випадок;
−надіслати копії матеріалів розслідування органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні, Держгірпромнагляду, Національному науково-дослідному інституту охорони праці, виконавчій дирекції Фонду соціального страхування, установі державної санітарно-епідеміологічної служби (у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння).
Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірником карти форми П-5 –
уразі гострого професійного захворювання (отруєння) надсилається:
−потерпілому, членом його сім’ї або особі, яка представляє його інтереси;
−робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страху-
78
вання за місцезнаходженням підприємства;
−територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.
Примірник матеріалів спеціального розслідування (копія рішення Кабінету Міністрів України про створення комісії з розслідування групового нещасного випадку, якщо воно приймалось), копія наказу органу Держгірпромнагляду або Держатомрегулювання про призначення спеціальної комісії, примірник акта форми Н-5; примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ) стосовно кожного потерпілого, примірник карти форми П-5, інші матеріали спеціального розслідування нещасного випадку, якщо вони оформлялись; копії документів про проходження потерпілими навчання та інструктажі з охорони праці; копії приписів, протоколів про адміністративні правопорушення, що стосуються нещасного випадку; витяги з законів та інших нормативних правових актів з охорони праці, вимоги яких були порушені; довідка про матеріальні збитки, заподіяні внаслідок настання нещасного випадку та надання потерпілому чи членом його сім’ї матеріальної допомоги; виданий роботодавцем наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних випадків залишаються на підприємстві та зберігаються 45 років.
У разі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, примірник затвердженого акта форми Н-5 з примірником затвердженого акта форми Н-1 або форми НПВ, примірник карти форми П-5 – у разі виявленні гострого професійного захворювання (отруєння) у п’ятиденний строк з моменту затвердження акта форми Н-5 надсилається:
−потерпілому, членам його сім’ї або особі, яка представляє його інтереси;
−робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, в якому зареєстровано особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, разом з примірником інших матеріалів спеціального розслідування.
Копії матеріалів спеціального розслідування надсилаються органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні. Якщо виявлено гостре професійне захворювання (отруєння), то копія акта форми Н-1 надсилається разом з примірником карти форми П-5 до установи державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного випадку, яка веде облік гострих професійних захворювань (отруєнь).
Слід зазначити, що Держгірпромнагляду або його територіальний орган за певних обставин для забезпечення об’єктивності спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне
79
розслідування нещасного випадку, створивши нову комісію, і за результатами цього розслідування скасувати висновки попередньої спеціальної комісії та вжити запобіжних заходів. Якщо при розслідуванні виявлені ознаки злочину, то керівники Держгірпромнагляду та його територіальних органів зобов’язані повідомити про це органи прокуратури і передати їм відповідні матеріали.
У разі незгоди роботодавця, потерпілого або його сім’ї чи особи, яка представляє його інтереси, із змістом матеріалів розслідування рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.
На підставі матеріалів спеціального розслідування нещасних випадків роботодавець (керівник) складає статистичну звітність і несе повну відповідальність за її достовірність. Він також зобов’язаний розробляти і виконувати заходи запобігання подібним випадкам.
Підприємства, установи, організації, а також робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування ведуть облік усіх нещасних випадків.
Держгірпромнагляд, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації ведуть оперативний облік нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню.
2.2.9.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
Професійне захворювання – патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним навантаженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів. Вперше виявлені профзахворювання підлягають розслідуванню. Перелік професійних хвороб затверджує Кабінет Міністрів України. Зв’язок профзахворювання з умовами праці визначається на основі клінічних даних і санітарногігієнічної характеристики умов праці, яка складається санітарноепідеміологічною службою за участю представників підприємства (спеціалістів), первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства.
Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лі- кувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з професійної патології.
Діагноз на професійне захворювання та його зв’язок з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу має право встановлювати спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, а направлення хворого до цього закладу здійснює головний спеціаліст з професійної па-
80
тології міста, області.
У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до інституту медицини праці Академії медичних наук. У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням цього спеціалізованого закладу воно може бути оскаржено в судовому порядку.
Після встановлення діагнозу протягом 3-х діб спеціалізований ліку- вально-профілактичний заклад надсилає повідомлення за формою П-3 роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до захворювання, установі державної санітарноепідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства.
Власник, отримавши повідомлення, протягом 10 робочих днів організовує роботу комісії з розслідування професійного захворювання. До складу комісії входить представник санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), представники лікувально-профілактичної установи, підприємства, профспілкової організації або уповноваженого трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки. Комісія проводить розслідування випадку професійного захворювання. Власник зобов’язаний надавати допомогу в роботі комісії і забезпечувати якісне і своєчасне розслідування та підготовку необхідних матеріалів.
Комісія дає гігієнічну оцінку умовам праці хворого, складає акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, в якому пропонуються заходи з нормалізації умов праці, а також зазначаються особи, які не виконали відповідних вимог законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.
Акт за формою П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області (міста, району). Він складається у 6 примірниках протягом 3-х діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем потерпілому, лікувально-профілактичному закладу, робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування та первинній організації профспілки або уповноваженій найманими працівниками особі, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Примірник акта форми П-4 надсилається також установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, для аналізу і контролю за виконанням заходів. На підставі цього акта складається карта форми П-5, яка зберігається протягом 45 років у цій установі та МОЗ.
Примірник акта разом з іншими матеріалами розслідування залишається на підприємстві та зберігається 45 років.
81