195 Міжгрупова мінливість морфофізіологічних ознак

територіальних одонтологічних комплекси (типи), а саме: північний гранильний, середньоєвропейський та південний грацильний.

Північний грацильний тип характеризується доволі своєрідній поєднанням “західних” та “східних” характеристик зубної системи а саме: дуже високих частот чотиригорбикових форм перших нижні молярів (іноді понад 20 %) та підвищеним відсотком колінчастії складки метаконіда — до 30 %. Крім того, тут частіше, ніж » іншії регіонах Європи, трапляються лопатоподібні форми верхніх ріщі (10— 15%). Дане поєднання ознак поширене серед фіномошні народів (карелів, вепсів, комі, марійців та ін,), естонці», фініп частини латишів, німців, шведів. Риси північного гранильного тип простежуються також серед росіян північно-західних областей ('про пейської частини Російської Федерації, білорусів північно-східне частини Білорусії, деяких тюркомовних народів (наприклад, бані кирів).

Середньоєвропейський тип визначається низьким рівнем редук ції нижніх молярів, основним показником якого є невисокі частої чотиригорбикових перших нижніх молярів (до 10 %), і дуже ІІИ ІІ.КИ ми значеннями “східних” ознак: лопатоподібних різців — до 10 °і дистального гребеня тригоніда — до 5— 6 %, колінчастої складк метаконіда — до 10 %. Таке поєднання одонтологічних харлк теристик притаманне литовцям, частині латишів, більшості білор\ сів, росіянам центральних та південних областей Європейські частини Російської Федерації та ін.

Носіям південного грацильного типу властиві високі частої чотиригорбикових перших нижніх молярів (15—20 %) і допої високі — дистального гребеня тригоніда — до 10— 15 %. Крім топ серед них переважають помірні величини горбика Карабсллі (л ЗО %). Південний грацильний тип поширений серед етнічних гру Кавказу (азербайджанців, грузинів, чеченців тощо), Балкан (болгаї македонців, греків та ін.), Передньої та Середньої Азії (йордаїщії узбеків, таджиків тощо).

Дерматогліфічні ознаки

Попри індивідуальний характер папілярних узор долоні та пальців, у міжгруповому розподілі цих характеристик ир< стежуються певні закономірності. Це перш за все стосується наш цевих узорів і, відповідно, дельтового індексу. Так, європейцям африканцям властиві відносно невисокі значення Dl₁₀, що зумоши но збільшенням кількості дуг і зменшенням завитків. Підшппд* величини дельтового індексу характеризують корінне населення Л і Америки, Австралії та Океанії (табл. 15).

ÖD 100 120 ЩО 160 180 160 140 120 100 60 60 О

Географічні варіації дельтового індексу: ] - менше 11; 2 - 11~ 11,99; 3 — 12 — 12,99; 4 - 13 - 13,99;

5— 14— 14,99; 6 — 15— 15,99; 7 — 16 і вище

Географічний розподіл частот групи 0 (І) системи АБО: