124 Програма й методика антропологічних досліджень

сів захворіти на малярію. Це пояснюється тим, що властивий їм гемоглобін S не так легко руйнується збудниками малярії, як нор­мальний гемоглобін А. Саме ця обставина пояснює наявність певних закономірностей у розподілі відсотків гемоглобіну S серед населення земної кулі. Це ж стосується й інших патологічних гемоглобінів — С, D, Е.

Певні міжгрупові відмінності простежуються і в розподілі сероло­гічних (від лат. serum — сироватка крові) ознак або білків плазми крові — гаптоглобінів, трансферинів та ін.

ЗАПИТАННЯ 1* Окресліть основні напрями антропометричних дослід -

Й ЗАВДАННЯ ^жень

2. Як визначаються стать та вік викопної людини на підставі її кісткових решток?

3. Для чого була створена система краніологічних точок? Укажіть, де містяться основні з них.

4. Наведіть головні вимірні та описові краніологічні ознаки. Що означають поняття “вертикальне та гори­зонтальне профілювання обличчя”?

5. Де і коли був поширений звичай штучної деформації черепа?

6. Чи можна реконструювати обличчя за черепом люди­ни?

7. Які методи застосовують для реконструкції зросту людини на підставі палеонтологічних даних?

8. Розкажіть про правила, яких слід дотримуватися у процесі збирання, транспортування та зберігання палеоантропологічних матеріалів.

9. Схарактеризуйте основні напрями соматологічних досліджень.

10. Вкажіть основні антрополого-одонтологічні ознаки.

11. Що фіксує дельтовий індекс?

12. Розкрийте поняття “аглютинація”.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Алексеев В. П. Остеометрия: Методика антропологи­ческих исследований. Москва, 1966.

Алексеев В. П., Дебец Г. Ф. Краниометрия: Методика антропологических исследований. Москва, 1964.

Бунак В. В. Антропометрия: Практический курс. Моск­ва, 1941. = ^::

Гинзбург В. В. Элементы антропологии для медиков. Ленинград, 1963.

Гладкова Т. С. Кожные узоры кисти и стопы обезьяны и человека. Москва, 1966.

Зубов А. /I. Одонтология: Методика антропологических исследований; Москва, 1968.

Морфология человека: Уч. пособие. Москва, 1983.

Роги некий Я. Я., Левин М. Г. Основы антропологии. Москва, 1955

Тегако Л. И., Саливон И. И. Основы современной ан­тропологии. Минск, 1989.

Харрисон Дж., Уайнер Дж., Теннер Дж и др. Биология человека. Москва, 1979

Malinowski A., Wolanski N. Metody badan w biologii czło­wieka: Wybór metod antropologicznych. Warszawa, 1988.

Piontek J. Biologia populacji pradziejowych: Zarys metody­czny. Poznan, 1996.

Місце людини у природі

За критеріями зоологічної систематики, всі сучасні люди належать до одного біологічного виду (або навіть підвиду) — “людини розумної" (Ното sapiens, або Ното sapiens sapiens). Цей вид розглядається як сукупність поліморфних популяцій, які вільно змішуються між собою і дають плодюче потомство. Що ж до людських рас, то вони перебувають на однаковому рівні біологічного розвитку, розрізняючись між собою лише за другорядними озна­ками.

Вид Ното sapiens входить до роду людина (Ното), який включає також викопних людей — палеоантропІв, або неандертальців, та неоантропів, або верхньопалеолітичних людей. Зауважимо, що нині палеоантропів часто розглядають не як окремий вид, а лише підвид

• Ното sapiens neanderthalensis (людина розумна неандертальська) виду Ното sapiens. Разом з іншими викопними людьми (архантро­пами), котрі належать до роду пітекантропів (Genus Pithecanthropus), та викопними прямоходячими мавпами — австралопітеками — рід Ното складає родину гомінідів (Hominidae), представникам якої властиві великий мозок, випрямлене положення тіла і двонога ходь­ба, наявність рухливої, придатної до тонких маніпуляцій кисті з великим пальцем, що різко протиставляється іншим. Родина гомінідів та антропоморфні, тобто людиноподібні, мавпи (шимпан­зе, горили, орангутани та гібони) входять до надродини гоміноїдів (.Hominoidea) підзагону людиноподібних — Anthropoidea (іноді термін “антропоїди” вживають у вужчому значенні — лише стосовно людиноподібних мавп) — загону приматів (Primates), який належить до класу ссавців (Mammalia) типу хордових (Chordata) царства тварин (Animalia).

Людина — суспільна істота, наділена свідомістю. Вона харак­теризується вертикальним положенням тіла, двоногою ходьбою,