Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
segeda_s_p_antropologiya_navch_posibnik.docx
Скачиваний:
87
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
8.92 Mб
Скачать

71 Краніометрія та краніоскопія

Вимірні та описові ознаки черепа

Система краніометричних точок дає змогу визначити діаметри та їхні співвідношення — індекси, які створюють уявлення про пропорції черепа. Крім того, до програми краніометричних досліджень входять кути та деякі описові ознаки, здобуті візуальним шляхом.

Наведемо основні діаметри (тут і далі для їх позначення застосо­вується загальноприйнята цифрова символіка, запропонована Р. Мар- тіном), кути, індекси й описові ознаки мозкового відділу черепа.

/. Поздовжній діаметр — відстань між глабелою та опістокра- ніоном.

  1. Поперечний діаметр — відстань між еуріонами.

17. Висотний діаметр — відстань між базіоном і брегмою.

  1. Вушна висота — проекційна відстань від брегми до середини лінії, яка з’єднує поріони.

Оскільки більшість палеоантропологічних знахідок, котрі нале­жать до віддалених історичних епох, представлені лише черепними кришками, Г. Швальбе ввів у практику ще один висотний діаметр: відстань між найвищою точкою черепного склепіння та лінією, проведеною між глабелою та ініоном.

  1. Найменша ширина лоба — відстань між фронтотемпоральними точками.

  2. Найбільша ширина лоба — найбільша ширина луски лобової кістки.

12. Ширина потилиці ~ відстань між астеріонами.

  1. Довжина основи черепа — відстань від назіона до базіона.

32. Кут профілю лоба від назіона, або кут нахилу лінії назіон— метопіон у франкфуртській горизонталі.

Кут профілю лоба від глабели, що не має цифрової символіки, фіксує нахил лінії глабела— метопіон у франкфуртській горизонталі (як правило, на кілька градусів менший, ніж попередній).

Ступінь розвитку надперенісся описується візуально за наведеною шестибальною схемою.

Величина соскоподібних відростків оцінюється за трибальною шка­лою, а саме: 1 — слабкий розвиток (висота — 8—12 мм); 2 — середній (від 8— 12 до 20 мм); 3 — сильний (більше 20 мм).

8 : 1. Черепний показник вираховується за формулою: поперечний діаметр X 100 : поздовжній діаметр. Рубрикація: до 74,9 — доліхокранія; від 75 до 79,9 — мезокранія; 80 і вище — брахікранія.

Форма черепної коробки при погляді згори значною мірою залежить від черепного показника. Розрізняють сім типів її будови: еліпсоїд­ний, овоїдний, пентагоноїдний, ромбоїдний, сфеноїдний, сфероїд- ний, бірзоїдний. Доліхокранні череґіи здебільшого мають еліпсоїдну,

72 Програма й методика антропологічних досліджень

пєнтагоноїдну і овоїдну, брахікранні — сфеноїдну і сфероїдну форми. '

5

Ступінь ни ражен ост і надперенісся (бали 1—6)

Форма черепної кришки:

/ — доліхокраипа;

  1. мсзокрашіа;

  • йрахікраіша


    5 6 7


    Форма черепа (вигляд згори):

    / — еліпсоїдна; 2 — оноїдца; 3 — пеиішчхюїдпл; 4 — ромбоїдна;

    5 — сфепоїдпа;

    6— сфсроїдіш; 7— біртоїдпа



    7 3 Краніометрія та краніоскопія

    Для характеристики відносної висоти черепа застосовують висотно- поздовжній та висотно-поперечний показники.

    /7 ; 7. Висотно-поздовжній показник визначається за формулою: висотний діаметр х 100 : поздовжній діаметр.

    /7 : 8. Висотно-поперечний показник визначається таким чином: висотний діаметр х 100 : поперечний діаметр.

    Прийнята така рубрикація даних ознак:

    Висотно-поздовжній показник Висотно-поперечний показник

    до 69,9 хаменокранія до 91,9 тапейшокранія

    70— 74,9 ортокранія 92— 97 метріокранія

    75 і виїде — гіпсікранія 98 і вище — акрокранія

    Хаменокранія й тапейнокранія властиві відносно низьким, гіпсі­кранія — високим черепам.

    1. Горизонтальна окружність через глабелу — найбільший пери­метр черепа через глабелу та опістокраніон. Вимірюється антропо­метричною стрічкою.

    23а. Горизонтальна окружність через офріон — найбільший пери­метр черепа через офріон та опістокраніон. Вимірюється антропо­метричною стрічкою.

    Різниця цих окружностей вказує на ступінь розвитку надбрів’я.

    38. Місткість мозкової коробки, виражену в кубічних сантиметрах, можна визначити емпірично, якщо її порожнину заповнити якоюсь сипкою речовиною або водою. Крім того, її вираховують за форму­лами К. Пірсона, JT. Манувріє та ін.

    Формула Пірсона: М = 524,6 —0,0002666 Д х Ш х В (для чоло­віків) та М = 812 — 0,000156 Д х Ш х В (для жінок), де М — місткість, Д — поздовжній діаметр, Ш — поперечний діаметр, В — висотний діаметр базіон — брегма.

    Формула Манувріє: М - Д хШх В : 2,28 (для чоловіків) та М = Д X Ш X В : 2,16 (для жінок).

    Переходимо до діаметрів, кутів, показників та описових ознак лицевого відділу черепа.

    1. Повна висота обличчя — відстань між точками гнатіон — назіон.

    2. Верхня висота обличчя, або висота без нижньої щелепи, — відстань між назіоном та альвеолярною точкою.

    3. Довжина основи — відстань між точками базіон— простіон.

    45. Виличний діаметр — відстань між зовнішніми поверхнями

    виличних дуг.

    48 : 45. Верхньолицевий показник вираховується за формулою: верхня висота обличчя х 100 : виличний діаметр. Для цієї ознаки прийнята така рубрикація: до 49,4 — еурієн (від гр. eurys — широкий); від 50 до 54,9 — мезен (mesos — середній); 55 і вище — лептен (Ieptos — тонкий).

    74 Програма й методика антропологічних досліджень

    Однією з найважливіших краніологічних характеристик є верти- кальне профілювання обличчя, тобто його виступання вперед відносно вертикалі, що проходить через назіон. Розрізняють три ступені вертикального профілювання: сильне, або прогнатизм, помірне, або мезогнатизм, і слабке, або ортогнатизм. Виступання може охоплю­вати як увесь лицевий скелет, так і його окремі частини.

    Спосіб вимірювання кутів вертикального профілювання обличчя та виступання носових кісток:

    1. пропіапіий профіль;

    2— оргопіатпий профілі»


    1. Загальний кут лицевого профілю, що є мірилом ступеня висту­пання всього лицевого скелета, — це кут лінії назіон — простіон відносно франкфуртської горизонтальної площини. Вимірюється гоніометром на ковзному циркулі.

    2. Середній кут лицевого профілю, що вказує на виступання вперед носової ділянки, — кут лінії назіон — назоспінальна точка стосовно франкфуртської горизонтальної площини. Вимірюється гоніометром на ковзному циркулі.

    3. Кут альвеолярної частини обличчя, який засвідчує виступання вперед альвеолярного відростка верхньої щелепи, — це кут лінії назоспінальна точка — простіон відносно франкфуртської горизон­тальної площини. Вимірюється гоніометром на ковзному циркулі.

    Для загального кута лицевого профілю прийнята така рубрикація: до 79,9° — обличчя прогнатне; 80—- 84,9° — мезогнатне\ 85° і вище

    • ортогнатне. Кут середньої частини обличчя зазвичай вищий, а альвеолярної — нижчий, ніж загальний кут лицевого профілю. Альвеолярний прогнатизм, тобто сильне виступання вперед альвео­лярного відростка верхньої щелепи, часто супроводжується помір­ним чи навіть слабким виступанням носової ділянки.



  • Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]