Ядов в.А. Социологическое исследование:

методология, програ­мма, методы. – М., 1987. – С. 18, 19, 23.

Завдання до тексту

1. Що означає факт в онтологічному та логіко-гносеологічному планах?

2. Що може виступати в якості соціальних фактів?

3. Яке значення відіграють загальні поняття для опису соціальних фактів?

4. Як використовуються статистичні засоби для узагальнення масових подій?

Миллс Р. Интеллектуальное мастерство

// Социологические исследования. – 1994. – №1. – С. 108–109, 111.

Завдання до тексту

1. Опрацювавши фрагмент, сформулюйте визначення соціологічної уяви.

2. Охарактеризуйте способи, які стимулюють соціологічну уяву.

3. Які настанови дає Р.Міллс молодим соціологам-ученим? Проаналізуйте кожну з них.

Вебер М. Смысл "свободы от оценки"

в социологической и экономи­ческой науке // Избранные произведения. – М., 1990. – С. 566–567, 600.

Завдання до тексту

1. Чому повинен викладач навчити студентів?

2. Чому внесення особистих мотивів у спеціальне соціологічне дослідження суперечить самій сутності наукового мислення?

3. Чи можуть бути об’єктом історичної науки суб’єктивні оцінки людей?

Штомпка П. Много социологии для одного мира

("Большая теория" и теоретический плюрализм) // Социологические исследования. – 1991. – №2. – С. 21–22.

Завдання до тексту

1. Як доповнює П.Штомпка автора відомої роботи "Соціологічна уява" Р.Міллса в плані виявлення аудиторії для спілкування з соціологом-професіоналом?

2. Які ролі перебирає соціолог, працюючи з політичною елітою, з пересічними людьми, з академічною аудиторією?

3. Яку роль відіграють "великі теорії" у житті суспільства?

4. У чому полягає, на думку П.Штомпки, подвійна роль соціолога-теоретика?

Зиммель Г. К теории познания социальной науки

// Кравченко А.И. Социология. Хрестоматия для вузов. – М., 2002. – С. 20–32.

Завдання до тексту

1. Що означає комбінаторне начало в соціологічному пізнанні?

2. З чого потрібно починати при створенні науки – з визначення сутності предмета, чи з очевидних проблем, що підлягають вивченню?

3. Чому так важко виявити закономірності або причинно-наслідкові зв’язки в психологічних та соціальних явищах?

4. Як характеризує Г.Зіммель соціальні закони?

5. Чи є поняття суспільства збірним поняттям для суми індивідів?

6. Яку діалектику частини і цілого розкриває Г.Зіммель?

7. Прокоментуйте визначення: "Суспільство – тільки назва для суми взаємо­дій, котре буде застосовуватися тільки поскільки, постільки вони будуть встановлені".

8. Чи можуть взаємодії особистостей створювати об’єктивні утворення?

9. Як співвідносить реальна та ідеальна всезагальність?

Парсонс т. Развитие социологии как научной дисциплины

// Кравченко А.И. Социология. Хрестоматия для вузов. – М., 2002. – С. 48–62.

Завдання до тексту

1. Як здійснювалось відокремлення соціальної науки від соціальної філософії?

2. Чому так складно встановити межі між соціологією та іншими соціальними науками?

3. У чому полягає відмінність між "американським" та "європейським" шляхами розвитку соціології?

4. Як характеризує автор "перший" рівень зрілості соціології?

5. Розкрийте зміст тези Парсонса про те, що в "ідеології наступила соціологічна ера". Зверніть увагу на дату написання роботи – 1959.

6. Проаналізуйте прикладну функцію соціології.