
- •1. Давньоєгипетська держава як приклад східної деспотії.
- •2. Проблеми античного рабства в сучасних історичних дослідженнях.
- •3. Культура Греції класичного періоду.
- •4. Виникнення християнства та його рання історія.
- •5. Боротьба Риму за світове панування.
- •6. Велике переселення народів: причини, сутність, наслідки.
- •7. Виникнення і розвиток середньовічних міст в країнах Західної Європи.
- •8. Причини, хід і наслідки хрестових походів.
- •9. Виникнення та розвиток станово-представницьких інституцій в країнах Західної Європи в період середньовіччя /Англія, Франція, Іспанія/.
- •10. Великі географічні відкриття та їх історичне значення.
- •11. Реформація та Контрреформація в Європі: загальні риси та національні особливості.
- •12. Англійська революція XVII ст.: основні етапи, історичне значення.
- •13. Війна північноамериканських колоній Англії за незалежність та утворення сша.
- •14. Французька революція xviiі ст.: основні етапи, вплив революції на Європу, історичне значення.
- •15. Боротьба Франції з коаліціями європейських держав наприкінці xviiі – початку хіх ст. Наполеонівські війни.
- •16. Віденський конгрес держав /1814-1815 рр./. Система післявоєнного миру в Європі.
- •17. Об'єднання Італії і Німеччини. Порівняльна характеристика.
- •18. Громадянська війна в сша і Реконструкція Півдня.
- •19. Міжнародні відносини наприкінці хіх – на початку хх ст. Перша світова війна.
- •20. Основні проблеми внутрішньополітичного життя Англії, сша, Франції, Німеччини в останній третині хіх – на початку хх ст. /політичний лад, система політичних партій, основні політичні реформи/.
- •21. Тенденції соціально-економічного розвитку старих /Англія, Франція/ і нових /Німеччина, сша/ держав світу в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •22. Реформи XVIII ст. В Російській імперії. Російський абсолютизм та його еволюція.
- •23. Польща наприкінці XVIII – на початку хіх ст.
- •24. Народи Росії в період революції, іноземної інтервенції і громадянської війни (1917-1920 рр.).
- •25. Суспільно-політичний і економічний розвиток срср в другій половині 80-х – на початку 90-х рр. Розпад Радянського Союзу та утворення Співдружності Незалежних Держав.
- •26 .Основні тенденції розвитку міжнародних відносин між двома світовими війнами. Сутність та історичне значення Версальсько-Вашингтонської системи.
- •30. Друга світова війна: причини, характер, періодизація. Перебіг війни на основних театрах бойових дій.
- •31. Сучасні оцінки історії антигітлерівської коаліції. Міжнародні конференції 1941-1945 рр. Створення оон.
- •32. Етапи розвитку міжнародних відносин у другій половині хх ст. Сучасний стан вивчення “холодної війни”.
- •33. Тенденції політичного розвитку країн “великої сімки” другої половини хх ст.
- •34. Основні тенденції соціально-економічного розвитку країн “великої сімки” у другій половині хх ст. Нтр. Структурні кризи. Постіндустріальне суспільство.
- •35. Особливості суспільно-політичного та економічного розвитку великих держав Латинської Америки (Мексика, Аргентина, Бразилія, Чилі) в другій половині хх ст.
- •36. Китай у другій половині хх ст.: підсумки громадянської війни, комуністичні експерименти Мао Цзедуна і реформи “прагматиків”.
- •37. Особливості процесу деколонізації країн Азії та Африки. Проблема вибору шляху постколоніального розвитку.
- •38. Етапи розвитку країн Східної Європи у другій половині хх ст. Сутність і форми демократичних революцій 1989 р. Посткомуністичне суспільство.
- •39. Суспільно-політичні рухи світу другої половини хх ст.
- •40. Світ на початку ххі ст. Глобальні проблеми людства.
40. Світ на початку ххі ст. Глобальні проблеми людства.
В другій половині XX століття людство зіткнулося з проблемами справді глобальних масштабів. Мова йде про процеси та явища, які охоплюють сферу взаємодії природи та суспільства, людину та її довкілля, а також стосунки між соціальними спільнотами - народами й державами.
Наслідки людської діяльності позначилися на всіх компонентах довкілля: на атмосфері й кліматі, водних ресурсах, на ґрунтах, надрах, флорі та фауні. Особливу небезпеку викликає високий рівень забрудненості атмосфери в результаті викидів промисловими об'єктами й транспортом отруйних речовин. В деяких місцях планети у повітрі виявлено до 200 і більше шкідливих для людини речовин, а їхній сумарний вміст перевищує допустимий рівень в десятки і більше разів.
Інша загроза - виснаження озонового шару в атмосфері, що супроводжується глобальними кліматичними змінами. З'явився і такий небезпечний феномен як парниковий ефект.
Величезне значення для збереження біосфери, всього живого на Землі мають ґрунти, оскільки 98-99 відсотків продуктів харчування людина отримує в результаті їх використання. Гостро постали проблеми енергозабезпечення та харчування (нині недоїдають у світі 840 млн. осіб); викликають тривогу демографічні процеси. При цьому різке зростання народонаселення припадає на країни, що розвиваються, які до того ж потерпають від різних соціальних та економічних негараздів.
Внутрішня проблема світового демографічного зрушення - це потужний процес "омолодження" населення в групі країн, що складають "третій світ", і, навпаки, старіння населення в розвинених країнах. Забезпечення зайнятості працездатних молодих людей у країнах, що розвиваються, є сьогодні однією з найгостріших соціальних проблем, яка набрала міжнародного значення. Натомість збільшення людей пенсійного віку у розвинених країнах лягає важким тягарем на систему соціального забезпечення.
До інших світових проблем слід віднести необхідність контролю над озброєннями, ліквідацію зброї масового знищення, боротьбу із злочинністю, наркоманією та тероризмом.
Таким чином, вперше у світовій історії гостро постало питання: заради збереження життя на Землі, виживання цивілізації потрібно шукати шляхи розумної і справедливої організації взаємин між народами й державами.
Міжнародний тероризм як планетарна проблема.
Тероризм має багатовікову історію. Його першопочатки відносяться ще до нашої ери. Саме поняття "тероризм" виникло, на думку деяких дослідників, в роки Великої Французької революції. Масштаби терору швидко розросталися. Загалом тероризм до XX століття не мав масового характеру, не було в той час ідеології і тих форм, які притаманні йому у столітті, яке минуло.
Тероризм визначається як застосування недержавного насильства чи загрози насильства з метою викликати паніку у суспільстві, послабити позиції або добитися відставки посадових осіб і викликати політичні зміни. Це лише одна з багатьох його дефініцій. Інколи його порівнюють з партизанською війною, хоча на відміну від партизанів, терористи не можуть або не хочуть захоплювати й утримувати територію, і навіть ніби підміняють війну між державами. Тероризм багатолике явище.
На рубежі XX і XXI століть тероризм набрав нової якості, перетворився в один із провідних факторів сучасних міжнародних відносин. Виник феномен міжнародного тероризму, який не пов'язаний напряму з конкретною державою. З'явилися терористичні організації, які мають секретні бази в різних країнах. Наприклад, організація Усами бен Ладена вербує своїх членів у Саудівській Аравії, Алжирі, Йорданії, Пакистані, Афганістані, Малайзії в інших країнах, в тому числі в США. Такі організації не мають атрибутів держави, включаючи політичні та економічні об'єкти, знищення яких завдало б їм непоправної шкоди. Життя показало, що звичайні форми збройних акцій у боротьбі держав із наднаціональним тероризмом не дають бажаних результатів.
Разом із тим, на відміну від "звичайного" криміналу терористичні організації мають відповідну політичну мету та ідеологічну базу. Так Усама бен Ладен заявив: "Особистий обов'язок кожного мусульманина полягає в тому, щоб убивати американців та їхніх союзників, цивільних і військових, у будь-якій країні, де можна це зробити".
Трагічні події в Нью-Йорку і Вашингтоні 11 вересня 2001 року приголомшили Америку і, безсумнівно, стануть поворотним моментом в історії США. Уперше після 1941 року американська територія стала об'єктом зовнішньої агресії. При цьому раптовий напад стався з боку законспірованих терористів, а не іншої держави. Їхньою головною мішенню стали мирні жителі: кількість жертв (загинуло приблизно 5 тисяч) майже вдвічі більша, ніж внаслідок атаки японців на Перл-Харбор у грудні 1941 року. Президент США Дж.Буш - молодший назвав цю акцію "першою війною XXІ століття".
Як і інші глобальні проблеми, боротьба з міжнародним тероризмом вимагає багатосторонньої співпраці держав. Успіх її можливий тільки за умови її ведення на міжнародно-правовій основі.