
- •Міністерство освіти, науки молоді та спорту україни
- •2. Визначення показників експлуатаційних властивостей автомобіля
- •2.1. Тяговий баланс автомобіля
- •2.2. Динамічна характеристика автомобіля
- •2.2.1. Динамічний фактор автомобіля
- •2.3. Прискорення, час та шлях розгону автомобіля
- •2.3.1. Прискорення автомобіля
- •2.3.2 Характеристики часу та шляху розгону автомобіля
- •2.5. Лінійна витрата палива
- •2.6 Характеристики гальмових сил автомобіля
- •2.7. Визначення показників гальмової динаміки автомобіля
- •2.8.1. Критична швидкість руху по криволінійній траєкторії з умови перекидання.
- •2.8.2. Критична швидкість руху по криволінійній траєкторії з умови ковзання.
- •2.9. Визначення критичної швидкості щодо керованості
- •2.10. Визначення параметрів повороткості автомобіля.
- •2.11. Визначення показників плавності ходу автомобіля
- •Список рекомендованої літератури:
2.11. Визначення показників плавності ходу автомобіля
Плавність ходу це експлуатаційна властивість дорожнього транспортного засобу, що забезпечує зручність і комфорт для водія та пасажирів, збереженість вантажів.
Існує багато оцінних показників плавності. Дослідження цього питання показують, що на плавність ходу впливають, в основному, різні параметри вертикальних коливань: амплітуда, частота, швидкість, прискорення. Основними оціночними показниками плавності ходу дорожнього транспортного засобу є частота вільних коливань підресорених і непідресорених мас, швидкість, прискорення та швидкість зміни прискорення коливань підресорених мас.
Підресорені маси здійснюють низькочастотні коливання з частотою
,
Гц, (2.58)
де: fСТ - статичний прогин підвіски, м; fСТ = 0,15 … 0,25 м у легкових автомобілів, fСТ = 0,08 ... 0,13 м у вантажних автомобілів та міських автобусів, fСТ = 0,12 ... 0,18 м у міжміських автобусів. Менші значення fСТ беруть для задньої підвіски, більші - для передньої.
Плавність
ходу легкових автомобілів вважається
задовільною, якщо
= 0,8 ... 1,З Гц; вантажних автомобілів та
міських автобусів - 1,3 ...
1,8 Гц;
міжміських автобусів - 0,70
... 1,35
Гц.
Обчислюють
значення
для автомобіля, який розглядається, та
порівнюють із вказаними величинами,
при необхідності корегують fСТ.
Непідресорені маси мостів здійснюють високочастотні коливання, зумовлені жорсткістю шин, з частотою
,
Гц, (2.59)
де: СШ сумарна жорсткість шин моста, Н/м;
mМ - маса моста, кг.
При
відсутності даних про жорсткість шин
орієнтовно можна взяти
= 6,7
...
8,5 Гц (менші значення - передня підвіска,
більші - задня).
Крім вільних коливань, автомобіль здійснює також вимушені коливання з частотою
,
Гц, (2.60)
Де: Vа - швидкість автомобіля, м/с;
SНер - довжина хвилі нерівності на дорозі, м; SН = 0,5 ... 5,0 м.
При
швидкостях руху від 0 до 60 км/год можливий
резонанс коливань як підресорених (
=
- низькочастотний
резонанс), так і непідресорених мас (
=
-
високочастотний резонанс).
Швидкість руху, при якій може настати резонанс, обчислюють за виразом, що має лінійну характеристику:
-
низькочастотний ,
м/с, (2.61)
-
високочастотний ,
м/с, (2.62)
Приймаючи SНер = 0 та, наприклад, SНер = 5 м, знаходять координати точок і будують графіки у вигляді прямих ліній, що визначають швидкості руху, при яких виникає відповідно низькочастотний та високочастотний резонанс (додаток 14).
За допомогою побудованого графіка мається можливість визначити резонансні швидкості при довжині хвилі нерівності від 0 до 5 м.
Швидкість та прискорення коливань підресорених мас визначають за формулами:
(2.63)
Швидкість зміни прискорень при коливаннях
. (2.64)
У наведених виразах висоту нерівності Zо беруть 0,05 м.
Список рекомендованої літератури:
Основна література
Автомобильный справочник. Перевод с англ. Первое русское издание. – М.: Издательство «За рулем», 1999. – 896 с.
Гришкевич А.И. Автомобили. Теория. М.: Высш. школа. 1986. – 208 с.
Волков В. П. Теорія експлуатаційних властивостей автомобіля: Навч. посібник. – Харків: ХНАДУ, 2003. – 292 с.
Литвинов А. С., Фаробин Я. Е. Автомобиль: Теория эксплуатационных свойств: Учебник для вузов по специальности «Автомобили и автомобильное хозяйство». – М.: Машиностроение, 1989. – 240 с.: ил.
Основенко М. Ю., Сахно В. П. Автомобілі: Навч. посібник. – К.: НМК ВО, 1992. – 344 с.
Сахно В.П., Безбородова Г.Б., Маяк М.М., Шарай С.М. Автомобілі: тягово-швидкісні властивості та паливна економічність / Навч. посібник /. – К: В-во «КВІЦ», 2004, 174 сторінки.
Солтус А.П. Теория експлуатационных свойств автомобиля: Учебное пособие для вузов. – Кременчук: КГПУ, 2003.-152 с.
Методичні розробки кафедри ААГ ДВНЗ «Національний гірничий університет».
Додаткова література
Автомобили. Конструкции, конструирование и расчет. Под редакцией Гришкевича А. И. / - Минск: Вышейшая школа, 1987.
Гольд Б.В., Конструирование и расчет автомобиля. –М: Машгиз, 1962.-464 с.
Основенко Н.Е. Автомобили, трансмиссия. Навчальний посібник. – К.: УМК ВО, 1989.-139 с.
Осенчугов В.В., Фрумкин А.К. Автомобиль. Анализ конструкций, элементы расчета. – М: Машиностр., 1989.-304 с.
Родионов В. Ф., Фиттерман Б. М. Проектирование легковых автомобилей. – М.: Машиностроение, 1980.
Ротенберг Р. В. Подвеска автомобиля. Колебания и плавность хода. Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: «Машиностроение», 1972. – 392 с.
Д О Д А Т К И
Додаток 1
Графік зовнішньої швидкісної характеристики:
Додаток 2
Графік тягового балансу автомобіля:
Додаток 3
Графік
динамічного фактору автомобіля:
Додаток 4
Графік прискорень автомобіля:
Додаток 5
Графік часу розгону автомобіля:
Додаток 6
Графік шляху розгону автомобіля:
Додаток 7
Графік балансу потужностей автомобіля:
Додаток 8
Графік лінійної витрати палива:
Додаток 9
Графік гальмової характеристики автомобіля
Додаток 10
Графік гальмової динаміки автомобіля
Додаток 11
Графік критичної швидкості руху по криволінійній траєкторії
з умови перекидання
Додаток 12
Графік критичної швидкості руху по криволінійній траєкторії
з умови ковзання
Додаток 13
Графік критичної швидкості щодо керованості
Додаток 14
Графік повороткості автомобіля: