10.4. Оцінювання вартості корпоративних прав

Вартість корпоративних прав оцінюється, якщо потрібно:

1. оцінити вартість довгострокових фінансових вкладень підприємства, майно якого оцінюється;

2. оцінити вартість чистих активів підприємства, тобто вартість підприємства в цілому;

3. визначити вартість майна, що пропонується як внесок до статутного фонду новоствореного підприємства;

4. видати кредит під заставу корпоративних прав.

Коли йдеться про оцінювання вартості корпоративних прав, застосовують поняття «вартість бізнесу». Вартість бізнесу — це вартість діючого підприємства або ста відсотків його корпоративних прав.

Нагадаємо, що корпоративні права являють собою право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) підприємства разом із правом на управління, отримання відповідної частки його прибутку, а також частки активів у разі ліквідації цього підприємства згідно з чинним законодавством.

Приймаючи інвестиційні рішення, інвестори порівнюють очікувані доходи від вкладання коштів у певний об’єкт із доходами від інших, альтернативних можливостей інвестування. У разі придбання цілісного майнового комплексу підприємства або його корпоративних прав потенційних інвесторів цікавлять три основні питання:

1. ціна, яку вони мають заплатити, щоб стати власниками чи співвласниками корпоративних прав;

2. сума доходів (процентів, дивідендів), на яку вони можуть розраховувати, вклавши кошти в певний об’єкт;

3. ризики, пов’язані з інвестуванням.

Якщо об’єктом оцінювання є корпоративний інтерес у власності, фізична частка об’єкта або частка у прибутках, оцінювач має визначити, чи придатний результат оцінювання частини для оцінювання вартості цілого об’єкта за принципом пропорційності або обчисленням суми вартості частин для визначення вартості цілого об’єкта.

Аналогічне дослідження потрібне тоді, коли метою оцінювання є визначення вартості цілого об’єкта, який може бути поділений на частини, котрі, у свою чергу, можуть бути оцінені окремо.

Загальновизнані методи оцінювання корпоративних прав такі:

• пряма і непряма капіталізація прибутку (включаючи капіталізацію дивідендів);

• пряме і непряме порівняння з бізнесами-аналогами;

• метод балансової вартості.

На практиці можуть застосовуватися інші методи, здебільшого — спрощені модифікації зазначених методів або їх комбінація. У країнах із ринковою економікою та розвиненим фондовим ринком корпоративні права акціонерних товариств часто оцінюють, застосовуючи один із різновидів методу ринкової вартості — оцінювання бізнесу за ринковою ціною акцій¹. Таке оцінювання прийнятне, якщо корпоративні права підприємства пере­бувають у вільному обігу на фондовому ринку. Основою методу є ринкова ціна акцій. Коли використовують цей метод, виокремлюють такі етапи оцінювання:

1. визначення середнього рівня котирування акцій. Цей рівень обчислюють як середньозважене значення (залежно від цін та питомої ваги операції за кожною ціною, яка була зафіксована протягом аналізованого періоду);

2. обчислення кількості акцій, які перебувають в обігу (від загальної їх кількості віднімається кількість акцій, які було викуплено підприємством-емітентом);

3. множенням кількості акцій, які перебувають в обігу, на середній рівень біржових цін на них визначається ринкова вартість чистих активів акціонерного товариства.

Використовувати цей метод в Україні важко через нерозвиненість фондового ринку. Щоб вирішити проблему оцінювання корпоративних прав, Кабінет Міністрів України Постановою від 02.08.99 затвердив Методику оцінювання державних корпоративних прав, яка придатна для оцінювання вартості корпоративних прав також і недержавних підприємств. Згідно з цією методикою вартість корпоративних прав підприємств рекомендується оцінювати методом капіталізованої вартості або методом балансової вартості (балансовим методом).

Згідно з методом капіталізованої вартості вартість корпоративних прав оцінює капіталізовану вартість власного капіталу:

ВВК = (БПр — ППр + А) · N_кв / К_кап · ЗДБ,

де БПр — балансовий прибуток;

ППр — податок на прибуток;

А — сума нарахованої амортизації;

N_кв — кількість кварталів в останньому звітному періоді;

К_кап — ставка капіталізації;

ЗДБ — залишок довгострокового боргу.

Труднощі, пов’язані з використанням цієї формули, зумовлені складністю розрахунку ставки капіталізації, яка залежить від ставки рентабельності, рівня процентних ставок у країні та інших чинників. Ставка капіталізації визначається згідно зі спеціальною таблицею, яка міститься в додатку до розглядуваної методики. Наприклад, якщо коефіцієнт рентабельності становить від 0 до 0,1, то пропонується ставка капіталізації, що дорівнює 0,7; від 0,11 до 0,2 — ставка 0,5; від 0,21 до 0,3 — ставка 0,36 і т д. Проте значення розглянутих показників є доволі спірним.

За методом капіталізованої вартості вартість одного корпоративного права визначається так:

ВКП = ВВК / К_кп

К_кп — кількість корпоративних прав.

Оцінювач, складаючи будь-які прогнози рентабельності підприємства, а також інтерпретуючи (узгоджуючи) результати, має додержувати принципу розумної обережності оцінок. У разі оцінювання корпоративних прав він має критично ставитися до всієї інфор­мації, що йому її надає адміністрація об’єкта оцінювання, і, по змозі, перевіряти цю інформацію, звертаючись до незалежних джерел.

Згідно з балансовим методом за основу беруть розрахунковий (балансовий курс) корпоративних прав, що обчислюється як добуток коригуючого коефіцієнта на номінальну вартість корпоративних прав. Коригуючий коефіцієнт — це частка від ділення власного капіталу підприємства на розмір статутного фонду. Докладніше про визначення розрахункового курсу корпоративних прав див. розд. 7.