- •2.8. Освітлення виробничих приміщень
- •2.36. Класифікація видів виробничого освітлення
- •2.8.1. Природне освітлення
- •2.8.2. Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •2.40. Характерні типи світильників:
- •2.9. Шум і вібрація
- •2.9.1. Нормування шуму і вібрації.
- •2.9.2. Інфразвук
- •2.9.3. Ультразвук
- •Допустимі рівні ультразвуку
- •2.9.4. Засоби захисту від шуму, вібрації, інфразвуку і ультразвуку
- •2.47. Глушники шуму: а) екранні глушники; б) реактивні глушники; в) циліндричний глушник з насипним поглиначем 1 – трубопровід; 2 – звукоізоляційні циліндри; 3 – шахта; 4 – екран
- •2.10. Іонізуючі випромінювання
- •2.10.1. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •2.10.2. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.10.3. Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.11. Електромагнітні випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
2.10.1. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
Таблиця 2.19
Сумарна поглинута доза, Гр. |
Порушення в організмі людини |
До 0,25 |
Видимих порушень немає |
0,25 - 0,50 |
Можливі зміни в крові |
0,5 - 1,0 |
Зміни в крові, нормальний стан працездатності порушується |
1,0 - 2,0 |
Погіршується самопочуття, можлива втрата працездатності |
2,0 - 4,0 |
Втрата працездатності, можливий смертельний наслідок |
4,0 - 5,0 |
Смертельні випадки складають 50 % від загальної кількості уражених |
6,0 і більше |
Смертельні випадки складають 100 % від загальної кількості уражених |
При вивченні дії на організм людини іонізуючого випромінювання було виявлено такі особливості:
- висока руйнівна ефективність поглинутої енергії іонізуючого випромінювання;
- присутність прихованого періоду проявлення впливу іонізуючого випромінювання;
- можливість накопичення малих доз;
- випромінювання впливає не тільки на даний організм а і на його нащадків;
- різні органи організму мають різну чутливість до іонізуючого випромінювання.
2.10.2. Нормування іонізуючих випромінювань
Допустимі рівні іонізуючого випромінювання регламентуються „Нормами радіаційної безпеки НРБ 76/87” та „Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання” ОСП 72/87.
Згідно з цими нормативними документами опромінюванні особи поділяються на наступні категорії: А – персонал – особи, котрі постійно або тимчасово працюють з джерелами іонізуючого випромінювання; Б – обмежена частина населення – особи, що не працюють безпосередньо з джерелами випромінювань, але за умовами проживання або розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню; В – населення області, країни.
За ступенем зниження чутливості до іонізуючого випромінювання встановлено 3 групи критичних органів, опромінення котрих спричиняє найбільший збиток здоров'ю (табл. 2.20). Залежно від групи критичних органів для осіб категорії А встановлено гранично допустиму дозу за рік, а для осіб категорії Б – границю дози за рік.
Таблиця 2.20
Групи критичних органів, опромінення котрих спричиняє найбільший збиток здоров'ю
Група критичних органів |
Збиток здоров'ю |
Гранично до- пустима доза для осіб категорії А |
Границя дози для осіб категорії Б |
І |
все тіло, гонади та червоний кістковий мозок |
50 |
5 |
ІІ |
щитовидна залоза, м'язи, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик очей |
150 |
15 |
ІІІ |
шкіра, кістки, передпліччя, литки, стопи |
300 |
30 |
Для радіометричного і дозиметричного контролю використовуються (рис. 2.53):
- дозиметри – для вимірювання зовнішніх потоків радіоактивного випромінювання;
- радіометри – для вимірювання рівнів забруднення навколишнього середовища;
- індивідуальні дозиметри – для індивідуального контролю.
а) |
б) |
Рис. 2.53. Прибори для радіометричного і дозиметричного контролю: а – дозиметр ДКС90; б – радіометр СПР 88_ |