
- •Загальна характеристика рослинної клітини: оболонка, протопласт, цитоплазму, органоїди, включення.
- •Класифікація пластид, їх функції. Фотосинтез.
- •Загальна характеристика рослинної оболонки.
- •Загальна характеристика і класифікація тканин. Поняття про меристеми, утворення постійних тканин.
- •Характеристика і функції покривних тканин. Будова та функціонування продихів.
- •Провідні тканини, їх загальна характеристика.
- •Корінь, його функції, морфологічна та анатомічна будова. Типи коренів та кореневих систем.
- •Стебло як осьовий орган пагону: морфологічна, первинна та вторинна анатомічна будова, функції. Метаморфози пагонів.
- •Листок, його функції, різноманітність морфологічної будови. Жилкування листка. Метаморфози листків.
- •Розмноження та відтворення рослин. Типи розмноження. Поняття про цикл відтворення. Типи циклів відтворення.
- •Загальна характеристика прокаріотів. Виникнення, походження та еволюція прокаріотів. Бактерії (Bacteria). Синьозелені водорості (Cyanophyta).
- •Загальна характеристика Царства Гриби (Fungi). Особливості будови грибної клітини та вегетативного тіла грибів. Відозміни гіфів та міцелію.
- •Основні ознаки відділу Покритонасінні (Magnoliophyta). Будова квітки. Типи суцвіть, їх біологічне значення. Подвійне запліднення.
- •Загальна характеристика класу Дводольні (Magnoliopsida). Класифікація класу: принципи поділу на підкласи, основні родини, представники.
- •Загальна характеристика класу Однодольні (Liliopsida). Класифікація класу: принципи поділу на підкласи, основні родини, представники.
-
Корінь, його функції, морфологічна та анатомічна будова. Типи коренів та кореневих систем.
Корінь — це осьовий вегетативний орган вищих рослин з радіальною симетрією, позитивним геотропізмом, негативним геліотропізмом та здатністю до необмеженого наростання, завдяки діяльності апікальної меристеми, яка покрита кореневим чохликом.
Корінь виконує такі основні функції: ґрунтове живлення рослин — всмоктування води і поживних речовин з ґрунту; механічну – закріплення рослини в ґрунті; провідну (забезпечується провідними тканинами осьового циліндра); запасаючу — накопичення запасних поживних речовин (жоржина, морква, буряк) при цьому корінь змінює свій вигляд; синтетичну — тут відбувається первинний синтез деяких речовин (амінокислот, гормонів, алкалоїдів та ін.); симбіотичну — забезпечує взаємодію з коренями інших рослин, грибами та мікроорганізмами (за допомогою гормонів та інших фізіологічно активних речовин); видільну (вуглекислий газ, органічні кислоти, слизи, амінокислоти та ін.); служить вегетативному розмноженню рослин.
У будові молодого кореня виділяють такі морфолого-генетичні зони: зона поділу клітин, яка покрита кореневим чохликом (зона ембріонального росту); зона розтягування, або зона росту; зона кореневих волосків або зона поглинання чи диференціації; зона проведення або зона утворення бічних коренів чи зона галуження.
За зовнішнім виглядом корені мають відповідну форму. Зустрічаються корені ниткоподібної або шнуроподібної форми, рідше зустрічаються товсті корені — конусоподібної, веретеноподібної (морква, петрушка), ріпоподібної (редиска) та інших форм.
У більшості рослин чітко виділяються ростові корені (вони потужні, товсті, швидко видовжуються і проникають в грунт) та всисні корені (утворюються як бічні, вони короткі, недовговічні). По відношенню до субстрату розрізняють корені: земляні, водяні, повітряні та гаусторії (присоски рослин-паразитів). За походженням корені бувають головний, бічні та додаткові.
Сукупність усіх коренів рослин — головного, бічних та додаткових утворює кореневу систему рослин. Тип кореневої системи — це спадково закріплена ознака.
За морфологічною будовою виділяють декілька типів кореневих систем.
Стрижнева коренева система — це така, що має добре розвинений головний корінь, який виділяється своїм ростом і потужністю серед решти коренів, тобто утворена системою головного кореня
Мичкувата коренева система — має такі ознаки: головний корінь сповільнює свій ріст або завмирає, не розвинений, а основну масу коренів утворюють додаткові корені, тобто вона утворена системою додаткових та бічних коренів.
За походженням виділяють також кілька типів кореневих систем.
Первинно-гоморизна коренева система утворена виключно додатковими коренями, а головний корінь у таких рослин не утворюється.
Вторинно-гоморизна коренева система також утворена лише додатковими коренями, але на відміну від первинно-гоморизної кореневої системи тут утворюється головний корінь, який в процесі росту пригнічується і згодом відмирає. Алоризна коренева система утворена головним, бічними та додатковими коренями.
Розрізняють кореневі системи і за характером розподілу у ґрунтових горизонтах.
Поверхневі кореневі системи — це ті, що закладаються близько до поверхні землі.
Глибинні кореневі системи — у яких основна маса коренів залягає на значній глибині.
Універсальні кореневі системи — у яких корені розподілені рівномірно по всіх ґрунтових горизонтах.