
- •Загальна характеристика рослинної клітини: оболонка, протопласт, цитоплазму, органоїди, включення.
- •Класифікація пластид, їх функції. Фотосинтез.
- •Загальна характеристика рослинної оболонки.
- •Загальна характеристика і класифікація тканин. Поняття про меристеми, утворення постійних тканин.
- •Характеристика і функції покривних тканин. Будова та функціонування продихів.
- •Провідні тканини, їх загальна характеристика.
- •Корінь, його функції, морфологічна та анатомічна будова. Типи коренів та кореневих систем.
- •Стебло як осьовий орган пагону: морфологічна, первинна та вторинна анатомічна будова, функції. Метаморфози пагонів.
- •Листок, його функції, різноманітність морфологічної будови. Жилкування листка. Метаморфози листків.
- •Розмноження та відтворення рослин. Типи розмноження. Поняття про цикл відтворення. Типи циклів відтворення.
- •Загальна характеристика прокаріотів. Виникнення, походження та еволюція прокаріотів. Бактерії (Bacteria). Синьозелені водорості (Cyanophyta).
- •Загальна характеристика Царства Гриби (Fungi). Особливості будови грибної клітини та вегетативного тіла грибів. Відозміни гіфів та міцелію.
- •Основні ознаки відділу Покритонасінні (Magnoliophyta). Будова квітки. Типи суцвіть, їх біологічне значення. Подвійне запліднення.
- •Загальна характеристика класу Дводольні (Magnoliopsida). Класифікація класу: принципи поділу на підкласи, основні родини, представники.
- •Загальна характеристика класу Однодольні (Liliopsida). Класифікація класу: принципи поділу на підкласи, основні родини, представники.
-
Характеристика і функції покривних тканин. Будова та функціонування продихів.
Покривні тканини. Покривні тканини захищають рослину від безпосереднього впливу несприятливих зовнішніх факторів і одночасно забезпечують газообмін із середовищем. Особливе значення покривні тканини мають для надземних органів —- листків, квіток, плодів, пагонів тощо.
Серед покривних тканин виділяють три групи:
-
Група зовнішніх тканин з переважанням функцій регуляції газо обміну, транспірації та механічного захисту (власне покривні ткани ни — епідерма, перидерма, кірка);
-
Група зовнішніх тканин з переважанням функції поглинання
(епіблема коренів, веламен);
-
Група внутрішніх тканин з переважанням функцій розмежування та регуляції проходження речовин (ендодерма, екзодерма, клітини обкладки судинних пучків).
Епідерма — це первинна покривна тканина листків, квіток, деяких плодів, а також пагонів багатьох трав'янистих рослин Певний час молоді пагони деревних і чагарникових рослин теж вкривав епідерма.
Продихи. Процеси газообміну між внутрішніми тканинами і зовнішнім середовищем здійснюються через спеціальний апарат транспірації — продихи. У більшості рослин вони утворені двома замикаючими клітинами бобоподібної форми, а в злаків і осок — гантелепо-дібними клітинами. В обох випадках парні клітини продиху міцно з'єднані між собою тільки кінцями, середні ж частини утворюють продихову щілину, розміри якої контрольовано змінюються і регулюють тим самим інтенсивність газообміну і транспірації відповідного органа. Оболонки замикаючих клітин потовщені нерівномірно.
Первинною покривною тканиною є також ризодерма (епіблема) — одна з важливих у функціональному відношенні тканин кореня; завдяки їй корінь всмоктує воду і розчинені в ній мінеральні речовини.
У багаторічних надземних органів рослин первинна покривна тканина (епідерма) змінюється на вторинну — перидерму. Вона виникає в результаті діяльності коркового камбію (фелогену), що закладається під епідермою.
У більшості деревних порід є ще й третинна покривна тканина — кірка.
-
Провідні тканини, їх загальна характеристика.
Провідні тканини. Наявність у рослин ґрунтового і повітряного живлення сприяла утворенню двох типів провідних тканин, які забезпечують рух речовин у тілі рослин у двох протилежних напрямках. Так, по ксилемі здійснюється висхідна течія: транспорт води і розчинених у ній мінеральних речовин із кореня до всіх органів рослини. Низхідна течія розчинених органічних речовин, що надходять від листків, здійснюється по флоемі.
Ксилема складається з власне провідних елементів — трахей (судин) і трахеїд, а також живих паренхімних клітин та механічних елементів у вигляді волокон.
Флоема, як і ксилема, складається з власне провідних (ситовидні клітини, ситовидні трубки з клітинами-супутниками) та непровідних (флоемна паренхіма, флоемні волокна) елементів. Основними компонентами провідної флоеми покритонасінних є ситовидні трубки з клітинами-супутниками.