11. 1.5. Розмір економічних збитків, завданих об’єктам господарювання внаслідок нс природного характеру

У таблиці 4 наведені дані щодо розмірів економічної шкоди, завданої державі внаслідок НС геологічного характеру за 2006-2008 роки (за 2004 та 2005 роки офіційних даних немає).

Таблиця 4. Економічні збитки від НС природного характеру

Показник	Роки
	2007	2008	2009	2010	2011
Сума збитків, млн. гривень	673,3	4600	309,6	870,7	67
Кількість НС, шт.	167	126	117	108	77

Аналіз даних таблиці 4 показав, що кількість збитків кожного року може бути непередбачувана та різнитися в десятки разів. В основному збитки наносять НС, пов’язані з метеорологічними умовами.

12. 1.6. Заходи, що були прийняті з метою попередження нс природного характеру

Були здійснені наступні заходи:

• моніторинг навколишньої природного середовища і стану об'єктів народного господарства;

• прогнозування НС природного характеру й оцінка їх ризику;

• раціональне розміщення продуктивних сил по території країни з погляду природної безпеки;

• запобігання в можливих межах деяких несприятливих і небезпечних природних явищ і процесів шляхом систематичного зниження їхнього потенціалу, що накопичується;

• запобігання аварій і техногенних катастроф шляхом підвищення технологічної безпеки виробничих процесів і експлуатаційної надійності устаткування;

• розробка і здійснення технологічних заходів для зниження можливих втрат і збитку від НС (зм'якшенню їхніх можливих наслідків) на конкретних об'єктах і територіях;

• підготовка об'єктів економіки і систем життєзабезпечення населення до роботи в умовах НС;

• розробка та участь у спеціальних заходах щодо попередження терористичних і диверсійних актів і їхніх наслідків;

• проведення державного нагляду і контролю з питань природної безпеки;

• страхування природних ризиків;

• інформування населення про потенційні природні загрози на території проживання.

13. 1.7. Пропозиції щодо удосконалення системи попередження та уникнення загроз нс природного характеру

З метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного характеру необхідно:

• забезпечити належне фінансування та реалізацію затверджених програм природоохоронного спрямування;

• удосконалити існуючу систему моніторингу природних систем (включаючи великі промислові агломерації, гірничопромислові регіони та інші складні техногенно - геологічні системи);

• удосконалити механізм регулювання та контролю за провадженням господарської діяльності на зсувонебезпечних територіях;

• здійснити економічно та екологічно обґрунтовані протизсувні заходи до початку господарського освоєння територій;

• здійснювати належне фінансування метеостанцій;

• забезпечити належний рівень інформування населення щодо здійснення природоохоронних заходів.

14. 2. Практична частина

Завдання: розрахувати збитки від наслідків надзвичайної ситуації виду 20130-М.

Визначаємо вид надзвичайної ситуації, використовуючи Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001.

Код 20130 − Зсуви

Серед екзогенних геологічних процесів особливу небезпеку для об'єктів економіки та життєдіяльності людей становлять зсуви.

Причиною зсуву може бути: перезволоження ґрунту дощовими опадами, танення снігів, землетруси, підмив схилів та непродумана діяльність людини (вибухові та земляні роботи, вирубка лісу на схилах пагорбів та інше). Активізація зсувів залежить від інтенсивності постачання ґрунту підземними та поверхневими водами. Об'єм ґрунту, який зміщується під час зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.

Яких небезпек слід очікувати від зсувів: руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об'єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.

Встановлюємо рівень надзвичайної ситуації, використовуючи для цього Постанову Кабінету Міністрів „Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями ” від 24.03.2004 № 368.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня визнається:

- ситуація, що поширилася за територію потенційно небезпечного об’єкту;

- внаслідок якої загинуло від 1 до 2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

- збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Обов'язково розраховуються наступні основні види збитків :

- втрати життя та здоров'я населення (Нр);

• руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (Мр);

• невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп).