- •Національна академія
- •1. Поняття та сутність факторів виробництва
- •2. Основні фактори виробництва та їх характеристика
- •3. Гуманізація суспільного виробництва
- •Список використаних джерел
- •4 Основи економічної теорії / За ред. С. В. Мочерного: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — к.: идавничий центр «Академія», 2001. — 23 с.
3. Гуманізація суспільного виробництва
Ефективність, організованість, а значною мірою і саморегулювання економічної системи залежать від того, наскільки сильна її гуманістична, демократична спрямованість. Остання, у свою чергу, найбільше залежить від двох основних факторів: 1) від ступеня демократизації виробничих відносин; 2) від ступеня участі трудящих в управлінні економічною системою, їх впливу на господарський механізм. Ступінь демократизації та гуманізації відносин економічної власності залежить передусім від того, чи мають змогу наймані працівники ставитися до власності на засоби виробництва, до інтелектуальної власності тощо як до своєї. Це визначається межами розповсюдження акцій серед них, кількістю цих акцій у безпосередніх виробників та можливістю привласнювати на них частину доходів. Щодо цього, а також щодо участі трудящих в управлінні та регулюванні економіки економічна система колишнього СРСР була антигуманною, антидемократичною, оскільки власність перебувала в руках вищого бюрократичного апарату (партійного, державного), це послужило однією з головних причин її зникнення з історичної арени. Командно-адміністративна система характеризувалася тотальним відчуженням трудящих від результатів виробництва, від економічної та політичної влади тощо 4.
Незважаючи на те, що у вченні про комунізм уявлення щодо майбутнього суспільства наївні, наділені рисами загального аскетизму та грубою зрівнялівкою, воно справедливо займає гідне місце у скарбниці світової культури і внесло вагомий вклад в гуманізацію людських відносин, подолання антагонізму і відчуження в суспільстві. Це вчення сприяло поступовій економічній і політичній трансформації капіталізму на засадах гуманізму (людина — найвища цінність), свободи, демократії, правової держави громадянського суспільства 5.
Ще однією особливістю сучасного розвитку суспільства є наполегливий заклик до підприємств — відповідальніше підходити до соціальних та екологічних наслідків їхньої діяльності. Корпоративна етика стала актуальною практично в усіх сферах бізнесу — від залу засідань ради директорів до школи бізнесу. Знайдеться мало підприємств, які наважаться ігнорувати рух за збереження довкілля, що набирає сили і популярності.
У майбутньому спрямуванні на соціальну й екологічну відповідальність до підприємств будуть висувати ще суворіші вимоги.
Минуле десятиріччя дало більшості підприємств важливий урок. Підприємства, які працюють на внутрішньому ринку, зрозуміли, що вони не можуть більше ігнорувати міжнародні ринки і конкуренцію. Підприємства, які процвітають в різноманітних галузях економіки, усвідомили, що не можна закривати очі на появу нових ринків, технологій і засобів управління. Усім підприємствам стало зрозуміло, що не можна більше залишатися зосередженими тільки на собі, ігноруючи потреби споживачів і проблеми довкілля.
Настало нове століття, що потребує від підприємств ще більшої орієнтації на споживача і ринок на всіх напрямах діяльності. Недостатньо лише вдосконалювати товар і технології: занадто багато підприємств, не враховуючи запити конкретних споживачів, створюють товар тільки для того, щоб після цього виявити, що ринок відхиляє цей товар. Мало обігнати конкурентів у справі завоювання нових споживачів: є безліч прикладів, коли підприємства забували про своїх клієнтів відразу ж після угоди, перекреслюючи, таким чином, своє майбутнє 6.
Висновки
Фактори виробництва — ресурси, які використовуються у виробництві й від яких залежить кількість і обсяг випущеної продукції. Сучасна економічна теорія до виробничих ресурсів (факторів) відносить: працю, капітал, природні ресурси, підприємницьку діяльність. Фактори виробництва поділяються на матеріально-речові та особисті. Матеріально-речовий фактор виробництва включає засоби і предмети праці. Особистим фактором виробництва є сукупна робоча сила.
У сучасних індустріально розвинутих країнах ресурсозбереження стало вирішальним джерелом задоволення приросту потреб економіки в паливі, енергії, сировині й матеріалах. Отже, важливим завданням нашої країни є зниження матеріалоємності та енергоємності національного доходу. Для цього в Україні є значні резерви.
Предмети й засоби праці в сукупності становлять засоби виробництва. Вони приводяться в рух працівниками виробництва. Засоби виробництва і люди, які використовують їх, являють собою продуктивні сили.
У продуктивних силах завжди існують певні пропорції, в яких поєднуються фактори виробництва. З технічного боку, характер їхньої взаємодії виражається через технічну будову виробництва. Вона показує в натуральному вигляді, скільки засобів виробництва приводить у рух один працівник. Цей показник виражається кількістю машин, потужністю двигунів, обсягом сировини і матеріалів, що припадають на одного працівника.
З розвитком технічного прогресу відносно менша кількість працівників використовує дедалі більшу масу засобів виробництва. Наслідком даного процесу стає вивільнення трудових ресурсів. Це свідчить про необхідність глибокого аналізу тенденцій технічної будови, з тим щоб виробити необхідні заходи щодо запобігання безробіття, своєчасного здійснення перепідготовки і перекваліфікації працівників, їхнього соціального захисту.