- •Лекция 1. Політекономія, як економічна наука . Предмет і метод політекономії.
- •Список використаних джерел
- •Питання для самостійного роботи
- •Зародження та розвиток політичної економії
- •Основні течії сучасної економічної думки
- •Предмет політичної економії
- •Метод і функції політичної економії
- •Лекція 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси.
- •Список використаних джерел
- •Питання для самостійного роботи
- •Виробництво та його основні фактори . Виробничі можливості
- •Економічні потреби суспільства їх суть і класифікація
- •Ієрархія потреб за а.Маслоу
- •Корисність продукції , його гранична корисність
- •Економічний інтерес його суть та потреба
- •Класифікація економічних інтересів
- •Список використаних джерел
- •Питання для самостійної роботи
- •1. Економічні системи : властивості , структура, моделі.
- •Складові еконо- мічної системи
- •2. Система економічних законів . Механізм дії та використання економічних законів
- •3. Критерії історичних етапів економічного розвитку
- •Структура власності.Різноманіття форм власностіу ринковій економіці
- •Товар та його властивості . Вартість альтернативної теорії.
- •Закон вартості та його роль у товарному виробництві
- •Лекція 6. Ринок: сутність, функції та умови функціонування
- •Список використаних джерел
- •Сутність і функції ринку . Типи ринків
- •Функції конкуренції
- •Форми конкуренції
- •Класифікація ринків
- •Типи ринків
- •Інший підхід
- •Інфраструктура ринку. Моделі ринку
- •Інфраструктура
- •Функції інфраструктури
- •Ринок досконалої конкуренції
- •Ринок монополістичної конкуренції
- •Ринок олігополії
- •Ринок чистої монополії
- •Ринок товарів
- •Ринок природних ресурсів. Рента. Ціна землі
- •Ринок капіталів
- •Структура ринку.Механізм регулювання ринку
- •Інші ознаки властиві іншим економічним системам
- •Модель кругообігу доходів та ресурсів
- •Як виробляти ? (як повинно бути організовано виробництво ?)
- •Хто повинен одержувати продукт ?
- •. Чи здатна ринкова економіка адаптуватися до змін в економіці
- •Оцінка ролі ринкової системи.
- •Аргументи «за»
- •Аргумети «проти»
- •Лекція 9. Держава та її економічні функції
- •Список використаних джерел
- •Питання для самостійного роботи
- •Держава як суб’єкт економічних відносин
- •Основні економічні функції держави
- •. Забезпечення правової бази та умов функціонування ринкової економіки
- •. Захист конкуренції
- •. Перерозподіл доходу та національного багатсва
- •. Коректування розподілу ресурсу
- •. Стабілізація економіки
- •Роль держави в кругообігу продукту, ресурсів та доходу
- •Список використаних джерел
- •Питання для самостійного роботи
- •Сутність,зміст і види витрати виробництва
- •Класифікація витрат виробництва
- •Прибуток як економічна категорія: сутність, види, розподіл
- •Лекція 11. Гроші
- •Список використаних джерел
- •Питання для самостійного роботи
- •Сутність і функції грошей
- •Закони грошового обігу та інфляція
- •Еволюція грошового обігу
- •Список використаних джерел
- •Питання для самостійного роботи
- •Соціально-економічний зміст категорії «капітал». Альтернативні теоріїї капіталу
- •Трудові відносини : сутність, структура та їх характерні риси у сучасній економічній системі
- •Заробітна плата : сутність, форми та організація
- •Лекція 13. Домогоподарства
- •Список використаних джерел
- •Питання для самостійного роботи
- •Домогосподарства як субєкт ринкових відносин
- •Доходи домогосодарств
- •Вирати домогосподарств
- •Список використаних джерел
- •Питання для самостійного роботи
- •Соціально-економічна характеристика підприємництва
- •Підприємництво як основна структурна одиниця підприємницької діяльності
- •Організаційно-економічні форми підприємства
- •Суть акціонерного капіталу та форми його вияву
- •Цінні папери : суть , роль, оснолвні види . Проблеми акціонування у перехідній економіці
- •Список використаних джерел
- •Питання для самостійного роботи
- •Зміст і типи економічного зростання. Нагромадження та інвестиції , їх роль в економічному зростанні
- •Фактори економічного зростання . Вплив нтр на економічний розвиток
- •Теорії та моделі економічного зростання
- •Економічні цикли : сутність , види . Економічні кризи
- •Лекція 17. Світове госпарство
- •Список використаних джерел
- •Питання для самостійного роботи
- •Об’єктивні умови становлення та розвитку світового господарства
- •Міжнародний поділ праці
Лекція 13. Домогоподарства
ДОМОГОСПОДАРСТВА ЯК СУБЄКТ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
ДОХОДИ ДОМОГОСОДАРСТВ
ВИРАТИ ДОМОГОСПОДАРСТВ
Список використаних джерел
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 138-151.
Макконелл К.Р. , Брю С.Л. Економікс : принципи, проблеми та політика Пер . з англ. 11-го вид. К., ХаГар, 2000. – с.105-116
Питання для самостійного роботи
ПОНЯТТЯ ДОМОГОСПОДАРСТВА,ЙОГО РЕСУРСИ
ДОХОДИ ДОМОГОСПОДАРСТВА ТА ЇХ РОЗПОДІЛ
КОРИСНІСТЬ, ГРАНИЧНА КОРИСНІСТЬ, ЗАГАЛЬНА КОРИСНІСТЬ
Домогосподарства як субєкт ринкових відносин
У сучасних цивілізованих країнах світу найпрогресивнішою суспільною системою вважається змішана економіка. Вона передбачає співіснування в межах однієї держави різних економічних секторів. Одним з таких секторів є домашні господарства. У вітчизняній літературі не має визначення сутності держави. Це склалось не випадково, адже в різних культурах практично не існує єдиного поняття, яке б визначало термін “домогосподарство”. Виникають труднощі з поняттям сумісного проживання, власності, загального доходу, відтворювальних відносин. Поняття “домогосподарство” ні в якому разі не можна ототожнювати з поняттям “сім’я”.
Сім’я – це сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом.
Термін “домогосподарство” більш чітко прив’язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами, і передбачає існування економічних відносин власності в середині домогосподарства та виробничих відносин, якщо вони існують. Важливо уявити домогосподарство як основну одиницю соціального і біологічного відтворення, пов’язану із соціально-економічною макроструктурою.
Домашнє господарство — це окрема господарююча одиниця, що складається з однієї або групи осіб, об’єднаних місцем проживання і спільним бюджетом, яка є власником і постачальником ресурсів в економіку та одержує натомість кошти для придбання необхідних благ з метою забезпечення своєї життєдіяльності.
Домашні господарства постачають підприємствам незамінні виробничі ресурси: робочу силу, підприємницькі здібності, а також капітал, землю тощо. Формування в домашніх господарствах споживчого попиту — необхідна умова стимулювання розвитку будь-якої економіки.
Домашнє господарство є одним з найактивніших суб’єктів економічних відносин суспільства, оскільки саме в ньому виникають первинні економічні потреби, формуються первинні економічні інтереси, які стимулюють розвиток суспільного виробництва. Термін «домогосподарство» об’єднує всіх споживачів: найманих працівників, підприємців, власників капіталів, природних ресурсів, осіб, що зайняті і незайняті в суспільному виробництві.
В узагальненому вигляді домашнє господарство виконує подвійну роль в сучасній економіці. З одного боку, воно є активним суб’єктом ринкових відносин, а з іншого — важливою ланкою в економічному кругообігу ресурсів, товарів (послуг), доходів. Спрощену модель включення домогосподарств у виробничо-розподільчий кругообіг і місце сім’ї у сучасній економіці ілюструє рис. 3.
Рис 3. Місце сім’ї (домогосподарства) в ринковій економіці
Як видно, домогосподарства є одним з основних суб’єктів економічної діяльності в суспільстві. Досить рельєфно це проявляється в ряді їх функцій.
Функції сім’ї досить різноманітні. Вони стосуються всіх важливих секторів функціонування суспільства і багато в чому визначають соціально-економічні процеси, що відбуваються в ньому.
За ринкової економіки сім’я є основним осередком формування і нагромадження людського капіталу. В ній створюється фізіологічна основа даного капіталу, що постійно розвивається, одночасно адаптуючись до існуючої соціально-економічної системи життєдіяльності. Це пов’язано з соціальною та виховною функціями сім’ї.
Для появи і розвитку людського капіталу необхідні такі фактори: самі продуценти — члени сім’ї, а також — спожив- чі блага (товари, послуги). Зниження дітонароджувальної функції сім’ї зменшує не лише трудовий, а й соціально-економічний потенціал суспільства в цілому. З економічної точки зору діти є не лише суб’єктом споживання, а й об’єктом інвестицій.
Наступною важливою функцією домогосподарств є споживча. Суть її полягає в тому, що саме сімейні господарства виступають основним споживачем товарів і послуг, які обертаються на відповідному ринку. Адресний платоспроможний попит домогосподарств на ринку товарів і послуг визначає обсяги та асортимент внутрішнього виробництва й імпорту. Такий попит є однією з рушійних сил функціонування та розвитку всієї економіки. При цьому важливо, щоб адресне грошове забезпечення домогосподарств як сукупного споживача дорівнювало адресному виробництву товарів і наданню послуг, тобто їх пропозиції. Зрозуміло, що це — ідеальна формула (мета), чого досягнути на практиці неможливо, але потрібно намагатися наблизитися до цього.
Одночасно роль домашнього господарства як економічного суб’єкта реалізується не лише в заключній (кінцевій) фазі суспільного відтворення — споживанні економічних благ (товарів, послуг). Не менш важливою його функцією є постачальницька. Кругообіг починається з домашніх господарств як власників ресурсів. Вони постачають на ринок такі важливі виробничі ресурси, як працю (робочу силу), капітал, землю та підприємницькі здібності, одержуючи за це доходи в грошовій або натуральній формі. Ці ресурси потрапляють до підприємств, які, поєднавши їх певним чином, створюють товари і послуги. Останні, опинившись на відповідному ринку, купуються домогосподарствами. Як бачимо, в умовах ринку домогосподарства і підприємства одночасно діють як покупці і продавці.
Такий подвійний зв’язок домогосподарств і підприємництва здійснюється через ринок споживчих товарів і послуг та через ринок ресурсів, узгодженість їх дій. Адже домогосподарства не можуть придбавати на споживчому ринку більше благ, ніж це дозволять їм отримані від продажу ресурсів доходи. А підприємці не можуть купити більше ресурсів, ніж це дозволяє їх виручка, яку вони отримали від продажу товарів і послуг.
Скорочення доходів домогосподарств відразу негативно впливає на споживчий попит. Його скорочення призводить до зменшення обсягів виробництва товарів і послуг, зростання безробіття, що зумовлює подальше зменшення маси трудових доходів населення, а відповідно і його споживчого попиту. Розірвати це «зачароване коло» можна збільшенням маси трудових доходів, але не шляхом емісії, а зниженням цін і тарифів на товари і послуги. Однак за економічної кризи дуже обмежені можливості як збільшення трудових доходів, так і зниження цін і тарифів.
Суттєва роль у функціонуванні домогосподарств як економічного суб’єкта належить їх виробничій та посередницькій функціям. Так, частина домогосподарств виступає безпосередніми виробниками різних товарів і послуг, які поставляються на ринок. За вітчизняних умов це в основному виробництво сільськогосподарської продукції, ремісництво, різноманітні ремонтні, будівельні та побутові послуги, а також інші види індивідуальної трудової діяльності. З подальшим розвитком останньої та фермерства в Україні продукуюча (виробнича) функція домогосподарств зростатиме.
Посередницька функція домогосподарств найчіткіше виявляється в сфері торгівлі. Зокрема, в країнах з розвинутою ринковою економікою досить поширені сімейні форми малих торговельних підприємств, які надають послуги на високому професійному та сервісному рівнях. На жаль, «масова ейфорія» щодо можливостей і вигід заняття роздрібною та дрібно-оптовою торгівлею різноманітними товарами, яка охопила різні прошарки українського населення на початку 90-х років, нічого спільного із загальними тенденціями розвинутої ринкової економіки не мала. Головна причина цього масового явища в Україні — глибока економічна криза. Різке скорочення виробництва, масова зупинка підприємств, незатребуваність науково-дослідної, культурно-просвітницької діяльності позбавили робочих місць десятки тисяч працездатних людей, які в пошуках засобів для виживання сім’ї змушені були зайнятись нескінченними «вояжами» до суміжних країн за товарами-напівфабрикатами та дрібною базарною торгівлею ними. Більшість з них готові негайно залишити професію крамаря-посередника і так званих реалізаторів, тільки-но трапиться постійна робота за набутою попередньою професією і кваліфікацією.
