- •Міністерство освіти і науки україни
- •2. Накопичення та використання органічних добрив
- •2.1. Виробництво гною
- •Розрахунки:
- •2.2. Баланс соломи в господарстві
- •2.3. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін
- •Таблиця 2.6 Загальна кількість органічних добрив
- •2.4. Розрахунок балансу гумусу
- •3. Визначення норм мінеральних добрив та розподіл їх під сільськогосподарські культури
- •3.1. Балансово-розрахунковий метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (для сівозміни № 17).
- •3.2 Нормативний метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (для сівозміни № 17).
- •3.3. Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні балансово-розрахункового методу) (для сівозміни № 17).
- •3.4. Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні нормативного методу) (для сівозміни № 17).
- •4. Баланс поживних речовин в грунті сівозміни (для сівозміни № 17) (при застосуванні балансово-розрахункового методу)
- •5. Економічна та енергетична ефективність використання добрив.
- •5.1. Економічна ефективність використання добрив
- •5.2. Енергетична ефективність використання добрив
- •ВисновкИ
- •Список рекомендованої літератури
ВисновкИ
Вихід гною в господарстві склав 11800,8 т. Ця кількість дозволяє повністю удобрити дану сівозміну.
Солома власного виробництва не може використовуватися як органічне добриво, так як згідно розрахунків баланс її від’ємний.
Насичення органічними добривами ріллі складає 17,61 т на га, що відповідає необхідній річній нормі органічних добрив.
Баланс гумусу по сівозміні позитивний.
Розроблена система удобрення культур в сівозміні забезпечує позитивний баланс по азоту та негативний баланс по фосфору та калію. Згідно орієнтовних норм мінеральних добрив для Степу (додаток 11), можна запропонувати збільшити норми добрив під культури, де спостерігається від’ємний баланс поживних речовин, а саме внести при посіві Р10 під цукровий буряк, ярий ячмінь, люцерну(в обидва поля), кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс на 60 кілограм. А також запропонувати внести К130 під цукровий буряк, К30 сою(в обидва поля), К30 під кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс по калію на 250 кілограм.
Найбільш рентабельними культурами в даному випадку є ярий ячмінь і соя.
Найбільш ефективне виробництво спостерігається при вирощуванні ярого ячменю і сої.
Список рекомендованої літератури
Рекомендації по підвищенню родючості ґрунтів, раціональному використанню добрив та одержанню екологічно чистого врожаю. Миколаїв, 2004, 50 с.
Сельскохозяйственный отраслевой сервер. http://www.agromage.com/
Аграрний сектор України. http://agroua.net/
Методика ресурсно-экологической оценки эффективности земледелия на биоэнергетической основе. Курск, 1999, 48 с.
Карасюк І.М., Геркіял О.М., Госпадаренко Г.М., Коларьков Ю.В., Копитко П.Г. Агрохімія, К.: Вища школа, 1995, 471 с.
Методика энергетической и биоэнергетической оценки технологии в мелиорации и орошаемом земледелии. Методические указания. Херсон, 1995, 20 с
Біоенергетична оцінка систем удобрення і агротехнологій. К., 40 с