Лабораторна робота № 2.
Тема: Дослідження кола однофазного змінного струму з послідовним з’єднанням споживачів.
Мета: 1. Перевірити закон Ома для кола з послідовно ввімкнутими споживачами. 2. Дослідити, як впливає зміна ємності С на величину струму, опору, потужності, кута зсуву фаз, коефіцієнта потужності у колі і напруги на ділянках кола. 3. Дослідити, за яких умов виникає резонанс напруг у колі з послідовним з’єднанням споживачів. 4. Навчитися будувати векторні діаграми напруг та резонансні криві. 5. Вивчити методику розрахунків електричного кола однофазного струму з послідовно з’єднаними опорами.
Прилади та матеріали: лабораторний стенд з електротехніки.
Робочі схеми: т еоретичні відомості:
Одним з основних параметрів якого-небудь електричного кола є його електричний опір, який характеризує протидію кола електричному струмові.
Електричний опір R в колі постійного струму дорівнює відношенню напруги U до сили струму І (Закон Ома для ділянки кола). У такому випадку R називають омічним опором; його величина залежить від матеріалу, розмірів і форми провідника. Для однорідного за складом провідника при сталому поперечному перерізі S і довжині l провідника R=l/S, де - питомий опір, яким характеризується матеріал з якого виготовлений провідник.
Електричний опір у колі із змінного струму дорівнює відношенню напруги U до сили струму I i називається повним опором Z кола. Повний опір характеризується активною R і реактивною Х складовими опору: . Активний опір за величиною дорівнює відношенню активної потужності Р, яка споживається ділянкою кола, до квадрата діючого значення сили струму І, що проходить по колу: R=P/I2.
Активний опір звичайно більший від омічного (при сталій напрузі) внаслідок поверхневого ефекту, ефекту близькості і втрат енергії в змінному електромагнітному колі на колові струми і гістерезис (магнітний і діелектричний).
А ктивний опір окремих прямолінійних діамагнітних провідників малої довжини для технічної частоти 50 Гц має різницю настільки малу, що практично нею нехтують. Але цього не можна допускати для провідників, намотаних у котушки з феромагнітним сердечником, бо для них активний опір більший від омічного на 3-15%. Особливо з цим треба рахуватися у випадку змінних струмів високої частоти, для якої активний опір у кілька разів більший від омічного.
Реальна котушка має активний опір R та індуктивність L, тому під час вмикання її у мережу змінного струму (рис. 3 - вимикач В2 замкнуто, В1 розімкнуто, реостат R1 виведено) по колу котушки проходитиме струм, який є наслідком дії прикладеної зовнішньої напруги і е. р. с. самоіндукції, що виникає в самій котушці.
С
З трикутника напруг (рис. 4) маємо , де UR=IR=P/I. Кут зсуву фаз між напругою і струмом можна визначити із співвідношення сторін трикутника, а саме: tg=UL/UR=XL/R, або cos=UR/U=R/Z.
Аналізуючи цю залежність, приходимо до висновку: якщо XL=L=0, то =0, тобто в даному колі не буде зсуву фаз між напругою і струмом; якщо R=0 то =90, а якщо RL>0 i XL>0, то >0, тобто у колі з активним та індуктивним опорами напруга випереджає струм на кут <90.
Миттєва потужність у цьому колі дорівнює добутку миттєвих значень напруги і струму: p=ui=UmImsin(t+)sint=UIcos-UІcos(2t+). Середня, або активна, потужність Р у колі за період Т: P=.
З останнього виразу видно, що активна потужність залежить не тільки від діючих значень напруги і струму, а й від коефіцієнта потужності.
У котушці без осердя повний опір ZL, активний опір R, iндуктивний опір XL і її індуктивність залишаються сталими при зміні величини струму у колі за сталої частоти.
У котушці із стальним осердям при різній величині струму ІL і сталій частоті індуктивність L змінюється, що є наслідком зміни магнітної проникності сталі. Змінюються також повний опір ZL, активний опір R, і iндуктивний опір XL. Оскільки в котушці є втрати не тільки у міді обмотки РМ, а й у сталі осердя РСТ на коерцитивні сили і вихрові струми, повна потужність втрат у котушці Р=РМ+РСТ=І2R=UIcos.
З цього співвідношення визначимо активний опір котушки де RM - активний опір обмотки, RCT - опір, еквівалентний опорові втрат у сталі осердя.
Вимірявши потужність втрат у котушці без осердя РМ і з осердям Р, можна визначити втрати у сталі осердя при даній величині струму: РСТ=Р-РМ, які змінюються із зміною величини струму у котушці нелінійно. В зв’язку з цим із зміною струму змінюються повний, активний та індуктивний опори. Отже, котушка із стальним осердям є нелінійним елементом у колі. Щоб визначити активний та індуктивний опори котушки із стальним осердям для будь-якої величини струму, треба спочатку дослідити і побудувати в масштабі графіки для цієї котушки U=f(I) та Z=f(I).
Ємність у колі змінного струму утворює реактивний опір ХС=(С)-1, який викликає від’ємний зсув фаз між напругою і струмом на кут =-90, тобто напруга за фазою відстає від струму на чверть періоду.
Д ля електричного кола з послідовно з’єднаними активним опором R1, ємнісним опором ХС (рис. 3 - вимикач В1 замкнуто, В2 розімкнуто) силу струму можна визначити за законом Ома: Кут зсуву фаз між напругою і струмом (рис. 5) визначимо із співвідношення звідки , або із співвідношення
Потужності у колі: активна P=I2R1=IUa=UIcos, реактивна QC=I2XC=UCIsin, повна
Для електричного кола з послідовно з’єднаними активним опором R1, повним опором котушки ZK i ємнісним опором XC (рис. 3 - вимикачі ВІ i В2 розімкнуто) векторні діаграми напруг зображено на рис.6 ( а – коли XL>XC, б – коли XL<XC).
З векторних діаграм видно, що реактивна складова напруги Up дорівнює різниці реактивних напруг, iндуктивної i ємнісної, i має знак більшої з них: Up=UL-UC. Кут зсуву фаз визначається із співвідношення
Отже, якщо XL>XC,, то кут зсуву фаз >0, якщо XL<XC, то <0, i якщо XL=XC, то =0. У колі має місце резонанс напруг.
У
Отже, таке коло має властивості кола з активним опором. Проте явища, що відбуваються в ньому, відрізняються від процесів, які мають місце у колі з активним опором.
Реактивні опори ХL i ХC не впливають на величину струму в колі, і їх величини ХL=ХC0. Спади напруг на цих опорах UL i UC також не дорівнюють нулю, вони зсунуті за фазою на половину періоду і взаємно компенсують одна одну.
Діючі значення цих напруг UL i UC називають резонансними напругами.
У колі, для якого ХL=XC>R, ці напруги більші від прикладеної напруги U у стільки разів, у скільки реактивний опір ХL або ХC більший від активного опору R, такі напруги можуть бути небезпечними для технічних установок.
Р еактивна складова потужності у колі дорівнює нулю, але на ділянках з опорами ХL i ХC вона не дорівнює нулю. Реактивні потужності QL=I2XL=I2XC=QC0 пульсують з подвоєною частотою, протилежні за фазою (рис. 7) і обмінюються місцями на дільниці кола. Обміну потужності між котушкою і мережею (генератором), а також між конденсатором і мережею живлення не буде.
Отже, дільниця кола з ХL i ХC утворює коливальний контур, в якому відбувається обмін енергією; резонансну частоту можна знайти з рівності ХL=ХC, виразивши значення ХL i ХC в через індуктивність, ємність і частоту f0, тобто 2f0L=(2f0C)-1, звідки .
Ця частота, називається власною, або резонансною, частотою коливального контура.
Резонанс у колі настає тоді, коли власна частота контура збігається з частотою струму живлення (частотою вимушених коливань). В електричному колі з послідовно з’єднаними індуктивним і ємнісним опорами резонанс характеризується: зменшенням кута зсуву фаз між напругою і струмом у колі до нуля, зменшенням повного опору Z до найменшої величини, яка дорівнює активному опорові цього кола R, збільшенням струму у колі до максимального значення I=U/R, збільшенням напруги на дільницях кола з індуктивним і ємнісним опорами (UL i UC).
Явище резонансу напруг не допускають у колах силових струмів, у деяких випадках використовують у лініях електропередач й широко застосовують у радіотехніці.