4.2 Рекомендована література

В базових підручниках з дисципліни питання організації технологічного радіозв’язку на залізничному транспорті викладені в [2, стор. 371-401, 3, стор. 357-371].

Інформація про всі радіомережі технологічного радіозв’язку на залізничному транспорті подана у навчальному посібнику [12].

Додатково можна також використовувати літературу [13-15], яка є в бібліотеці академії. Радіомережі СРЗ досить повно розглянуто в[13, стор. 66-83 і 14, стор. 234-242, 275-285]; додаткові відомості наведено в[15, стор.104-126].

Радіомережі ПРЗ-Л(С), ПРЗ-Л(Д), ПРЗ-З, описуються в [13, стор.102-126 і 14, стор. 191-198, 219-231]; додаткові відомості наведено в[15, стор.140-153]. Ознайомитись з радіомережами ПРС-П можна в[14, стор. 259-264]. Про радіомережі РОРЗ дивись в[13, стор. 166-172 і 14, стор. 242-258]; і додатково в[15, стор.155-164].

Технічні засоби радіозв’язку розглянуто в [8, стор.214-260].

4.3 Контрольні запитання

1 Принципи класифікації мереж залізничного технологічного радіозв’язку.

2 Які смуги частот виділені для організації мереж залізничного технологічного радіозв’язку?

3 Станційний радіозв'язок – призначення, склад абонентів, організація радіомереж.

4 Поїзний радіозв'язок - призначення, склад і організація радіомереж.

5 Ремонтно-оперативний радіозв'язок – призначення та склад радіомереж.

6 Що таке "черговий прийом", "відкритий канал"?

7 Склад обладнання радіостанцій.

8 Основні техніко-експлуатаційні характеристики залізничних радіостанцій.

9 Порядок встановлення зв’язку ДНЦ-машиніст, машиніст-ДНЦ в симплексних мережах ПРЗ-Л(С).

10 Техніко-економічна ефективність використання технологічного радіозв’язку.

4.4 Індивідуальне завдання 4

В задачі 4 контрольної роботи необхідно розробити технічні пропозиції по організації відповідної мережі технологічного радіозв’язку. Вибір мережі здійснюється по таблиці 4.2 за останньою цифрою номера залікової книжки студента.

Таблиця 4.2 Варіанти завдання

1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
СРЗ- М	СРЗ- Г	СРЗ- У	ПРЗ- Л(Д)	ПРЗ- Л(С)	ПРЗ- З	ПРЗ- П	РОРЗ- Л	РОРЗ- В	РОРЗ- Т

При розробці технічних пропозицій по організації радіомереж необхідно:

• пояснити призначення радіомережі і склад абонентів;

• привести схему організації радіозв’язку;

• вказати тип радіостанцій та іншого обладнання, яке використовується;

• описати порядок роботи радіозасобів при проведенні радіопереговорів;

• визначити можливі робочі частоти радіомережі;

• вказати фактори, які забезпечують техніко-економічну ефективність застосування радіомережі.

Саме на станціях в основному зосереджені радіозасоби мереж станційного, поїзного і ремонтно-оперативного радіозв’язку. Це вимагає раціонального планування робочих частот радіомереж з метою забезпечення їх електромагнітної сумісності (ЕМС), тобто створення умов для одночасної роботи всіх радіостанцій без недопустимих взаємних завад.

Методи розрахунку ЕМС радіозасобів складають окрему проблему і не розглядаються в цьому курсі. При виконання завдання необхідно лише уяснити принцип планування робочих частот.

Робочі частоти радіомереж вибираються у відповідності з "Частотним планом технологічного радіозв’язку залізниць", який встановлює розподіл частот між різними службами залізниць і видами радіозв’язку.

Визначальним є вибір частотної групи дуплексного поїзного радіозв’язку ПРС-Л(Д). Номера частотних груп поїзного симплексного (ПРЗ-З) і ремонтно-оперативного (РОРЗ-Л і РОРЗ-В) радіозв’язку мають бути такими ж як і номер ПРС-Л(Д). Наступною обирається група частот для технічних робітників станцій різних служб, для кожної з яких виділені свої окремі частоти. Насамкінець, вибирають робочі частоти для мереж станційного радіозв’язку СРЗ-МГ і СРЗ-У.

При виконанні завдання рекомендовано для всіх видів радіомереж вибирати робочі частоти із першої групи каналів у відповідних таблицях.

Так, у мережі ПРЗ-Л(Д) перша група складається із трьох номерів каналів передавачів стаціонарних радіостанцій, які чергуються, - 341, 347, 351 і каналу передавачів возимих радіостанцій – 301. За сіткою частот дециметрового діапазону можна визначити відповідні частоти:

номер каналу 341, робоча частота f₁=343,0125 МГц;

номер каналу 347, робоча частота f₂=343,1625 МГц;

номер каналу 351, робоча частота f₃=343,2625 МГц;

номер каналу 301, робоча частота f₄=307,0125 МГц.

Для мереж СРЗ-М і СРЗ-Г необхідно вибрати по одній робочій частоті із першої групи каналів відповідної таблиці.

Для організації мереж СРЗ-У на великих залізничних станціях і вузлах виділено додаткову смугу частот 155,000-156,000 МГц, починаючи з 93 каналу, тобто з 9 групи каналів станційного радіозв’язку. Таким чином для мережі СРЗ-У необхідно із 9 групи вибрати 3 канали, бажано не підряд, щоб збільшити частотний рознос каналів.

Для мережі СРЗ-Т і ПРЗ-З необхідно з відповідних таблиць вибрати робочі частоти для всіх категорій абонентів.

Застосування засобів радіозв’язку з рухомими об’єктами дозволяє підвищити безпеку руху поїздів і маневрової роботи та сприяє надійності транспортного комплексу.

За рахунок підвищення оперативності передачі інформації при керуванні різними технологічного процесами залізниць прискорюється їх виконання. Завдяки цьому покращуються техніко-експлуатаційні показники роботи залізниць: дільнична швидкість руху поїздів, провізна та пропускна спроможність дільниць, простой вагонів на сортувальних станціях, терміни виконання робіт із закриттям перегонів та інші. Покращується використання технічних засобів транспорту (продуктивність локомотивів, оборот вагонів та інші) і економічні показники (собівартості перевезень, продуктивність праці, тощо).

Використання технологічного радіозв’язку дозволяє покращити умови праці багатьох працівників залізничного транспорту.

У відповідях необхідно навести фактори, які сприяють техніко-економічній ефективності застосування мереж радіозв’язку заданого типу.