Літаратура

1. На працягу ХІХ - пачатку ХХ ст. два сучасныя нацыянальныя праекты (беларускі і летувіскі) узрасьлі на грунце былога Вялікага Княства Літоўскага. Многія прадстаўнікі гісторычнай ўляхты Вялікага Княства бралі ўдзел у абодвух рухах. Гл.: Kotljarchuk, Andrej. 2004. The tradition of Belarusian Statehood: a war for the past. Contemporary Change in Belarus. Baltic and Eastern European Studies. Volume 2. S?dert?rns University College. P. 41-72.

2. Гл.: Варонін, Васіль. 1998. Палітычная сістэма Полацкага ваяводстваў першай палове 16 ст. Беларускі Гістарычны Агляд. Т.5. Сш. 1 (8). Mінск, с. 27-66.

3. Mallek, Jerzy. 1996. Polscy i litewscy studenci na uniwersytecie krolewieckim. Polska i jej wschodni sasiedzi od sredniowiecza po wspolczesnosc. Torun, p. 179.

4. Грушевський, Михайло. 1995. Історія України-Русі. T. VI. Kиїв, с. 422-425.

5. Liedke, Marzena. 2002. Szlachta ruska Wielkiego Ksiestwa Litewskiego a Reformacja. Bialoruskie Zeszyty Historyczne. No. 18. Available from Internet: http://kamunikat.net.iig.pl/www/czasopisy/bzh/index.htm

6. Liedke, Marzena. 2002. Szlachta ruska Wielkiego Ksiestwa Litewskiego a Reformacja. Bialoruskie Zeszyty Historyczne. No.18. Даступны праз Internet: http://kamunikat.net.iig.pl/www/czasopisy/bzh/index.htm

7. Ластоўскі, Вацлаў. 1926. Гісторыя беларускай (крыўскай) кнігі. Спроба паясьніцельнай кнігапісі ад канца X да пачатку XIX стагодзьдзя. Коўня (каўнас). С. 383-395.

8. Luksaite, Inga. 1999. Reformacija Lietuvos Didziojoje Kunigaikstysteje ir Mazojoje Lietuvoje. Vilnius; Kriegseisen, Wojciech. 1996. Ewangelicy Polscy i Litewscy w Epoce Saskiej. Warszawa, p.100-101.

9. The Polish brethren: documentation of the history and thought of Unitarianism in the Polish-Lithuanian commonwealth and in the diaspora, 1601-1685. Edited, translated and interpreted by George Huntston Williams. In: The proceedings of the Unitarian historical society. Vol. XVIII. 1978-79. Cambridge, Mass. P. 373-374.

10. Kosman, Marceli. 1977. Programme of the Reformation in the grand Duchy of Lithuania and how it was carried through (ca. 1550-ca.1650). Acta Poloniae Historica. No. 35., p. 29.

11. Гл. публікацыю ва: Українськая література XIV-XVI ст. Kиїв, 1988. С. 194-197.

12. Гл. Малышевский, Иван. 1878. Подложное письмо половца Ивана Смерды к киевскому князю Владимиру Святому. В: Труды III археологического съезда в России. T. 2. Kиев, с. 307-316.

13. Williams, George. 1978. Protestants in the Ukraine during the period of Polish-Lithuanian Commonwealth. Harvard Ukrainian Studies. 2(2) June, p. 195.

14. Падокшын, Сямён. 2000. Унія, дзяржаўнасць, культура. Miнск, с. 57, 71.

15. "Літоўская Метрыка". Кніга 73, с. 508-509. Нацыянальны Гістарычны Архіў Беларусі. Ф. 18. Вопіс 1. Справа 73.

16. Kosman, Marceli. 1977. Programme of the Reformation in the grand Duchy of Lithuania and how it was carried through (ca. 1550-ca.1650). Acta Poloniae Historica. No. 35., p. 43.

17. Lulewicz, Henrik 1977. Sklad wyznaniowy senatorow swieckich Wielkiego Ksiestwa Litewskiego za panowania Wazow. Przeglad Historyczny. T. LXVIII, Z. 3., p. 425-445. table 1.

18. Гл. тэкст у: Уния в документах. Mинск, 1997. No 106, с. 300-307. і апошні артыкул на гэтую тэму: Oljanсyn, Domet. 1936. Zur frage der Generalkonfederation zwischen Protestanten und Orthdoxen in Wilna 1599. Kyrios. no. 1., p. 27-46.

19. Жукович, Павел. 1901-1912. Сеймовая борьба православного западно-русского дворянства с церковной унией (1596-1632). У восьмі тамах. St. Petersburg; Chodynicki, Kazimierz. 1934. Kosciol prawoslawny a Rzeczpospolita Polska. Zarys historyczny 1370-1632. Warszawa, 376-385.

20. Ледке, Мажэна. 2001. Сувязі Агінскіх з пратэстанцтвам у першай палове 17 ст. Гістарычны Альманах. Том 5. Гродна, с. 105-112.

21. Гл.: Кніга Беларусі. Зводны каталог. 1517-1917. Miнск, 1986. No. 70-79, 99-100, 117-123. 128-129, 136-137, 152, 158-160.

22. Хмяльніцкая, Лена. 1995. Род фундатараў і мецэнатаў. Агінскія. Віцебскі сшытак, No.1. с. 42-47.

23. Lulewicz, Henryk. 1984. Elita polityczno-spoleczna Wielkiego Ksiestwa Litewskiego w polowie XVII wieku. Praca doktorska. Неапублікаваны рукапіс. Warszawa, p. 74.

24. Kempa, Tomasz. Wilenskie bractwo sw. Ducha jako centrum obrony prawoslawia w Wielkim Ksiestwie Litewskim w koncu XVI i w pierwszej polowie XVII w. Bialoruskie Zeszyty Historyczne. No. 21., p. 47-69.

25. Augustyniak, Urszula. 1997. Zrodla do badania stosunkow wyznaniowych i narodowosciowych w WKL XVII w. w Archiwum Warszawskim Radziwillow. Miscellanea Historico-Archivistica. T. VII. Warszawa, p. 158 .

26. У 1655, падчас вайны Швэцыі супраць Рэчы Паспалітай, князь Вальдэмар Хрысьціян паступіў афіцэрам на швэдзкую службу і памёр у 1656 г. непадалёку ад Любліна.

27. Опарина, Татьяна. 1998. Иван Наседка и полемическое богословие Киевской митрополии. Новосибирск, с. 235. Князь Вальдэмар Хрысьціян і дацкія дыпляматы атрымалі гэтую інфармацыю непасрэдна ад Януша Радзівіла. Дацкае пасольства ехала ў Маскву праз Літву і Януш Радзівіл сустрэўся зь ім у Вільні. Гл.: Kotlubaj, Edward. 1859. Zycie Janusza Radziwilla. Wilno-Witebsk, p. 73-74.

28. Kempa, Tomasz. Wilenskie bractwo sw. Ducha jako centrum obrony prawoslawia w Wielkim Ksiestwie Litewskim w koncu XVI i w pierwszej polowie XVII w. Bialoruskie Zeszyty Historyczne. No. 21., p. 65.

29. Пануцэвіч, Вацлаў. 2000. Сьвяты Язафат, архіяпіскап полацкі. Полацак, с. 135-150.

30. Архіў уніяцкіх мітрапалітаў. Даведнік. Мінск-Полацк. 1999. С. 53.

31. Kosman, Marceli. 1978. Protestanci i Kontrreformacja. Z dziejow tolerancji w Rzeczypospolitej XVI-XVIII wieku. Wroclaw, p. 84.

32. Катлярчук, Андрэй. 2002. Шведы ў гісторыі і культуры беларусаў. Mінск, с. 62-63.

33. Degiel, Rafal. 2000. Protestanci i Prawoslawni. Patronat wyznaniowy Radziwillow birzanskich nad Cerkwia prawoslawna w ksiestwie Sluckim w XVII w. Warszawa, p. 83.

34. Akta Seymu Walnego Elekcyi Nowego Krola r. 1648. У: Prawa, Konstytucye y Przywileie Krolewstwa Polskiego, Wielkiego Xiestwa Litewskiego y wszystkich prowincyi nalezacych. Volumen Quartum (4). Ab anno 1641 ad annum 1668. 1859. St. Petersburg, p. 85-87, 96-97.

35. Augustyniak, Urszula. 2001. Dwor i klientela Krzysztofa Radziwilla (1585-1640). Miechanizmy funkcjonowania patronatu. Warszawa, p. 125.

36. Список брацтва при церкви Богоявления Господня Могилёва (1634-1734). Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси. Вильна. 1871. Tом 5., с. 125-126.

37. Kriegseisen, Wojciech. 1996. Ewangelicy Polscy i Litewscy w Epoce Saskiej. Warszawa, p. 107.

38. Szilafyi, Sandor . 1891. Erdely es az eszakkeleti haboru, levelek es okiratok. Transsylvania et bellum boreo-orientale. Acta et documenta. T. 2, Budapest, 72-73.

39. Гл.: Stopnie doskonalosci Lutherskiey. Wilnа. 1623; Witanie na pierwszy wiazd z Krolewca do Kadlubka Saskiego Wilenskiego Ixa Her N. Lutermachra: na wlasne kleynoty Lutermachra. Drukowano w Witembergu roku 1642 dnia wczorayszego. Witemberg [насамрэч Вільня]. 1642; Chadzynski, Jan. 1619. Suplikacya Zboru Wilenskiego: Do Herr Martyna Luter za x. Mikolaiem Burchardem ministrem swym, ktory w sobote po kury lazac z drabiny spadl y szyie zlamac raczyl. Wilna; Chadzynski, Jan. 1623. relacya a oraz supplika Zboru Wilenskiego: Do Herr Martyna Luter za predikantem Burchardym…Wilna; Chadzynski, Jan. 1624. Taiemna rada, abo Exorbitantiae niektore Samuela Dambrowskiego superuspendanta confusij szachskiey, od pewnych osob teyze sekty do pospolstva Lutherskiego...pisal Phil. Han, pomogal Karzel zloty, korrigowal Murzyn mlody. Wilna; Koleda paniom saskim. Wilna. Друк 17 ст.

40. Kempa, Tomasz. Wilenskie bractwo sw. Ducha jako centrum obrony prawoslawia w Wielkim Ksiestwie Litewskim w koncu XVI i w pierwszej polowie XVII w. У: Bialoruskie Zeszyty Historyczne. No. 21., p. 56.

41. Гл.: Cora Iairowa zmarla od Chrystusa w zbudzona na pogrzebie cney y pobozney panny Anny Debowskiey szlachetnego pana Marcina Debowskiego aptekarza y mieszczanina Wilenskiego przez x. Andrzeia Schonflisiusa kaznodzieie Wilenskiego Confess. Aug. Jewie. [Надрукавана ў друкарні Віленскага праваслаўнага брацтва]. Гл.: Ivanovic, Maria. 1998. XVII a. Lietuvos lenkiskos knygos. Kontrolinis sarasas. Vilnius, no. 587.

42. Kriegseisen, Wojciech. 1996. Ewangelicy Polscy i Litewscy w Epoce Saskiej. Warszawa, p. 91.

43. Bendel, Heinrich. 1924. Magister Johannes Herbinius. Ein Gelehrtenleben aus dem XVII. Jahrh. Bern.

44. Herbinius, Johannes. 1675. Religiosae Kijovienses Cryptae, sive Kijovia Subterranea: in quibus labyrinthus sub terra, et in eo emortua, a sexcentis annis, Divorum atque Heroum Graeco-Ruthenorum, & nec dum corrupta, corpora, ex nomine atque ad oculum, e PATERIKO sclavonica detegit. Jena. Фасымільную копію гл.: Seventeenth-century writings on the Kievan caves monastery. With an introduction by Paulina Lewin. Harvard library of early Ukrainian literature. Cambridge Mass. 1987.

45. Sakowicz, Kasjan. 1640. Kalendarz stary, w ktorym jawny y oczywisty blad. Wilna. Гл. розныя выданьні пратэстанцкіх календароў за 1654-1657 г., гл.: Ivanovic, Maria. 1998. XVII a. Lietuvos lenkiskos knygos. Kontrolinis sarasas. Vilnius, no. 167-170.

46. Liedke, Marzena. 2002. Szlachta ruska Wielkiego Ksiestwa Litewskiego a Reformacja. Bialoruskie Zeszyty Historyczne. No. 18. Даступна праз Internet: http://kamunikat.net.iig.pl/www/czasopisy/bzh/index.htm

47. Дмитриев, Михаил. 1996. Изменения в культурной и идейной жизни Речи Посполитой в эпоху Реформации и православное общество. Брестская уния 1596 и общественно-политическое борьба на Украине и в Белоруссии в конце XVI -начале XVII вв. Ч. 1. Брестская уния 1596 г. Москва, с. 42-60.

48. Degiel, Rafal. 2000. Protestanci i Prawoslawni. Patronat wyznaniowy Radziwillow birzanskich nad Cerkwia prawoslawna w ksiestwie Sluckim w XVII w. Warszawa, p. 151.

49. Іванова, Людміла. 1997. Рэфармацыйны рух на Беларусі. Беларускі гістарычны часопіс. No 2, с. 67.

50. Іванова, Людміла. 1995. З гісторыі рэфармацыйнай царквы ў Віцебску ў другой палове XVI-XVII стст. Віцебскі сшытак. No. 1., с. 41-45.

51. Augustyniak, Urszula. 2001. Dwor i klientela Krzysztofa Radziwilla (1585-1640). Miechanizmy funkcjonowania patronatu. Warszawa, p. 230.

52. Іванова, Людміла. 1995. З гісторыі рэфармацыйнай царквы ў Віцебску ў другой палове XVI-XVII стст. Віцебскі сшытак. No. 1., с. 41-45.

53. Augustyniak, Urszula. 1997. Zrodla do badania stosunkow wyznaniowych i narodowosciowych w WKL XVII w. w Archiwum Warszawskim Radziwillow. Miscellanea Historico-Archivistica. T. VII. Warszawa, p. 165, note 66.

54. Degiel, Rafal. 2000. Protestanci i Prawoslawni. Patronat wyznaniowy Radziwillow birzanskich nad Cerkwia prawoslawna w ksiestwie Sluckim w XVII w. Warszawa, p. 101.

55. Гл.: Liedke, Marzena. 2002. Szlachta ruska Wielkiego Ksiestwa Litewskiego a Reformacja. Bialoruskie Zeszyty Historyczne. No. 18. Даступна праз Internet: http://kamunikat.net.iig.pl/www/czasopisy/bzh/index.htm

56. Яковенко, Наталя. 2002. Паралельні світ. Дослідження з історіі уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст. Kиїв, с. 306.

57. Марзалюк, Ігар. 2002. Наша "Кіеўская" і "Літоўская" спадчына. Спадчына. No 5-6.

58. Augustyniak, Urszula. 2001. Dwor i klientela Krzysztofa Radziwilla (1585-1640). Miechanizmy funkcjonowania patronatu. Warszawa, p. 200. 59. Chodynicki, Kazimierz. 1934. Kosciol prawoslawny a Rzeczpospolita Polska. Zarys historyczny 1370-1632. Warszawa, p. 376-385.

60. Kempa, Tomasz. Prawoslawie i unia we wschodnich wojewodztwach WKL w koncu XVII w. Bialoruskie Zeszyty Historyczne. No. 22. p. 23.

61. Kempa, Tomasz. Prawoslawie i unia we wschodnich wojewodztwach WKL w koncu XVII w. Bialoruskie Zeszyty Historyczne. No. 22. p. 35.

62. Прадмовы і пасляслоўі Францыска Скарыны. Miнск, 1991. с. 25.

63. Прадмовы і пасляслоўі Францыска Скарыны. Miнск, 1991. с. 33-35.

64. Статут Вялікага Княства Літоўскага 1588. Miнск, 1989, с. 28.

65. Помнікі мемуарнай літаратуры Беларусі XVII ст. Miнск. 1983, 32.

66. Назаревский, Александр. 1911. Евангелие 1581 года в переводе В. Негалевского. Университетские известия. Kиев. No. 8. 20-40. No. 11. 79-110. No. 12. 119-136. Тут No. 8., p. 20-23.

67. Поретский, Яков. 1983. Саламон Рысинский. Solomo Pantherus Leucorussus, конец XVI -начало XVII века. Mинск.

68. Щавлинская, Лариса. 1999. Языковой феномен человека польско-восточнославянско-литовского пограничья XVII века: Виленский воевода Януш Радзивил-читатель кирических текстов. Studia Russica. Volume 17. Budapest, 129-132.

69. Іванова, Людміла. 1997. Рэфармацыйны рух на Беларусі. Беларускі гістарычны часопіс. No 2, с. 72.

70. Morzy, Jozef. 1965. Kryzys demograficzny na Litwie i Bialorusi w II polowie XVII wieku. Poznan, Table 23.

71. Котлярчук, Андрей. 2004. Дипломатические отношения между Швецией и Украиной в 1654-1660 г.: Шведская историография и источники.

72. Украина и соседние государства в XVII веке. Материалы международной конференции. Издательство С.-Петербургского университета, 2004. С. 90-107.

73. Kotljarchuk, Andrej. 2005. The pro-Swedish Advisory Council of the Grand Duchy of Lithuania in 1655-1656: the origin, structure and fate of members. Faworyci i opozycjonisci. Krol a Elity polityczne w Rzeczypospolitej XV-XVII wieku. Materialy konferencji naukowej zorganizowanej przez Zamek Krolewski na Wawelu, Instytut Historii Uniwersytetu Jagiellonskiego, Instytut Historii Uniwersytetu Slaskiego w dniach 15-17 listopada 2004. Pod red. Ryszarda Skowrona; Zamek Krolewski na Wawelu. Krakow.

1 74. Lulewicz, op. cit., p. 443.

75. Сагановіч, Генадзь 2001. Нарыс гісторыі Беларусі. Ад старажытнасці да канца XVIII ст. Mінск, с. 291-292.

76. Mironowicz, Antoni. 1997. Prawoslawie i unia za panowania Jana Kazimierza. Bialystok; Фактычна, мы можам сказаць, што застаўся толькі адзін пратэстанцкі цэнтар. Гэта быў Слуцак, які належаў эмігранту Багуславу Радзівілу (да 1669) і ягонай дачцэ Людвіцы Шарлоце Радзівіл (1667-1695), якая жыла ў Прусіі і ўрэшце яе мужу Каралю Філіпу Нойбургу.

77. Lukaszewicz, Jozef. 1843. Dzieje kosciolow wyznania helweckiego w Litwie. T.2. Poznan, p.171-173.

78. Николаев, Николай (Нікалаеў, Мікола). 1998. Был ли прав в своем доносе Павел Негребетский. Белорусский сборник. Выпуск 1. СПб., с. 101-106.

79. Kriegseisen, Wojciech. 1996. Ewangelicy Polscy i Litewscy w Epoce Saskiej. Warszawa, p. 228-231.

80. Lukaszewicz, Jozef. 1842. Dzieje kosciolow wyznania helweckiego w Litwie. T. 1. Poznan, p. 394-395.

81. Анішчанка, Яўген. 2003. Літоўская правінцыя ў падзелах Рэчы Паспалітай. Інкарпарацыя. Mінск, с. 102-104.