kyak_pidrucjnyk

РОЗДІЛ 10. Переклад як творчість

4. Синтагматичний спосіб перечленування

Цей спосіб, що об'єднує різнотипні феномени, характеризується спільними для них змінами в лінійній площині тексту – розширенням чи зменшенням його обсягу та, частково, переділом змісту. На лекси- чному рівні він проявляється як запровадження нового чи опус- кання вжитого слова. Цей прийом достатньо розповсюджений при перекладі для наближення до норм рідної мови. В основі цього явища лежать "фонові" чи типові знання носія мови, які дозволяють йому говорити з певними недомовками, що без зусиль сприймають носії його мовної культури:

Sie ging hinaus, weil das Telefon klingelte … [Böll, Das Brot…, S.179] :

Вона вийшла, бо в холі задзвонив телефон.

The new American Secretary of States has proposed a world conference on food supplies: Новий держсекретар США запропонував склика- ти всесвітню конференцію щодо харчового забезпечення.

Цей спосіб властивий для перекладу німецького "канцеляриту" та науково-технічної мови: Zusammenarbeit in Wissenschaft und Technik

"співробітництво в галузі науки та техніки"; Wir nehmen neue Aufgaben in Angriff" ми приступаємо до розв'язання нових завдань";

Поряд із тим, можуть з'являтися плеоназми (надлишкові слова), що передають інформацію, невластиву мові перекладу чи надлишкову. До такої інформації належать вказівки на напрямок і місце дії, влас- тиві німецьким дієсловам: (ich nahm ein Buch vom Tisch heraus: я ви- тяг зі столу книжку). Перекладачеві доводиться відкидати плеонасти- чний префікс her та aus, оскільки їхнє плеонастичне значення вира- жає префікс ви. Надлишкові слова (а інколи й частини речення) опус- кають, враховуючи ступінь їхньої необхідності: So I paid my check and all. Then I left the bar and went out where the telephones were: Я розра-

хувався і пішов до автоматів.

Опускання деяких лексичних елементів, невластивих нормам укра- їнської мови, спостерігається при перекладі суспільно-політичних і науково-технічних текстів:

Neue Technik und Verfahren der Erzeugung und Weiterleitung der Energie "нова технологія виробництва та передачі енергії".

На проміжному лексико-синтаксичному підрівні із запроваджен- ням нового слова чи опусканням пов'язані лексичне згортання та роз-

гортання. Лексично-синтаксичне розгортання ґрунтується на ви-

користанні замість слова цілого словосполучення з цим значенням:

Darüber streitet man immer noch heftig "З цього приводу ведуться гос-

трі суперечки"; die Pflege der Kultur "бережливе відношення до

501

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

культури" тощо. Лексико-синтаксичне згортання полягає у викори-

станні замість словосполучення якогось конкретного слова, що не призводить до суттєвої зміни значення: Der Titel des Referats heißt

"Доповідь має назву..."; Ihr Anspruch kommt im folgenden Dokument zum Ausdruck "їхні претензії виражені в наступному документі". Як запро- вадження/ опускання слова, так і згортання/розгортання призводять до компресії/ декомпресії тексту, що, виражаючи змістово-стильові потреби, має синтагматичне вираження.

Синтагматичний спосіб перечленування проявляє себе й суто на морфологічному та синтаксичному рівнях як: членування, об'єднання речень і морфолого-категорійна заміни. При морфолого-катего- рійних замінах, які часто бувають наслідком логічного розвитку по- нять чи компенсації, граматична одиниця оригіналу може перетвори- тися в одиницю ПТ з іншим граматичним значенням. Ці граматичні перетворення можуть стосуватися як форм однини/множини (він збирає досвід (одн.) – нім. Erfahrungen (Pl.), так і частини мови, коли може змінитися і тип речення: er ist kein guter Schwimmer "він погано плаває". Цей спосіб особливо властивий для комічної характеристики дій "непрофесіоналів" (Er ist ein richtiger Strandmann "він любить за- смагати"). Інколи так перекладають прикметники, утворені від гео- графічних назв: Australian prosperity "процвітання Австралії"; the American Government "уряд США".

При об'єднанні речень синтаксична структура двох оригінальних речень при перекладі об'єднується, а при членуванні одне речення, відповідно, розбивається на два та більше: Es war schon lange her. Es scheint mehr als ein Jahrhundert "Це було давно – здавалося, пройшло більше сотні літ". Подібні зміни можуть, у свою чергу, призвести до перебудови їхньої структури, що засвідчує взаємопов'язаність мор-

фолого-синтаксичних категорій: Die Katastrophe ermordete 20 Personen

"У результаті катастрофи загинули 20 осіб".

5. Синтагматичний спосіб компенсації полягає в заміні стилістич-

них засобів оригіналу іншими рівноцінними стилістичними засобами в перекладному тексті чи в компенсуванні стилістичних засобів, опу- щених в одному місці, рівноцінними стилістичними засобами в іншо- му. Виділимо у прикладі експресивні елементи напівжирним шриф- том, а нейтральні – напівжирним курсивом:

Dieses Dokument ist bis heute gültige Richtschnur: "Цей документ і

донині зберігає своє основоположне значення";

502

РОЗДІЛ 10. Переклад як творчість

Стилістична компенсація часто стає зрозумілою лише на рівні ціло- го тексту:

Wie kommt es, sagte ich, daß sie Muller heißen und nicht Müller.

Ach, sagte sie. Das ist eine dumme Geschichte, über die ich mich schon oft geärgert habe".

"Wieso", sagte ich.

"Mein Großvater hieß noch Müller, aber er hatte viel Geld und sein Name war ihm zu ordinär, und er gab wahnsinnig viel Geld dafür, um die beiden Pünktchen aufunserem auszumerzen. Ich bin wütend auf ihn" (Böll, Das Brot, S. 231).

"Як сталося, що Ваше прізвище Муллер, а не Мюллер, – сказав я. "Ах, – відповіла вона, – це дурна історія, яка мене так дратує. –

"Чому?" – запитав я.

"Мого дідуся ще звали Мюллером. Він був багатим, а його прізвище здавалося йому занадто звичним і він заплатив страшенні гроші / си- лу-силенну грошей, щоб переробити "ю" в "у". Я на нього дуже гніваюся".

У зазначеному прикладі стилістично забарвлений прикметник wahnsinnig ("шалений") перенесений з характеристики особистості на предмет. Подібна компенсація властива й іншому прикладу – інтер- претації прізвищ "Муллер та Мюллер".

Як правило, компенсація часто з'являється при деметафоризації, властивій іншому прийому, – логічному розвитку поняття: фройдівсь- ке Sie litt an Torschlußpanik у гумористично переосмисленій ситуації довелося відтворити як: "Вона панічно боялася старості та смерті". Образна емфатична метафора ("побоювання, що закриють ворота"), яка виражала певну характеристику об'єкта, замінена при перекладі вказівкою на самий об'єкт ("смерть"). Стилістична компенсація відбу- вається за рахунок запровадження нового слова панічно, яке частко- во компенсує наведену вище метафору.

Зі стилістичною компенсацією пов'язані й стилістичні нейтраліза- ція та спеціалізація. Стилістична нейтралізація – мотивоване зняття експресивного, емоційно-оцінного, образного відтінку, звичне при перекладі українською мовою німецьких науково-технічних текстів,

як правило, експресивних: Die neuen Methoden gewinnen immer mehr an Boden "Нові методи набувають все більшого розповсюдження". Стилістична спеціалізація – мотивоване використання експресивно- го, емоційно-оцінного, образного слова замість стилістично нейтраль-

ного: Wie begegnet man Hunger und Not in den ärmsten Ländern? "Як

покласти край голоду та злидням у найбідніших країнах?".

503

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

6. Епідигматичний прийом смислового розвитку поняття. Цілісне переосмислення значення / поняття реалізується у світлі формально- логічної категорії перехрещування: частина обсягу одного поняття переходить до обсягу іншого та навпаки. Завдяки цьому зміст лекси- чної одиниці (поняття) нібито розкривається, даючи конкретнішу ін- формацію, ніж в оригіналі. Внаслідок смислового розвитку предмет замінюється його ознакою, ознака – предметом чи процесом, процес – його причиною, причина – наслідком, знаряддя – виконавцем тощо. Сюди ж належить і спосіб, коли активний стан чергується із пасив- ним. При логічному розвитку поняття побічні елементи стають го- ловним, тобто натяк може передатися прямо. Такий спосіб особливо властивий деметафоризації.

Розглянемо ці типи на прикладі перекладів.

Заміна предмета на його ознаку: Das nennt die Welt Schwein! hörte ich plötzlich Gustav schmettern. "Herrschaften, das ist schon mehr als Schwein, das ist eine Riesenmuttersau mit zwanzig Ferkeln" (EMR DK): "Ось це називається поталанило!" – почувся громовий голос Гус- тава. – Панове, це більше, ніж везіння, це фантастичне везіння

(кращі варіанти: це просто казка; це чудо із чудес!)

Заміна ознаки на предмет: Gustav erzählte mir, dass er bald heiraten wolle. Es sei was Kleines unterwegs, da helfe alles nichts (EMR DK): Густав сказав, що скоро збирається одружитися. Його наречена (конкретизація за рахунок запровадження нового поняття для зняття натяку – О.Д.О.) чекає на дитину, і тут вже нічим не зарадиш…

Wenn sich die Lüge eingenistet hat, brütet sie gewiß keine Wahrheiten aus (Heуse, S. 11): Там, де брехня за квочку, правда не вилупиться

(Гейзе, с. 82).

Місцезнаходження замінює обставини: An der Bahre des Humors steht grinsend sein Totschläger: der blöde Witz (Heуse, S. 17): На смертному одрі гумору стоїть, тішачись, його вбивця: безглуздий жарт (Гейзе, с. 82).

Наслідок може замінити причину: Ich erschreckte mich nicht. Ein Stein hat mir weh getan; diese Schuhe taugen nicht für das Land

(H. Mann, Die kleine Stadt; S. 42): Зовсім я не злякався. Просто насту-

пив на гострий камінчик. Ці черевики не для сільських доріг.

Продукти діяльності замінюються суб'єктами діяльності: In soziologischen Arbeiten findet das eine andere Darstellung "Соціологи дають цьому зовсім іншу інтерпретацію".

7. Парафрастичний переклад – це такий спосіб перекладу, при якому лексична одиниця ОТ замінюється (чи доповнюється) словоспо- лученням, яке дає відносно повне визначення його значення засоба-

504

РОЗДІЛ 10. Переклад як творчість

ми мови перекладу. Як правило, цей спосіб, що відзначається певною громіздкістю та багатослівністю, використовують для передачі зна- чення безеквівалентного слова оригіналу: це його професія, яку він за-

своїв у процесі короткочасного навчання за місцем роботи

(Anlerneberuf). Цей спосіб часто використовують разом з транскрип-

цією: "У руці він тримав писанку": In seiner Hand hielt er eine Pisanka, ein bemaltes Ei; Er diente in der Reichswehr: він служив у рейхсвері

(Reichswehr), армії Веймарської республіки. Інколи замість описової парафрази використовують наближений переклад, коли замість реа- лії перекладач застосовує близьку, але не ідентичну їй реалію мови перекладу: Sankt Nikolaus – Дід Мороз, Hanswurst – Петрушка тощо.

Перевагами цього способу є ясність, здатність розкрити суть явища. Недоліком є або багатослівність, або перекладна неточність, що ви- тікають із суті явища.

8. Епідигматичне цілісно-ситуативне перетворення – заміна обра-

зу, докорінна зміна способу, яким описується ситуація, в основі якого лежать декілька важко розрізнюваних трансформацій. Цей тип особ- ливо характерний для перекладу фразеологізмів (er drischt leeres Stroh "він переливає з пустого в порожнє"; це трапиться, коли рак на горі свисне = на Миколи та ніколи), коли заміна зовнішньо нерівноцінна, але функціонально адекватна. Такий підхід властивий і для перекладу образної, метафоричної мови: Diese Firma steht gegenwärtig auf der Kippe "Ця фірма знаходиться на грані краху (букв. "стоїть на ребрі"). Подібну адекватну заміну (правда, уже на рівні образу) використав Ф.І. Тютчев, коли, перекладаючи вірш про сосну та пальму, замінив сосну на кедр і зберіг необхідне для алегорії (про двох закоханих, яким не судилося зустрітися) протиставлення чоловічого та жіночого родів. У деяких випадках, коли відсутній необхідний вираз чи немає прямої потреби, може спостерігатися деідіоматизація (вживання нейтрального виразу замість метафори чи ідіоми): Ich habe die Nase voll Ihren Versprechungen: я ситий по горло Вашими обіцянками – я бі- льше не вірю Вашим обіцянкам.

Як бачимо, механізм перетворень ґрунтується не на синтагматиці, як вважають деякі дослідники, а на епідигматиці – саме на об'ємно- просторовому образі того, що відтворюють. Як правило, для відтво- рення вистачає міжмовних парадигматичних засобів (синонімічні чи антонімічні варіанти; конкретизації, генералізації тощо), що, при по- требі, може призвести до синтагматичної (де)компресії. Проте відсут- ність необхідного цілісного образу в перекладній "мовній картині сві- ту" чи невідповідність мовним нормам спонукають до використання

505

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

епідигматичних засобів (логічного розвитку понять на основі метафори чи метонімії, ситуативно-цілісних перетворень) тощо. Саме викорис- тання останніх способів перетворення призводить до максимальних перекладацьких трансформацій ПТ, його компресії чи декомпресії.

У результаті цього аналізу постає змінене розуміння перекладу. Враховуючи різні моделі перекладу, які співвідносяться з концепція- ми мови (денотативна з філологічною, семантична – з інформаційною тощо), використання різнотипних засобів, переклад виступає певною формою міжмовної взаємодії при відтворенні специфічно організова- ної в тексті "картини світу" (як національно-мовної концептуалізації дійсності) однієї мови засобами іншої. Ця взаємодія зводиться до складної мовно-текстової інтеракційно-трансформаційної операції, спрямованої на стильово-інформаційне кодування та декодування паралельних структур, тобто на епідигматичну, парадигматичну та синтагматичну синхронізацію різнорівневих відношень двох мов у ПТ. Як трансформоване відтворення специфічним чином структуро- ваного ОТ (з його художніми засобами, що визначають жанровий ха- рактер твору, та тимчасовими зв'язками фонових знань) перекладе- ний текст передає лише основну частину оригіналу, максимально на- ближену до оригінальної картини світу, бо при міжмовних трансфор- маціях частина інформації (переважно фонової) губиться. Це посилює актуальність проблеми еквівалентності.

10.5. Еквівалентність і розуміння перекладу як творчого процесу

Проблеми повноцінності перекладу, який коливався від вільного відтворення змісту (А. та Ф. Шлегелі) до дослівного (Шлайєрмахер), постали вже давно. Від дискусій про те, що переклад "неможливий" або "повністю можливий", учені перейшли до розуміння відносності цього творчого процесу. Близькість перекладу до оригіналу залежна від багатьох факторів: від майстерності перекладача, від особливос- тей мов оригіналу та перекладу, від характеру перекладних текстів і способу перекладу тощо. Ступінь відтворення перекладного тексту визначали, як правило, низкою термінів: застарілими "точність" (Genauigkeit), "вірність" (Treue), "тотожність" (повна ідентичність), по-

506

РОЗДІЛ 10. Переклад як творчість

пулярними "еквівалентність" (equivalency, Äquivalenz), "адекватність" (adequacy) та синонімічним останньому "повноцінність".

Найпопулярнішим є термін "еквівалентність" (див. теорія динаміч- ної та функціональної еквівалентності Ю. Найди), який неправомір- но, всупереч вихідному значенню (постійний та однозначний), позна- чає всі типи відповідностей. Інший популярний термін ґрунтується на понятті "адекватний" (від лат. adaequatus "прирівняний"), що означає "рівний, відповідний". Розрізняють відмінні типи відповідності, які будуються на різних моделях.

За ситуативною моделлю еквівалентність перекладу проявляється у тотожному відтворенні ситуацій, що, однак, не означає збереження їхнього герменевтичного змісту. За семантичною моделлю відповідно- сті механістично простежуються на основі тотожності значень (сема- нтики) одиниць мов оригіналу та перекладу на різних рівнях (фонем, морфем, слів, словосполучень, речень, тексту). За інформаційною мо- деллю еквівалентність розуміється як збереження відносної рівності змістової, смислової, семантичної, стилістичної та функціонально- комунікативної інформації, що міститься в оригіналі та перекладі. Іншими словами, еквівалентність оригіналу та перекладу ґрунтується на різнорівневому розумінні тексту (його ситуацій, підтексту та за- значених вище типів інформації), щоправда, без урахування його ко- мунікативного спрямування.

За комунікативно-функціональною моделлю функціонально- змістова еквівалентність ґрунтується на тотожному комунікативному ефекті, який виявляє текст оригіналу та перекладу (за рахунок від- творення цілей, ситуації, смислових елементів і синтаксичних струк- тур). Це означає, що перекладач, підганяючи текст під сприйняття читача, не має вносити елементи власного сприйняття. Враховуючи різницю особистісних, культурних і соціальних причин, загалом мож- на погодитися з В.С. Виноградовим в тому, що визначальним за та- кою моделлю стає не сам текст, а його комунікативна функція та умови реалізації. У такому випадку спостерігатиметься розмивання внутрішнього змісту, інформаційної суті самого тексту, а об'єкт пере- кладу буде замінений реакцією тих, хто цей текст сприймає. Спроба поєднати різноманітні моделі проявляється в голістичному підході, який лише розробляється.

Як бачимо, кожна модель вносить певні елементи до розуміння по- няття еквівалентності/ адекватності. Адекватний переклад повинен відповідати загальноприйнятій нормі перекладу, тобто кожна літера- турна епоха виробляє, а через деякий час переглядає свої критерії

507

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

адекватності/ неадекватності. Цю думку уточнює молода перекладоз- навець О. Дзера, яка згідно з теорією полісистеми відзначає, що важ- ливою є не тільки відповідність перекладу оригіналові, а й функціо- нування перекладеного тексту в умовах культури-сприймача та спів- відношення з цілим комплексом її оригінальних і перекладних творів. Тому Р.П. Зорівчак слушно зводить проблему адекватної перекладно- сті до її вивчення на обмеженому числі жанрів перекладу. Саме у пев- них жанрах, відповідних текстах за врахування індивідуальних влас- тивостей стилю можна і слід розцінювати необхідність перекладу тих чи інших деталей, особливо коли вони підпорядковані авторському стилю, тобто розглядати діалектику окремого та цілого. У спеціальних текстах, де соціально-історичний та мовний колорит відіграє незнач- ну роль, вимагається максимальна точність перекладу, уникання за- мін. Переклад художніх текстів (особливо містерій типу "Аліси в країні чудес" Л. Керолла) вимагає відходу від буквальності та вільного від- творення деталей: "промовляючих імен", гри слів тощо (на фоні загально- літературного контексту).

Тому, враховуючи вищезазначене, оптимальним для розуміння ці- лісного відтворення перекладу видається термін "повноцінність". По- вноцінність перекладу, на доповнену нами думку В.Л. Федорова, означає вичерпну інформативно-комунікативну передачу смислового змісту оригіналу (зміст) через повноцінний функціонально-стиліс- тичний відповідник йому (форма) для виконання герменевтичного призначення тексту в контексті відповідного історико-літературного процесу (функція). Іншими словами, повноцінність перекладу полягає не в механічному відтворенні всієї сукупності елементів, а в передачі специфічного для оригіналу співвідношення змісту, форми й інтенцій як єдиного цілого. Детально точна передача окремих елементів не означатиме повноцінної передачі цілого, якщо не буде відтворено його герменевтичний зміст за рахунок надсистемної синергії та емерджент- ності, що відповідатимуть показникам оригіналу.

Результати цього аналітико-оглядового розділу можна використати для перекладознавчого аналізу студентами за алгоритмом: засоби (ле- ксикографічні/ авторські) – рівні трансформації (5) – прийоми ком- пенсації – ступінь досягнення адекватності. Взірець такого аналізу пропонується нижче в 2.6.

508

РОЗДІЛ 10. Переклад як творчість

10.6. Контрольні запитання та завдання

А) Теоретичні запитання

1.Що таке "мовна картина світу"? Як вона співвідноситься з пере- кладом?

2.Запропонуйте основні визначення перекладу! Які моделі пере- кладу лежать у їхній основі? Поясніть принципи функціонування цих моделей.

3.Що таке лексикографічні/ авторські засоби? Продемонструйте на їхній основі рівень відповідностей і розбіжностей.

4.Запропонуйте визначення трансформації та псевдотрансформа- ції. На яких рівнях мови як мовної діяльності вони проявляються? Як вони проявляються? Які рівні трансформацій Вам відомі?

5.Що таке способи (прийоми) відтворення? Яке їхнє застосування? Визначте принципи їхнього поділу. Перелічіть склад основних категорій.

6.Як рівні перекладу співвідносяться зі способами відтворення?

7.Яке визначення одиниці перекладу оптимальне? Обґрунтуйте свої міркування.

8.Що таке еквівалентність та адекватність перекладу? Знайдіть принципи їхнього розмежування.

Б) Практичні завдання

10.6.1. Трансформації та прийоми: зразок аналізу

Проаналізуємо декілька абзаців із відомого художнього роману Е.М. Ремарка "Три товариші", де йдеться про долю воєнного "втраче- ного покоління", та розглянемо переклад цих абзаців (перекладачі М. Дятленко та А. Плюто). Для зручнішого зіставлення пронумеруємо речення в абзацах.

1. Lenz brach in ein Gelächter aus. "2. Aber Baby! 3. Das Ganze ist doch Schwindel. 4. Ein wunderbarer Schwindel von Mama Natur. 5. Schau dir den Pflaumenbaum an! 6. Er schwindelt auch gerade. 7. Macht sich schöner, als er nachher ist. 8. Es wäre ja scheußlich, wenn Liebe was mit Wahrheit zu tun hätte. 9. Gott sei Dank, alles können die verdammten Ethiker doch nicht unterjochen" (66):

1. Ленц голосно розсміявся: "2. Дитинко моя! 3. Кохання – це ома- на. 4. Чудесна омана матері-природи. 5. Глянь на оцю сливу. 6. Вона саме тепер обманює нас. 7. Причепурилася, стала кращою, ніж буде

509

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

потім. 8. Було б жахливо, коли б кохання та мало діло з правдою. 9. Хвалити Бога, проклятущі моралісти не все ще змогли підкорити собі" (Переклад з нім. М. Дятленка та А. Плюто. 1959: 48).

Старший і досвідченіший Ленц, скептик і цинік, розмовляє зі своїм закоханим другом Робі Локампом про кохання. Намагаючись відтво- рити єдність змісту та стилю оригіналу, перекладачі враховують предмет розмови та характери дійових осіб, здійснюючи при потребі певні перетворення. Так, у першому реченні перекладачі здійснили морфологічну трансформацію, відтворивши сполучення "дієслово – іменник" інгресивним дієслівним словосполученням, що характеризує початок дії. Для компенсації поєднання іменника "Gelächter" з не менш інтенсивним дієсловом вони вдало використали "голосно", що дозволило їм зберегти відтінок зверхності Ленца щодо його друга Робі. Саме ця зверхність чітко виражається у його жартівливому звернен- ні: "Baby", де Локампа позначають словом, що стосується немовляти. Перекладачі здійснюють лексико-семантичну трансформацію "Дити- нко моя!", користуючись прийомом логічного розвитку понять (слово "дитинка" характеризує дітей старшого віку, ніж немовля) та запро- ваджуючи нове слово "моя", що, заповнюючи місце "Aber", завершує звертання. Переклад наступного речення (3) ґрунтується на лексико- семантичній трансформації, в основі якої лежить конкретизація – ло- гічно розвиваючи думку автора, перекладачі замінюють "все" словом "кохання", щоби донести основну ідею абзацу до читача. Для поси- лення динамічності висловлювання з'являється тире, що компенсує опущену модальну частку "doch". Речення 4 є спробою еквівалентної заміни, проте з невеликим перекладацьким промахом – німецьке ем- фатичне "Mama" можна було б експресивніше перекласти через "ма- тінка". При перекладі речення 5 спостерігається лексико-семантична трансформація, що ґрунтується на генералізації – "сливове дерево" перекладається як "слива". У наступному реченні при перекладі за- проваджується нове слово "нас", що пояснюється нормами українсь- кої мови – "обманювати" можна лише "когось", тобто цей актант є обов'язковим. При перекладі речення 7 спостерігається як морфологі- чна (для підкреслення завершеності дії час змінився на минулий і майбутній), так і лексико-семантична трансформація. За рахунок ло- гічного розвитку поняття "стати красивішою" – "причепуритися" дія природи стає виразнішою. Речення 8 зазнає цілісно-ситуативної трансформації – в його основі лежить фразеологічна єдність – ідіома (zu tun haben). Останнє речення складається з двох частин. Німецька формула, що ґрунтується на вживанні кон'юнктива (Gott sei Dank), замінюється українською інфінітивною формулою (Хвалити Бога),

510