kyak_pidrucjnyk

РОЗДІЛ 9. Функціонально-стильові труднощі перекладу

Führungsprobleme der rheinlandpfälzischen CDU führten zu den hohen Verlusten der Christdemokraten bei der Lantagswahl am 21. April. Zu diesem Schluss kommt das Bonner Institut für angewandte Sozialwissenschaften (INFAS) in seiner Wahlanalyse. Diese aktuellen bundesund landespolitischen Entwicklungen, so nach INFAS, kombinierten sich mit Veränderungen in den sozialen und politischen Strukturen des Landes. Dies zeige sich besonders in den ländlichkatholischen Hochburgen der CDU, wo die Union weit über Landesdurchschnitt verloren habe. Gleichzeitig habe die SPD hier höchsten Gewinn erzielen und weit in Wählerschichten vordringen können, die ihr traditionell eigentlich fernstehen. Angesichts der großen Gewinne und Verluste am Wahltag dürfte aber nicht übersehen werden, dass das Wahlergebnis einem langfristigen Trend entspricht, schreiben die Wahlforscher aus INFAS. "Seit Jahren haben die Christdemokraten in den Landesteilen an meisten Stimmen verloren, wo sie traditionell über satte Mehrheiten verfügten: im katholisch-ländlichen Raum. Dort haben die Sozialdemokraten stetig an Boden gewinnen können". Sie begründen diese Entwicklung damit, dass es für latent unzufriedene Bauern, Winzer und andere traditionell christlich-demokratische Wähler nicht mehr selbstverständlich sei, dass sie die Regierungspartei CDU wählen."

9.5.3. Вправи до тексту

А. Лексичні завдання.

а) термін "Soziologie" та "Gesellschafts wissenschaft" є синонімом чи антонімом до терміна "Sozialwissenschaften", a "Entwicklung" та "Tendenz" до "Trend"?;

б) лексеми "Fortifikation", "Bollwerk", "Hort" "Zitadelle", "Stütze" та

"Festung" є синонімами чи антонімами до слова "Hochburg"?;

в) в якому семантичному зв'язку знаходяться слова "Gewinn" та

"Verlust"?;

г) як найкраще перекласти у тексті "Wahlanalyse und Ursachenforschung" наступні терміни та слова:

–"Hochburg" – "фортеця"? "оплот"? "цитадель"? "тверди- ня"? "опора"? "кріпость"?;

–"Gewinn" – "виграш"? "вигода"? "користь"? "прибуток"? "видобуток"?;

–"Verlust" – "втрата"? "пропажа"? "збиток"? "програш"?;

–"Winzer" – "винороб"? "виноградар"? "збирач винограду"? "винар"?;

–"wählen" – "вибирати"? "голосувати"?;

411

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

д) як правильно вимовляти та перекладати запозичення у тексті

"Wahlanalyse und Ursachenforschung":

–intern – "внутрішній"? "проміжний"? "періодичний"? "тимчасовий"?;

–Trend – "головний напрямок розвитку"? "тенденція"? "крива на діаграмі"?;

–latent – "прихований"? "латентний"? "затаєний"? "тає- мний"?;

Б. Змістовні завдання. Розбийте текст "Wahlanalyse und Ursachenforschung" на тематичні фрагменти, знайдіть провідну думку кожного з них та розташуйте ці думки за чергою їх появи у тексті. Порівняйте Вашу схему з наступною і визначте логічні помилки у своїй та підручниковій:

а) переможець виборів, б) географія та кількісний аспект втрат ХДС на виборах, в) чинники втрат, г) головна причина втрат.

В. Перекладацькі завдання

а) Використовуючи виправлену за текстом "Wahlanalyse und Ursachenforschung" схему з пункту "Б", зробіть усний анотований пе- реклад тексту.

б) За тих же умов напишіть його реферативний переклад.

в) Перекладіть текст "Wahlanalyse und Ursachenforschung" із листа на плівку, дайте її іншому студенту для прослухання та письмової ре- цензії з детальним редагуванням та професійною оцінкою.

г) Перекладіть текст "Wahlanalyse und Ursachenforschung" письмово.

д) Порівняйте власний переклад з наведеним нижче перекладача- професіонала. Зіставте їх з оригіналом: "Аналіз виборів та досліджен-

ня чинників (Н.Любеккер, Дойче трібюне). Політика Берліну, на- самперед підвищення податків, та внутрішні кадрові проблеми серед верхівки партії ХДС землі Рейнланд-Пфальц призвели до того, що християнські демократи багато втратили під час виборів у ландтаг 21 квітня. Цього висновку доходить Боннський Інститут прикладної соціології (ІНПРИС) у своєму аналізі виборів. Такі тенденції, значущі для сьогоденної політики на рівні федерації та земель, так на думку ІНПРИС, наклалися на зміни у соціальних і політичних структурах землі. Особливо проявляється це, вважає він, у сільських католицьких фортецях ХДС, де Союз втратив значно більше середнього показни- ка, тоді як СДПН змогла досягти тут найвищого виграшу і глибоко проникнути навіть у ті верстви виборців, котрі традиційно завжди

412

РОЗДІЛ 9. Функціонально-стильові труднощі перекладу

стояли далеко від неї. Але з огляду на великі виграші та програші у день виборів неможливо не помітити того, що наслідок виборів ціл- ком відповідає вже давній тенденції, пишуть дослідники з ІНПРИС. "За декілька років християнські демократи втратили найбільше го- лосів саме у сільській місцевості, де вони традиційно мали у своєму розпорядженні більшість аж по зав'язку: у католицькому сільському просторі. А у виграші тут постійно були соціал-демократи." Аргуме- нтують вони цей розвиток подій тим, що для селян, винарів та ін- ших традиційно християнсько-демократичних виборців, які прихову- ють свою незадоволеність, вже перестало бути само собою зрозумі- лим, що вони повинні голосувати за правлячу партію ХДС."

е) Зверніть увагу на наступні місця з професійного перекладу, об- ґрунтуйте їхню відповідність або невідповідність оригіналу і дайте власний варіант перекладу аналізованого фрагменту:

–який з українських синонімів до німецького слова "Ursache"

єадекватним для тексту "Wahlanalyse und Ursachenforschung": "чинник"? "підстава"? "причина"? "мотив"? "привід"?;

–чому словосполучення "der rheinlandpfälzischen CDU" пере-

кладено зі значними додатками: "серед верхівки партії ХДС" та "землі Рейнланд-Пфальц"? Є вони адекватно варіати- вними (синонімічними до змісту оригіналу) чи наслідком багато- слівності в індивідуальному стилю перекладача?;

–в оригіналі використано два синонімічних вислови "führten zu den hohen Verlusten" та "weit über Landesdurchschnitt verloren habe". І хоч іменник "Verlust" першого вислову походить від діє- слова "verlіеren" iз другого вислову, все ж фонемний та морфем- ний склад у них різний, що породжує лексично-стильове розмаїт- тя оригіналу. А перекладач вжив тавтологію "втратили – втра- тив". Запропонуйте інші варіанти перекладу (не вказаних лексем або висловів, а відповідних фрагментів тексту як змістової та стильової єдності), які б зберегали синонімію першоджерела;

–чи адекватно передано абревіатуру "INFAS" як "ІНПРИС"?

Чому не "ІПРИС"? "ІНПСО"? "ІПСО"? "ІПСОЦ"? тощо;

–аргументуйте правильність або помилковість відмови пере- кладача від словникового відповідника до лексеми "aktuell"

("актуальний") у словосполученні "Diese aktuellen bundesund landespolitischen Entwicklungen" і заміни її словами "значущі для сьогоденної політики на рівні федерації та земель".

Сприйняв перекладач цю лексему як "хибного друга переклада-

413

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

ча" у даному контексті чи тут заявила про себе багатослівність його стилю?;

–погоджуєтесь Ви з перекладом німецького словосполучення

"kombinierten sich mit" як "наклалися на", а не "поєдналися з"?;

–чому у словосполученні "weit über Landesdurchschnitt verloren habe" ("втратив значно більше середнього показни-

ка") не перекладено лексему "Land"? Є вона зайвою у даному контексті чи, навпаки, змістовно вагомою, але перекладач не зрозумів, що вона може означати: "середній показник у сіль-

ській місцевості" або ж "середній показник у федераль- ній землі"?;

–чи мав перекладач право звести два складнопідрядних ре-

ченнння "Dies zeige sich besonders in den ländlich-katholischen Hochburgen der CDU, wo die Union weit über Landesdurchschnitt verloren habe" та "Gleichzeitig habe die SPD hier höchsten Gewinn erzielen und weit in Wählerschichten vordringen können, die ihr traditionell eigentlich fernstehen" до одного синтаксичного періоду

"Особливо проявляється це, вважає він, у сільських като-

лицьких фортецях ХДС, де Союз втратив значно більше середнього показника, тоді як СДПН змогла досягти тут найвищого виграшу і глибоко проникнути навіть у ті вер- стви виборців, котрі традиційно завжди стояли далеко від неї"? Чи не обтяжило це (врахуйте ще і вставне речення "вважає він", пов'язане з функціональними особливостями ні- мецького Konjunktiv'у у ролі непрямої мови) легкий синтаксич- ний стиль оригіналу?;

–чим є додаток "навіть у ті" у перекладі словосполучення

"weit in Wählerschichten vordringen" як "глибоко проникнути навіть у ті верстви виборців": свавіллям індивідуального стилю перекладача чи ситуативною адекватністю? Аналогічно проаналізуйте і додатки "цілком" та "вже" у перекладі словоспо-

лучення "einem langfristigen Trend entspricht" як "цілком відпо-

відає вже давній тенденції". До речі: чому перекладач відмо- вився від словникового еквіваленту "довгостроковий" для німе- цької лексеми "langfristig" і вжив слово "давній"; є воно контекс- туальним синонімом до "langfristig" чи помилкою перекладача?;

–вважаєте Ви словосполучення "satte Mehrheiten" у вислові

"über satte Mehrheiten verfügten" емоційно (просторічно) забарв-

леним, як і перекладач? Якщо – ні, то знайдіть нейтральну замі- ну його просторічній пропозиції "мали у своєму розпоряджен-

ні більшість аж по зав'язку";

414

РОЗДІЛ 9. Функціонально-стильові труднощі перекладу

– чи відмовився перекладач від збереження фразеологізму "an Boden gewinnen" у реченні "Dort haben die Sozialdemokraten stetig an Boden gewinnen können" ("А у виграші тут постійно бу-

ли соціал-демократи")? Якщо –так, то знайдіть власні варіанти перекладу.

є) Напишіть рецензію на професійний переклад статті Н. Любекке-

ра "Wahlanalyse und Ursachenforschung" із власними варіантами її ре-

дагування.

ж) Виступіть перекладачем у двомовній (телефонній або живій) бе- сіді із внутрішньо- або зовнішньополітичних проблем України та Ні- меччини.

з) Розіграйте прес-конференцію щодо проблем внутрішнього та міжнародного життя нашої або однієї з німецькомовних країн із ви- користанням матеріалів цього підрозділу за схемою: вступне слово прес-секретаря уряду iз перекладом, повідомлення міністра інозем- них (або внутрішніх) справ iз перекладом, запитання присутніх жу- рналістів різними мовами iз перекладом, підсумкове слово міністра та прес-секретаря.

9.6. Побутовий стиль

"– Guten Tag! Sie sind wohl fremd hier? – Guten Tag! Ein herrliches Wetter heute". Всі лексеми наведеного діалогу є зрозумілими на денотативному і контекстуальному рівнях, але їхній прямий (словниковий) переклад призводить до логічного нонсенсу, до ситуації українських глухих кумів, тоді як в оригіналі традиційну бесіду ведуть два пересічних вихованих співрозмовці, які один одного розуміють. Отже, перекласти дослівно і на мікрорівні адекватно означає водночас насильство над ситуацією першоджере-

ла: "– Доброго дня! Ви, здається, нетутешній? – Доброго дня! Гарна погода сьогодні".

Щось у запропонованому перекладі не клеїться, якась бесіда в ньо- му нетипова: так традиційно не розмовляють вишукані українці, бо не звикли ображати людину своєю байдужістю лише через те, що не бажають прямо відповідати на її запитання. У такому разі вони зви- чайно вживають які-небудь вибачальні лексеми, наприклад: "Вибач-

те! Ви, мабуть, нетутешній? – А знаєте, гарна сьогодні погода".

415

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

9.6.2. Текст для самостійного опрацювання

EINE REISE

Andreas: Also, die Prüfungen hättn wir endlich hinter uns. Die letztn Tage hattn's in sich. Wir sind alle ziemlich fertig. Jetzt müssen wir mal richtig ausspannen.

Erich: Ja, wir sind alle urlaubsreif. Vor allen Dingen brauchen wir 'nen Tapetenwechsel. Aber wo soll's hingehn? Kannst du mir vielleicht 'nen Tip geben? Hast du vielleicht 'ne Idee?

Andreas: Wie wär's, wenn wir mit dem Auto wegfahrn? Ich hab letztes Jahr meinen Führerschein gemacht. Ich fahr Auto gern.

Erich: Du fährst Auto?! Dass ich nicht lache! Und eigenes Auto hast du wohl auch, was?

Andreas: Soweit ist's leider noch nicht. Erich: Und ich dachte, du hättest...

Andreas: Lass uns lieber über unsern Urlaub reden. Ich schlag vor, wir leihn uns ein Auto aus, ich setz mich ans Steuer, und los geht's.

Erich: Besten Dank, das is' mir zu riskant. Ich halt nicht viel von deinen Fahrkünsten. Ich bin doch nicht lebensmüde. Lass dir was andres einfallen!

Andreas: Christine, Eva, ihr kommt wie gerufen. Wir sind grade dabei zu besprechen, wo unsere Reise hingehn soll.

Christine: Na und?

Andreas: Wir können uns noch nicht entscheidn. Ich schlag vor, dass wir uns ein Auto mietn, um damit zur Nordsee zu fahrn. Dazu gehört ein bisschen Unternehmungslust.

Erich: Unternehmungslust hättn wir schon, aber nicht genügend Geld. Soviel ich weiß, is' das unverschämt teuer.

Eva: Das können wir uns nicht leisten. Dazu überlegt mal, von München zur Nordsee, was das für 'ne Strecke is'.

Christine: Ich würd lieber in ein Ferienheim in der Schweiz fahrn. Badn gehn, braun werdn, mal andre Luft atmen, das habn wir nämlich alle nötig. Ich würd mich in die Sonne legn und den ganzn Tag faulenzn.

Andreas: Ja, das könnte man sich durch den Kopf gehn lassn. Das wär 'ne Idee.

Erich: Also wenn's nach mir ginge, würd ich an die Nordsee fahrn. Das is' schon immer mein Traum gewesn.

Eva: An der Küste is' um die Zeit sicher schon alles total überlaufn, und die Hotelzimmer sind schon längst ausgebucht.

416

РОЗДІЛ 9. Функціонально-стильові труднощі перекладу

Andreas: Ich hab schon Anfang Mai zwei zwei-Bett-Zimmer in der Jugendherberge auf Helgoland gebucht. Eins für Christine und Eva und das andre für uns. Da können wir alle hinfahrn. Na, was sagt ihr dazu?

Christine: Das wär super. Ich wär gleich dabei.

Eva: Cool! Ihr könnt euch nicht vorstelln, wie ich mich auf den Urlaub freue. Erich: Na ja, Vorfreude is' ja die schönste Freude.

Andreas: Wann fahrn wir los und wie?

Erich: Sagn wir gleich morgn mit dem Zug von München aus. Is' euch das recht?

Christine: Eine Fahrt mit dem Zug is' mir zu umständlich. Da muss man mindestens zweimal umsteign. Der Anschluss is' auch nicht immer günstig. Und wenn der Zug Verspätung hat, kriegn wir den Anschlusszug nach Bremen schon gar nicht. Allein die Zugfahrt hin und zurück dauert jeweils fast 'nen Tag.

Eva: Zurück können wir fliegn.

Christine: Weißt du, was ein Flug kostet?!

Eva: Gut, fahrn wir mit dem Zug. Aber jetzt in der Urlaubszeit werdn Karten für den Liegewagn kaum noch zu habn sein. Bis Bremen is's doch weit.

Andreas: Ohne 'nen Platz im Liegewagn kannst du nicht auskommn? Ein Sitzplatz genügt dir wohl nicht mehr?! Du bist aber ganz schön verwöhnt.

Eva: Das bin ich allerdings.

Erich: Lasst nur, ich mach' das schon! Ich übernehm's, Fahrund Platzkarten zu besorgn. Und wenn's geht – Plätze im Liegewagn. Ab 1. Juli werdn ja Extrazüge eingesetzt.

Andreas: Ich geb dir Geld, du besorgst die Fahrkarten, abgerechnet wird später.

Erich: Dann geh ich jetzt Karten besorgn. Bis bald!

Christine, Eva, Andreas: Mach's gut!

9.6.3. Вправи до тексту

А. Лексичні завдання. За допомогою словників з'ясуйте:

а) яке у наступних слів словникове значення взагалі та контекстуа- льне у тексті "EINE REISE" зокрема та чи мають вони відповідники в українській мові:

–"Prüfung" – "випробування"? "іспит"? "сесія"?;

–"Ferienheim" – "будинок відпочинку"? "пансіонат"? "моло- діжний табір"? "турбаза"? тощо;

–"Jugendherberge" – "турбаза"? "молодіжна турбаза"? "за- їзд"? "кемпінг"? "харчівня"?;

417

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

–"Karte für den Liegewagn (Platz im Liegewagn)" – "спальне міс-

це"? "місце для спання"? "квиток у спальний вагон"? "кви- ток у купейний вагон"? "купейний квиток"?;

–"Platzkarte" – "місце для сидіння"? "резервоване місце для сидіння"? "квиток у плацкартний вагон"? "плацкартний квиток"?

б) як правильно за новими українськими нормами перекладати власні назви у тексті "EINE REISE":

–Andreas – "Aндрій"? "Андреас"? "Андрєас"?;

–Erich – "Ерих"? "Еріх"? "Ерихь"? "Еріхь"? "Єрих"? "Єріх"? "Єрихь"? "Єріхь"?;

–Christine – "Христя"? "Христина"? "Крістіне"? "Крістіна"?;

–Eva – "Ева"? "Єва"? "Ефа"? "Єфа"?;

–Helgoland – "Гельголанд"? "Гєльголанд"? "Хельголанд"? "Хє- льголанд"? "Гельґоланд"? "Гєльґоланд"? "Хельґоланд"? "Хєль- ґоланд"?

Б. Змістовні завдання. Розбийте текст "EINE REISE" на тематичні фрагменти, знайдіть провідну думку кожного з них та розташуйте ці думки за чергою їх появи у тексті. Порівняйте Вашу схему з наступ- ною і визначте логічні помилки у своїй та підручниковій:

а) кінець сесії та потреба відпочинку, б) відпочиваємо на Хельголанді!

в) поїздом чи літаком?

г) дискусія про відпочинок машиною, д) пошуки географії відпочинку, е) погодження їхати поїздом.

В. Перекладацькі завдання.

а) Використовуючи виправлену за текстом "EINE REISE" схему з пункту "Б", зробіть усний анотований переклад тексту.

б) За тих же умов напишіть його реферативний переклад.

в) Перекладіть текст "EINE REISE" із листа на плівку, дайте її іншо- му студенту для прослухання та письмової рецензії з детальним реда- гуванням та професійною оцінкою.

г) Перекладіть текст "EINE REISE" письмово.

д) Порівняйте власний переклад з наведеним нижче перекладача- професіонала. Зіставте їх з оригіналом:

ПОДОРОЖ

Андрєас: Ну, нарешті сесія вже позаду! Але й деньки ж це були! Здається, всі ми упріли. Тепер треба відпочити по-справжньому.

418

РОЗДІЛ 9. Функціонально-стильові труднощі перекладу

Еріх: Так, відпочити нам усім не завадило б. Насамперед змінити оточення. Та куди податися? Може, порадиш що-небудь?

Адрєас: А що якби поїхати машиною? В минулому році я отримав права водія. Я люблю правити автомобілем.

Еріх: Ти правиш машиною? Не сміши мене! Можливо, у тебе й машина є?

Андрєас: Ні, поки що немає.

Еріх: А то я вже думав, що у тебе...

Андрєас: Повернемось краще до нашої подорожі. Пропоную взяти напрокат машину. Я сяду за кермо – і ми вирушимо.

Еріх: Та ні, дякую. Як на мене, то це занадто ризиковано. Я не ви- сокої думки про твої здібності водія. Мені ще не набридло жити. При- думай щось ліпше.

Андрєас: Крістіно, Єво, вас нам і бракувало! Ми якраз обговорює- мо, де б нам відпочити.

Крістіна: Ну й що?

Андрєас: Ніяк не можемо вирішити, що ж нам робити. Я пропо- ную взяти напрокат машину і поїхати на відпочинок до Північного моря. Для цього потребується не так вже й багато винахідливості.

Еріх: Винахідливості у нас досить, та грошей мало. Наскільки ме- ні відомо, прокат коштує неймовірно дорого.

Єва: Цього ми собі дозволити не можемо. Та й уявіть собі: від Мюн- хена до Північного моря – це ж не близькa відстань.

Крістіна: Я б залюбки поїхала у який-небудь пансіонат у Швейца- рії. Купатися, загоряти, дихати іншим повітрям – ось що нам усім потрібно. Я б увесь день лежала на сонці та ледарювала б.

Андрєас: Над цим треба покумекати.

Еріх: Як на мене, то я б теж поїхав до Північного моря. Це здавна було моєю мрією.

Єва: На узбережжі в цей час, напевно, все переповнено, та й номе- ри в готелях давно вже зарезервовано.

Андрєас: Ще на початку травня я забронював два двомісні номери у турбазі на острові Хельголанд. Один для Крістіни та Єви, а другий для нас. Так що ми всі можемо туди їхати. Ну, що скажете на це?

Крістіна: Це було б чудово, я – за!

Єва: Любі мої, це ж просто здорово! Ви й уявити собі не можете, як я радію майбутньому відпочинку.

Еріх: Ще б пак! Найбільша радість – це її передсмак. Андрєас: Коли вирушаємо і чим?

Еріх: Скажімо, завтра, мюнхенським поїздом. Влаштовує?

419

ЧАСТИНА 3. Проблеми макроперекладу

Крістіна: Мені здається, що подорож поїздом буде занадто скру- тною. Прийдеться не менше двох разів пересідати. Та й пересадки не завжди слушні. А якщо наш поїзд запізниться, ми взагалі не встигає- мо на бременський. Та й подорож залізницею тільки туди й назад займе майже два дні.

Єва: Назад можна і літаком.

Крістіна: Та ти знаєш, скільки коштує квиток на літак?!

Єва: Добре, їдьмо поїздом. Але зараз, у період відпусток, навряд чи можна купити спальні місця. До Бремена ж не близько.

Андрєас: А ти не можеш обійтись без спального місця? Місце для сидіння тебе вже не влаштовує?! Ти занадто розпещена.

Єва: Да, я така.

Еріх: Довіртесь мені, я зроблю все. Берусь дістати квитки та й ще з резервованими місцями для сидіння. А можливо, і для спання. З першого липня вводяться ж додаткові поїзди.

Андрєас: Я дам тобі гроші на квитки, а розрахуємось потім. Еріх: Тоді я їду за білетами. Бувайте!

Крістіна, Єва, Андрєас: Хай щастить!

е) Зверніть увагу на наступні місця з професійного перекладу, об- ґрунтуйте їхню відповідність або невідповідність оригіналу і дайте власний варіант перекладу аналізованого фрагменту:

–перекладач часто-густо не вживає особистих займенників при відповідних дієсловах. Вважаєте Ви це адекватним пере- кладом? Якщо – так, то котрі особливості стилю оригіналу дозво- лили йому це?;

–оригінал перенасичено фразеологізмами, які інколи яскраві,

аінколи побляклі. Чи завжди витрумує перекладач вказаний рі- вень їхньої виразності?;

–оскільки персонажами оригіналу виступають представники молоді, хоч і студентської, їхнє мовлення густо забарвлено фоне- тичними просторіччями (редукцією) та трохи сленговою лекси- кою. Зберіг перекладач цей фонетичний і лексичний бік першо- джерела? Якщо – так, то якими засобами?;

–аргументуйте правільність чи помилковість перекладу фра- зеологізмів у наступних реченнях: "Die letztn Tage hattn's in sich" ("Але й деньки ж це були!" Не краще було б: "Дісталось же нам в останні дні!"?), "Wir sind alle ziemlich fertig" ("Зда-

ється, всі ми упріли". А якби: "Всі ми порядно виснажені"?), "und los geht's" ("і ми вирушимо". Чому не: "і – поїхали!"?), "Lass dir was andres einfallen!" ("Виміркуй що-небудь інше". А

420