мість. У здорових свиней зір збережений: вони обходять перешкоди на своєму шляху. Очі відкриті, положення повік і очного яблука – природне. Очне яблуко розміром від вишні до голубиного яйця рухливе, райдужна оболонка з гладенькою поверхнею, яскраво-рожева, зіниця нормальної величини, реакція на світло збережена.

Слух досліджують спостереженням за реакцією тварини на звуки, оглядають та пальпують вушні раковини, зовнішній слуховий прохід. Температура шкіри біля кореня вуха дещо вища, ніж інших частин тіла, витікання із зовнішнього слухового проходу відсутні.

Нюх досліджують за допомогою корму, запах якого знайомий свиням, підносячи його на різних відстанях, а смак – спостереженням за реакцією на звичайні корми та різноманітні речовини.

Діагностика розладів чутливої сфери включає дослідження поверхневої та глибокої чутливості. Поверхнева чутливість – це тактильна і больова. Про стан глибокої чутливості судять за положенням тіла в просторі та координацією рухів. При дослідженні органів руху визначають тонус м’язів, проводячи рухи кінцівкою тварини в різних напрямках, оцінюють при цьому опір, який чинять м’язи. Активність та координацію рухів визначають спостереженням за тілом у просторі, рухами тварин у момент прояву різних рефлексів, враховують вимушені положення та рухи. У свиней стан сфери органів руху залежить від типу їх вищої нервової діяльності: у тварин сильного неврівноваженого та рухливого типів – рухи швидкі, добре координовані.

5. ВЗЯТТЯ КРОВІ У СВИНЕЙ

Невелику кількість крові беруть з великої вушної вени. Спочатку помічник стискає пальцями вушну раковину біля її основи, або зразу ж накладають джгут. Лікар виконує пункцію вени так, щоб кінчик голки був спрямований проти течії крові. Значну кількість крові взяти важко, оскільки ця судина є невеликою і дуже швидко на місті проколу утворюється згусток крові, який закриває просвіт голки. Деякі автори пропонують брати кров у свиней з великої вушної вени за допомогою напівавтоматичної медичної голки Франка. Повторно ці маніпуляції зробити важко через підвищене збудження тварин (рис. 1 б; див. стор. 158).

Взяття крові із судин хвоста у свиней можна проводити за допомогою вакуумного шприца об’ємом 2 або 5 мл і голок довжиною

20

2,5 або 3,5 см. На більш великих свинях необхідно застосовувати голки більшого розміру, на дрібніших – менші. У свиней хвіст фіксують під прямим кутом по відношенню до тіла. Голку вводять під кутом 45о між четвертим і п’ятим або між п’ятим і шостим хвостовими хребцями, де розміщено з’єднання від основи хвоста (рис. 2; див. стор. 158). Подібну методику можна застосовувати і для більш дрібних свиней, але при цьому для попередження надмірного стиснення судин хвіст необхідно притримувати по поздовжній осі тіла, а голку вводити паралельно горизонтальній площині [76, 77].

Зразки крові можна одержати шляхом ампутації кінчика хвоста. Після підготовки операційного поля і старанного масажу хвоста скальпелем або ножицями ампутують його кінчик. У пробірку збирають кров з кровоточивих судин. Після взяття необхідної кількості крові на хвіст накладають гумове кільце невеликого діаметру або лігатуру. Однак цю методику бажано не проводити повторно.

Пункцію орбітального синуса з метою взяття крові можна з успіхом використовувати як у поросят, так і в дорослих свиней. Поросятсисунів можна однією рукою притримувати у горизонтальному положенні на спині, а кров брати іншою рукою. Великих свиней фіксують петлею з міцної мотузки діаметром 6–8 мм, яку накладають за іклами на верхню щелепу. Для пункції використовують голку Боброва або мікротрубку (3 мм – зовнішній і 1,5 мм – внутрішній діаметр). Точка уколу знаходиться біля медіального кута ока (рис. 3; див. стор. 159). Вказівним і великим пальцями легко натискують на очне яблуко і розкривають повіки з таким розрахунком, щоб третя повіка віддалялася від очного яблука. Голку або мікротрубку вводять у медіальний кут ока між очним яблуком та третьою повікою у напрямку до перших премолярних зубів протилежного боку на глибину 2–3 см, проколюючи кон’юнктиву і просовуючи голку до ораль- но-медіальної стінки орбіти. Посилити течію крові можна шляхом зміщення голки назад, при цьому легко її повертаючи. З метою зупинки кровотечі достатньо легко надавити пальцями на закриті повіки. Повторне взяття крові до восьми разів можна проводити з інтервалом не менше 10 днів [75, 77]. Від поросяти масою 15 кг проби крові об’ємом 10 мл можна отримати за 5–10 с, тоді як для взяття такої ж кількості з хвоста необхідно не менше 10 хв (рис. 1 в).

Відбір проб крові у свиней із краніальної порожнистої вени виконується у жолобі, створеному довгими мускулами шиї, справа

21