4. Заходи щодо ліквідації захворювання

4.1. При встановленні діагнозу хламідіозу Головний державний інспектор ветмедицини району проводить епізоотологічне розслідування спалаху захворювання і разом з керівництвом та спеціалістами ветмедицини господарства (власником худоби) визначає об'єкт (господарство, ферму, фермерське чи селянське подвір'я) та межу неблагополуччя, розробляє комплексний план заходів щодо ліквідації захворювання і подає його районній (міській) держадміністрації для затвердження й прийняття рішення щодо введення карантинних обмежень.За умов обмежень забороняються:

- увезення та вивезення тварин, за винятком відправки поголів'я на санітарну бойню для забою;

- перегрупування тварин без дозволу лікаря ветеринарної медицини;

- забій тварин у господарстві на тваринницьких фермах;

- вільне парування тварин, отримання сперми від хворих плідників;

- реалізація сперми, яка була отримана від плідників до захворювання без дослідження на контамінацію хламідіями.

4.2. У неблагополучному господарстві проводять клінічний огляд тварин. Хворих тварин ізолюють та піддають лікуванню і після видужання вакцинують. Клінічно здорових тварин вакцинують згідно з Настановою із застосування вакцини.

4.3. Лікування хворих тварин проводять антибіотиками тетрациклінового ряду при умові підтримання терапевтичної концентрації тетрацикліну в організмі протягом 21 доби. Можливе застосування інших препаратів, до яких чутливі хламідії, згідно з Настанов з їх застосування.

4.4. Вакцинації піддають усіх клінічно здорових телят, корів, нетелей, бугаїв-плідників, які перебувають на території, не благополучній щодо хламідіозу.

4.5. Реалізацію племінного молодняка з оздоровленого господарства здійснюють з дозволу Головного державного інспектора ветеринарної медицини району через 4 міс. після останньої вакцинації.

4.6. Бугаїв-плідників, хворих на хламідіоз, здають на забій, а одержану від них сперму додатково досліджують на наявність хлам і дій ретроспективно з інтервалом три місяці до одержання негативного результату. Сперму, контаміновану хламідіями, знищують.

4.7. Молоко від корів неблагополучного щодо хламідіозу господарства пастеризують при 70°С протягом ЗО хв. Молоко від клінічно хворих корів кип'ятять протягом 5 хв і використовують для годівлі тварин.

4.8. У період неблагополуччя проводять планову дезінфекцію приміщень, а також після кожного аборту або передчасних пологів місця, де стався аборт. Абортовані плоди, плодові оболонки, трупи своєчасно збирають у вологонепроникну тару і знезаражують. Гній, підстилку складають у бурти і знезаражують біотермічним методом.

4.9. Для дезінфекції приміщень і предметів догляду за тваринами застосовують: гарячий (80°С) 3%-ний або холодний (20°С) 4%-ний розчин їдкого натру, 4%-ний розчин формаліну, 3%-ний розчин феносмоліну, розчин хлорного вапна з умістом 3%-ного активного хлору.Посудину Дьюара для збереження сперми чистять і дезінфікують 0,4-0,5%-ним розчином естостерилу впродовж 40 хв.

Для дезінфекції рук обслуговуючого персоналу використовують 0,5%-ний розчин хлораміну, 2%-ний розчин двовуглекислої соди.

Спецодяг і взуття знезаражують у параформаліновій камері.

4.10. Забій хворих тварин проводять на санбойні.

4.11. Оцінку м'яса, субпродуктів, знезараження шкір, одержаних від пшрин, хворих хламідіозом, проводять згідно з Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України під 07.06.2002 № 28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 21.06.2002 року № 524/6812.

4.12. Обслуговуючий персонал забезпечують спецодягом, мийними і.і дезінфекційними засобами, з ним проводять роз'яснювальну роботу щодо додержання правил особистої гігієни.

4.13. Обмеження з неблагополучного пункту знімають через 30 діб після виведення або видужання хворих тварин і проведення завершальних ветеринарно - санітарних заходів.