Мікро
.docx
До кола проблем предмета мікроекономіки не належить аналіз:
+г) зовнішньоекономічної рівноваги.
Мікроекономіка вивчає такі аспекти функціонування фірми:
+б) обсяг виробництва фірми за наявної ціни;
Мікроекономіка не аналізує домогосподарства у таких аспектах:
+б) розподіл доходів між окремими домогосподарствами;
Розміщення приватних благ у сучасній економіці здійснюється переважно
за допомогою:
+б) ринку;
До чистих суспільних благ найбільше тяжіють:
+в) оборона країни;
Чисте приватне благо характеризується:
+а) наявністю механізму вилучення;
Мікроекономіка вивчає:
+б) економічну поведінку суб’єктів ринку;
Порівняльна статика:
+б) вивчає, як змінюються ендогенні змінні зі зміною екзогенних
чинників;
До позитивної мікроекономіки не належить таке твердження:
+в) досконала конкуренція забезпечує найвищий рівень суспільного
Яке твердження стосовно позитивного аналізу не є правильним:
+б) позитивний аналіз показує, як розвиватиметься в часі економічна
система;
До теоретичних засад маржиналізму не належить:
+ г) ідеологічний підхід до аналізу економіки.
Виробнича функція характеризує:
+в) максимально можливий обсяг виробництва з певного обсягу ресурсів;
Поведінка економічних суб’єктів є раціональною, якщо вони:
+а) максимізують свою цільову функцію;
Комбінація продуктів знаходиться на кривій виробничих можливостей,
якщо:
+г) виробляється максимально можливий обсяг продукції з певного
обсягу виробничих ресурсів.
До функції домогосподарства не належать:
+а) виробнича діяльність;
Економічним ресурсом не є:
+в) гроші;
До функцій фірми не належить:
+б) придбання предметів споживання;
Моделлю не вважається:
+г) торгівля на Франкфуртській фондовій біржі.
Поняття методу науки включає:
+а) способи оптимального використання всієї сукупності засобів
пізнання;
Яке твердження не характеризує модель:
+г) модель корисна тоді, коли її змінні можна виміряти.
Ефект доходу має місце, якщо:
+б) зниження цін товарів приводить до того, що споживач може
купувати більше певного блага, не зменшуючи попит на інші;
Ефект заміщення – це зростання попиту на благо, зумовлене:
+г) зміною у реальному доході, спричиненою зниженням цін на
блага, що споживаються домогосподарствами.
Яке твердження характеризує нижче благо:;
+в) попит на благо скорочується, якщо доходи домогосподарства
зростають;
Яке твердження характеризує товар Гіффена:
+ г) зниження ціни товару зумовлює скорочення обсягу попиту на
нього.
Крива Енгеля є прямою лінією з додатним нахилом, якщо:
+а) частка певного блага у структурі споживання зі зростанням
доходу залишається незмінною;
Закон попиту передбачає:
+г) зі зменшенням ціни товару обсяг запланованих покупок
зростає.
За законом пропозиції зростання цін супроводжується:
+а) зростанням обсягу пропозиції;
Зміна якого чинника не викликає зміщення кривої попиту:
+в) ціна товару;
Удосконалення технології зміщує лінію:
+в) пропозиції праворуч;
Крива Енгеля є прямою лінією з від’ємним нахилом:
+в) зростання доходу зумовлює зменшення споживання блага;
Зміщення кривої пропозиції на товар А пояснюється:
+г) зміною цін на ресурси, необхідні для виробництва товару А.
Коли ціна знижується, а обсяг попиту зростає (припускаючи, що
функція попиту лінійна), то:
+б) сукупна виручка збільшується до точки, в якій еластичність = 1,
після чого виторг зменшується;
Якщо, незважаючи на зміну ціни товару, сукупна виручка не
змінюється, то коефіцієнт цінової еластичності:
+г) = 1.
Коли будь-яка кількість товару продається за однаковою ціною, попит на
цей товар є:
+г) абсолютно еластичним.
Для товару Гіффена:
+б) ефект заміщення менший, ніж ефект доходу;
За законом пропозиції зниження цін супроводжується:
+г) зменшенням обсягу пропозиції.
Зміна якого фактора не викликає зміщення кривої пропозиції:
+в) ціни товару;
Які з наведених характеристик не належать до нормальних благ:
+в) попит на благо скорочується, якщо доходи домогосподарства
зростають;
Якщо попит на с.-г. продукти нееластичний,то при гарному врожаї доходи
фермерів:
+г) скоротяться, адже відносне зниження цін буде більшим ніж відносне
збільшення обсягу продажу.
Пропозиція товару Х цілком нееластична. Якщо попит на цей товар зросте, то
ціна рівноваги:
+а) збільшиться, а рівноважний обсяг залишиться незмінним;
Надлишок виробників:
+б) отримують виробники з найнижчими витратами;
Як вплине на рівноважну ціну ринку відкриття внутрішнього ринку для
зарубіжних виробників:
+в) ціна знизиться;
Ринкова рівновага буде стійкою,якщо еластичність:
+г) пропозиції цілком нееластична.
Запровадження податку на одиницю продукції за кривих попиту і
пропозиції, що відповідають законам попиту і пропозиції, означає, що тягар
податку лежить на:
+в) виробниках, споживачах;
Надлишок споживача – це:
+г) сума грошей, яку споживач виграє завдяки тому, що може придбати
товар за ринковою ціною.
Чисті втрати економіки виникають у випадку:
+а) державного регулювання цін;
Якщо крива пропозиції зміститься праворуч:\
+в) рівноважний обсяг зросте, ціна знизиться;
Якщо криві попиту і пропозиції змістяться праворуч:
+в) рівноважний обсяг зросте, ціна знизиться або підвищиться;
За умови множинної ринкової рівноваги її стани:
+б) можуть бути як стійкими, так і нестійкими;
Зі зростанням еластичності функції попиту за певної еластичності функції
пропозиції частка податку, яка припадає на виробників, буде:
+а) збільшуватися;
Якщо у павутино подібній моделі ринкової рівноваги еластичність попиту
буде більшою за еластичність пропозиції, то коливання ціни будуть:
+а) розбіжними;
Збільшення рівноважної ціни товару спричинене:
+а) збільшенням попиту на товар;
Зміщення кривої пропозиції на товар А пояснюється:
+г) зміною цін на ресурси, що необхідні для виробництва товару А.
Надлишок товарів на ринку утворюється після запровадження урядом:
+а) фіксованої ціни, вищої за рівноважну;
Сума податку на продаж товару:
+в) розподіляється між продавцем та покупцем залежно від еластичності
попиту та пропозиції;
Якщо в павутино подібній моделі встановлення ринкової рівноваги
еластичність попиту дорівнює еластичності пропозиції, то:
+в) відбуватимуться незатухаючі циклічні коливання ринку;
На зниження рівноважної ціни товару впливає:
+б) зменшення попиту на товар;
Якщо на ринку ціна нижча за рівноважну, то:
+а) виникає дефіцит товару;
Якщо ціна нормального товару А знижується, то:
+а) ефект доходу та ефект заміщення дають можливість споживачу
придбати більше цього товару;
З впливом на бюджетне обмеження домогосподарства впровадження
податку на дохід сумою Т відбудеться:
+г) зміщення бюджетної лінії до початку координат.
З впливом на бюджетне обмеження домогосподарства впровадження
податку на товар Х за ставкою t відбудеться:
+а) повертання бюджетної лінії за годинниковою стрілкою;
Якщо MUх - гранична корисність хліба, а MUм - гранична корисність молока, Pх - ціна хліба, а Pм - ціна літра молока, то яке твердження є правильним для раціонального споживача у стані рівноваги:
+б) MUх : MUм = Pх : Pм;
Яке твердження неправильне:
+в) всі точки кривої байдужості становлять однакові комбінації двох благ;
Закон спадної корисності ілюструють наступні значення сукупної корисності:
+в) 200, 250, 270, 280;
Форма кривої байдужості окремого домогосподарства пояснюється:
+г) лише його уподобаннями.
Якщо домогосподарство має дохід 8 грн., ціни благ Р1 = 1 грн., Р2 = 0,5 грн., то споживчий набір перебуває на бюджетній лінії за умови:
+г) (5, 6);
Порядковий підхід до корисності характеризує наступний вислів:
+а) якщо індивід обрав певний план споживання при визначеному бюджетному обмеженні, то цей план і має для індивіда найвищу корисність;
MRS одного блага на інше показує:
+в) від якої кількості одного блага індивід згоден відмовитися в обмін на збільшення іншого блага за певного рівня корисності;
Який вислів характеризує ефект доходу:
+б) зниження ціни товару приводить до того, що споживач може купувати більше певного блага, не скорочуючи попиту на інші;
Ефект заміщення – це зміна обсягу попиту на товар, спричинена:
+г) зміною у структурі споживання, зумовленою зниженням ціни на товари, які споживають домогосподарства, за певного рівня корисності.
Рівновага споживача має місце:
+в) у точці дотику бюджетної лінії та найвищої з досяжних кривих байдужості.
До умов, які визначають оптимальний план споживача зі стандартними уподобаннями, належать:
+б) рівність MRS та співвідношення цін;
Зміна ціни товару викликає у споживача ефект:
+г) доходу та заміщення.
Підвищення ціни звичайного товару приводить до зміщення рівноваги споживача на карті кривих байдужості (за інших однакових умов):
+в) ліворуч догори або донизу;
Бюджетне обмеження для споживача є:
+в) обмеженням, що накладається на споживача;
Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою всередині площини, обмеженої бюджетною лінією. Отже він:
+в) максимізує корисність;
Крива «доход-споживання» показує:
+г) усі точки рівноваги споживача відповідно до зростання його доходу.
Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач намагається максимізувати:
+б) сукупну корисність;
Гранична корисність визначається як:
+а) приріст сукупної корисності зі зростанням обсягу споживання блага на одиницю;
Сукупна корисність зростає, коли гранична корисність:
+а) збільшується чи зменшується, але є величиною додатною;
Виробнича функція відображає:
+б) технологічно ефективну залежність між ресурсами виробництва та обсягом випуску продукції;
Технологічна ефективність – це:
+в) поєднання мінімального обсягу виробничих ресурсів для виробництва заданого обсягу продукції;
Виробнича функція відображає:
+а) максимальний випуск для кожної комбінації ресурсів;
Оптимальним вважається використання такого обсягу змінного ресурсу, для якого :
+в) формується максимальний обсяг випуску продукції;
Ізокванта – це:
+в) крива, що показує різні комбінації виробничих ресурсів за умови незмінного обсягу виробництва;
Закон спадної граничної продуктивності діє за умови:
+в) що обсяги одного ресурсу змінюються, а обсяги інших залишаються незмінними;
Змінні ресурси виробництва – це:
+а) які можна досить швидко змінити за умови зміни випуску продукції;
Зі зростанням обсягу випуску продукції ізокванта буде зміщуватися:
+а) догори праворуч;
Постійними для фірми є фактори виробництва:
+б) фіксовані для різного випуску продукції;
У довгостроковому періоді для фірми:
+а) всі обсяги ресурсів є змінними;
Взаємозв’язок між можливими варіантами комбінації ресурсів виробництва та заданими обсягами продукції відображається за допомогою:
+б) виробничої функції;
Ізокванта ілюструє:
+б) різні комбінації ресурсів, з яких можна виробити заданий обсяг продукції;
Середній продукт змінного ресурсу – це:
+б) відношення сукупного продукту до кількості змінного ресурсу, використаного у виробництві;
Будь-яка точка, що лежить на ізокванті чи ізкості, означає:
+г) комбінацію фізичних обсягів ресурсів.
Зростання середнього та граничного продуктів змінного ресурсу означає, що:
+б) виробництво не досягло найбільш ефективної стадії;
Графічним відображенням двофакторної виробничої функції у довгостроковому періоді є:
+в) ізокванта;
Оптимальна комбінація ресурсів виробництва досягається, коли:
+б) граничні продукти факторів виробництва однакові;
Виробництво називається капіталоінтенсивним, якщо:
+а) збільшилося значення MRTS капіталу працею;
Якщо обсяг випуску збільшується у більшій пропорції, ніж економічні ресурси, то віддача від масштабу:
+в) зростаюча;
Якщо MRTS = 0:
+г) технологія не припускає заміни обсягів факторів виробництва.
У мікроекономічному аналізі економічні витрати - це:
+б) витрати на обмеження виробничих ресурсів від альтернативного використання;
У мікроекономічному аналізі зовнішні витрати - це:
+б) явні витрати;
У мікроекономічному аналізі неповернені витрати - це:
+г) витрати, які не можуть бути відшкодовані.
Економічні витрати – це сума:
+б) зовнішніх і внутрішніх витрат з нормальним прибутком;
Функція витрат – це залежність:
+в) яка відображає зміну величини економічних витрат, зумовлених зміною обсягу випуску продукції;
Умовою оптимального вибору ресурсів стосовно затрат є:
+б) рівність співвідношення граничних продуктів ресурсів виробництва та цін цих ресурсів;
Загальні витрати короткострокового періоду – це:
+в) FC + VC;
Змінними називають витрати:
+г) що змінюються при зміні обсягу виробництва продукції.
Ізокоста поєднує точки:
+а) рівнозначних витрат;
У точці мінімальних середніх витрат граничні витрати мають:
+в) дорівнювати середнім;
Постійні витрати – це:
+б) витрати, наявні навіть тоді, коли нічого не виробляється;
У довгостроковому періоді для фірми:
+а) всі витрати є змінними;
АТС досягають мінімальної величини за обсягу виробництва, для якого характерні:
+б) рівність МС та АТС;
Якщо значення AVC зменшується зі зростанням обсягу виробництва, то:
+а) МС мають бути нижчими, ніж AVC;
Будь-яка точка, розміщена на ізокості, означає:
+г) комбінацію фізичних обсягів ресурсів.
Якщо для певного значення обсягу випуску короткострокові загальні витрати дорівнюють довгостроковим, то водночас:
+б) середні загальні короткострокові витрати = середнім загальним довгостроковим;
Оптимальними за витратами буде такий обсяг випуску продукції, для якого:
+в) MRTS = співвідношенню цін на ресурси;
Нахил ізокости змінюється,якщо змінюється:
+г) співвідношення цін на ресурси.
Зміна довгострокових витрат фірми залежить від:
+в) віддачі від масштабу виробництва;
Мінімально ефективний обсяг випуску – це:
+в) обсяг випуску, коли вичерпується дія економії на масштабі;
Яка особливість не характеризує досконалу конкуренцію:
+г) кожна фірма призначає таку ціну на продукцію, яка максимізує її прибуток.
До ознак ринку досконалої конкуренції належить:
+а) незначний вплив з боку фірми на ціни;
Поняття «досконало конкурентна фірма» передбачає, що фірма:
+г) не впливає на визначення ринкової ціни.
Яке твердження означає, що умови досконалої конкуренції не виконуються:
+в) крива попиту на продукцію фірми має від’ємний нахил;
Фірма на ринку досконалої конкуренції:
+б) обирає обсяг випуску, що максимізує прибуток за даної ціни;
Лінія попиту фірми, що працює на ринку досконалої конкуренції, має вигляд:
+в) прямої, що збігається з лінією ціни;
Лінія попиту на продукцію фірми, що працює в умовах досконалої конкуренції має вигляд:
+б) горизонтальної прямої;
Для фірми, що працює в умовах досконалої, графік AR:
+г) збігається з кривою попиту на продукт фірми.
Фірма отримує максимальний прибуток в умовах досконалої конкуренції, коли:
+в) МС = АR;
У конкурентної фірми у стані рівноваги:
+а) МС = MR = Р;
Крива пропозиції фірми збігається з кривою:
+в) МС,яка розташована вище кривої AVC;
За законом пропозиції підвищення цін (за інших однакових умов) супроводжується:
+а) збільшенням обсягу пропозиції;
Економічний прибуток фірми – це:
+в) величина доходу, що перевищує економічні витрати;
Фірма,що працює на ринку досконалої конкуренції,не пропонує продукцію на ринок, якщо:
+г) Р < за мінімальні AVC.
Якщо МС, в умовах досконалої конкуренції, перевищують АТС за такого обсягу виробництва, що максимізує прибуток, то товаровиробник:
+а) отримує прибуток;
Фірма є банкрутом, якщо:
+а) не може покрити постійні витрати;
У короткостроковому періоді фірма на ринку досконалої конкуренції припинить виробництво за умови, що:
+г) загальна виручка менша, ніж загальні VC;
Наявність економічного прибутку в конкурентній галузі не сприяє:
+в) підвищенню ринкової ціни продукції;
Які результати матиме економічний прибуток конкурентних підприємств у довгостроковому періоді:
+г) інші підприємства будуть входити у галузь.
Функція пропозиції конкурентної фірми має лише фіксовані витрати FC=500, обсяг пропозиції Qs = 10P. На скільки зміниться її прибуток, якщо ціна продукції знизиться з 10 до 8 грн.:
+б) зменшиться на 360 грн.;
Монополіст відрізняється від конкурентної фірми тим, що він:
+в) при певній кривій попиту самостійно обирає таке відношення обсягу випуску та ціни, що максимізує прибуток;
На відміну від конкурентної фірми, монополіст:
+а) може встановлювати ціну на свій продукт;
Становище товаровиробника у конкурентній галузі відрізняється від монополізованої тим, що:
+б) лінія попиту є цілком еластичною;
Максимальний прибуток забезпечує фірмі-монополісту обсяг виробництва продукції, за якого:
+б) МС = MR;
Монополіст зменшує ціну на свою продукцію для максимізації прибутку, якщо:
+б) MR > MC;
Монополіст, який максимізує прибуток, буде знижувати ціну на свою продукцію,якщо:
+в) MR > MC;
Цінова дискримінація – це:
+а) продаж однієї продукції за різними цінами різним покупцям;
Цінова дискримінація III ступеня – це:
+г) сегментування ринку споживачів відповідно до еластичності попиту.
Антимонопольне законодавство забороняє монопольно низькі ціни, тому що:
+в) це призведе до обмеження конкуренції за рахунок усунення конкурентів з ринку;
Якщо МС перевищують АТС за обсягу виробництва, що максимізує прибуток, то товаровиробник:
+а) отримує прибуток;