
- •5. Біохімічні та фізико-хімічні зміни молока при його зберіганні і
- •Методичні вказівки до користування посібником для дистанційного навчання
- •Вступ до дисципліни
- •Витяг з навчальної програми дисципліни “Біохімія молока і молочних продуктів” для студентів спеціальності 5.05170111 „Зберігання, консервування та переробка молока”
- •1. Основи виробництва молока
- •2.Склад молока
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №7
- •Лабораторна робота №10.
- •Контрольні запитання.
- •1. Основи виробництва молока. План.
- •Контрольні запитання.
- •2. Склад молока. Лекція 1. Загальний склад молока.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 2. Вуглеводи молока.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 3. Ліпіди молока.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 4. Білки молока.
- •1. Загальна характеристика білків.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 5. Ферменти молока.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 6. Мінеральні речовини.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 7. Вітаміни молока.
- •1. Коротка характеристика вітамінів.
- •2. Властивості водорозчинних вітамінів молока.
- •3. Властивості жиророзчинних вітамінів молока.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 8. Гази і пігменти, сторонні хімічні речовини молока.
- •2. Сторонні хімічні речовини.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 1
- •Теоретичні відомості.
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •1. Відбір проб молока.
- •2. Підготовка молока до аналізу.
- •3. Визначення масової частки жиру в молоці.
- •Визначення масової частки жиру кислотним методом Гербера
- •Послідовність наповнення жироміру:
- •Дати відповіді на запитання
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •1. Визначення білків методом формольного титрування.
- •2. Визначення сухої речовини та вологи в молоці розрахунковим способом.
- •Дати відповіді на запитання
- •3. Фізико-хімічні та бактерицидні властивості молока.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •1. Визначення густини молока.
- •3. Визначення кислотності молока.
- •Дати відповіді на запитання
- •Лабораторна робота №4
- •Теоретичні відомості
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •2. Фальсифікація молока содою.
- •3.Фальсифікація молока формальдегідом.
- •4. Фальсифікація молока аміаком.
- •Дати відповіді на запитання
- •4. Зміна складу молока під впливом різних факторів.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні відомості
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •3. Резазуринова проба.
- •Дати відповіді на запитання
- •5. Біохімічні та фізико-хімічні зміни молока при його зберіганні та обробці. План.
- •4. Вади молока біохімічного і хімічного характеру
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні відомості
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •2. Визначення в молоці фосфатази.
- •3. Проба на альбумін.
- •Дати відповіді на запитання
- •6.Біохімічні та фізико – хімічні процеси при виробництві кисломолочних продуктів та морозива. План.
- •1. Біохімічні та фізико-хімічні процеси при виробництві кисломолочних продуктів.
- •2. Вплив складу молока, бактеріальних заквасок та інших факторів на бродіння лактози і коагуляцію казеїну.
- •3.Біохімічні основи виробництва окремих видів кисломолочних продуктів.
- •4. Вади кисломолочних продуктів фізико-хімічного і біохімічного характеру.
- •5. Фізико – хімічні процеси, що проходять при виробництві морозива.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №7
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •1. Визначення фізико-хімічних показників рідких кисломолочних продуктів.
- •2 . Визначення фізико-хімічних показників сметани.
- •3. Визначення фізико-хімічних показників сиру кисломолочного.
- •Дати відповіді на запитання
- •7. Біохімічні та фізико – хімічні процеси при виробництві вершкового масла. План.
- •1. Біохімічна характеристика вершків, які використовують для виробництва масла.
- •2. Стабільність жирової фази вершків при їхній підготовці до маслоутворення.
- •3. Фізико-хімічні основи виробництва масла збиванням вершків і перетворенням високожирних вершків.
- •4. Структура масла, її вплив на консистенцію і стійкість масла при зберіганні.
- •5. Формування смаку і запаху вершкового масла.
- •6. Вади масла хімічного і біохімічного характеру.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №8
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •1. Визначення жиру в вершках.
- •2. Визначення кислотності вершків
- •3. Визначення жиру в знежиреному молоці та маслянці.
- •Дати відповіді на запитання
- •Лабораторна робота №9
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Дати відповіді на запитання
- •8. Біохімічні і фізико-хімічні процеси при виробництві сирів. План.
- •1. Біохімічна характеристика сиропридатності молока
- •2. Сичужне згортання молока.
- •3. Фізико-хімічні і біохімічні основи обробки згустку і сирної маси.
- •4. Біохімічні процеси при дозріванні сиру.
- •5. Зміна складових частин сиру при дозріванні.
- •6. Формування консистенції, малюнка, смаку і запаху сиру.
- •7. Вади сирів біохімічного характеру.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні відомості
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •1. Бродильна проба.
- •2. Сичужно-бродильна проба.
- •Дати відповіді на запитання
- •Лабораторна робота №11
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •1. Визначення вологи в сирі.
- •2. Визначення масової частки жиру в сирі.
- •3. Визначення ступеня зрілості сиру.
- •Дати відповіді на запитання
- •9. Біохімічні і фізико-хімічні процеси при виробництві і зберіганні молочних консервів. План.
- •1. Фізико-хімічні основи виробництва згущених молочних продуктів.
- •2. Фізико-хімічні основи виробництва сухих молочних продуктів.
- •3. Вади згущених і сухих молочних продуктів фізико-хімічного і біохімічного характеру
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №12
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •1. Підготовка проби згущеного молока
- •2. Визначення масової частки жиру в згущеному молоці.
- •3. Визначення кислотності в згущеному молоці.
- •4. Визначення масової частки жиру в жиромірах для молока в сухому молоці.
- •5. Визначення кислотності в сухому молоці.
- •Дати відповіді на запитання
- •10. Біохімічні основи виробництва дитячих молочних продуктів План.
- •1. Склад і властивості жіночого молока
- •2. Методи наближення молочних сумішей до жіночого молока
- •3.Фізіологічні і біохімічні основи виробництва сухих і рідких дитячих молочних продуктів
- •11. Біохімічні і фізико-хімічні процеси при виробництві продуктів із знежиреного молока, сколотин і сироватки. План.
- •1. Біохімічна характеристика знежиреного молока, сколотин і сироватки.
- •2. Процеси при виробленні казеїну й інших видів молочного білка.
- •3. Процеси при виробленні зцм.
- •4. Процеси при виробленні молочного цукру.
- •Контрольні запитання.
- •Питання в обсязі домашньої контрольної роботи з навчальної дисципліни „Біохімія молока і молочних продуктів”
- •Питання до заліку по домашній контрольній роботі з навчальної дисципліни
- •Перелік питань до екзамену з навчальної дисципліни „ Біохімія молока і молочних продуктів ”
- •Глосарій.
- •Література
3. Властивості жиророзчинних вітамінів молока.
До цієї групи вітамінів відносяться вітаміни А, D і Е.
Вітамін А. Нестача вітаміну А в організмі людини викликає захворювання очей: «куряча сліпота» (втрата зору в сумерках) і сухість роговиці. Вітамін підвищує стійкість організму до інфекційних захворювань, сприяє росту молодих тварин і т.д.
Вітамін А утворюється тільки в організмі людини і тварин. У рослинах утримується жовтий пігмент — каротин, з якого у тваринному організмі утвориться вітамін А. Таким чином, каротин є попередником вітаміну А — провітаміном А.
Потреба дорослої людини на добу у вітаміні А складає 1, 5—2, 5 мг.
У молоці міститься в середньому 0, 025 мг% вітаміну А. Воно містить одночасно і каротин.
Вітамін D. Цей вітамін регулює фосфорно-кальцієвий обмін в організмі тварин і людини. Його нестача у їжі порушує процес відкладення в кістах фосфатів кальцію, що приводить до захворювання рахітом. Вітамін D надходить з їжею і частково утвориться в організмі людини зі стеринів при ультрафіолетовому опроміненні.
У молоці утримується порівняно мало вітаміну D - у середньому 0,05-10 мг%. Влітку його вміст у молоці вище, ніж Взимку.
Вітамін Е. Нестача вітаміну Е викликає безплідність тварин. Вітамін Е має також антиокисні властивості, тобто захищає жири від окислювання. За хімічною природою вітамін Е відноситься до групи токоферолів. Токофероли синтезуються тільки в рослинах.
У молоці утримується в середньому 0, 09 мг% вітаміну Е.
Контрольні запитання.
Яке біологічне значення вітамінів?
Назвіть представників водорозчинних вітамінів молока.
Назвіть представників жиророзчинних вітамінів молока.
Які захворювання може викликати нестача вітамінів в організмі?
Лекція 8. Гази і пігменти, сторонні хімічні речовини молока.
План.
Гази і пігменти молока.
Сторонні хімічні речовини молока.
Література: Горбатова К.К. Биохимия молока и молочных продуктов. – СПб.: ГИОРД, 2001 с. 70…73.
1. Гази. Молоко при одержанні, транспортуванні й обробці стикається з повітрям, гази якого розчиняються в ньому відповідно до загальних законів розчинності газів у воді. Загальна кількість газів у 1 кг молока складає 60-120 мг. З них на долю вуглекислого газу приходиться 50-70%, кисню — 5-10%, азоту — 20-30%, вміст аміаку в молоці незначний. Під час зберігання сирого молока кількість розчиненого в ньому кисню знижується внаслідок споживання мікрофлорою.
Пігменти. Забарвлення молока (і молочного жиру) обумовлено наявністю в ньому пігменту жовтогарячого кольору — каротину. Зміст каротину в молоці залежить від складу корму, пори року і породи тварин. Влітку в 1 кг молока міститься 0,3-0,9 мг каротину, узимку його менше — 0,05-0,2 мг.
2. Сторонні хімічні речовини.
З організму тварини в молоко можуть переходити різні сторонні (неприродні) хімічні речовини. Деякі з цих речовин становлять небезпеку для здоров'я людей, а також ускладнюють технологічні процеси при виробництві молочних продуктів і знижують їх якість. До сторонніх хімічних речовин молока можна віднести антибіотики, пестициди, солі важких металів, різні отрути й ін. Розглянемо найбільш небезпечні з них.
Антибіотики. При лікуванні маститу й інших захворювань тварин застосовують пеніцилін, стрептоміцин і інші антибіотики. Введені антибіотики переходять у молоко і зберігаються в ньому. У зв'язку з цим молоко протягом 2—5 днів після застосування пеніциліну й інших антибіотиків не можна здавати на молочні заводи.
Присутність антибіотиків у молоці змінює його властивості. Таке молоко при вживанні в їжу може викликати алергійні реакції в людей з підвищеною чутливістю до антибіотиків. Вміст антибіотиків у молоці навіть у невеликих концентраціях придушує розвиток молочнокислих бактерій, які використовують при виробництві кисломолочних продуктів. Антибіотики порушують сичужне згортання молока при виробництві сиру, що приводить до погіршення якості цих продуктів. Тому на молочних заводах контролюють молоко на наявність антибіотиків.
Пестициди. У сільському господарстві для захисту рослин і тварин від шкідників і хвороб застосовують різні хімічні речовини — пестициди (від лат. пестис — зараза + цидос — убивати).
Пестициди попадають в організм тварини і потім у молоко при обробці ними шкірного покриву тварини, а також з кормами, що містять залишки цих речовин.
Оскільки молоко, що містить пестициди, становить небезпеку для здоров'я людей, здача молока з залишками цих хімічних речовин на молочні заводи заборонена.
Солі важких металів. Забруднення молока токсичними важкими металами (ртуть, свинець, кадмій і ін. ) відбувається в основному через корм. Правда, у молоко виділяється лише незначна частина солей металів, що надійшла в організм тварини, тому воно в малій степені забруднене ними. Однак великі кількості солей важких металів можуть виділятися в молоко при отруєнні тварин різними хімічними препаратами. Отруєння корів, наприклад, ртуттю можливі при використанні для кормових цілей зерна, протравленого ртутьорганічними з'єднаннями (гранозаном, меркураном і ін.).
Токсини. Іноді в молоко переходять різні отрути або токсини, що викликають отруєння людей. Це можуть бути рослинні отрути (отруйні речовини білені чорної, пророслої картоплі й ін.), мікробні — бактеріальні токсини (токсини, які утворюють стафілококи й ін. ) і мікотоксини (токсини, утворені деякими мікроскопічними грибами, що вражають сіно, солому та інші корми).