Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pos.doc
Скачиваний:
298
Добавлен:
30.05.2015
Размер:
1.51 Mб
Скачать

Завдання для самоконтролю

1. Із похідних карбонових кислот в якості гербіцидів використовують....

2 В основі дії похідних карбонових кислот знаходиться......

3.При отруєнні похідними карбонових кислот у тварин спостерігається......

4.При розтині трупів тварин, що загинули в результаті отруєння 2,4Д:

Печінка, Передшлунки, Кон’юнктива

5.Якщо при дослідженні м’яса вимушено-забитих тварин виявили умовно-патогенну мікрофлору, то....

6.При лікуванні хворих тварин в якості адсорбента використовують....

7. Випишіть рецепти лікарських засобів для лікування отруєння.

Питання для самоконтролю.

1. Що лежить в основі дії ФОС на організм тварин?

2. Які клінічні ознаки спостерігають при блискавичному перебігу отруєння ?

3. Які патологоанатомічні зміни характерні при отруєнні ФОС?

4. Яке дослідження має вирішальне значення при отруєнні ФОС для постановки діагнозу?

5. Які антидоти використовують при отруєнні ФОС?

6. Як класифікують ХОС?

7. Який патогенез при отруєнні ХОС?

8. Які клінічні ознаки спостерігають при гострому отруєнні ХОС?

9. Які клінічні ознаки спостерігають при хронічному отруєнні ХОС?

10. Які пат зміни при отруєнні ХОС?

11. Лікування і профілактика отруєння ХОС.

12.Як класифікуються карбам ати, їх механізм дії?

13 Які клінічні ознаки та пат зміни при отруєнні карбам атами?

14 Яке лікування і профілактика отруєння?

Тести для самоконтролю на тему: «Токсикози, спричинені пестицидами і іншими отрутами»

1.Леткі жирні і кетокислоти в рубці жуйних утворюються в результаті:

а) розщеплення білків

б) розщеплення вуглеводів

в) розщеплення вуглеводів і жирів

2.Карбамід згодовують жуйним для забезпечення їх

а) вуглеводами

б) білками

в) жирами

3.Нестача в раціоні жуйних легкоперетравних вуглеводів

а) підвищує чутливість до карбаміду

б) знижує чутливість

в) не впливає на чутливість

4.Тварини з однокамерним шлунком малочутливі до карбаміду бо

а) всмоктування карбаміду відбувається в тонкому відділі кишечника

б) всмоктування карбаміду відбувається в шлунку

в) всмоктування карбаміду розпочинається уже в ротовій порожнині.

5.Смерть тварини при отруєнні настає через:

а)Зупинку серця

б)Зупинку дихання

в) атрофію м’язів

6.Під впливом яких факторів відбувається гідроліз сечовини в рубці жуйних

а) кислого середовища

б) ферментів підшлункової залози

в) мікробних ферментів

7.Аміак, попадаючи в кров, викликає

а) остеомаляцію, рахіт

б) білкову і жирову дистрофію

в) синюшність слизових оболонок

8.При хронічному отруєнні сечовиною діагноз ставлять на основі

а) дослідження сечі

б) дослідження молока

в) дослідження крові

9.Реакція вмістимого рубця при отруєнні карбаматами

а) кисла

б) лужна

в) нейтральна

10.Для зміни реакції вмістимого шлунку застосовують

а) луги

б) кислоти

в) мінеральні солі

Тема: зооциди План

1.Фосфід цинку, зоокумарин, бактокумарином, барій вуглекислий.

Література: Хмельницький Г А. ст.115-119.

1. Фосфід цинку, зоокумарин, бактокумарином, барій вуглекислий. Отруєння сільськогосподарських тварин зооцидами спостерігається при поїданні трупів отравлених гризунів, при неправильному використанні принад.

Фосфід цинку – темно-сірий порошок, погано розчинний у воді і лугах, добре в кислотах, має запах часнику.

Летальна доза – 40-60 мг/кг.

ПАТОГЕНЕЗ – під впливом кислот в шлунку утворюється фосфористий водень, який швидко всмоктується в кров і проникає в клітини органів, де перетворюється в солі фосфорної і фосфористої кислоти, які блокують тканинне дихання, що приводить до порушення функцій центральної нервової системи, шлунково-кишкового тракту і розвитку набряку легень.

ОЗНАКИ . У врх ознаки отруєння з’являються через 30 – 50хв. – короткочасне збудження, яке змінюється пригніченням, відсутністю апетиту, сильна спрага, дрижання м’язів, атаксія, розширення зіниць, нерідко зниження температури тіла, профузний пронос, іноді кров’янистий, послаблення дихання і серцевої діяльності приводить до смерті через декілька годин.

Інколи захворювання триває декілька діб.

ПАТ. ЗМІНИ – багаточисельні крововиливи в слизових і під серозними оболонками, внутрішні органи кровонаповнені, некротичні явища в печінці, скелетних м’язах і серці. При розтині вміст шлунку має запах часнику.

ДІАГНОЗ – комплексний.

ЛІКУВАННЯ - звільнити шлунковокишковий тракт від отрути шляхом промивання шлунку 0,1% розчином калію перманганату, введенням блювотних засобів ( 0,1 % апоморфіну або 2% міді сульфату), потім адсорбентів ( палену магнезію, активоване вугілля ) і призначення сольових послаблюючих.

Рослинні олії, молоко, білкову воду притипоказано.

Із симптоматичних внутрішньовенно вводять розчин глюкози, аскорбінової кислоти, кальцію хлориду, а підшкірно кофеін, кордиамін, камфору.

Протипоказано призначення лобеліну і цитатіону.

ПРОФІЛАКТИКА - обмежити застосування фосфіду цинку в якості зооциду.

2 ЗООКУМАРИН – білий порошок, без смаку, з характерним запахом, погано розчинний у воді . Застосовують як принаду в суміші із крохмальом.

По ступеню токсичності відноситься до сильнодіючих, летальна доза для собак 6мг/кг, жуйні переносять разові дози до50мг/кг, свині гинуть від багаторазового введення 1-1,5 мг/кг. Зоокумарин – кумулятивний антикоагулянт.

ПАТОГЕНЕЗ - кумулюючись в печінці, зоокумарин порушує синтез вітаміну К, протромбіну і інших коагулюючих факторів, що знижує звертання крові і приводить до зовнішніх і внутрішніх кровотеч, подразнює слизові оболонки, а після всмоктування діє токсично на центральну нервову систему, викликає параліч дихального і судинно-рухового центру.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ – при задовільному загальному стані відмічають утворення набряків безболісних, щільних, з часом флюктуюючих. Далі слизові оболонки стають бліді, з’являється слабість, кровотеча із відкритих порожнин тіла, апатія, затруднені рухи, прискорене дихання і серцебиття, стійка атонія передшлунків. Потім настає атаксія, зниження температури тіла, загальний стан погіршується. Через декілька днів тварина гине від різко вираженої серцевої недостатності.

ПАТ, ЗМІНИ – чисельні внутрішні крововиливи різноманітні за формою і величиною виявляють в підшкірній клітковині, рідше в скелетних м’язах.Обширні геморагії є в більшій частині внутрішніх органів, під серозними і слизовими оболонками, на епікарді і ендокарді. Вгрудній і черевній порожнині кров’яниста рідина, нирки знаходяться в драглистій кров’янистій масі. В гематомах і порожнинах серця кров водяниста. Незвернена. Дрібні крововиливи виявляють в головному мозку.

ДІАГНОСТИКА – затруднена, диференціюють від сибірки, емкару, отруєння донником.

ЛІКУВАННЯ - в терапевтичних дозах призначають вітамін К врх 1г на гол., свиням в/м вікасол, вітамін Кз, в/в кальцію хлорид 10% (2-5г на 100кг) 1-2 рази на добу, в/в 10% розчин аскорбінової кислоти, 40% розчин глюкози, переливають кров від здорових тварин.

ПРОФІЛАКТИКА – контроль за використанням принад.

  1. Бактокумарин – комбінований препарат, складається із зерна злакових, оброблених натрієвою сіллю зоокумарину і бактеріальною культурою тифу гризунів.

По дії і лікуванню подібний до зоокумарину.

  1. Барій вуглекислий – порошок білого кольору без смаку і запаху, погано розчинний у воді і спирті. Токсичні дози для птиці – 0,4-0,7г; для крис –0,12-0,2г; овець і свиней – 5- 15г; врх – 15-30г.

ПАТОГЕНЕЗ – у шлунку барію карбонат реагує із соляною кислотою, перетворюючись в барію хлорид, який добре всмоктується слизовою оболонкою в кров, викликаючи розлади функцій серцево-судинної системи ( з різким підвищенням кров’яного тиску) і шлунково-кишкового тракту.

ОЗНАКИ – переляк, слюнотеча, потяги до блювоти або блювота, болючість зі сторони органів черевної порожнини, коліки, збудження, сильна діарея, порушення акту ковтання, м’язове дрижання, рпискорене дихання, тонічні і клонічні судоми. Летальний кінець настає від паралічу серця.

ПАТ, ЗМІНИ – спастичні скорочення кишечника, сечового міхура і серця в стані систоли. В слизових оболонках крапкові крововиливи. При тривалому перебігу переважають дистрофічні зміни у внутрішніх органах.

ДІАГНОСТИКА – затруднена, перевагу надають хіміко-токсикологічним дослідженням.

ЛІКУВАННЯ – антидоти сульфати натрію чи магнію 1% розчинами яких промивають шлунок, потім вводять всередину в послаблюючих дозах із великою кількістю води. Надалі бажано періодично вводити всередину 5-10% розчин натрію сульфату. З метою швидкого видужання задають слизисті відвари і парне молоко.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]