Методи вимірювання вологості повітря

Вологість повітря визначають двома методами: гігрометричним і психрометричним.

Гігрометричний метод вимірювання вологості повітря базується на використанні властивості обезжиреної людської волосини змінювати свою довжину при зміні вологості повітря.

Психрометричний метод вимірювання вологості повітря базується на використанні аспіраційного психрометра з електровентилятором (або механічним вентилятором). Цей прилад складається з двох однакових термометрів 1 і 2 (рис. 8.1.) і аспіраційної головки 3, в якій розміщений електродвигун з вентилятором, що обдуває повітрям резервуари термометрів. Термометри розміщені в циліндричних захисних металевих оправах 4 і 5, з’єднаних у верхній частині розширенням (аспіраційна головка). Для підключення двигуна вентилятора до електромережі слугує електрошнур з вилкою. Резервуар робочої рідини одного з термометрів обмотують батистовою тканиною, яку змочують водою за допомогою резинового балончика з піпеткою. При проходженні повітря біля резервуарів термометрів „сухий” термометр показує температуру оточуючого повітря, а „змочений” термометр показує нижчу температуру внаслідок процесу випаровування. Зниження температури відбувається до тих пір, доки не встановиться динамічна рівновага між втра- Рис. 8.1.

тами теплоти і її притокоміз зовнішнього середовища.

Із рівності цих теплот не важко отримати робочу формулу для визначення абсолютної вологості повітря:

а, (3)

де а – абсолютна вологість повітря;

Е₁ – максимальна вологість повітря при температурі, яку показує „змочений” термометр;

А – стала психрометра (А = 6,63·10^-4), її значення залежить від швидкості руху повітря біля резервуара термометра та від конструкції приладу;

–температура „сухого” термометра;

–температура „змоченого” термометра;

р – атмосферний тиск.

Чим нижча вологість повітря, тим інтенсивніше відбувається випаровування і тим нижчу температуру показує „змочений” термометр, тобто тим більша різниця . Із формули (3) видно, що при цьому отримуємо менше значенняа.

Чим більша вологість повітря, тим менша інтенсивність випаровування і менше зниження температури „змоченого” термометра, тобто менша різниця . В цьому випадку отримане за формулою (3) значення „а” більше.

При максимальній вологості випаровування не відбувається і температура змоченого термометра не знижується, тобто = 0. В цьому випадку із формули (3) маємо:

а = Е₁.

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з конструкцією аспіраційного психрометра та барометра-анероїда.

2. Змочити батистову тканину, намотану на резервуар одного із термометрів, водою, користуючись гумовим балоном з піпеткою.

3. Визначити атмосферний тиск Р по барометру-анероїду (Па).

4. Виміряти температуру в приміщенні з точністю до 0,1 С.

5. Підключити психрометр до електромережі.

6. Через 4–5 хвилин роботи вентилятора зняти показання „сухого” і „змоченого” термометрів. Психрометр виключити з електромережі.

7. За виміряними значеннями і, p та E₁ (взятим із таблиці № 2 при температурі „змоченого” термометра), вирахувати абсолютну вологість а (Па) за формулою (3).

8. За формулою (2) вирахувати відносну вологість f . Значення максимальної вологості Е при температурі, яку показує „сухий” термометр, взяти із таблиці (3).

9. За таблицею № 3 визначити точку роси.

10. Всі дані занести в таблицю.

11. Кінцеві результати записати у вигляді:

1. (Па);

2. (%)

Таблиця

	t˚c ˚C	t˚зм ˚C	р, Па	Е, Па	Е1, Па	а, Па	f, %	t˚c ˚C
1 2 3 Серед.